Київ готується до виборів: соціалка зростає, капітальні вкладення зменшуються (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ БЮДЖЕТУ МІСТА)

Головна характеристика столичного бюджету в порівнянні з попередніми – зростання соціальних видатків на фоні згортання капітальних вкладень. Окрім тих, які можна здійснити швидко і записати у актив керівництва міста. На відміну від інших міст, які сидять на голодному пайку через відсутність грошей навіть на зарплати, Київ почувається, як вареник у маслі. Це й не дивно влада за будь-яку ціну хоче обрати легітимним мером голову КМДА Олександра Попова.

Міську казну вивчав: Тимофій Крамарів

Нижче на сторінці знаходиться інтерактивна візуалізація бюджету Києва - клікайте на різні видатки, для того щоб дізнатися про деталі. Подивитися на витрати і порівняти їх за два останні роки можна у цій таблиці

Соціалка росте

Чи не вперше за часів незалежності Київ не відраховує кошти до держвного бюджету. Проте із оприлюднення столичного бюджету, стало зрозуміло, що великого ефекту від цієї суттєвої поблажки місцева влада вичавити не зможе.

Дохідна і видаткова частина бюджету столиці у порівнянні із 2011 роком лишиться майже незмінною: приріст складе 0,3-0,4%. (До слова, в Державному бюджеті ці показники зростають приблизно на 10%, відображаючи якщо не зростання реального ВВП, то хоча б інфляцію). Отже, уже починаючи від першої статті, розраховувати на збільшення фінансових надходжень столі не доводиться.

І хоча грошей катма, але для киян «процент жирів у маслі» почав зростати: основні види соціальних видатків збільшуються на досить таки пристойну суму, явно не пропорційну зростанню доходів від податків (+10,5%).

Наприклад, витрати на освіту виростуть на 30%, на охорону здоров’я – на 40%. При чому на пологові будинки і поліклініки, а також на амбулаторії сімейних лікарів буде витрачено на 50% більше, ніж торік. На культуру і мистецтво – видатки мають зрости на 36,5%. У середньому на 35% зростають витрати кожної із десяти райдержадміністрацій. Тобто це цілком пристойне покриття росту мінімальних зарплат і підвищення комунальних тарифів – основних статей видатків органів влади в регіонах.

За рахунок чого відбуватиметься цей приріст? По-перше, не за рахунок боргу – він зросте всього на 2%, чого явно недостатньо для серйозного збільшення фінансування соціалки. По-друге, не за рахунок 1,5 млрд. грн., які цього року – замість передавати в держбюджет – лишили в столичній казні. По-третє, не за рахунок мегадоходів від власності: оренда, продаж землі і приватизація мають принести в цьому році чи не вдвічі менше, ніж було заплановано на 2011 рік. То з чого ж?

Головне припущення «Текстів» - скорочення капітальних видатків. Досліджуючи окремі цікаві статті витрачання коштів киян, ми, наприклад, наштовхнулися на скорочення асигнувань на ремонт і будівництво шкіл і лікарень – на 60% і 40% відповідно.

На понад 60% зменшиться фінансування комунальної галузі. Минулого року із Державного бюджету в Київ надходила пряма дотація на ці цілі на 300 млн. грн., цього року її не буде. Суттєво зекономить столиця і на внесках у статутні фонди комунальних підприємств : замість майже мільярда, який витратили в тому числі і на повернення частини «розподіленого» «молодою командою» майна у власність міста минулого року, в 2012 на участь у роботі таких компаній буде витрачено близько 360 млн. грн.

Той факт, що столичним начальникам доводиться скорочувати видатки, підтверджує і кошторис «допомоги» підшефним селам Києва – Підгірці, Ходосівка і Креничі – поруч із якими мегаполіс скидає відходи своєї життєдіяльності на полігон-сміттєзвалище. Якщо минулого року планувалось вкласти кілька мільйонів не тільки в дороги, якими їздять київські сміттєвози, але й в артезіанські свердловини (бо всі поверхневі води загиджені полігоном) і клуб, то цього року гроші будуть тільки на автошляхи.

Втім, Олександру Попову вочевидь буде чим похизуватися напередодні виборів.

Вони, ймовірно, відбудуться або влітку, або синхронно з парламентськими восени. На відміну від минулого року, в бюджеті Києва-2012 з’явилась окрема дотація із центральної казни «на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 139,2 млн. грн. Завдяки цьому загальні видатки на утримання доріг у Києві у порівнянні із 2011 роком виросли в 6,5 разів. Швидше за все, це і буде подарунок мера киянам – у вигляді кількох нових розв’язок, які можна буде з помпою відкрити.

Переважна ж більшість решти капітальних видатків «розмазані» тонким шаром кількома сторінками бюджетного розпорядження: на різного роду заходи – від добудови метро чи мосту до ремонту вулиць і водопровідних колекторів виділяється в середньому по 1-3 млн. грн. Мізерні гроші порівняно із необхідними обсягами робіт.

Пережиток радянської системи планування – одночасне виконання кількох проектів і недоведення до фіналу більшості з них – одна з причин, чому кияни мусять роками їздити по десятках корків, утворених розритими вулицями замість перетерпіти кілька місяців велику – але одну яму на район. Ті ж розв’язки показують, що за бажання будувати швидко – можна.

Не оминути увагою і деякі дрібніші, проте незвичні для ока пересічного спостерігача статті видатків. Приміром, виявляється, що у місті є така собі «Програма вирішення мером та депутатами соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм, доручень виборців», на яку цього року видатки, до речі, скоротилися майже вдвічі – до 41 млн. грн. Виникає щонайменше два логічних запитання – чому на таку важливу мету йде так мало коштів ($2 на киянина) і чим тоді є вся інша діяльність Київради та КМДА, як не «вирішенням соціально-економічних проблем, виконанням передвиборних програм, доручень виборців»?

В бюджеті цього року з’явилися і деякі «приємні» вочевидь для когось «дрібнички» як стаття «Створення атмосфери футбольного свята, зокрема підготовка культурно-мистецьких програм, поновлення репертуару театрів» на 5,6 млн грн. (чим ми займаємось тоді в рамках інших заходів із підготовки до Євро, якщо не «створюємо атмосферу свята»?) та «Забезпечення надійного та безперебійного функціонування житлово-експлуатаційного господарства» на 3 млн. грн. (а інші 460 млн. грн. йдуть, вочевидь, на дестабілізацію цього функціонування?).

В цілому, кошторис столиці, як і бюджети більшості регіонів, поки так і лишається великою касою із видачі грошей. Щоб стимулювати збільшення доходів (а з ними і видатків на капітальні проекти), слід покращувати бізнес-клімат, а не культивувати міфи про шкоду МАФів. Втім, у порівнянні із сусідніми обласними центрами, які можуть припинити виплачувати зарплати бюджетникам уже в липні – серпні, бути касою з грошима – не найгірший варіант.