Банки бояться кредитувати підприємства. Економічні перспективи стрімко покращуються

«Провальний» рік

За попередніми оцінками Укрстату, валовий внутрішній продукт України в третьому кварталі 2012 року впав на 1,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року. У порівнянні з другим кварталом 2012 р. він знизився на 1,2% (зростання реального ВВП в 1 кварталі складало 3%, а за перше півріччя 2012 року — 2,5%). Скорочення промвиробництва за підсумками вересня (до вересня 2011 р.) сягнуло 7%. Оптимістичний прогноз аналітиків на поточний рік обіцяє зростання економіки всього на 1%, консервативний — пророкує 0%. Песимісти стверджують, що за підсумками року ВВП піде в "мінус" (до -0,5%), і продовжить падати в 2013 р.

«Рецесія 2012-2013 рр. буде м'якшою ніж криза 2008-2009 рр. На цей раз потенціал зниження внутрішнього валового продукту менше — близько 7% у гривні. Але на відміну від 2008-2009 рр., фінансові можливості країни забезпечити стабілізацію в економіці значно нижчі», — вважає Микола М'який, керуючий активами компанії КІНТО.

Головний винуватець економічної ями в яку котиться Україна — світова криза. Країни Старого Світу впевнено занурюються в рецесію, ринки, що розвиваються (у тому числі Китай) швидко зменшують обороти. Падіння зовнішнього попиту губить вітчизняну економіку, благополуччя якої грунтується переважно на експорті сировини і, зокрема, металу (частка металургії в експорті сягає майже 40%). Жоден уряд так і не спробував зменшити залежність від металургії – занадто складне завдання для наших міністрів.

Серед внутрішніх причин уповільнення ВВП аналітики називають політику банків, що по суті припинили кредитування реального сектору. У вересні кредитний портфель юросіб в цілому по банківській системі збільшився лише на 1,1% (чи 6,7 млрд.грн.). За 9 місяців 2012 р. — всього на 3,5% (чи 21,2 млрд.грн.) . Цей результат навіть гірше показників, які демонстрували банки в пікові моменти кризи. Так, за 9 міс. 2009 р. кредитний портфель юросіб збільшився на 3,9%.

"Немає грошей. Немає меду". Одна з безкінечних акцій ФЕМЕН. Та хто б скільки не оголював груди українським підприємствам зараз несолодко

Для порівняння: за січень-вересень 2011 р. зростання обсягів кредитування юросіб становило 13,5%, за підсумками всього минулого року — 14,5%.

Значна частина вітчизняних банків фінансує майже виключно компанії афілійованих або дружніх груп. Неофіційно фінансисти визнають, що на інсайдерські угоди зараз припадає понад половини виданих банками корпоративних позик. У чергу за кредитом іноді можуть пробитися і представники найбільш успішних галузей — сільського господарства, торгівлі, харчопрому. Компанії, що працюють у сфері вантажоперевезень, будівництва, купівлі-продажу нерухомості, можуть навіть не стукатися до кредиторів.

Банкіри запевняють, що на поліпшення показників за підсумками року розраховувати не доводиться. У найкращому випадку кредитний портфель корпоративних клієнтів зросте на 5%, але скоріш за все він залишиться на нинішньому рівні.

Підприємства, швидше за все, не отримають грошей і в майбутньому році. «Реальне зростання кредитування буде визначатися наявністю ресурсів та їх ціною. Якщо ситуація кардинально не зміниться в порівнянні з 2012 роком, то обсяги кредитування збільшаться лише на 5-6%», — прогнозує заступник голови правління по корпоративному бізнесу ПУМБ Олексій Волчков.

Замкнене коло

Невизначеність економічних перспектив — один з головних бар'єрів нормального кредитування. Входження економіки в «піке» загрожує новими банкрутствами підприємств і черговою хвилею зростання проблемної заборгованості в банках. «Ризики втрати ресурсів у випадку подальшого зниження кредитоспроможності компаній і ліквідності забезпечення (а вони неминучі у випадку погіршення економічної ситуації та стану зовнішніх товарних і фінансових ринків) зараз дуже високі», — зазначає генеральний директор UCRA («Українське кредитно-рейтингове агентство») Станіслав Дубко.

Це розуміють і самі компанії. Не маючи впевненості у завтрашньому дні, вони не будують планів з розвитку бізнесу і не поспішають позичати гроші. Поліпшенню ситуації в кредитуванні не сприяє і політика НБУ. Вже багато місяців поспіль банківське відомство проводить політику утримання курсу гривні, використовуючи вкрай жорстку монетарну політику. Центробанк намагається відібрати у підопічних кожну зайву копійку. Внаслідок цього гострий дефіцит гривні став для фінустанов вже хронічною хворобою.

Залишки на коррахунках банків регулярно падають до мінімально допустимих мінімумів в 16-17 млрд.грн. Тоді як показник, необхідний для нормального функціонування системи та проведення платежів становить 21-22 млрд.грн. Ситуацію погіршує той факт, що темпи залучення депозитів у національній валюті швидко падають. Тільки у вересні обсяг вкладів фізосіб у гривні скоротився на 2,44 млрд.грн. У той же час валютні рахунки виросли на 4,75 млрд.грн.

Гострий ресурсний голод провокує різке подорожчання гривні. В останні три тижні вартість нацвалюти на міжбанківському ринку підскакувала до немислимих 50-70% річних. Природно, що в таких умовах кредитування практично припинилося. Ті ж банки, хто все ще згоден пропонувати позики, встановлюють фантастично високі ставки. «Щоб кредитувати в гривні, банки свопують валюту під гривню.

Це істотно збільшує вартість ресурсу. На сьогоднішній день ефективна ставка сягає 27 - 28% річних. Навіть при скромній маржі в 4%, на ринок ці гроші потрапляють з вартістю біля 32%», — пояснює заступник голови правління« Банку Національний кредит »Людмила Міщук. Зрозуміло, що фінансування за такою ціною підприємствам просто не по кишені.

Банкам позичать гроші

Щоб стимулювати щедрість підопічних, НБУ вирішив постачати їх недорогим ресурсом. «Банки, що погодяться здешевити кредитування, будуть отримувати рефінансування. Ми постараємося робити це на майже автоматичній основі. Банки, які прислухаються, зможуть отримати значний прибуток », — заявив нещодавно глава банківського відомства Сергій Арбузов.

Фінансисти вважають, що запропонований регулятором план може спрацювати. Але тільки за умови, що рефінансування буде довгостроковим — на термін не менше року. «З урахуванням помірної вартості рефінансування від НБУ — 8-11% (проти 15-20%, пропонованих по депозитах) — воно дійсно може знизити вартість ресурсів для банків і, відповідно, посприяти зниженню ставок кредитування», — прогнозує старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова. Але є і зворотний бік медалі.

Отримання банками значних обсягів ресурсів може спровокувати новий сплеск спекуляцій. Банкіри можуть не втриматися від спокуси, пустити дешевий ресурс на купівлю валюти і обвалити курсгривні. «Якщо Нацбанк роздасть дешеве рефінансування обраним банкам, це миттєво породить корупцію. Ми це вже бачили в 2008-2009 рр., і ситуація може повторитися зараз.

Ці гроші опиняться на міжбанку і валютному ринку, або на підприємствах, пов'язаних з власниками банків, що отримали рефінансування», — допускає старший аналітик ІК «Трійка Діалог Україна» Євген Гребенюк. Залишається сподіватися, що забезпечивши фінустанови дешевими грошима, центробанк буде жорстко контролювати «цільове» використання ресурсу і давати по «руках» спекулянтам, як він це робить зараз.

банки економіка криза гроші