Сусіди Китаївського монастиря звинувачують братію в мужолозстві
Не знаю, має це значення чи ні, але я з глибоким пієтетом ставлюся до будь-яких священиків. Причому неважливо, хто вони - шамани, мулли або навіть пасажири броньованих папамомобілів, оточені арміями охоронців. І все одно, який вони ведуть спосіб життя, адже незалежно від цього вони, як представники вищої касти суспільства, є нашими таємними звязковими зі світом іншим. Але дії попів Свято-Троїцького чоловічого монастиря в Китаївській пущі вражають своєю неадекватністю.
АВТОР: Антон Зікора
Фото: Макс ПЕРЕПЕЛИЦЯ
Ми вже писали про конфлікт між братією монастиря та місцевими жителями, котрий розгорівся наволо квартири № 1 по вул. Китаївській, 32 / 5, що була захоплена ченцями. А вчора кореспондент ZaUA.org став свідком переговорів між сторонами, в яких головною фігурою був настоятель Києво-Печерськії лаври Павло.
Мешканці вулиці Китаївська, житло яких опинилося під загрозою відлучення на користь монастиря, сподівалися, що високе церковне начальство буде об'єктивним і безболісно вирішить конфлікт. При цьому люди розуміють, що їх зіштовхнули лобами з ченцями.
Кабмін проти народу, райрада – за
- Ні вони не винні, ні ми, в тому, що сталося, - говорить місцева мешканка, вчителька Ірина Друбязко. - Якщо ці землі належали монастирю, то правильно, що їх віддали. Але нам пропонують виселитися з наших квартир без надання альтернативної житлоплощі. Нам так прямо і сказали: шукайте собі житло, ви тут жити не будете.
Нагадаємо, що в 2002 році монастирю рішенням Кабміну був переданий весь монастирський цілісний комплекс, у тому числі житлові будинки. Але вже через кілька місяців районна рада відновила справедливість в інший бік і повернула будинки до комунальної власності.
Разом з тим у монастирі впевнені, що рішення районної ради не може скасувати постанови Кабміну. Адвокати мешканців доводять протилежне, оскільки земля належить міській громаді, а не Кабміну. Так чи інакше, під загрозою виселення виявилося вісімдесят шість сімей. Сьогодні монастир пішов у наступ.
Наталія Гетьман, прописана за адресою вулиця Китаївська, 15 / 4, квартира 49, каже:
- Я тут живу двадцять років. У мене є діти й онуки. Але місяць тому мені принесли позовну заяву на виселення без надання житла. 7 серпня я була у Голосіївському районом суді, де ознайомилась з позовною заявою Свято-Троїцького монастиря. Нашій сім'ї - всього чотири особи, в тому числі грудна дитина, пропонується виселитися з приміщення площею в тридцять один квадратний метр. Я готова виїхати протягом трьох днів, але мені ніхто не надає житлоплощу. Виходить, я бомж.
Пастирські беcіди від настоятеля Лаври Павла: "Міліція, приберіть його!"
Все це доводили місцеві жителі настоятелю Павлу. Той уважно слухав і намагався бути об'єктивним, але поступово став сперечатися з опонентами.
- У мене є документи, за яким я повинен вас виселити, хочете ви цього чи не хочете, - сказав Павло. Це обурило його опонентів. Слово за слово, - почалася перепалка.
- Не брешіть, добренько? - сказав Павло одній місцевій мешканці. - А то у вас морда ... вибачте, обличчя вже перекошено...
- АААААААААА! - разом видихнули місцеві жителі. Тут Павло зрозумів, що допустив помилку і накинувся на мене:
- Вимкніть це, - він показав на диктофон.
- Чому? - запитав я.
- А тому. На сьогодні є закон про згоду. Ви мене не запитали, чи можна записувати.
- Пробачте, який закон. Як він називається?
- Зараз у вас це викину! - закричав священнослужитель.
- Викиньте.
- Будь-ласка, йдіть.
- Чому я повинен піти звідси?
- Міліціонер, приберіть його, - звернувся настоятель до правоохоронця.
- А він нічого не порушує, - флегматично відповів той.
- Я не хочу, щоб мене записували. Де ваша акредитація?
- Я бажаю вас записувати. І акредитація для цього не потрібна.
- Я з вами не розмовляю.
- Я з вами теж. Я тільки записую.
- А міліція нічого не робить, тільки хабар бере. Прошу, захистить мене ...
- Стоп, стоп! Давайте про хабар. На диктофон.
Павло зрозумів, що остаточно потрапив у халепу і запропонував зібрати переговорну групи з п'яти осіб з обох сторін.
- Ходімо побіседуємо в монастир, - сказали священнослужителі.
- Давайте краще до нас у квартиру, - відповіли місцеві жителі (до речі, грамотний підхід: наприклад, профспілкові лідери не рекомендують вирішувати серйозні питання в кабінеті начальника).
Голі монахи за монастирем
Переговорщики пішли, з місцевими жителями залишився архідиякон Паїсій. На відміну від Павла, він виявився добрим монахом. Паїсій сказав, що захист жителями своїх прав гідний поваги, і ніхто не буде виселений без надання житлоплощі, а в конфлікті винні обидві сторони.
У свою чергу, активісти поскаржилися на те, що один із «китайців», як тут називають ченців, погрожував проломити їм голови. Паїсій спокійно відповів, що ця людина ще не чернець, а всього лише послушник, якому треба пробачити його духовну неміч. «Він перебуває в процесі духовного виховання».
- А ваші ченці займаються мужолозством, - наступали місцеві жителі. - Десятки людей бачили.
- Ми раніше траву збирали там, за монастирем, - сказала мені мешканка вулиці Китаєвої Людмила Бондарева, - Тепер ми туди не ходимо. Боїмось. Тому що вони там ходять то роздягнуті, то напівроздягнуті. І ще ми постійно ходимо через сад, і вони весь час тут ось це ось... займаються.
Паїсій заявив, що дані свідоцтва ще не факт, і якщо хтось помітить ченців «за цим», то нехай запише це на камеру в телефоні. Щодо виселення, то священнослужитель висловив точку зору монастиря: людям повинна дати житло держава. Аргументи про те, що це нереально, він не сприйняв. Чекаємо нових зіткнень?
