Свіжі дані рейтингу Doing Business: що в Україні, що в Африці - вести бізнес однаково (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ)
Світовий банк опублікував щорічний рейтинг країн за легкістю ведення бізнесу. Україна в ньому займає ганебне 152 місце. Опустившись за рік ще на три сходинки, наша країна, яка начебто декларує наміри вступати до Євросоюзу, насправді впевнено прямує до таких "чудових" орієнтирів, як Афганістан, Зімбабве, Гаїті та Чад.
Якщо катастрофічне місце в минулорічному рейтингу ще можна було якось списувати на попередню владу, то за нинішній провал цілковито і повністю відповідає Партія Регіонів і президент Янукович. Дані рейтингу - ще одне неупереджене підтвердження: жодних реформ у країні не відбувається.
Що тут ще сказати? Карта говорить сама за себе. Нижче за нас у рейтингу європейських країн немає. Найближчий європейський (якщо можна так сказати) сусід "згори" - це Росія (120 місце). У проблемної Греції - соте місце, це найгірший показник серед усіх членів Євросоюзу.
Наразі показник України співпадає з показником Болівії.
Але що там Греція. Грузія, колишня радянська республіка, яка в 1990-ті не вилазила з внутрішніх конфліктів, за показниками легкості ведення бізнесу вийшла на 16-те (!!!) місце. І випередила Німеччину, Японію та Францію.
На графіку внизу, чим вище стовпчик діаграми для країни, тим гірше у неї справи (в Україні - найгірше)
Рейтинг Світового банку базується на оцінці низки критеріїв, їх внесок показаний різними кольорами: легкість відкриття бізнесу(синій), отримання дозволів(червоний), захищеності інвесторів(фіолетовий), простоти сплати податків (блакитний) тощо .
Висота різнокольорових сегментів показує, як співвідносяться найважливіші з цих критеріїв у таких країнах, як Україна, Росія, Казахстан, Білорусь та Грузія (чим менше сегмент, тим кращі справи в цій галузі в країні).
Довідкова інформація: якщо клацнути мишкою по квадратику з "легендою" у правій частині візуалізації, то будуть виділені відповідні складники на всіх стовпчиках діаграми.
Якщо наводити курсором на діаграми, то висвічується загальне місце країни у певній категорії.
Наприклад, найвище місце в категорії "реєстрація власності"(жовтий колір) у Грузії, найгірше в України
Як бачимо, єдиний критерій легкості ведення бізнесу, де позиції України кращі, ніж у наших "пострадянських" сусідів - це отримання кредитів (і ще питання, чи дійсно легкість позичання грошей сприяє розвитку бізнесу - криза показала, до чого призводить практика беззастережного "життя в борг"). За всіма іншими ознаками справи в нас не просто погані, а дуже погані.
Звертає на себе увагу такий критерій, як реєстрація власності. Вражає те, наскільки ми за цією ознакою (166 балів) поступаємося усім іншим країнам зі вказаного переліку. Навіть напівтоталітарна Білорусь залишила нас далеко позаду (4 бал у рейтингу), не кажучи вже про Грузію (1 бал у рейтингу). Судячи з усього, саме з полегшення бюрократичних (читай - корупційних) процедур реєстрації власності нам варто починати реформи. Звісно, якщо їх дійсно хтось збирається починати.
А можливо, починати реформування слід з податкової системи - адже саме тут в нас найгірша ситуація за абсолютним показником (181 бал). Цікаво, що податкові питання вносять у картину найбільший "дисонанс": якщо білоруські 156 балів можна зрозуміти, то той факт, що Казахстан за простотою оплати податків перевершив Грузію (13 балів проти 42), не може не вражати. Можливо, нашим можновладцям варто ретельніше поцікавитися казахським досвідом оподаткування бізнесу?
Рейтинг Doing Business наводить ще один цікавий набір даних - це кількість днів, потрібних для виконання тих чи інших видів діяльності, пов'язаних з бізнесом. Навівши мишку на будь-який стовпчик у діаграмі внизу, отримуємо дані про кількість днів.
Як бачимо, в усіх країнах без винятку найбільше часу потрібно на отримання дозволу на будівництво. От тільки в Грузії бізнесмен витратить на це 74 дні, а в Україні - 376 днів. Єдина втіха, що хоча б цьому випадку спрацював принцип "Україна не Росія" - росіянам потрібно аж 423 дні на отримання будівельного дозволу.
Цікаво, що казахська бізнесова політика, як показує візуалізація, не дуже сприяє пришвидшенню експортно-імпортних операцій. А якщо говорити про приклад для України в цьому конкретному випадку, то ним може бути не тільки Грузія, але й східнослов'янська сусідка Білорусь, де бізнесові процедури оформлюються та виконуються значно швидше, ніж у нас.
Загалом, як бачимо, картина не втішна. Влада Януковича-Азарова неодноразово обіцяла докласти якнайбільше зусиль для того, щоб "увікнути Україну", показати її привабливість для іноземних інвесторів. Але неможливо показати те, чого нема. Замість того, щоб піарити неіснуючі інвестиційні переваги, для початку здалося б усунути хоча б одну із тих реальних перешкод, через які Україна опинилася позаду всіх своїх сусідів і на одному рівні з найпроблемнішими країнами світу.
ТЕКСТИ дякують Миколі Малусі за ідею порівняти показники країн СНД та допомогу в обробці даних для цієї візуалізації.
