Прогноз на врожай-2009: фрукти - свиням, збитки - селянам
Цьогорічного врожаю чекали і урядовці, і звичайні громадяни. Перші, щоб відзвітувати про подолання кризових явищ в економіці, другі – сподіваючись на хоч якесь падіння цін, які невпинно зростали з минулої осені. Реальність мала б розчарувати усіх, бо ні першого, ні другого практично не сталося. Навіть за оптимістичними урядовими прогнозами врожай зернових буде на 20% нижче, порівняно з минулим роком. Осінній підсумок може виявитися ще гіршим.
Найкраще дістається свиням
Два поросятка щось завзято чавкають, намагаючись відтіснити конкурента від корита. Ось одному це вдалось, і воно швиденько перебирає рилом масу в кориті, вишукуючи смачненьке. Питаю у господаря, чим їх годує? Виявляється - абрикосами, а вишукують поросятка смачні кісточки з горіхами.
В Києві у цей час абрикоси коштували близько 20 грн. за кіло, в регіонах не набагато дешевше, а інколи і дорожче. В селі ж абрикосові гілляки рясніли плодами і схилялись до землі.
Такого врожаю давно не було, та більша його частина залишилася гнити. Як ось на багатьох деревах гниють вишні, які цього року також були дорогими у столиці. У кращому випадку весь цей фруктово-вітамінний врожай дістається свиням.
Ідеш сільськими вулицями і мимоволі підраховуєш: ось під цим деревом гниє 200 грн, під іншим – 300, а он на вишнях відер п’ять врожаю засохло, в цінах цього року ледь не 1000 гривень. Середня зарплата в селі часто буває на цьому ж рівні, та господарі не поспішають вивозити добрий врожай на базар у місто.
- З одним чи двома відрами у місто не поїдеш, а як більше, то місцеві ділки можуть не дати місця на ринку, - пояснює Юрій Герез, свині якого так апетитно смакували добірні абрикоси. – Ніхто в селі врожай фруктів не скуповує. Хіба що восени будуть на машинах їздити по селах і купувати горіхи. Їх сьогодні багато господарів садять замість звичних фруктів. Організації, на кшталт радянського «Коопторгу», куди б можна було здати врожай, теж у селі відсутні. От надлишки і згодовуємо свійським тваринам.
Цьогорічний урожай буде на 20% меншим від торішнього, але загальні показники - на рівні кращих за часи незалежості
Таку картину можна побачити скрізь на шляху від столиці і до півдня України. Скоро поспіють сливи та груші. Їх цього року теж вродило багато, та не факт, що вони потраплять на прилавки у великих та малих містах. Тож доведеться купувати імпорт, коли своє гнитиме.
Що не змерзло, те засохло
Зовсім іншого, здавалось, варто було очікувати на селі після багатьох заяв уряду, що аграрний сектор стане локомотивом, який витягне вітчизняну економіку з кризи. Минулого року, коли мали історично рекордний врожай зернових, у селян були ті самі проблеми: пальне, обігові кошти, елеватори та меліорація.
Невеличкий хутір Зелений під розташований в херсонських степах, в 18 км від райцентру. Селом його язик не повернеться назвати: усього кілька десятків дворів, а у крамниці навіть цигарок не продають, бо немає покупців.
Проте є у хутора велика перевага – вода для зрошення полів. Саме тут знаходиться кормова база сусіднього колгоспу, тут збирають найкращі врожаї. І тільки завдяки воді цей хутір не зник, як десятки інших таких же хуторів, розкиданих по степах.
Старі "радянські" комбайни - основна техніка небагатих агрогосподарств
Та цього року через дороге пальне возити зелені корми за 18 км кілька разів на день стало збитково. У колгоспі подумують, чи не змінити їм кормові культури на інші, наприклад, соняшник. Але тоді для мешканців Зеленого поду зовсім не буде роботи. І хутір зникне.
Цього року не сприяють аграріям і погодні умови. Рання весна змінилась приморозками у травні. На півдні практично втрачені посіви ріпака, поля стоять в бур’янах.
Сьогодні ріпак вирощують у багатьох господарствах, бо вона має значно вищу рентабельність, порівняно з зерновими, більш стабільні ціні і її краще купують, то ж можна швидко отримати власні обігові кошти без кредитів. Тому, хоча цього року господарства і зазнають на ріпаку збитків, усе одно сіятимуть його в наступному році, пояснює Сергій Шульга, головний агроном ПСП «Дружба», що знаходиться в Горностаївці Херсонської області.
А вже перед самою косовицею другий нищівний удар завдала спека. Звиклі до іншого ритму життя в столиці, ми з водієм виїхали у степ о пів на одинадцяту ранку. Вже через двадцять хвилин у «Москвичі» від спеки закипіла вода у радіаторі.
Ще через кілька годин в салоні автівки не можна було всидіти. Тільки уявіть, яку витримку повинен мати комбайнер, щоб годинами витримувати «сауну» в кабіні старенького «Дону». Техніка ще радянських часів залишається домінуючою на селі, хоча її і модернізують.
Через посуху ріпак та ранні зернові поспіли одночасно, не вистачає комайнів та людей для вчасного збирання врожаю. В центральних та південних регіонах країни навантаження на техніку та людей в три-чотири рази вище норми, а це збільшення втрат врожаю.
Найгірша ситуація в дрібних господарствах, які не провели свого часу усі необхідні польові роботи. Олексій Кільдеров, голова Антонівської сільради на Херсонщині вважає, що якби не спека, то на полях одноосібних господарів взагалі виросли б самі бур’яни. Врожайність тут 8-16 центнерів з гектару, тоді як в середньому по району близько 24 ц/г.
А в засідці – зернотрейдери
Краща ситуація у великих сільгосппідприємств, що працюють на промисловій основі. Наприклад, хоча цього року середня врожайність ячміню у ПСП «Дружба» вдвічі менша – близько 20-30 ц\г, це на 50 % краще, ніж у середньому по району. Врожайність пшениці ще більше – 43-45 ц\г (минулого року було до 60 ц\г).
Загалом врожайність цього року на третину менше, від показників року попереднього. Звідси можна припустити, що в цілому Україна недобере близько 18 млн. т. зернових, порівняно з 2008 роком. Відповідно, валовий врожай зернових варто очікувати на рівні 35-38 млн. т. зернових - що значно нижче оприлюднених урядових показників.
Гарний урожай чи поганий, а перспективи села однаково бачаться неясно
Можливо, тому Юлія Тимошенко в останні дні пропонує аграріям притримати зерно до листопада, коли ціни мають зрости. Як правило, саме в цей час стає остаточно відомо про обсяги врожаю ранніх та пізніх зернових, у тому числі і кукурудзи, яка зараз теж потерпає від спеки.
Поки що ж оптові ціни диктують зернотрейдери. Наприклад, пшеницю цього року викуповують по ціні близько 800 грн, що майже на 20 % нижче минулого року. І це на фоні вдвічі більшого зростання цін на пальне та добрива, інших витрат.
До того ж, сільгосппідприємства відразу після жнив мають готувати поля до посіву озимих культур або ж проводити інші польові роботи. Навіть поле, яке знаходиться під паром, потребує п’ятиразової обробки, внесення гербіцидів та пестицидів.
Тож вибору у аграріїв фактично немає. Більшість будуть змушені продавати врожай зернотрейдерам по тих цінах, які склались на поточний момент. За рік так і не вирішена проблема з будівництвом нових елеваторних потужностей у достатній кількості. Поки що це лише привабливі обіцянки уряду.
Тим часом на міських базарах височіють купи кавунів із табличкою "херсонські". Як би ви здивувались, коли б побачили ці херсонські баштани – кавуни там тільки зав’язались і на міських ринках можуть масово з’явитись не раніше середини серпня. Чиї ж кавуни нам пропонують з’їсти?
