Економічна криза в Євросоюзі, розтлумачена людською мовою (короткий F.A.Q.)

- Чекайте, але ж Євросоюз вже рятував Грецію декілька місяців тому. Чому ж ситуація знову загострилася настільки, що довелося втручатися знову?

Справді, Євросоюз вже приймав рішення про виділення Греції позики у обмін на прийняття заходів із скорочення державних витрат та реформування економіки країни (як відомо, ці заходи викликали багатотисячні акції протесту в країні). Але у короткостроковий термін ця допомога ще більше погіршила ситуацію.

- Тобто, європейський рецепт для Греції не вилікував її, а навпаки, поглибив хворобу?

Навіть найкращі рецепти не працюють, якщо пацієнт не хоче приймати частину таблеток, бо "вони гіркі", а всі інші ковтає із запізненням. Заходи зі скорочення бюджетних витрат призвели - а інакше не буває - до подальшого скорочення економіки країни. Більше того, суспільство країни буквально повстало проти цієї політики "затягування пасків".

Натомість заходи із реформування економіки, які мали б у перспективі забезпечити зростання, запроваджувалися повільно. Як наслідок, економіка країни скоротиться цього року на 5,5%, і не почне відновлюватися аж до 2013 року. Справедливості ради слід зауважити, що у цьому сповільненні винувата не лише Греція: економіка всієї Єврозони, та й світу загалом, зараз переживає ненайкращі часи, і тому охочих підтримати коштами реформаційні процеси в Греції було небагато.

- Ну і до чого все це призвело?

Всього-навсього до того, що прогноз по рівню заборгованості Греції у 2013 році сягнув 186% від валового внутрішнього продукту країни (лише три місяці тому він становив 160%). Виплатити такий колосальний борг Греція не в змозі. Тобто, всі попередні заходи із допомоги країні автоматично множилися на нуль - бо вони не рятували її від дефолту.

А навіщо Європі взагалі перейматися порятунком Греції? Хай самі рятують себе

Про те, чим загрожує дефолт (тобто, неспроможність держави розплатитися по своїх боргах) Греції всій Єврозоні, "Тексти" писали неодноразово. Тож не будемо повторюватися - зазначимо тільки, що це мало б найважчі наслідки, аж до відмови країн від єдиної валюти євро і фактичного розпаду Євросоюзу як єдиного політичного та економічного утвору.

Тож яке лікування запропонувала Європа Греції цього разу?

Дуже щедре, треба сказати. Лідери Євросоюзу (в першу чергу мова йде про німецького канцлера Меркель та французького президента Саркозі) домовилися з приватними банками, які тримають боргові папери Греції, про добровільне (саме так) скорочення цих зобов'язань наполовину. По суті це означає, що приватні позичальники "пробачають" Греції половину боргу.

- А як це списання відбуватиметься на практиці?

Шляхом обміну державних цінних паперів Греції на інші.

- І чим це допоможе?

За нинішніми оцінками, борг Греції в 2015 році становитиме 122% від ВВП. Це важкий тягар, але, на відміну від попереднього, країна зможе з ним "виплити". А попередній стовідсотково потягнув би її на дно.

- А який був резон приватним банкам погоджуватися на цей атракціон небаченої щедрості за їхній же кошт?

Резон тут тільки один - краще отримати половину боргу (причому з високою імовірністю, що гроші повернуть), ніж гарантовано не отримати нічого.

- Греції списали половину боргу, це зрозуміло. А що буде з планами по наданню країні кредитів? Можливо, тепер Греції треба буде позичати менше грошей?

Насправді, сума позичок зросте. За попередніми оцінками - до €130 мільярдів замість €109 мільярдів, про які йшла мова у червні-липні. Але тепер значно вищий шанс, що ці гроші допоможуть, а не вилетять у трубу.

А може, Європі треба було не рятувати Грецію, а дати їй пройти через дефолт?

Подібні думки обговорювалися, і в них був резон: замість того, щоб проводити ремонт у палаючому будинку паралельно з його гасінням, логічніше дати пожежі згаснути, а вже потім визначатися, що відновлювати і як саме. Однак є важлива обставина, яка по суті поставила на цій ідеї хрест, і тим самим привела до того, що Європа була вимушена рятувати Грецію.

Що це за обставина?

Відповідаючи на це питання, доведеться відхилитися від нормальної людської мови і вжити термін "кредитний дефолтний своп". Що це таке? У максимально спрощеному поясненні кредитні дефолтні свопи - це фінансові папери, які в теорії мають страхувати позикодавця від ризику того, що з ним не розплатяться.

Продавець кредитних дефолтних свопів бере на себе зобов'язання виплатити покупцю заздалегідь визначену компенсацію, якщо у певній угоді позичання грошей настане т.зв. "кредитна подія" (типовий приклад - позичальник не розплатився). У нашому випадку кредитна подія - це Греція позичила гроші і не заплатила позичальникам. У цій ситуації ті банки, які продали кредитні дефолтні свопи по Греції, муситимуть виплатити компенсацію.

А тепер - найцікавіше. Купувати кредитний дефолтний своп може будь-хто, а не обов'язково той банк, який позичав гроші Греції. Більше того, це зобов'язання може бути продане, позичене, залучене до інших фінансових операцій тощо - кредитні дефолтні свопи дуже активно використовувалися для фінансових спекуляцій. Відстежити весь ланцюжок, де вони можуть сплисти у разі настання кредитної події (Греція не змогла сплатити свій борг), наразі неможливо. І це може потягти за собою таку ланцюгову реакцію взаємних банкрутств фінансових установ у масштабах всієї Європи, що на цьому фоні дефолт Греції видасться просто дрібною проблемкою.

Через це лідери Євросоюзу прийняли стратегічне рішення - не можна допустити, щоб по кредитних дефолтних свопах Греції настала кредитна подія.

- Тобто, рятуючи Грецію, Євросоюз рятує перш за все себе?

Саме так. Найбільший ризик полягає в тому, що банкрутство держави Греція ускладнить фінансову ситуацію в інших країнах Євросоюзу - перш за все, Іспанії та Італії. У наступні три роки цим країнам потрібно буде виплатити €1 трильйон по своїх державних позиках. І вони з цим можуть впоратися - але тільки не в тому випадку, коли світова фінансова система почне панікувати, що Іспанію та Італію також чекає доля Греції.

-І як можна захиститися від такого сценарію?

З цього приводу було прийнято два рішення. Перше має на меті покращення фінансової надійності європейських банків. 27 країн Євросоюзу (як ті, що входять до зони євро, так і ті, що до неї не входять) прийняли рішення, що їхні банки повинні накопичити більше капіталу. А саме - до 9% від активів до середини наступного року. Загальна сума рекапіталізації має скласти €106 мільярдів євро.

І що це дасть?

В теорії - якщо великий позичальник не зможе розплатитися з боргами, банки, які не отримають через це свої кошти, матимуть більше шансів не повалитися внаслідок "ефекту доміно", а втриматися на плаву. Втім, це в теорії.

- А на практиці?

А на практиці банки, щоб накопичити "реальний" капітал менше ніж за рік, муситимуть, по-перше, продавати свої акції, а по-друге, скорочувати "відтік" коштів - наприклад, кредитування. І це може мати серйозні побічні наслідки для економіки. Однак перед загрозою загального обвалу на такі жертви доведеться піти.

- Чи є якийсь рецепт і для такої ситуації?

Є.По-перше, Євросоюз прийняв рішення про створення €1-трийльонної "подушки безпеки", яку матиме європейський Центробанк. Теоретично, ці кошти зможуть підтримати навіть борг Іспанії та Італії. Однак насправді мета цього інструмента ширша: позичати гроші країнам Євросоюзу тоді, коли приватні банки не можуть цього зробити.

Є іще одна ідея: залучити до латання "фінансових дірок" Європи гроші з-за меж західного світу. А саме - країн Азії та Середнього Сходу. Однак це тягне за собою дуже потужні ризики - від фінансових до політичних. Розповідати про це в деталях недоречно в рамках жанру F.A.Q. - це окрема і непроста тема.

Ну і що з цього всього випливає?

Наразі до лідерів Євросоюзу претензій нема - розумні люди в дуже непростій ситуації зробили все що могли. Вони, по-перше, дали шанс "проблемним" країнам Євросоюзу (Греція, меншою мірою - Іспанія, Італія, Португалія) викараскатися із боргової прірви. А по-друге, створили механізм, який може врятувати ситуацію, якщо загальний економічний стан Європи не покращиться найближчим часом.

Однак є системна проблема - в останні десятиліття головним механізмом, який приводив у дію глобальну економіку, було не класичне "товар-гроші-товар", і навіть не позичання коштів під ще не виготовлений товар, а операції з "фантомними" (пов'язаними не з товаром, а з фінансовими зобов'язаннями) коштами, породженими іншими "фантомними" коштами, які породжені ще одними "фантомними" коштами і т.д. і т.п. І з цим треба щось робити.

єс греція криза економіка