Інвестиції в пустоту. Харків після ЄВРО-12
П’ятизірковий готель Kharkiv Palace, збудований Ярославським, вирішив проблему захаращеної ділянки на площі Свободи. Всього у Харкові збудовано 30 нових готелів та 12 реконструйовано. Але знадобилося менше половини, бо у самий піковий день чемпіонату, коли грали збірні Голандії та Німеччини, було заселено 44% номерів. Більшість з них пустує і зараз. Майже пустий і аеропорт.
Автор: Євген Маслов
Про те, як використовується інфраструктура в інших містах Євро-12, читайте у нашому спецпроекті ЄвроПокращення
У квітні 2007 року коли ми дізналися: ЄВРО-2012 пройде в в Польщі та Україні – Харків був резервним містом. Лише два роки потому, у грудні 2009 року, Харків увійшов до четвірки міст, що приймали ЄВРО-2012, і отримав право проведення трьох матчів.
Свято
Півроку по тому можна казати без зайвого перебільшення: харків'янам і гостям футбольний чемпіонат сподобався. І, до речі, головна заслуга тут належить голландським уболівальникам, що створили святково-карнавальну атмосферу, яка панувала у місті перед матчами. Адже у Харкові помаранчеві голландці втягнули до своєї традиційної пішої ходи від фан-зон до стадіону тисячі городян, які навіть не були футбольними фанами. Всі співали, посміхалися, фотографувалися і були в захваті від гостей-европейців...
Плюс, мінус мільярд
У кошторисі Кабміну Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу загальні витрати (держави та інвесторів) - 111млрд 114 млн 692 тис 900 грн.
Але суми, які називалися у звітах, мало стикуються. Якщо понишпорити у новинах, з’ясовується, що президент Янукович, казав що Україна вклала у інфраструктуру 35 млрд. грн., тобто менше 5 мільярдів доларів. Національна агенція з питань підготовки та проведення ЄВРО-2012 нарахувала 41,7 млрд гривень, тобто більше 5 мільярдів доларів.
Аналогічна ситуація з Харківщиною. За даними, які озвучив після завершення чемпіонату заступник голови облдержадміністрації Юрій Сапронов, у підготовку до ЄВРО-2012 з 2008 по 2012 роки було інвестовано 13,6 млрд гривень (в тому числі з бюджету міста 923 млн грн). На сайті міського голови – інші суми – 14,452 млрд гривень (з бюджету міста 1051,52 млн грн).
Виходить, у масштабах країни плюс-мінус мільярд доларів. Умасштабах області плюс-мінус мільярд гривень. У масштабах міста плюс-мінус сто мільйонів. Така арифметика.
Стадіон
Харківський стадіон "Металіст" після реконструкції вміщує 38 тисяч вболівальників, тут є: парковки, сучасний медіацентр та уся необхідна інфраструктура. Прилеглі до стадіону території впорядковані. Під час трьох матчів чемпіонату стадіон відвідали більше 110 тисяч чоловік.
Загалом реконструкція коштувала 783 млн 680 тис грн.
Головним приватним інвестором був тодішній власник «Металісту» Олександр Ярославський. Стадіон зараз перебуває у спільній власності області, міста і клубу «Металіст» і використовується за своїм прямим призначенням. Щоправда після того, як Ярославський продав клуб не відомо хто фінансуватиме утримання стадіону, котре обходиться у 20 млн. грн. в рік.
Аеропорт
На харківський аеропорт витрачено 2 млрд 306 млн 610 тис грн. Розрахований на 650 пасажирів на годину, приймає 1200 в день, це 6 – 10 рейсів Пусті приміщення виглядають сумно. Та нехай за аеропорт болить голова у пана Ярославського, котрий за власний кошт побудував новий міжнародний термінал та реконструював старий. Сподіваємося, його тішать прогнози експертів, які пророкують, що інвестиції окупляться через 20 – 25 років, якщо до того часу він ще залишатиметься власником.
Злітно-посадкову полосу аеродрому, оскільки вона у державній власності, реконструювали за державний кошт.
За час Євро-12 міжнародний аеропорт «Харків» працював на повну потужність і обслужив 750 рейсів і 52,5 тис. пасажирів.
Готелі
П’ятизірковий одинадцятиповерховий готель Kharkiv Palace, збудований паном Ярославським, вирішив проблему захаращеної ділянки на площі Свободи. Номери в цьому готелі коштують від 1600 до 6000 грн. Всього у Харкові (на вимогу організаторів чемпіонату забезпечити 2765 номерів для розміщення) було збудовано 30 нових готелів та 12 реконструйовано.
Але знадобилося менше половини, бо у піковий день чемпіонату, коли грали збірні Голандії та Німеччини, було заселено 44% номерів. Яка зараз ситуація із використанням та утриманням всієї цієї кількості готелів – нікого не хвилює – бо всі вони у приватній власності. І щось не помітно, щоб туристичній бізнес стрімко розвивався чи спостерігався бум бажаючих відвідати Харків, аби провести ділові переговори.
Не будемо вказувати інвесторам, куди вкладати гроші, але задамося питанням: чи не варто було б кошти потрачені на пустуючий аеропорт і порожні готелі інвестувати, скажімо у наукоємні виробництва? Це б крім робочих місць і податків, зберегло залишки наукового потенціалу міста.
Дороги, транспорт
Більше мільярда гривень було витрачено на харківські дороги. Якби не було зими, можливо, все було б добре, але зараз автолюбителі почали скаржитися, що покриття руйнується, якість знов не відповідає жодним вимогам. Цього року на утримання та ремонт бюджетом вже виділени 124 мільйони гривень.
Транспортні проблеми у місті вирішено за рахунок автобусів і тролейбусів. Трамвайні маршрути загалом скорочені. Міська влада надає превагу тролейбусам та автобусам. Навіть у кабмінівському кошторисі вже згаданої Державної цільовой програми можна побачити, що у Харкові збудовано та реконструйовано трамвайних і тролейбусних шляхів усього близько півтора кілометри, тоді як у Львові – більше 7, у Донецьку – майже 14, у Києві – більше 20.
Громадський простір
Міська влада у перед чемпіонатом намагалася «навести марафет». Розпочали і досі не завершили реконструкцію площі Конституції, триває перебудова парку імені Горького, в який вкладено близько 20 млн євро. У центральній частині міста реконструйовано Красношкільну небережну.
Загальний кошторис не називався. Єдина цифра, яку оприлюднила міськрада – перша черга реконструкції , а їх буде чотири, - коштувала бюджету 6 млн 850 тис грн.
Скандали
Лавочки на станції метро Олексіївська стали символом Харкова. З усіх об’єктів до Євро-12 про них загальноукраїнська преса писала найбільше. Нагадаю кожна обійшлися бюджету за ціною автомобіля «Ланос» - кожна з десяти коштувала 63 тис грн. Тоді навіть віце-прем’єр Борис Колесніков доручив міській владі пояснити журналістам, чому на вигляд звичайна лавка коштує майже 8 тис доларів. Їх би можна було показувати туристам і навіть брати по 5 грн. за можливість посидіти і загадати бажання. Та готелі стоять порожні.
Ще один скандал супроводжував будівництво дороги через харківський Лісопарк, яку, за запевненнями міської влади, прорубали під ЄВРО. Її будівництво обійшлося у 25 млг гривень. Проти неї мітингували, пікетували будівництво, билися, судилися, але громадськість виявилася безсилою – дорогу все одно побудували. Зараз зрозуміло, що значення цього будівництва, м’яко кажучи, було перебільшене: ця дорога не впливає на транспортну ситуацію у місті.
А ще були скандали із закупівлею в Чехії трамваїв з 40-річним терміном експлуатації, із розрахунками за придбані до ЄВРО львівські тролейбуси, за які, судячи з повідомлень у інтернеті, місто досі не розрахувалося.
Останній, вже «післяєврівський» скандал – продаж паном Ярославським клубу «Металіст» пану Курченко, який володіє групою компаній «Газ України». Головний харківський інвестор ЄВРО-2012, який вклав майже третину коштів (за підрахунками міської влади 28,9%) у підготовку чемпіонату, змушений продати клуб після довготривалого протистояння та особистого конфлікту із міським головою Харкова.
Користь та курйози
Отже, з точки зору пересічного городянина, Харків став краще виглядати – цю думку харків’янам постійно транслюють через підконтрольні міській та обласній владі ЗМІ. Дійсно, у місті з’явилося більше впорядкованих парків, фонтанів та клумб, пофарбованих фасадів та нічної кольорової підсвітки у зонах, які були пов’язані із проведенням ЄВРО. Але чи підвищилася якість життя у місті – це велике запитання.
Бо стадіон, аеропорт та готелі – це для 30 тисяч фанів, 36 тисяч пасажирів та 3 тисяч постояльців, якщо вони, до речі, є... Крім того, все це –бізнесові проекти: там повинні діяти суто ринкові відносини та ризики.
А от, скажімо, квіти – окрема історія, бо їх у місті щорічно стали висажувати по 1,5-2 мільйони штук. Кожна, за словами чиновників, коштує десь від 3 до 5 грн. От і рахуйте. На квіти грошей вистачає, а на тротуари – чомусь ні. Диявол, як відомо, ховається в деталях. Підземний перехід на впорядкованій Красношкольній набережній залишився захаращеним і закритим, хоча дорогу тут переходять багато дітей, бо поряд цирк та школа, проте.
Пішохідний перехід через проспект Гагаріна, який з’єднує аеропорт із центром, на рівні 4 поверху. І ліфт, до речі, з одного боку не працює.
Сухий залишок
Отже, з точки зору чиновників ЄВРО-2012 у Харкові пройшло чудово чи 13чи 14 млрд грн (пригадуєте розбіг у цифрах) – засвоєні.
З точки зору пересічного харків’янина, який живе вдома, а не у готелі, використовує трамвай, а не літак, і дивиться футбол по телевізору, – ЄВРО залишив позитивні спогади та ємоції, фото на згадку, але мало що змінив у щоденному житті.
Про те, як використовується інфраструктура в інших містах Євро-12, читайте у нашому спецпроекті ЄвроПокращення
Як з користю можна було б витратити гроші, що пішли на підготовку до Євро-12 читайте тут
*******
Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів
Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.
Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти
Як можна перерахувати кошти:
EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;
096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com
U336801545841 - наш гаманець у гривнях на ВебМані