Європа на власні очі: трамвай у Познані. Київ про такий навіть не мріє

Якщо потрібно кудись поїхати, то передусім заходиш на портал міського транспорту «ЯкДоїду». Такі сайти є для Варшави, Кракова й деяких інших великих міст. Навігація досить проста – треба ввести адресу звідки їдеш, куди їдеш, і сервіс прокладає маршрут.

На карті праворуч видно як йтиме маршрут, на панелі ліворуч – яким транспортом, номери тролейбусів/автобусів, де виходити, куди пересідати. Кожен користувач одразу бачить за скільки хвилин буде найближчий рейс і скільки часу забере дорога загалом. Жодного разу інфа на сайті не розходилася з реальністю – час поїздки планується з точністю до хвилин.

Якщо не встиг дійти на потрібний рейс, то на зупинках висять стенди з розкладами рейсів. Тут вивішені всі маршрути, що зупиняються на даній зупинці.

Отже, трамвай №14. В першому стовпчику – розклад їзди в робочі дні (цифра жирним – години, за ними – хвилини від’їзду). Другий стовпчик – розклад їзди по суботам. Третій – у свята і неділі. Четвертий стовпчик – які зупинки проїжджатиме трамвай, а цифри перед ними – за скільки хвилин ми там будемо (наприклад, видно, що на Театральному Мосту ми будемо за 11 хвилин). Літерка N означає, що трамвай буде niskopodłogowy (з низькою підлогою, без всіляких сходів).

Майже на кожній зупинці стоять квиткомати. Навігація проста та зрозуміла. Вартість квитків залежить від кількості зупинок, що планується проїхати, або від часу. Позаяк в графіку виписано скільки часу забирає подорож, то легко вибирати потрібний квиток.

Найдешевший квиток на 15 хвилин, або на 10 зупинок, коштує 2 злотих 80 грошей, це трохи більше 7 грн. Також квиткомати є в і нових трамваях (у модернізованих не зустрічав). В Познані квиткомати приймають готівку (у Кракові теж), а у Вроцлаві треба платити банківською карткою. «Зайцем» їздити не варто – контроль зустрічається рідко, але якщо спіймають, то штраф буде за 200 злотих (приблизно 530 гн).

На зупинках буває досить цікаво. Останнім часом з метою оздоровлення людей в Познані почали ставити ось такі велотренажери.

Ось і наш трамвай. Це – Соларіс. Зроблений під Познаню польською фірмою, яку заснувала свого часу родина польських заробітчан. Досить цікава і повчальна історія, коли чоловік та дружина працювали в Німеччині на автобусному заводі, а потім вирішили повернутися додому і втілити свої вміння на батьківщині.

Щоб увійти, треба натиснути кнопку. На відміни від звичної української системи, коли відкриваються всі двері, автономне відкривання заощаджує енергію, а взимку не випускає з салону тепло.

Компостер. Вибиває на квитку час компостування квитка з якого, власне, і починається відлік його дії.

Салон трамваю. Ліворуч на стійці видно цятку камери спостереження. Весь салон проглядається, тож якщо хтось хоче зіпсувати інтер’єр, або щось утнути, то його досить швидко зупинять. Однак, камери вже самим своїм існуванням є певним стримуючим чинником від потенційного вандалізму.

Задній ряд сидінь. Що рік тому, що цього року – все чисто і охайно. Жодних графіті, подряпин чи пошкоджених крісел.

«Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». А щоб не смітили, треба зробити умови. Біля кожного компостера – маленька урночка для всіляких дрібних папірців.

Біля кожних дверей стоп-кран.

Кнопка відкривання дверей на вихід.

Про закривання дверей сигналізує великий червоний вертикальний світловий сигнал нагорі – це має допомагати людям з вадами слуху.

Вартість квитків лише на 40% покриває потреби міського транспорту. Інші 60% міського транспорту в Познані фінансується коштами Європейського Союзу. Нові трамваї – це теж допомога ЄС. В сучасних машинах біля кабіни водія висять таблички, де написано скільки грошей вклав Євросоюз в будівництво трамваїв.

Загалом, з того, що бачив за рік, трамвайний парк складається із сучасних машин а la футуристичний дизайн, трішки старші, дещо квадратні, моделі, а також перероблені чеські трамваї, зруйновані подоби яких можна бачити на українських вулицях.

Джерело: piddubny.com

польща місто транспорт Європа