Наш президент. Що означає перемога Барака Обами для України

Але спочатку – невеличка преамбула. Влітку 2008 року в редакції журналу «Український тиждень», де тоді працював автор, спостерігався справжнісінький фанатський рух на підтримку Обами: друзі та колеги не просто з ентузіазмом писали про перебіг виборчої кампанії в США, але дійсно переймалися її результатами, бажаючи перемоги чорношкірому кандидатові, який ішов на вибори із гаслами надії та змін на краще. Декому навіть вдалося «вимутити» через знайомих, що їздили до США, виборчу атрибутику Обами, яка потім прикрашала редакційний ньюсрум. І мушу відверто зізнатися, що я ставився до цієї «обамафілії» з доброзичливою, але відвертою іронією – ну й що з того, що в США балотується Надія Американської Нації Барак Обама, нам в Україні від цього ні холодно, ні гаряче. І якби мені тоді сказали, що через чотири роки я сам буду думати про те, а чи не випросити мені із Америки наклейку «Obama 2012», я просто розсміявся б у відповідь.

Більше того, в 2012 році захоплення Обамою в українців – у тому числі й у колишніх фанів з «Українського тижня» - здебільшого згасло. Для когось пройшов ефект новизни. Хтось не пробачив Обамі невиконаних обіцянок – мовляв, обіцяв сприяти вільному поширенню інформації, а натомість підтримав «копірастів», обіцяв ліквідувати тюрму в Гуантанамо – і не зробив цього. Ну а дехто вважав, що Обама «здав Україну», не допоміг захистити здобутки помаранчевої революції від регіоналів та проросійських сил, і що республіканець Мітт Ромні, який відверто назвав Росію головним геополітичним суперником США, врятує нас від цього зла. Ну а ще Обама – таємний соціаліст, марксист і москаль прихильник втручання держави у економічні справи. 

Жарти жартами, але напередодні американських виборів в українському суспільстві – зрозуміло, йдеться про ту частину соціуму, яка взагалі цікавилася цими подіями і реагувала на їхній перебіг – панували помітні антиобамівські настрої. І це глибоко дивує: адже якщо уважно подивитися на те, що Обама зробив у США, і як це позначилося й буде позначатися далі на справах в Україні, то свідомим українцям слід було б у ніч із 6 на 7 листопада перейматися американськими виборами не менше, ніж ми зараз переймаємося спробою фальсифікації виборів українських.

Чому? Та тому, що політика, яку задекларував і втілює в життя Обама, може принести Україні такі стратегічні вигоди, яких нам ніколи й нізащо не добитися самотужки. І йдеться не про якісь ефемерні санкції проти регіоналів чи ще когось, а про фундаментальні економічні чинники. Ці чинники матимуть вплив як на глобальну ситуацію, так і на наші суто українські проблеми.

Нафта

«Ми звільнимо себе від іноземної нафти», - на цю фразу із переможної промови Барака Обами звернули увагу всі. Зрозуміло, що кожне слово, озвучене в такому важливому виступі, по суті означає найвищі пріоритети політики новообраного президента. І серед цих пріоритетів – такий, здавалося б, нереалістичний крок, як усунення американської нафтової залежності. Як же можна її позбутися, якщо США, як відомо, імпортують понад 60% від обсягів споживання нафти в країні…

Насправді – вже ні. За президентства Обами імпорт нафти скоротився до мінімального значення за останні двадцять років: США завозять з-за кордону менше 40% нафти. А видобуток, навпаки, зріс до немислимих обсягів. Чотири роки Обама займає президентське крісло, і протягом цих чотирьох років виробництво нафти в США зростало, причому такими темпами, яких країна не бачила з 1951 року. В 2012 році щоденний видобуток перевищить 11 мільйонів барелів на день. А наступного року він вийде на рівень 11,4 мільйони барелів – це лише трохи менше від Саудівської Аравії з її 11,6 мільйонами барелів. Це стало можливо завдяки новим технологіям видобутку т.зв. «сланцевої нафти» - таким же, що й для сланцевого газу, але застосованих на нафтових родовищах.

Під кінець другого президентського терміну Обами Америка може залишити саудитів позаду, видобуваючи приблизно 13-14 мільйонів барелів нафти на день. А навіть якщо ті збільшать видобуток, це вже нічого не означатиме. Зараз американці споживають

Хтось скаже – ну й що, Мітт Ромні ще рішучіше, ніж Обама, виступав за підтримку американських нафтових компаній. Переміг би він – нічого б не змінилося. І взагалі – чи можна записувати в заслуги Обами бум сланцевої нафти та сланцевого газу?

Звісно що можна – адже цей бум стався за його президентства. Був би президентом республіканець – він записав би цю заслугу собі, і ніхто б не став заперечувати. Ну а що ж до нафтового бізнесу, то Ромні дійсно його підтримує – але це «традиційний» бізнес, який прекрасно себе почуває за існуючого стану справ, якому і високі ціни, і дефіцит нафти тільки на користь, і який шалено не бажає втратити податкові пільги, які свого часу надали нафтовим концернам республіканці, і які Обама пообіцяв скасувати.

Річ у тім, що навіть найбільше нарощування видобутку у США жодним чином не призведе до падіння світових цін – тому що США навіть при максимальному видобутку не спроможні виробляти стільки нафти, щоб впливати на світову динаміку попиту й пропозиції. Будь-який надлишок тут же «вип’ють» такі монстри, як Китай, Індія та інша Азія. Як наслідок, світова економіка ще сильніше підсяде на «нафтову голку». Транснаціональні нафтові компанії «скирдуватимуть» десятки й сотні мільярдів доларів (а Ромні їм ще й продовження податкових пільг пообіцяв). Тоталітарні режими, що паразитують на нафтовій ренті – в діапазоні від Саудівської Аравії до Російської Федерації – і надалі купатимуться в нафтодоларах, використовуючи ці гроші для ведення власних геополітичних ігор. І при цьому світ жив би в умовах постійної загрози «нафтових воєн» - спочатку Іран, а далі де завгодно. А закрити власний ринок від світу США не можуть – це суперечить базовим принципам капіталізму.

Електромобілі та гібриди

Тому – і Обама це прекрасно розуміє – «звільнитися від іноземної нафти» можна лише тоді, коли нарощування власного видобутку буде супроводжуватися радикальним скороченням споживання нафти в країні. Механізм цього скорочення відомий – це т.зв. стандарт Corporate Average Fuel Economy (CAFE). Він передбачає, що з певного року всі нові американські автомобілі повинні вкладатися в норми мінімального споживання бензину. Адміністрація Обами ввела дуже суворі норми CAFE – до 2016 року (якраз на завершення президентства Обами) будь-яка нова американська автівка повинна буде проїжджати на одному галлоні бензину не менше 34.1 миль. У більш звичних для нас одиницях це становить 6,9 л/100 км. А з 2025 року Обама хоче запровадити взагалі драконівські норми – 54,5 миль за галлон, або 4,32 л/100 км. І мова йде не про крихітні малолітражки, але й про дуже популярні в США пікапи та великі позашляховики.

Барак Обама і Шевроле Вольт - наразі найуспішніший гібридний електромобіль у США

Зрозуміло, що ця ідея Обами викликала шалений спротив у радикальних республіканців. Що тільки йому не приписували з цього приводу: від намірів розорити «правильні» автоконцерни до підступних соціалістичних планів пересадити всіх чесних американців на мікроскопічні машини «як у Європі», а то й на автобуси. Однак пропаганда пропагандою, а факти фактами – за час президентства Обами середньостатистичне споживання бензину скоротилося на 17%, або покращилося на 4 милі на галлон. У жовтні середні показники витрат пального для легковиків, що продаються в США, встановили абсолютний рекорд: 24,1 милі на галлон, або 9,75 л/100 км.

А так Обаму шельмували за підтримку Вольта: "Ну й барахло! - Так, він барахло"

За рахунок чого? Завдяки рішучій підтримці нових технологій в автомобільній галузі – а саме, гібридів (ДВС плюс електромотор), гібридів з можливістю підзарядки (батарея дозволяє проїхати певну відстань на електроенергії, далі працює ДВС) та «чистих» електромобілів. Символом цієї підтримки став автомобіль Шевроле Вольт, розроблений концерном General Motors. Показово, що саме цей концерн був урятований завдяки принциповому рішенню Обами надати державну підтримку автокомпаніям, що внаслідок кризи стояли на межі банкрутства (Ромні, натомість, написав статтю із заголовком «Хай Детройт збанкрутує», і під час виборів йому це пригадали). Ці дії дали радикальним республіканцям привід для тотального шельмування Обами: General Motors вони називали Government Motors («Урядові мотори»), перший американський гібрид Шевроле Вольт перетворився на «Обама Вольт», а Мітт Ромні на дебатах систематично згадував про те, що Обама «витратив сотні мільйонів доларів американських платників податків на підтримку електромобілів, які ніхто не хоче купувати».

Реальність не залишила від цих фактів каменя на камені. У жовтні продажі Шеві Вольта встановили абсолютний рекорд - 2961 автомобілів. Продажі першого масового електромобіля на американському ринку, Nissan Leaf, - 1579 шт. Тут динаміка гірша, але до кінця року має запрацювати завод (знову ж таки, підтриманий Обамою) цих автомобілів у штаті Тенессі – очікується зниження цін на це авто і відповідний ріст продажів. Загалом у жовтні було продано 46 тисяч автівок із альтернативними паливними технологіями, а загалом продажі цих машин перевищать у 2012 році 500 тисяч штук – це теж абсолютний рекорд. А на підході ще більш амбіційні новинки – так, новий гравець на автомобільному ринку, компанія Tesla Motors, випустила на ринок седан представницького класу під назвою «модель S» - схоже, цей електромобіль, спроможний проїхати на одному заряді батарей до 500 км, цього року візьме більшість титулів «Краще авто року».

Tesla Model S- найкрасивіший американський автомобіль, точніше, електромобіль. Правда, це не завадило Ромні під час дебатів називати "Теслу" провальною компанією

Більше того, під час другого президентського терміну Барак Обама має наміри ще більше посилити «електромобілізацію» країни. План – мати в 2015 році на дорогах МІЛЬЙОН електромобілів – «чистих» або гібридів з можливістю підзарядки. Для цього президент пропонує підвищити чинну пільгу покупцям електромобілів, які зараз отримують податкове відшкодування на суму 7500 доларів, до 10000 доларів. І замість податкового відшкодування, якого ще треба дочекатися, люди отримуватимуть цю знижку «на касі», в момент розрахунку за машину.

Але й це ще не все. Під час «остаточного» президентського терміну Обами будуть розв’язані руки в департаменту енергетики та організації з фінансування перспективних енергетичних розробок DARPA-E. Нобелівський лауреат Стівен Чу, який очолює американське міненерго, систематично ставав мішенню для критики республіканців: мовляв, не тим проектам уряд дав гранти й не ті компанії від держави отримали позики. Тепер цих грантів та позик стане більше. Результат – за чотири роки США створять якісно нові батарейні технології, які забезпечать пробіг «звичайного» електромобіля на одному заряді до 1000 км, а вартість цих батарей знизиться в рази.

Сланцевий газ та сонячна енергетика

Про «сланцеву революцію» в США «Тексти» писали неодноразово, тому не будемо зупинятися на цій темі детально. Наведемо лише один факт – в 2010 році Америка видобула 138 мільярдів кубометрів сланцевого газу, а в 2011 ці обсяги зросли до 214 мільярдів кубометрів!!!Нинішнього року буде більше – понад 40% видобутого в США газу буде отримано зі сланців. Як наслідок, ціни на газ у США впали у понад п’ять разів. Починається економічне відродження в містах т.зв. «іржавого поясу» - ці центри металургійної та хімічної промисловості переживали стагнацію, а тепер у них відкриваються нові промислові комбінати.

Обама: завдяки сланцям США забезпечили себе газом на 100 років наперед

Сказати, що це вплинуло на світовий газовий ринок – означає нічого не сказати. Обсяги зрідженого газу, який призначався для США, пішли в Європу. Європа, отримавши альтернативу російському газу, почала вимагати зниження цін – і отримала його. Днями 10-20-відсоткову знижку від «Газпрому» виборола для себе «ворожа» Росії Польща – і не дивно, адже поляки найактивніше в Європі застосовують сланцеві технології, і вже мають перший газ на розвідувальних свердловинах. Схоже, що російські плани із газової експансії в Європу вилетіли в трубу. Газову трубу, із сланцевим газом у ній.

Втім, енергетична програма Обами не обмежується лише сланцевим газом. Обама є принциповим і переконаним прихильником «зеленої» енергетики, в першу чергу, сонячної. Цей пункт його програми республіканці також перетворили на привід для потужного шельмування: так, Мітт Ромні одну із своїх передвиборчих акцій провів перед фасадом збанкрутілої компанії Solyndra, яка кілька років том отримала від адміністрації Обами позику на 500 мільйонів доларів. Мовляв, ось подивіться, виборці, куди він тринькає гроші платників податків.

Ромні критикує енергетичну політику Обами на фоні штаб-квартири збанкрутілої компанії Solyndra. Як бачимо, йому це не дуже допомогло

Правда, соціологічні опитування показали, що 78% американців прихильно ставляться до відновлюваної енергетики. США цього року встановить близько 3 гігават сонячних електростанцій – це лише вдвічі менше, ніж у лідера в цій галузі, Німеччини. Завдяки потужним інвестиціям у наукові дослідження були створені десятки перспективних технологій, спроможних протягом найближчого року-двох-трьох не просто знизити ціну «сонячних кіловатів», але й зробити сонячну енергію найдешевшим з усіх існуючих видів генерації. Натомість Ромні відверто заявляв, що альтернативна енергетика – це марне витрачання коштів. Тепер його заяви вже нічого не значать.

Ось так за час президентства Обами дешевшав полікремній - головний матеріал для виробництва сонячних панелей. Від 500 доларів у 2008 році до 15 доларів зараз - це безпрецедентне падіння ціни

А тепер зробимо короткий прогноз – до чого призведе президентство Обами в сфері глобальної енергетики, транспорту, а отже, й економіки.

Сланцевий газ. США, здобувши газове самозабезпечення, переходять до експорту природного газу – збудовані для прийому зрідженого газу термінали починають працювати на експорт, вийшовши на обсяги до 50 мільярдів кубометрів. Ці десятки мільярдів кубометрів обвалюють ціни на ринках із традиційно високою ціною газу – а саме, Європу й Азію. Здешевшання газу призводить до зростання в таких галузях, як енергетика, хімія та металургія. Російські підводні газопроводи в обхід України - «Північний потік» та «Південний потік» - втрачають економічний сенс. Так само втрачає сенс «газовий шантаж» у виконанні Росії – Європа відтворила американську сланцеву революцію на своїх теренах, збільшила обсяги власного видобутку, а при потребі завжди можна купити і привезти дешевий зріджений газ із США. У цій ситуації зростає роль України і як найдешевшого транзитера російського газу (качати морем – значно дорожче), і як найбільшого споживача.

Сланцевий газ уже горить на факелах польських розвідувальних свердловин

Втім, Україні цей газ не дуже-то й потрібен. Технології видобутку сланцевого газу, успішність яких довела сусідня Польща, приходять і до нас – спочатку на родовищах «по нашу сторону» польського кордону, а потім і на інших. В 2016 році Україна має два-три мільярди кубометрів сланцевого газу (на додачу до 20 млрд куб м з «традиційних» родовищ), з перспективою видобутку 10+ мільярдів до 2020 року.

Та й цей газ потрібен здебільшого для металургії та хімії, а не для енергетики. Потужні інвестиції у науково-дослідні розробки, ініційовані кабінетом Обами та втілені в життя Департаментом енергетики та ARPA-E, призвели до створення високоефективних сонячних панелей, ціна на які не перевищує 30-40 центів за ват. В українських умовах це означає собівартість генерації на рівні 2-3 центів за кВт-годину – причому як для «домашньої» сонячної електростанції на 5-10 кіловат, так і для промислових на 10-100 мегават.

Нафта. США виходять на 14 мільйонів барелів на добу. Світові ціни на нафту падають до рівня 40-50 доларів за барель. Це дуже серйозно б’є по російських геополітичних амбіціях, адже «комфортні» для режиму Путіна ціни – це від 90 доларів і вище. В цих умовах Росія, позбавлена нафтодоларового «допінгу», переживає той же процес, через який пройшов СРСР у 1980-х роках. Росією справа не обмежується – «нафтові режими» по всьому світові послаблюються, більше того, втрачають свою геополітичну роль: нікому вже не потрібно дбати про те, щоб ці ресурси нафти, не дай боже, не вийшли б з-під контролю. Загроза нових «нафтових воєн» повністю зникає.

Транспорт. Глобальний електромобільний бум приходить і до нашої країни. Енергетика України, де близько 50% від генерації забезпечують АЕС, ідеально пристосована до використання електромобілів. Заряджання електромобільних батарей відбувається вночі, відповідно, з появою такого потужного споживача енергії скорочується дисбаланс між денним і нічним навантаженням, відповідно, атомники отримують змогу підвищити генерацію АЕС, не боячись, що вночі цю додаткову енергію нікуди буде діти.

Ну і щоб трохи збити рівень обамофільського пафосу - прекрасна в своєму цинізмові карикатура із сайту Wumo: Обама дуже любить розмовляти в ліжку :-)

Неважко зрозуміти, що жодний, навіть найкращий та найздібніший президент України ніколи не зміг би протягом найближчих 4 років ні знизити ціни на нафту, ні ліквідувати російський газовий шантаж. Натомість Обама це зробить майже напевне. І це важить для України значно більше, ніж ефемерні надії на те, що Мітт Ромні поставив би б Януковича на місце та випустив би Юлію Тимошенко із в’язниці.

сша економіка вибори обама енергетика