Зразок позову проти збільшення пенсійних внесків

Типовий адміністративний позов щодо незаконності Постанови КМУ № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування».

До відповідного адміністративного суду

Позивач: фізична особа - підприємець

Відповідач: Кабінет Міністрів України

01008 м.Київ, вул. Грушевського 12/2

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Про визнання Постанови Кабінету Міністрів України «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 14 квітня 2009 року № 366 протиправною та не чинною.

Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», що набирає чинності з 1 травня 2009 року. Постанова не відповідає чинному законодавству України та порушує права фізичних осіб-підприємців, що пояснюється наступним:

1. Щодо порушень Конституції України.

Постанова №366 суперечить наступним нормам Конституції України: - Статті 8, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. А тому порушено право фізичних осіб, як суб'єкта малого підприємництва, на сплату єдиного податку замість сплати визначених податків та зборів.

Відповідно до пункту 4.1. Рішення Конституційного Суду України по справі №1-33/2004 від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи.

В той же час, прийнявши Постанову №366, як нормативно-правовий акт, КМУ порушив права підприємців щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування (єдиного податку), встановивши додаткові відрахування (сплату страхових внесків) до Пенсійного фонду України;

- Частини другої статті 92, згідно якої виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Таким чином, оскільки Постанова №366 є актом Кабінету Міністрів України і не є Законом, то і встановлювати додаткові відрахування (сплату страхових внесків) до Пенсійного фонду України (крім тих, що відраховуються за приписами Указу Президента України №727/98) КМУ не мав права й повноважень;

- Частину другу статті 19, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порушення даної норми підтверджується викладеними обставинами щодо статті 92 Конституції України, оскільки КМУ діяв не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто по суті прийняв нормативно-правовий акт, якого не мав права приймати, оскільки питання щодо визначення податків і зборів не віднесено до його компетенції й повноважень;

- Частини першої статті 117, відповідно до якої Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. З огляду на вказане вище таких повноважень щодо прийняття Постанови №366 КМУ не мав.

2. Щодо порушень Указу Президента України 12 травня 1998 року №456/98 «Про державну підтримку малого підприємництва».

Як вбачається із преамбули даного Указу він виданий відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. За змістом вказаної норми Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.

КМУ, прийнявши Постанову №366 порушив наступні вимоги Указу Президента України № 456/98:

- Пункт 1, яким встановлено, що необхідно вважати підтримку малого підприємництва одним з найважливіших завдань державної політики, яку здійснювати за такими напрямами: запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Натомість КМУ, нехтуючи зазначеними приписами, своєю Постановою №366 ввів додаткові, крім передбачених для платників єдиного податку, відрахування (сплату страхових внесків) до Пенсійного фонду України, що жодним чином не свідчить про підтримку малого підприємництва одним з найважливіших завдань державної політики, і не забезпечує реалізацію права особи на сплату єдиного податку, а лише посилює нічим необґрунтоване податкове навантаження;

- Пункт 5, згідно якого для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і обов'язкових платежів сплатою єдиного податку. З огляду на норми, які запроваджуються Постановою №366, КМУ навпаки встановлює додаткові, ніж визначено законодавством щодо спрощеної системи оподаткування, відрахування (страхові внески) до Пенсійного фонду України.

3. Щодо порушень Указу Президента України від 03 липня 1998 РОКУ №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Постанова №366 є також незаконною з огляду на порушення таких норм Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98, який також було видано відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України:

- Частина сьома пункту 2, якою передбачається,- що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Пенсійного фонду України - 42 відсотки. Натомість , КМУ своєю Постановою №366 зобов'язує платників єдиного податку сплачувати додаткові страхові внески;

- Пункт 6, що визначає суб'єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, таким, що не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, Постановою №366 було введено не передбачені відрахування (страхові внески) до Пенсійного фонду України, від сплати яких платник єдиного податку звільнений.

4. Про порушення Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

КМУ не були дотримані і такі норми Закону від 16 травня 2008 року № 279-VI:

- Частини перша та друга статті 3, відповідно до яких діяльність Кабінету Міністрів України грунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, факт прийняття Постанови №366 свідчить про те, що діяльність КМУ щодо її прийняття не грунтувалась на вказаних принципах, оскільки прийняття актів законодавства щодо податків та зборів належить до компетенції та повноважень Верховної Ради України;

- Частина перша статті 19, яка передбачає, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України. Натомість прийняття Постанови №366 підтверджує нехтування вказаними вище нормами Конституції України, законів України та актів Президента України;

- Частина перша статті 52, згідно якої Кабінет Міністрів України на основі та на виконанні Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Але ж КМУ видав Постанову №366 не на основі, а всупереч вказаним нормативно-правовим актам.

5. Про порушення Закону України від 09 липня 2003 РОКУ №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 4 частини восьмої Прикінцевих положень (Розділ XV ) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницьке діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих акт з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеної» цим Законом у фіксованому розмірі. При цьому, відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками .Наведене свідчить, що КМУ, всупереч вимог наведеного Закону від 09 липня 2003 року №1058-ГУ, прийняв Постанову №366 і фактично визначив порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків законодавством щодо спрощеної системи оподаткування, відрахування (страхові внески) до Пенсійного фонду України.

6. Щодо порушень Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з

доходів фізичних осіб».

Пунктом 9.12.3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування. Приписи даного Закону також не уповноважували КМУ приймати такі нормативно-правові акти, як Постанова №366.Таким чином, Постанова 366 є незаконною також у зв'язку із неузгодженістю з нормами цього Закону.

7. Про порушення Закону України «Про систему оподаткування».

Постанова №366 суперечить наступним вимогам Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІГ.

- Стаття 1, яка визначає, що встановлення ? скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування;

- Стаття 3, якою обумовлені принципи побудови системи оподаткування, до яких відноситься: компетенція, як встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

- Стаття 7, що передбачає порядок встановлення податкових ставок;

- Частини першої статті 17, згідно якої сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

8. Щодо порушень Господарського кодексу України.

Порушеннями Господарського кодексу України, які мають місце через прийняття Постанови №366, є порушення:

- Частини першої статті 7, яка передбачає, що одним із основних напрямків економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обгрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільне необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів;

- Частини першої статті 17,- відповідно до якої система оподаткування в Україні, податки і

збори встановлюються виключно законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, можна зробити висновок, що Постанова №366 є незаконною і підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене та на підставі п. п. 1,5 Указу Президента України 12 травня 1998 року №456/98 «Про державну підтримку малого підприємництва»; ч. 7 п. 2, п.7 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»; ч. 1,2 ст. 3; ч. 1 ст. 19 ; ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»; ст. 1, 3, 7 Закону України «Про систему оподаткування»; ст.ст. 8,19,117 Конституції України, ст.ст. ч. 1 ст. 7; ч. 1 ст. 17 ГК України, ст. 4, 6, 18, 104, 105, 106, 162 КАС України,

ПРОШУ:

Визнати Постанову Кабінету Міністрів України «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 14 квітня 2009 року № 366 протиправною та не чинною.

Додатки: (на арк. )

1. Адміністративний позов у двох примірниках;

2. Квитанції про сплату ІТЗ ;

3. Копія Постанови від 14 квітня 2009 року № 366;

4. Свідоцтво про реєстрацію ООАРПУ;

позов податок малий бізнес