Гарвард - банкрот. Збитки перекладають на студентів
Лише рік тому Гарвардський університет отримав $ 36,9 млрд. доларів дотацій, найбільший грант в академічних колах. Тепер, коли дотаційний фонд обвалився, університет стоїть на порозі найгіршої фінансової кризи у своїй 373-річній історії. Чи може той самий смертоносний коктейль з необмеженого розширення, колосальних боргів, зарозумілості і безгосподарності, що спустошив Волл-Стріт, вразити один із найвідоміших університетів Америки?
Автор: Ніна МУНК
Переклад: Сергій КЛИМКО
«Буде до біса багато звільнень. Курси будуть скорочені. Розміри класів будуть збільшені», визнав один із Гарвардських адміністраторів, якому, як і багатьом іншим на кампусі, не було дозволено говорити відкрито про «засекречені» зміни розмірів та затягування пасків.
Радикальні зміни прийшли до Гарварда. Менша кількість професорів з одного предмету. Менша кількість навчальних асистентів, двірників, допоміжного персоналу. Закриття бібліотек. Менше грошей для наукових досліджень, подорожей і книг. Кафе замінюються автоматами. Жодних підвищень. Жодних бонусів. Ремонти відстрочено. Переповнені ящики для сміття.
Рецесія була важкою для більшості американців. У Гарварді, однак, пристосування до кінця позолоченого віку, віку шампанського, виявилось особливо болісним. Дотації університету скасовані, кількість пожертв стрімко падає вниз, бюджети вкрай роздуті.
З такою кількістю величезних фіксованих витрат і крахом дотаційної системи університет зовсім втратив простір для маневрів. Ба більше, університет зазнав тяжких фінансових наслідків від будівництва, що не припинялося останні 30 років. За 20-річний період з 1980 по 2000 рік, Гарвардський університет додав собі майже 1 мільйон квадратних метрів площ для свого кампусу.
Але це ніщо в порівнянні з наступними роками. За останнє десятиліття, з 2000 по 2008, Гарвард додав ще 2 мільйони квадратних метрів нового простору - це приблизно дорівнює загальній кількості квадратних метрів, що займає Пентагон. Уздовж усієї території університету вишикувались нові навчальні будівлі. Ціна на ці оптимістичні проекти приголомшує: 4,3 млрд. дол США.
У Олстоні, районі Бостона, прямо через річку Чарльз від основного кампусу, ви можете побачити Гарвардську діру в землі діаметром в 1 млрд. доларів - величезний будівельний кар'єр. Це найамбітніший проект з усіх: провалля Allston Science Complex, що його завершення було заплановане на 2011 рік, вартістю в $ 1,2 млрд. доларів. Його будівництво в даний час призупинено.
Цей величезний отвір в землі став символом того, що Гарвардський університет переживає найгірший, найбільш небезпечний фінансовий період у своїй історії.
На додачу до нестабільності в університеті за вісім років змінилося чотири президенти. І Гарвардський університет оголошує про від'їзд ще одного адміністратора – на свіжій памяті справа виконавчого віце-президента, Едварда Форста, який лише в минулому році прийшов до Гарварда із Goldman Sachs, і має намір піти у відставку з 1 серпня цього року.
"Вони повинні робити те, що роблять бізнесмени - приймати важкі рішення", сказав мені один із професорів Гарвардської бізнес-школи, маючи на увазі адміністрацію університету.
Але, звичайно, Гарвард не є бізнесом, і ним не можна керувати як бізнесом. Він є визначним, шанованим, дослідницьким університетом, ймовірно, найвеличнішим університетом країни. "Врівноважування бюджету буде дуже травматичним для нього", - додав професор.
Вже почалися неминучі обвинувачення і докори. Гарвард потрапив у халепу, і ніхто не може вирішити, хто винен і що робити далі.
Між тим, на самому кампусі панує хаос. Викладачі виглядають розлюченими. Студенти вважають, що їх зрадили. "Чому викладачів не попоросять чимось поступитися?" Читаємо один з типових коментарів на університетському форумі Crimson's: "Найнижча професорська зарплата більша за 150 тисяч на рік, і тим не менше вони мають нахабство перекладати фінансовий тягар на плечі студентів!"
"Чи були рішення, які ми приймали, раціональними?" Колишній топ-менеджер Гарварду ставить риторичне питання, маючи на увазі різкі збільшення витрат та фінансових зобов'язань в останні десятиріччя.
"На той час, я вважаю, наші рішення були розумними. Проте тепер, озираючись назад, можливо, ми б віддали перевагу менш амбіційним планам." (Як помітно, така позиція зовсім не означає, що адміністратор в цьому питанні приймає хоч зернину відповідальності за ці рішення)
Один із членів Harvard Management Company, яка керує дотаційним фондом Гарвардського університету, сказав мені: "Це історія боротьби за лідерство. Мова йде не про гроші." Можливо він і правий.
Протягом останніх п'яти років, люди,що керували Гарвардом, були переконані в тому, що Фонд вічно буде зростати у двозначних мільярдних цифрах. Якщо б Гарвард був комерційною компанією, ці люди були б вже звільнені.
"Скидається на те, що ніхто в нашому фінансовому департаменті не читав історію з книги Буття про тлумачення Йосипом сну фараона - знаєте, протягом семи врожайних літ, ви економите на сім років посухи, - зазначає Алан Дершовіц, викладач юридичного факультета Гарварду з 1967 року. - А тепер вони ходять із простягнутим капелюхом в руках, благаючи викладачів і студентами нести тягар скорочення. Це скандал - те, як Гарвард поводить себе під час фінансової кризи".
"Гарвард, в інституційному плані, ніколи не змінювався, відколи я приїхав сюди, - додає профессор Дершовіц. - Це було схоже на стару бейсбольну команду - ви народилися тут, і ви помрете тут... Але в даний час реорганізація університету скидається на корпоративну реорганізацію – а це завжди відбувається шляхом великих втрат".
Звичайно ж, Гарвард має витримати облогу кризою, і ймовірно, університет збереже свої лідерські позиції. Проте, для цього йому необхідно змінитися. Питання в тому, якою ціною одна з найстарших і найповажніших інституцій країни зможе вибити собі надійний квиток у майбутнє.
