Благотворний вплив кризи: експорт зерна перевершив експорт металу. Уряд навіть не заважає аграріям

У 2007-му урожай був нижче, ніж у попередні роки, хоча вище, ніж в середині 1990-х - 2000-м. Уряд Януковича до 31 березня 2008 року ввів квотування експорту пшениці у розмірі 200 тис тонн, ячменю - 400 тис тонн, кукурудзи - 600 тис тонн, жита - 3 тис тонн. З квітня 2008 вже Уряд Тимошенко скасував квоти на експорт кукурудзи, а на решту зернових - продовжив і повністю відмінив вже, фактично, з початку збирання нового врожаю, коли продати запаси було неможливо. Країна не отримала додаткової валюти перед початком кризи, а високий урожай 2008 року не було куди складувати.

Самі, квоти розподілялися між зернотрейдерами непрозоро. На додаток у 2008 році було введено квотування експорту соняшникової олії і теж з непрозорим розподілом квот.

У 2010 році урожай виявився нижчим, ніж в рекордних 2008-9 роках, але цілком на рівні 1-ої половини 2000-х. Уряд спочатку зупинив експорт негласною забороною митниці випускати кораблі, в результаті чого трейдери і покупці отримали мільйонні збитки. Після скандалу було введено продаж квот на непрозорих аукціонах. Підозріло багато квот отримала напівдержавна "Хліб Інвестбуд", про дійсних власників якої ходили найекзотичніші припущення (зараз вона вже не державна).

У 2011р Україна виробила рекордний обсяг зерна і квоти (крім як на експорт ячменю) були зняті. У 2012 підсумки ще не підбито (цифри на інфографіці за 2012р. попередні), але вже зрозуміло - урожай вийшов гірший, ніж 2011 року. У т.ч. пшениці вирощено не більше, ніж у 2010 році, коли були введені обмеження.

Тим не менше, реакція влади на подив цивілізована.

Міністр АПК та учасники аграрного ринку, об'єднані у професійні організації, уклали Меморандум, у якому домовилися про обсяги експорту зерна в 2012-13 рр. Спочатку сторони домовилися, що буде вивезено 4 млн. т. пшениці, 3 млн. т. ячменю і 12.4 млн. т. кукурудзи. Надалі квота по пшениці була збільшена до 5.5 млн. т.

Про те як працюють успішні агрогосподарства читатйте тут

Слід звернути увагу - розмір квоти незмірно вище, ніж 2007 року. На кінець грудня Україна експортувала 14 млн. т. зерна нового врожаю, в т.ч. 5,8 млн. т пшениці (з якої 4,9 млн. т. продовольчої), 6,2 млн. т. кукурудзи і 1,8 млн. т. ячменю. Узгоджені обсяги пшениці були перевищені, тим не менш, влада не заважала експорту.

Було домовлено, що все зерно, яке надійшло в порти, буде безперешкодно вивезено. Навіть Аграрний фонд запропонував зернотрейдерам до експорту ще 300 тис. т. своєї пшениці. Докладні дані по напрямкам експорту Держкомстат поки що навів тільки за 10 місяців.

Станом на грудень ми експортували 4 млн .т. пшениці. Основна частина - в країни Африки - майже 2.5 млн. т. (Єгипет, Туніс, ПАР, Марокко, Лівія). 700-800т.т. - в Європу (Іспанія, Італія) і Азію (Ізраїль, Йорданію).

Тобто основним покупцем української пшениці є арабські країни. З 1.5 млн.т. експортованого на той момент ячменю основну частка припала на Саудівську Аравію, решта пішла в інші арабські країни. Експорт кукурудзи тільки почався, але основні обсяги пішли також в арабські країни, Іспанію, Португалію.

Уряд прикладає зусилля, щоб розпочати експорт кукурудзи до Китаю, хоча трейдери відносяться до цієї активності Уряду без ентузіазму. В Росію експорт зерна незначний.

Примітний і той факт, що колишній фаворит влади "Хліб Інвестбуд" в 2012р. не увійшов навіть до десятки основних трейдерів. На першому місці Нібулон, далі йдуть світові гранди. Ті, кого Уряд ущемлював в 2010-му.

Чому влада так толерантно повели себе по відношенню до трейдерам? Цивілізувалися? Діють якісь підводні сили?

2 цілком раціональних міркування.

По-перше, високий урожай 2011 року не вдалося весь розпродати.

Станом на 1.06.2012 року. - початок збирання пшениці, її запас в країні становив 5173,6 млн.т., ячменю - 1055 млн. т., А на 1.9.2012 рік - початок збирання кукурудзи її запас становив 1320.4 млн. т. Що стосується кукурудзи, то її врожай значно перевищує потреби країни, і не факт, що експортні можливості дозволять продати весь надлишок.

По-друге, експорт інших продуктів падає і країні не вистачає валюти. Отже на адекватність уряду благотворно впливають економічні труднощі.

Експорт товарів з України за 10 місяців 2012 року склав $57.2 млрд., а імпорт $70 млрд. Торговельний дефіцит досяг $12.8 млрд. і наблизившись до рівня, що був перед кризою 2008 року. За жовтень минуло року дефіцит склав $ 1.5 млрд. Проблема в тому, що дефіцит кожен місяць збільшується, традиційні галузі експорту - металургія і хімія погіршили показники.

Дані 2012 року за 10 місяців

Експорт України до цих пір не досяг рівня передкризового 2008 року. Але якщо в 2011 році було істотне зростання, то минулого року зростання немає. Застій.

Експорт металургійної продукції не тільки не досяг рівня 2008 року, але знизився у порівняні з 2011 роком.

Експорт продукції хімії також не досяг рівня 2008 року, і у 2012 році залишився на рівні 2011 року.

Експорт продукції машинобудування перевершив докризовий рівень і продовжує рости, тим не менш, не компенсує падіння в металургії. Тут секрет простий ми активно робимо вагони для Росії.

Експорт продуктів харчування значно зріс і компенсував падіння експорту традиційних галузей. Причому, основне зростання припало якраз на зернові культури. Аналогічне явище спостерігалося і під час попередньої кризи, але в меншій мірі. Тоді не було такого різкого падіння експорту металу.

Якщо подивитися на питому вагу основних галузей то видно, що питома вага металу впала в 2 рази, експорт же продуктів харчування практично наздогнав експорт металу, а в жовтні 2012 року перевершив його.

1.5 млрд. $ - експорт металу в жовтні 2012 році - один з найнижчих показників в історії України. Мабуть, важка ситуація на світових ринках примусила українську владу до цивілізованості, стримала апетити чиновників і «своїх» фірм.

Ринкові відносини в швидкозростаючому секторі української економіки збережені.

Це радує. Але цього недостатньо.

Звернімося до цифр. З 42 млн. га сільськогосподарської землі України більше 15млн.га займають посіви зернових культур. Більше половини вирощеного зерна продається закордон.

Приймемо ціну продажу в 250 $ / т (вона, звичайно, різна для різних видів продукції та періодів, але за 2011 році в середньому приблизно така і вийшла). При середній врожайності 30 ц / га, з 1 га землі виходить 750 $ виручки. Якщо вірити Держкомстату, рентабельність зернового виробництва складає 25%. Тобто прибуток від 1 га можна оцінити близько 190 $ / га.

Тут мова не про розподіл цієї суми, а про загальну додану вартість, яка виробляється з цієї землі. Якщо статистика побачила не весь прибуток, то він ненабагато більший, адже вирощування, транспортування, зберігання зерна коштує чималих грошей.

При такій економіці говорити про зростання орендної плати до 100 $ / га або ціну землі в десятки тисяч доларів (про що мріє багато авторів) безглуздо.

Українська земля може і повинна служити джерелом незрівнянно більш високих доходів. Введення ринку в сільському господарстві в 2000-му. дозволило зупинити падіння сільськогосподарського виробництва, а за 10 років виробляти більше ніж в останньому радянському році - 1990-му.

Для подальшого зростання потрібно більше ринку і більше свободи.

В рослинництві необхідно, по-перше, підвищити врожайність не менш ніж в 3 рази, щоб вийти на кращий європейський рівень. По-друге, скоротити продаж закордон непереробленого врожаю. Розвивати переробку і тваринництво в Україні.

Перша умова - учасники ринку повинні бути впевнені, що влада не забиратиме складно вибудуваний бізнес. Друга - скасувати мораторій на торгівлю землею.

Хочеться сподіватися, що влада і далі рухатиметься в правильному напрямку без додаткових стусанів під зад від кризи.

агропром село економіка бізнес експорт