Плач, Україно, до тебе прийшов реальний терор
Українців лякали тероризмом заледве не всі 20 з гаком років незалежності. Але реально він прийшов тільки 27 квітня. Чотири вибухи в центрі Дніпропетровська протягом двох годин – 27 поранених, 9 з них – діти. Ані політичних, ані матеріальних вимог, жодних заяв про взяття на себе відповідальності. Безликий, безжальний, німий. Ось в такому, найжахливішому для нього прояві, завітав в Україну тероризм.
Теракти рахувала: Ярослава Мовчун
Хотілося б помилятися, але судячи з деталей подій у Дніпропетровську, складається враження, що діяв психопат-підривник, доведений до такого стану, ймовірно, побутовими і соціальними негараздами.
Вибухи відбулися на трамвайній зупинці «Театр оперети та балету» маршруту № 1 (перехрестя проспекту К. Маркса з вулицею Сірова), біля фонтану поряд з кінотеатром «Родина», біля входу до парку ім. Глоби і знову на трамвайній зупинці «Театр оперети та балету» (зустрічний напрямок). Згідно даним міліції, перший стався об 11:50, останній – близько 13:00.
Чотири вибухові пристрої, закладені в людних місцях, в 5-10 хвилинах пішого ходу один від одного, за чітким маршрутом - по колу. Це, а також той факт, що терорист не привів в дію всі пристрої одночасно, може свідчити про те, що зловмисник хотів якнайкраще розгледіти наслідки кожного з вибухів. Він не горів бажанням завдавати особливо великого збитку і викликати максимальну кількість жертв, інакше б зробив бомби потужнішими і наповнив би їх шрапнеллю, але й людей особливо не шкодував.
Декілька бомб були закладені в смітники, на зупинках транспорту
Цілком імовірно, що це не перший його теракт. У листопаді минулого року хтось підірвав бомбу в урні для сміття біля будинку № 52 на вулиці Карла Маркса (звідти декілька хвилин пішки до місця закладки "пекельної машини", яка 27 квітня вибухнула першою). Тоді загинув випадковий перехожий. Жертва - фінансовий директор місцевої комунальної структури, тому спочатку правоохоронці розслідували інцидент як замовне вбивство. Однак згодом прокуратура, не вдаючись в подробиці, оголосила злочин терактом. Почерк дуже схожий: безоболонкова дистанційно керована бомба в смітнику в центрі міста.
Та й СБУ вже почала розглядати подібність цих справ як одну з версій. Питання тільки в тому, чому щодо листопадового вибуху слідчі так і не довели справу до логічного кінця? Чи тоді їм цей теракт не здався серйозним? Можливо тому, що ніяких вимог злочинець не висував - ні політичних, ні матеріальних. А це в черговий раз вказує на те, що підривникові вони не цікаві, йому все одно, він просто отримує задоволення від скоєного.
Якщо ж і цього разу підривник залишиться безкарним, згідно з усіма психологічним теоріям, наступний теракт він здійснить уже не через рік, а максимум через півроку, і не на трамвайній зупинці в обласному центрі, а, до прикладу, в столичному метро. Та й бомба повинна бути побільше, а мета - максимальна кількість жертв.
Крім того, у дніпропетровського терориста можуть з'явитися послідовники, такі ж психопати-підривники, швидше за все доведені до нестабільного психічного стану побутовими та соціальними проблемами.
Однак до нині спецслужби такого штибу терористів не шукали. Зазвичай вони ганялися за якимось примарними політичними чинній владі опонентами чи просто бовдурами, котрі намагалися вибухами бомб «розкручувати» державу на бабло.
За роки незалежності за статтею «тероризм» суд розглядав лише 10 або 18 справ - залежно від того, чиєю статистикою оперувати. Перша цифра - від СБУ, друга - з Генеральної прокуратури. Обидві цифри сказані приблизно, без підйому документації. Всі ці справи складно порівняти зі справами терористів Аль-Каїди, ІРА і навіть басків. А деякі з них викликають відверту посмішку.
Приміром, так звана «справа грибників», яка, до речі, максимально відповідала класичному опису тероризму. У 1999 році відставні радянські офіцери збиралися, якщо вірити матеріалам слідства, вчинити в Україну переворот, ввівши до Києва танкову бригаду в супроводі авіації, попередньо підірвавши дамбу Київської ГЕС і реактори Чорнобильської АЕС.
Що стосується антитерористичної діяльності нинішньої влади, то вона теж не вражає уяву. Окрім, мабуть, терористів-чеченців, виловлених в Одесі, нічого не заслуговує на пильну увагу. Та й ті збиралися здійснювати свою криваву справу не в Україну, а за її межами.
В Україні ж терористи виявлялися або жадібними негідниками, котрі висаджують в повітря безлюдні будівлі з вимогою викупу, як то в Макіївці 20 січня 2011 року (вимагали 2 млн євро), або молоденькими націоналістами, котрі підривають пам'ятники Леніну і Сталіну.
Щодо останніх спецслужби влаштували показові процеси, прошерстивши після підриву пам'ятника Сталіну в Запоріжжі 31 грудня 2010 практично всіх членів правої організації «Тризуб» по всій Україні. А під егідою теракту, який нібито готувався до 20-ої річниці Незалежності у вигляді підриву пам'ятника Леніну під Києвом, СБУ провела чистку в рядах правої організації «Патріот України» і серед депутатів Васильківського міськради (Київська область).
Решта справи, заведені за статтею тероризм, були або банальними кримінальними розбірками, або політичними. Іноді, простим необачним поводженням з вибухівкою.
А поки влада ганялася за своїми ідеологічними опонентами, вона зовсім не звертала уваги на підприємців, яких за допомогою податкового тиску або рейдерства з використанням адмінресурсу позбавила бізнесу, на афгавців, чорнобильців і ще купку пільговиків, яких позбавила держдопомоги, і на звичайних громадян, яких позбавила надії на правову державу.
"Соціальна температура в суспільстві зросла настільки, що виникає загроза соціального тероризму», - попереджав ще в березні минулого року директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Але лише одного разу президент України Віктор Янукович заявив, посилаючись на спецслужби, що в країні готується збройне повстання, чим викликав посмішки українців і породив безліч анекдотів.
Так, на народне повстання люди, звісно, не відважаться, принаймні не зараз, але побутова безвихідь, природно, супроводжувана постійним стресом, цілком може розладнати людську психіку. А якщо людина озлоблений на весь світ та ще й вміє робити вибухівку ... отримуємо Дніпропетровськ.
