Що потрібно аби демократія «працювала»? Лекція

Переднє слово до лекції амерриканського політолога, яка відбулась 9 вересня у найбільшому залі "Києво-Могилянської академії", сказав улюбленець студентів і багаторічний декан Факультету правничих наук Андрій Мелешевич. Українець, що теж отримав свій PhD у США, розповів, кого слухатимуть студенти – а саме стенфордського інтелектуала, відомого фахівця з тенденцій у ліберальній демократії.

Зала на вісім сотень місць була заповнена десь на половину. Та політолога надовго затримали своїми питаннями. На початку промови професор зазначив, що наукова спільнота США не байдужа до теперішнього стану демократії в Україні.

Три кити

Для ліберальної демократії притаманні три кити, на яких вона тримається. Це право більшості, влада народу (Popular Sovereignty) та повага до меншин. Рисами ліберальної демократії є вертикальний устрій влади та уряду, здатність суспільства змусити владу слухати себе, відповідальність високопосадовців за власні дії, верховенство права, а також ефективність урядування.

Свобода

Демократія не може існувати без свободи, яка ділиться на декілька своїх підвидів: на індивідуальні та групові свободи, а також на позитивні та негативні.

Приклади: свобода висловлювань в Мережі, широкий доступ до цифрових засобів масової інформації, право на використання будь-якої мови (приклад – останнні віхи у турецько-курдському порозумінні). Це все – позитивні свободи.

Негативні свободи: свобода від катувань, свобода від втручання до особистої переписки (Ларрі Даймонд назвав її наразі найактуальнішою проблемою США в контексті скандалу навколо Едварда Сноудена), свобода від корупції.

Верховенство права

Важливим є верховенство права, але не настільки вузько потрактоване, як у Сингапурі. (Лі Куан Ю, колишній прем’єр цієї країни у своїх спогадах пише, що суди мають враховувати нюанси політичної ситуації. На практиці активні опозиціонери виплачували величезні штрафи «за образу гідності» представникам влади, ставали банкротами і не могли брати повноцінну участь у політиці. - ред)

Це означає, що усі громадяни є рівними перед законом, а також, що ніхто не може бути заарештованим без вагомих підстав, а відтак – і без санкції суду. Крім того, закон не має служити нікому.

Приклад : Сінгапур створений Лі Куан Юєм, попри чесні рішення щодо комерційних суперечок і т.п, ще не демонструє верховенство закону. Втім, Сингапур – це не зовсім демократія. Це більше корпоративний анклав.

Важливими рисами демократії є сильні кордони між представниками держави, а також незалежність судів від виконавчої влади. Люди повинні знати про висунені проти них звинувачення, має діяти презумпція невинуватості, крім того, ніхто не може бути підданий катуванням.

Механізм противаг

У державній машині мають працювати кілька різних центрів сили. Це не страшно, якщо вони боряться між собою. Виконавча влада мусить бути обмежена законодавчою владою.

Тут існує пряме взаємовідношення між потужним законодавством та стабільною і якісною демократією.

Громадянське суспільство повинне мати можливість відхилити ті чи інші державні видатки, змусити провести (парламентські) слухання тощо.

Трьох гілок влади (виконавча влада, законодавча і суди) не достатньо для ефективної демократії. Повинна бути і четверта - сузір'я інституцій, установ, механізмів звітності перед суспільством. Зокрема це:

1) Комісії з розслідування корупційних дій, моніторинг діяльності державних службовців;

2) Найважливішими інструментами ефективного контролю є декларування майна при вступі на посаду і звільненні з посади, доступність до перегляду цих декларацій;

3) Діяльність омбудсмена;

4) Можливість створення парламентських слідчих комісій щодо неправильних дій будь-якого типу;

5) Структура, що моніторить урядову фінансову звітність та оцінює фінансові потоки;

6) Ефективна діяльність судів та прокуратури.

Більшість країн декларують ці заходи на папері , але вони мають бути незалежними від виконавчої влади.

Чи це можливо? Є декілька простих прийомів:

- Цивільний контроль над міліцією, військовими та спецслужбами.

Приклад : Єгипет, де військові були при владі фактично від самого заснування незалежної держави. Ще один: Латинська Америка – тут військові мають власний бізнес, власні фінанси, вони міцно зрослися з економікою.

- Міністерством оборони має керувати цивільна особа. (в наших реаліях це правило стосується перш за все міліції і СБУ - ред.)

- Бюджети силовиків мають затверджуватися цивільними особами;

- Але цей ци вільний мусить мати досвід керування у військовій («силовій» для України – ред..) сфері;

- Якість міліції – це чесність, відкритість, вірність народу.

Священний принцип - безпека ніколи не повинна бути інструментом у внутрішній політиці, а лише у зовнішній, або тільки обмежена антитерористичною діяльністю.

Для ефективної демократії потрібне плюралістичне суспільство – тобто мають бути різні групи інтересу і впливу, діяти аналітичні центри, незалежні ЗМІ і активні блогери.

Щоб поширювати інформацію: "Вам не потрібен друкарський верстат, лише хороший веб- майстер".

Гарний приклад: Малайзія – тут спостерігається стрімке зростання громадянської медіажурналістики, через що тут відбувається лібералізація суспільства і режиму.

Вибори

Ще однією рисою ліберальної демократії є низький бар'єр входу на політичну арену для нових партій. У цьому контексті США не є зразковою ліберальною демократією і навіть не в ТОП-5.

Також правляча партія повинна бути обмежена у використанні державних ресурсів під час виборів.

Уряд має нести відповідальність не тільки перед виборами, але і в період між ними, тому потрібен моніторинг неправильних вчинків урядовців, а такоє їхніх обіцянок.

Щоб демократія «працювала» важливими є високі показники явки виборців, стимулювання обговорення громадськістю тих чи інших реформ, розвинена низова ініціатива (grassroots and netroots), коли громадяни об’єднуються для чи тиску на владу з метою змусити її вирішувати їхні проблемии.

Під час виборів дуже цінним є:

- Рівність можливостей;

- Освіта спостерігачів та виборців;

- Організаційна рівність;

- фінансова рівність.

- Справедливе представлення у владі жінок і представників етнічних меншин.

Для демократичної політичної системи важливими є:

- Відповідальний уряд;

- Виконання побажань і устремлінь виборців;

- Конфлікти інтересів різних груп виборців;

- Гроші в політиці можуть зменшити чутливість уряду, тому важливо щоб політики були змушені витримувати баланс у стосунках з донорами;

- Люди мають бути терпимими до інакшості, відкидати насилля і бути схильними до компромісів.

Із трендів можна відзначити, що за певний прошарок часу кількість ліберальних демократій у світі зросла з 22% до 62 % відсотків.

концепція демократія суспільство