$100 тисяч за ідею. Стартаперам роздають гроші.

Екперти сходяться на думці, що через два роки IT-галузь України зможе заробляти десятки мільярдів доларів щорічно. Головнимїїдвигуномстануть стартапери – самостійні молоді громадяни незалежної держави.

Їхній рай Сан-Франциско. «Якщо у вас є гроші на подорож, вам потрібно їхати в Америку», - розповідав один з потенційних інвесторів на конференції для стартаперів. «Справа навіть не у грошах, які можуть дати, сама атмосфера це щось фантастичне. Але темп роботи, кількість зустрічей в день, у тричі вищий ніж в Україні. До цього потрібно бути готовим. Це спантеличує».

Та грошей на поїздку немає, тому наші стратапери працюють у звичному темпі і пробують спокусити інвесторів вдома. Це часто вдається, адже в пошуках перспективних ідей бізнес-ангели, акселератори і бізнес-інкубатори розбрелися по всьому світу.

Вдумайтеся: в історії людства ще ніколи так легко не роздавали гроші в обмін на ідеї. Ці структури інвестують та допомагають з юридичними і організаційними питаннями. Вони вкладають у багато проектів, але прибуток приносять далеко не всі. Проте один прибутковий окуповує витрати на невдалі проекти. Типова інвестиція у стратап від бізне-ангела 50- 300 тис доларів.

Головна умова вас має бути мінімум двоє. «Якщо ви не заразили своєю ідеєю навіть свого друга, то на інвестицію можете не розраховувати. Знов таки, якщо крім вас вірить в успіх ще одна людина, то до вас уже прислухаються», - розповідає один з «ангелів» аудиторії у 200 людей на конференції.

Стараперська лихоманка охопила світ. Дехто із західних експертів стверджує, що наступною після ринку нерухомості, лопне мильна бульбашка надута інвесторами в старапах. Та поки що сотні тисяч людей отримують гроші на реалізацію своїх ідей.

Дехто з українців уже пройшов стадію старт-апу і став організував повноцінний бізнес.

- У своїй компанії ми намагаємося відійти від терміну "стартап" і перейти до терміну "IT-бізнес" – каже Артем Яремчук, співзасновник Attendify (Attendify - онлайн конструктор iOS, Android мобільних додатків для виставок, конференцій, фестивалів та інших подій) - Я вважаю за краще називати себе IT-підприємцем.

Адже є дуже багато молодих людей, що начиталися кількох тематичних книг, пари есеїв Пола Грема і купи попсових статей на тему "Як за місяць зробити стартап і заробити мільйон", що придумали за пару годин і ідею, і вже називають себе стартаперами. Вони починають активно ходити на всі заходи поспіль і "лякати інвесторів".

Підприємець, чий проект поточного літа отримав від російських інвесторів більше півтора мільйона гривень на розвиток, каже, що лайливим це слово стало, оскільки навколо нього "піднявся якийсь хай, коли люди асоціюють стартаперів з хіпстерами, кідалтами, фріланс-розробниками".

- На думку багатьох угалузі, стартапери - це люди з юнацькими мріями і крихкими умами, які ніде себе не знайшли, але намагаються гратися в нову трендовую іграшку, чим дискредитують саме поняття інтернет-бізнесу. – каже Яремчук. - Адже інтернет-підприємництво і взагалі підприємництво - це насправді дуже складна і ризикова затія. Саме тому ми намагалися якомога швидше перестати бути стартапом і стати повноцінним бізнес-проектом.

При цьому, сама по собі тусовка дуже важлива. Адже у Сан-Франциско, центрі Селіконової долини, наприклад, подібні мінікемпи, мітап, стартап-міксери, тобто заходи де обговорюються нові ідеї і зустрічаються потенційні інвестори та автори геніальних іновацій і зараз проходять щодня сотнями.

Тусовка - це свіжі ідеї, експертиза, інвестиції, бізнес-партнерство. У нас стартаперів можна зустріти в "Часописі", "Циферблат", інших коворкінгах і креативних просторах.

- Є багато людей wanna-be-startaper (хочуть стати стараперами), які ходять з тусовки на тусовку, але реально нічого не роблять... Не всі, хто ходить на події, нероби, але в мене враження що їх десь 80%. – Заочно погоджується з Яремчуком Ярослав Ажнюк, співзасновник Petcube.net (робототехнічний сервіс для дистанційного спілкування домашньої тварини з її власником) - Тому треба відрізняти стартапера від підприємця... Образ такого стартапера - це студент, який щось десь чув і хоче стати наступним Марком Цукербергом, але не має уявлення, як іти до мети.

Потеціально успішні

У 2011 році, за оцінками зовнішніх спостерігачів, Українська IT-галузь заробила мільярд доларів. За три роки, починаючи з 2008-го, вона збільшила експорт послуг на 40%, випередивши своїх сусідів Польщу, Румунію і Угорщину. За іншими даними наша держава зайняла в 2012 році п'яте місце в світі за обсягами офшорного програмування. Але крім R&D та аутсорсинга стрімко розвивається галузь стартапів. Лише одних бізнес-інкубаторів у 2012 році відкрилося півдесятка (всього їх дюжина). Також склалася тусовка десь з тридцяти бізнес-янголів.

Тим не менш, за оцінкою аналітика Євгена Сисоєва, керуючого партнера венчурного фонду Aventures Capital, грошей, спрямованих на M&A і інвестиції в сусідній російський сектор consumer internet & e-commerce приблизно в сто разів більше, ніж в Україну. І це при тому, що її ВВП лише в 11,2 рази менше, а населення - втричі.

Експерт вважає, що гроші і з РФ, і з Заходу в країну прийдуть десь у 2014-15 роках. Тоді ж погоду будуть робити міленіали – покоління тих, хто народився у 1980 – 2000 роки.

Враховуючи обсяги роботи на аутсорсинг закордон український ринок потенційно є благодатним полем для бурхливого зростання стартапів. Але в ситуації є свої нюанси.

- Субкультура породжує одиниць, які, здавалось би, без шансів, але досягають результатів. Ті студенти, які тусуються, з них одиниці стають успішними. На Заході, в Штатах таких серед стартаперів значно більше. Але там цим займаються більш солідні, із досвідом роботи, люди. Вони створюють свідомо ризикований бізнес, знаючи, що роблять, розуміючи, які їхні шанси, - говорить Ажнюк.

Поживне середовище

Одиниці таких проектів підтримує держава. Як розповідає Віктор Івченко, заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, наприклад, підтримано інновацію талановитих донецьких студентів "Enable Talk" – рукавичку із спеціальним приладом та гнучкими сенсорами, які відслідковують рухи пальців та рук у просторі. Ця технологія дозволяє людині перекладати мову жестів у голосові повідомлення.

- Крім технологічної інноваційності, проект має й очевидний соціальний ефект – каже Івченко. - він надає можливість глухонімим та німим людям за допомогою мобільних мультимедійних пристроїв та спеціального програмного забезпечення озвучувати жести рук.

На конкурсі інновацій Microsoft Imagine Cup 2012, що проходив в Австралії, донецька команда посіла перше місце серед більш ніж 70-ти конкурсантів у номінації "Дизайн програмного забезпечення". Проект донецьких винахідників є повністю українським.

За оцінками відомої в галузі постаті Дениса Довгополого, в Україні наразі розробляється близько шести сотень проектів. Одні виходять з категорії новачків, інші з'являються і потрапляють до неї. Навколо кожного з стартапів крутиться кілька людей. Ще є досить багато іншого стартап-планктона

- Гадаю, в Україні субкультури стартаперів немає, є тусовка. Субкультура - це коли десятки тисяч людей живуть у певному стилі. – Розмірковує Артем Яремчук. - ... Ось в Силіконовій долині, Сан-Франциско - там вже можна говорити про субкультуру. Люди у футболках з назвами їх стартапів сидять-працюють, зустрічаються по кав'ярнях, коворкінгах, спілкуються на тільки в їх колі зрозумілі теми: "Я придумав унікальну ідею як грабувати кОрОвани" або "Я знаю друга друга однієї людини, який легко отримав фінансування на свій проект".

Там ця субкультура розвивається вже не один рік, з середини 2000-х, каже Яремчук, COO Attendify. - А з появою сотень інтернет-інкубаторів та акселераторів, куди ти можеш прийти зі своєю, навіть божевільною ідеєю і де з тобою будуть носитися і ще дадуть відносно легко фінансування, хоч і невелике, ця субкультура стрімко розвивається.

І це прекрасно, бо більше проектів - більше успішних історій. А нові успішні історії народжують ще більше нових проектів і так по спіралі

- А в Україні це поки ще не стало трампліном для розвитку субкультури. Потрібно більше подібних проектів і більше успішних історій, - резюмує Яремчук. - Зрозуміти, успішні ці організації чи ні, можна буде через рік - два, коли буде зрозуміло скільки стартапів, які пройшли набір до інкубаторів і акселераторів, вижили, почали заробляти гроші.

Проекти і їх творці

- Кількість стартапів зменшується, але їх якість зростає. – резюмує Ростислав Чайка, організатор Lviv StartUp Club. - Якщо раніше стартапи робились під впливом моди, то зараз цим займаються люди, які дійсно повязують з ними своє майбутнє.

Експерти виділяють кілька різновидів стартаперів. Перша категорія – це програмісти з аутсорсингових компаній, які робили щось подібне на закордонний ринок, і захотіли повторити для України. Друга – власники аутсорсингових компаній, які почали потихеньку виходити із сервісного ринку у продуктовий і які мають більше ресурсів. Це нелегко, адже їм потрібно перелаштовувати свої компанії.

Можна частково виділити ще третю категорію гравців ринку – веб-студії або веб-девелопери України, які вирішили займатися автоматизацією процесів.

- Дуже вдалий український стартап Template Monster (шаблони сайтів для новачків) – каже Чайка, - дуже вдало працює за кордоном, а робили його хлопці з Миколаєва.

- Тут існує два типи людей. – каже Ажнюк. - Програмісти, люди з технічною освітою, випускники КПІ, ДНУ, ХНУРЕ, НаУКМА, КНУ, ЛНУ: це люди, які часто працювали на субпідряді. Зараз щось своє є. І в них часто виникають проблеми з тим, що розробили – або нікому не потрібен сервіс, або його вони не можуть правильно продати. Вони в роботі часто надають перевагу Windows, Linux, Android.

Інший тип – це випускники всіляких економічних вишів – "наргоспів", КІМО тощо. Люди, які мають підприємницьку жилку, і дивляться на це, як на бізнес, а не як на якусь технолгічно класну штуку. І вони беруть на роботу "технарів". Такі по життю люблять Mac, iOS.

- Чи багато дівчат в цій тусовці? – перепитує мене Ажнюк, співзасновник Petcube.net. А потім сам відповідає - Мало. В Штатах йдуть дебати, чому мало жінок займають керівні позиції, чому так мало жінок в технологічному бізнесі. 10-15% скрізь, і в Україні теж. В США лише 14% керівних позицій сектору вони займають. Україна є відображенням світової тенденції.

Українські стратегії

Перш за все, щоб зацікавити інвесторів, треба зробити якісний технологічний стартап, мати дуже класну ідею. В Україні зараз працює венчурні фонди та бізнес-ангели (Wikipedia: люди, що вкладають ресурси в бізнес з метою одержання вищого прибутку, ніж той, котрий можна одержати від традиційних інвестицій. Зазвичай вони є сполучною ланкою між стадією самофінансування бізнесу і стадією, коли підприємство має потребу в обсязі фінансування, що може запропонувати венчурний інвестор. Оцінювана сума фінансування коливається в межах від 150 тисяч до 1,5 мільйона доларів – Прим. Ред.), які можуть вкладати гроші на ранніх стадіях. Як шукати інвесторів?

- Перша стратегія: Зайти на сайти конференцій, там є списки інвесторів. Можна розіслати свій грамотно розписаний план на список емейлів.

Другий спосіб: Знайти консультанта, зараз в Україні працює близько п'яти таких консультантів, які знають, які інвестори інвестують в які стартапи, – каже Чайка. - Цей спосіб відрізняється більшою конверсією, робить пошук легшим.

Третій спосіб – бути активним, брати участь у конференціях, показувати свій проект. Писати на Startupline, Watcher, де можна зробити онлайн пітч (на слегу індустрії стартапу означає презентацію) свого стартапу, і чекати поки інвестори знайдуть вас самі.

Успішний український кейс

Руслан Савчишин, директор і співзасновник Yaware (он-лайн система обліку часу людини за комп'ютером): "Зараз з Yaware працює 10 осіб, ми плануємо активно рости. Вже вкладено в проект близько $150 тисяч. Ми вважаємо, що вже повноцінно працюємо, кошти вкладаються в міру необхідності згідно з нашими планами з розвитку.

Для світової експансії, до якої ми зараз готуємося, буде необхідний додатковий капітал, обсяги поки не готовий озвучити. Ми вийшли на самоокупність уже цієї весни. Проект фінансується з власних коштів, тому гроші отримували відразу :) Поки проект субсидується, доходи творці отримують з інших проектів.

У нас великі очікування, але, звичайно, ми розраховуємо на максимальний прибуток. Точніше зараз озвучити не готовий. Галузь, в якій ми працюємо поки дуже молода. Тому рентабельність спрогнозувати важко, але можна точно сказати, що вона росте і дуже активно".

А що ж держава?

- У найближчому майбутньому ми сподіваємось забезпечити діяльність Державного центру трансферу технологій, Фонду підтримки малого інноваційного бізнесу та першого в Україні державного бізнес-інкубатору для інноваційних підприємств. – Зазначає Віктор Івченко, заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України - Після зниження податкового навантаження вітчизняні ІТ-компанії щорічно збільшуватимуть кількість нових робочих місць на 35-40%, а це приблизно 20 тисяч, а самі темпи зростання галузі пришвидшаться до 40-45%.

Підкреслю, що це буде "якісне" зростання, яке зменшить залежність нашої економіки від кон’юнктурних коливань на світових ринках, до яких є дуже уразливими сировинні галузі.

Звичайно, без активної ролі держави, на думку службовців, в цих процесах не обійтися. Її роль – мінімізувати ризики впровадження нових проектів шляхом запровадження фінансової підтримки інноваційних стартапів, надання податкових і митних пільг та допомоги при придбанні закордонних патентів вітчизняними винахідниками.

Анатомія стартапу

Активна фаза життя стартапу становить до десяти років. Відомий мільйонер Олександр Кардаков (корпорація Inkom) умовно поділяє періоди розвитку так: початковий капітал, рання стадія, пізня стадія, стратегія виходу на масовий ринок.

На першому етапі ресурсами розробникам допомагають близькі. Якщо команда прорветься крізь жорстке конкурсне сито, то потрапить до бізнес-інкубатору або бізнес-акселератору. Після цього стартап може отримати венчурний капітал для другого раунду свого розвитку. А далі - стратегія виходу (IPO або продаж бізнесу великій компанії).

економіка технології Стартап бізнес