Угода про Асоціацію з ЄС. Що зміниться? (ІНФОГРАФІКА)

Щоб подивитися інтерактивну графіку, клікніть на картинку. Коли відкриється інтерактив зверніть увагу на закладки "1", "2" "3" у правому верхньому куті графіки. Кожна закладка відкриває новий слайд. Також шукайте позначки "І". При кліці на них відкриється вікно з додатковою інформацією.

Клікніть на картинку, щоб перейти на інтерактивну версію на повний екран

Файл з інтерактивною інфографікою та файл для друку можна скачати тут Посилання на ТЕКСТИ вітається

Стуктура угоди

Преамбула

1.Загальні принципи

2.Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співпраця та зближення в галузі зовнішньої політики й безпеки

3.Юстиція, свобода та безпека

4.Торгівля та торгівельні питання

5.Економічне та секторальне співробітництво

6.Фінансова співпраця та боротьба із шахрайством

7.Загальні, інституційні та прикінцеві положення

Додатки

Доповнення

Протоколи

У преамбулі визначаються принципи, завдяки яким стала можливою і на яких базується співпраця між країнами-членами Європейського Союзу та Україною. Згадується європейська ідентичність України, й те, що її громадяни підтримали європейський курс. Тут наголошено, що сторони поділяють спільні цінності: верховенство права, повагу до демократії, прав людини і її основних свобод, зокрема прав національних та інших меншин, а також принципів вільної ринкової економіки. Серед всього іншого, в документі з десяток разів підкреслюється важливість цих цінностей загалом для співпраці у форматі асоціації.

Отже, основна мета угоди – максимальне зближення сторін у різних сферах: політичній, економічній, безпековій, правовій, міжособистісних контактів. Причому очевидно, що Україна має пройти до точки зустрічі набагато більший шлях реформ та імплементації норм, що діють в ЄС. Про інтеграцію до ЄС в угоді не йдеться: питання подальших стосунків між Україною та ЄС залишається відкритим. Зважаючи на компетенцію ЄС та те, скільки уваги приділено розділу про торгівлю, створення зони вільної торгівлі є ключовою ціллю укладання УА.

Частина 1

Перша, найкоротша, частина УА «Загальні принципи», яка складається усього з двох статей, є водночас і найважливішою для існування та застосування всієї угоди. Тут вводиться поняття «основних (суттєвих) елементів Угоди» (“essential elements ”) – таких, як повага до демократичних принципів, прав і основоположних свобод людини, як це визначено в Гельсінському заключному акті (1975), Паризькій хартії для Нової Європи (1990), Загальній декларації ООН про права людини (1948), Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950), а також верховенства права. Ці елементи становлять пріоритетну групу за ступенем юридичної обов’язковості. Інші суттєві елементи: повага до суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів та незалежності, протидія поширенню зброї масового ураження.

Принципи, на яких будується співпраця сторін: вільна ринкова економіка, належне врядування, боротьба з корупцією, боротьба з різними формами транснаціональної організованої злочинності та тероризмом, сприяння сталому розвитку, ефективна багатосторонність.

Частина 2

Ці ж суттєві елементи неодноразово згадуються в другій частині «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співпраця та зближення в галузі зовнішньої політики й безпеки», де сторони погоджуються проводити спільну політику безпеки та оборони заради миру та стабільності в регіоні.

Частина 3

Ці ж "суттєві елементи" лежать в основі співпраці між сторонами, яка описана в третій частині угоди «Юстиція, свобода, безпека». Принцип верховенства права тут ключовий. Його необхідно зміцнювати на всіх рівнях, а інституції, що його реалізують, мають працювати якомога ефективніше для забезпечення незалежності й неупередженості правосуддя та боротьби з корупцією. Лише в такому разі можливе гарантування інших суттєвих елементів: демократії та поваги до прав та свобод людини.

Напрями співпраці:

-управління міграційними потоками: співпраця з питань міграції, у тому числі нелегальної, протидія торгівлі людьми; захист осіб, що легально працюють за кордоном;

- транскордонні злочини: відмивання грошей і фінансування терористичних організацій; протидія торгівлі й розповсюдженню наркотиків; боротьба з контрабандою товарів; боротьба зі злочинністю і корупцією як в державній, так і в приватній сферах;

-мобільність: забезпечення мобільності громадян обох сторін та проведення діалогу стосовно спрощення і подальшого скасування візового режиму для українців, як це записано у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

У той же час УА не замінює цей документ, а тому терміни запровадження безвізового режиму не залежать від термінів набуття нею чинності та її імплементації.

Разом ці частини займають відносно мізерний обсяг в Угоді, відображаючи сферу діяльності Європейського Союзу, який передусім є економічним утворенням і не має компетенції в правах людини, керуючись у цих питаннях висновками та документами Ради Європи ( Договір про заснування ЄС) Саме тому головні принципи проголошуються, але не деталізуються. Крім того, є велика кількість додаткових угод, протоколів, регламентів та інших актів, які не згадуються в Угоді (ховаються за словами «інші відповідні інструменти дотримання принципів і захисту прав людини»), але які свого часу були застосовані до інших країн Східної Європи під час проходження ними процесу євроінтеграції.

Частина 4

Найбільший і найдетальніший розділ УА «Торгівля і торгівельні питання» стосується створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Це означає лібералізацію торгівлі не лише товарами, а й послугами, а також часткове спрощення руху робочої сили. ПВЗВТ має бути створена протягом 10-ти років з моменту набрання чинності УА. ЄС має досвід скасування бар’єрів для торгівлі всередині ЄС і застосує його під час співпраці з Україною. Загалом, аби ПВЗВТ почала діяти, Україна має імплементувати близько 200 нормативно-правових актів ЄС, міжнародних договорів та стандартів.

Розділи частини про торгівлю:

1.Національний режим для товарів і доступ на закордонні ринки.

2. У цій главі зокрема визначено, що Україна може встановлювати обмеження на імпорт пасажирських автомобілів з країн ЄС на 15 років з початку дії УА з метою захисту власного виробника. ЄС не може вводити захисні обмеження на вітчизняний імпорт, оскільки Україна – країна, що розвивається.

3. Технічні бар’єри для торгівлі. Мають зникати в процесі наближення України до технічних стандартів виробництва, що діють в ЄС.

4. Санітарні та фітосанітарні заходи. Регулюють торгівлю продукцією тваринного й рослинного походження, забезпечуючи охорону здоров’я людей, тварин і рослин. Ця глава та відповідні додатки до неї містять цілу низку технічних деталей, які Україна зобов’язується впровадити.

5. Сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері. Передбачає спрощення митних процедур, особливо для малого та середнього бізнесу, та одночасне посилення боротьби з шахрайством.

6. Заснування компаній, торгівля послугами та електронна комерція. Поступова лібералізація торгівлі більшістю послуг, крім видобутку та переробки ядерних матеріалів, зброї та боєприпасів, міжнародних авіаперевезень, аудіовізуальних послуг. Якщо Україна впровадить всі вимоги, визначені в УА, то сфери поштових, кур’єрських, фінансових, телекомунікаційних послуг, а також морського судноплавства стануть повноправною частиною ринку послуг ЄС.

7. Рух капіталів та платежів. Проголошується вільний рух капіталів, пов’язаних з прямими інвестиціями та кредитуванням, між Україною та ЄС.

8. Державні закупівлі. Через 8 років після набрання чинності УА Україна та ЄС взаємно відкриють ринки держзакупівель. За цей час Україна має повністю, майже слово в слово, адаптувати своє законодавство до європейських нормативно-правових актів у цій сфері.

9. Інтелектуальна власність в тому числі географічні зазначення. ЄС прискіпливо захищає географічні зазначення – усього близько 3000 тисяч найменувань європейських товарів буде заборонено використовувати в назвах українських товарів. Україна домовилася про десятирічній перехідний період і компенсаційний пакет для модернізації підприємств, яких торкнеться зміна назви продукції внаслідок захисту географічних зазначень, і просування української продукції під новими брендами на ринки ЄС. Протягом усього перехідного періоду можна буде використовувати такі назви: шампанське, коньяк, мадейра, порто, херес, шері, кальвадос, граппа, португальський аніс, арманьяк, марсала, малага та токай. А протягом перших 7-ми років – пармезан, рокфор та фета.

10. Конкуренція, в тому числі антимонопольні заходи і державна допомога.

11. Торговельні відносини в енергетичній сфері. Цією главою регулюється зокрема ціноутворення та правила транспортування енергоносіїв.

12. Прозорість. Створення ефективного та передбачуваного правового поля для підприємців.

13. Торгівля та сталий розвиток. Відповідно до цієї глави, переваги надаються виробництву й торгівлі, які здійснюються за принципами сталого розвитку (задоволення потреб нинішнього покоління не повинно ставити під загрозу можливість прийдешніх поколінь забезпечувати свої потреби). Тут також проголошуються створення інститутів громадянського суспільства.

14 (46). Врегулювання суперечок. Основний інструмент – консультації. Принцип врегулювання – всіляко намагатися знайти порозуміння і компроміс задля спільного блага. Арбітраж застосовується у випадку, якщо не вдалося врегулювати суперечку шляхом консультацій.

15. Механізм посередництва. Врегулювання спорів за допомогою посередника.

Тарифні правила торгівлі.

Угодою скасовується понад 95% всіх тарифів, мит і обмежень у торгівлі. Обмеження з боку ЄС – на імпорт сільськогосподарської продукції з України, обмеження з боку України – на імпорт окремих промислових товарів, зокрема пасажирських автомобілів, продукції секонд-хенду, та на експорт насіння соняшнику, металобрухту, живої великої рогатої худоби, шкір тварин, природного газу. Однак на українську с/г продукцію ЄС встановлює квоти, в межах яких певні групи товарів ввозяться до ЄС без мит. Це значить, що гроші, які мали бути сплачені у вигляді мит, лишаються в Україні – у виробників і в держбюджеті.

Нетарифні правила торгівлі, або ж технічні бар’єри для торгівлі.

Сертифікація і метрологія, ринковий нагляд, оцінка відповідності – у всіх цих сферах має бути максимальне наближення України до стандартів ЄС. Замість набору ДСТУ буде застосовуватися корпус європейських стандартів.

Нині існує подвійна сертифікація – в Україні та в ЄС, причому в Україні ця сфера досить зарегульована. Після того, як будуть виконані вимоги УА, українській продукції потрібно буде проходити сертифікацію лише раз. Найбільше стандартів Україні необхідно імплементувати в сфері сільського господарства і виробництва харчів.

Щодо промислової продукції, то стандартизації підлягають окремі категорії або характеристики продукції, визначені в додатках до УА – усього їх 27 (Машинне обладнання. Прості ємності для зберігання газу під тиском. Обладнання під тиском. Обладнання під тиском, призначене для транспортування. Ліфти. Дитячі іграшки. Електричне обладнання, призначене для використання в певному діапазоні напруг. Нові бойлери для гарячої води, які працюють на рідкому або газоподібному паливі. Техніка для спалювання газоподібного палива. Обладнання для індивідуального захисту. Енергоефективність домашніх холодильників та морозильних камер. Неавтоматичні пристрої для зважування. Інструменти для вимірювання. Суднове устаткування. Медичні пристрої. Активні медичні пристрої для імплантації. Медичні пристрої для діагностики in vitro. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечному середовищі. Радіо- та телекомунікаційне обладнання. Споруди для канатних доріг, призначених для перевезення пасажирів. Прогулянкові судна. Будівельні матеріали та їхнє використання на будівництві. Упаковка та пакувальні відходи. Вибухівка для цивільного використання. Маркування продукції та стандартна інформація про споживання енергії та інших ресурсів. Швидкісні залізниці).

Щороку Україна має надавати звіти про наближення до стандартів ЄС у кожній із категорій так, як це визначено часовими рамками в УА.

Частина 5

«Економічна і секторальна співпраця». Разом із розділом про торгівлю є ядром угоди. У цій частині містяться конкретні заходи із гармонізації політик України та ЄС, тобто Україна поступово (в основному протягом 1-5 років) імплементувати європейське законодавство (усього близько 300 регламентів, протоколів і директив) та вживатиме заходи для реформування практично всієї економіки.

Глави 5-го розділу:

1. Співпраця у сфері енергетики, включаючи ядерну;

2. Макроекономічна співпраця;

3. Управління публічними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль

та зовнішній аудит;

4. Оподаткування;

5. Статистика;

6. Довкілля;

7. Транспорт;

8. Космос;

9. Співпраця у сфері досліджень і розвитку;

10.Промислова політика і політика щодо підприємств;

11.Співробітництво у видобувній та металургійній галузях;

12.Фінансові послуги;

13.Право компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит;

14. Інформаційне суспільство;

15.Аудіовізуальна політика;

16.Туризм;

17.Сільське господарство і розвиток сільської місцевості;

18.Морська політика та політика у сфері рибальства;

19.Співробітництво щодо ріки Дунай;

20.Захист споживачів;

21.Співпраця щодо зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей;

22.Охорона здоров’я;

23.Освіта, навчання та молодь;

24.Культура;

25.Співпраця у сфері спорту та щодо розвитку фізичної активності;

26.Співпраця щодо розвитку громадянського суспільства;

27.Транскордонна та регіональна співпраця;

28.Участь у програмах та агенціях ЄС.

Частина 6

«Фінансова співпраця та боротьба із шахрайством».

Згідно з цією частиною, Україна має право на отримання фінансової допомоги від ЄС для досягнення цілей УА. Втім, ЄС уважно відслідковуватиме, куди йтимуть кошти, а Україна муситиме імплементувати законодавство ЄС щодо боротьби з корупцією, фінансових махінацій та відмивання коштів. Крім того, в Україні має бути створена національна програма розвитку, де будуть визначені шляхи й терміни реалізації положень УА, відповідно до яких і надаватиметься зовнішня допомога, а також управління державними фінансами має здійснюватися відповідно до міжнародних норм.

Механізм: написання державної програми розвитку України, цілі якої збігаються з цілями УА (реформи, проблемні сфери) – адаптація законодавства, боротьба з корупцією – створення національного координаційного органу для допомоги окремим секторам економіки – визначення сфер, які потребують допомоги ЄС – робота з донорами – перевірка, моніторинг і оцінка виконання програм.

Частина 7

«Загальні, інституційні та прикінцеві положення»

У цій частині визначено, як відбуватиметься діалог між сторонами – співпраця й координація роботи в рамках угоди, щоб зробити її дієвою. Визначені відповідальні інституції та порядок їхньої роботи. В цьому ж розділі проголошується створення Платформи громадянського суспільства як окремої інституції для виконання УА – координаційного органу громадянського суспільства. А також тут детально розписано, яким чином контролюватиметься виконання взятих Україною зобов’язань.

Додатки. Доповнення до додатків. Протоколи.

Становлять понад дві третини УА. Можуть змінюватися в процесі виконання Угоди. У них розписані графіки імплементації Україною конкретних нормативно-правових актів ЄС, конкретизовані процедури імплементації Угоди, в них прописані всі цифри – мита, тарифи і квоти, таблиці відповідності географічних назв тощо.

Механізм контролю та моніторинг за виконанням Угоди про асоціацію.

Нагляд за виконанням УА:

- Щорічні зустрічі на рівні саміту (Президент чи Прем’єр-міністр з боку України та Президент Єврокомісії з боку ЄС) для загального нагляду за виконанням УА, обговоренням глобальних питань.

- Щорічні зустрічі Ради асоціації. Вищий політичний рівень, куди входять прем’єр-міністр України або його заступники та профільні міністри та Президент Єврокомісії або профільні Єврокомісари (торгівлі чи політики сусідства). Здійснює контроль і моніторинг виконання УА, приймає звіт про її виконання, час від часу переглядає і вносить зміни до додатків, щоб максимально лібералізувати торгівлю (кінцева мета – повна лібералізація, скасування мит і обмежень), а також вирішує всі глобальні питання, пов’язані з угодою.

- Щорічні зустрічі Комітету асоціації. Профільний рівень, куди входять представники Кабінету міністрів України (заступники міністрів економіки, оборони, закордонних справ тощо, інші уповноважені з питань євроінтеграції – тобто чиновники вищого рівня) і представники Європейської Комісії та Ради ЄС (заступники голів профільних Генеральних директоратів Єврокомісії). Допомагає Раді асоціації виконувати її функції, вирішує дрібніші, профільні, питання щодо УА.

- Принаймні раз на рік Рада і Комітет мають збиратися для обговорення питань торгівлі. Також можуть призначатися інші органи та інституції, які відповідатимуть за окремі питання асоціації.

- Дорадчий орган – Парламентський комітет асоціації (до нього входять депутати з обох сторін). Можуть давати рекомендації Раді й Комітету асоціації.

- Форуми представників громадянського суспільства. Проголошується створення Платформи громадянського суспільства (ПГС), до якої входитимуть представники Європейського соціально-економічного комітету (дорадчий орган ЄС, складається з представників різних соціально-економічних груп і представників громадських організацій) та українських громадських організацій. Рада асоціації має надсилати звіти про свою роботу до ПГС та проводити регулярні зустрічі з представниками платформи, а ПГС може давати рекомендації щодо виконання УА.

Моніторинг повинен бути постійним і безперервним, і проводитися паралельно Україною та Європейським Союзом.

Коли в Угоді йдеться про наближення до європейських норм, то перш за все мається на увазі прийняття відповідних нормативно-правових актів. Втім, українське законодавство й нині непогане, принаймні на папері. Тому в Угоді передбачено, що Єврокомісія перевірятиме не лише, чи прийняті відповідні нормативно-правові акти, а й чи вони виконуються, та наскільки успішно

Механізм моніторингу

Україна створює спеціальний орган, який відповідає за виконання Угоди. Він готує плани («дорожні карти»), в яких розписано по роках, ресурсах і галузях, яким чином буде реалізовуватися Угода про асоціацію, і відсилає їх в Єврокомісію. Єврокомісія їх перевіряє і стежить за виконанням. Українська сторона поступово надсилає звіти до ЄК з таблицями, в яких детально розписано, які обов’язкові європейські нормативно-правові акти вже прийняті. На основі цієї письмової кореспонденції з українською стороною Європейська комісія готує оціночні звіти.

Після того, як Єврокомісія визнає, що нормативний акт ЄС належно імплементований, Україна має довести, що він ще й належно виконується, звітуючи про це принаймні двічі на рік. Єврокомісія надсилає місію до України, яка має перевірити, чи звіти відповідають дійсності і чи працює прийнятий закон. Робота місії передбачає спілкування з підприємцями та громадськими організаціями, а не лише з органами влади. Якщо оцінка місії позитивна – Єврокомісія випускає звіт про те, що в цій сфері все гаразд і що, наприклад, українську продукцію, виробництво якої регулюється цими законами, можна допустити на європейський ринок. Якщо ж оцінка місії негативна, то Єврокомісія оприлюднює звіт, в якому дає рекомендації, що і як треба вдосконалити, щоб отримати позитивну оцінку. Звіти надсилають до Ради асоціації, яка приймає рішення про подальшу роботу.

Отже, допуск на ринок ЄС– основний метод контролю та заохочення для України.

Є й інші методи заохочення, як-от повне скасування обмеження на надання послуг.

Інструменти впливу й вирішення спорів.

Якщо в Україні відбуваються системні порушення імплементації та виконання УА, або ж ЄС не дотримується взятих зобов’язань, то сторони можуть почати консультації на рівні Ради асоціації. Це – основний інструмент вирішення суперечок.

Якщо ж консультації не принесли бажаного результату і сторони не можуть знайти компроміс у певному питанні, тоді рішення приймає панель арбітрів. Постраждала сторона пише скаргу, і скликається панель із 3 арбітрів, які протягом 90 (в складних випадках – 120) днів мають вирішити суперечку і визначити шляхи її розв’язання.

Для суперечок з питань постачання енергоресурсів може бути екстрений запит до голови арбітражної панелі прийняти рішення із врегулювання проблеми. Сторона, щодо якої винесли рішення, має протягом 30 днів подати до Комітету з питань торгівлі план вирішення проблеми з часовими рамками виконання. Якщо цього не зроблено, то ця сторона має надати пропозицію тимчасової компенсації шкоди, завданій іншій стороні.

Однак за весь час існування подібних договорів між ЄС та іншими країнами жодного разу ця процедура не була задіяна. Торгові спори спрямовані не на покарання сторони, а на її «перевиховання». ЄС зацікавлені в тому, щоб Україна виправила ситуацію, і щоб та чи інша норма, передбачена в УА, запрацювала. Якщо ж досягти цього не вдається переліченими методами, тоді ЄС може ввести в дію механізм компенсації/відплати – коли рівновагу намагаються відновити, зменшивши квоту чи збільшивши мито таким чином, щоб завдану шкоду компенсувати.

Заходи контролю у сферах, які не стосуються торгівлі, – це лише механізми моніторингу й контролю, постійне вказування на те, в чому ми не праві. Наприклад, якщо бюджет формується не за принципами, прописаними в угоді, – це питання виносять на рівень комітету, поширюють звіти у вигляді прес-релізів, постійно «тикають носом» в це порушення, що загалом впливає на просування у відносинах з ЄС.

Перехресні заходи мало реальні, практично неможливі. Тобто Україну не можуть покарати зменшенням квот за неналежне управління держбюджетом.

Для того, щоб ЄС вжив такий захід, треба кілька років безрезультатно проводити активні консультації, звертатися до судів і панелі арбітрів, не показуючи жодного прогресу у вирішення спірного питання, щоб в ЄС задумались про перехресну відплату. Міжнародні відносини націлені на те, щоб взагалі не виникало ситуацій, коли проходять кілька рівнів суду і не приходять до консенсусу.

В УА сказано, що для вирішення суперечок треба обирати заходи, які якнайменше перешкоджають виконанню угоди. Втім є випадки, коли виконання угоди взагалі можуть зупинити – якщо порушення стосуються згадуваних в першому розділі істотних елементів угоди. Це – повага до прав і свобод людини та верховенство права, а також нерозповсюдження зброї масового ураження та повага до принципів державного суверенітету й територіальної цілісності. Якщо в ЄС роблять обґрунтований висновок, що в Україні порушуються ці суттєві елементи, то вони мають право взагалі зупинити застосування Угоди, не чекаючи арбітражу чи врегулювання спорів. Але це справить ефект ядерного вибуху і означатиме, що ми опустилися до рівня, скажімо, Північної Кореї.

2 приклади реалізації моніторингу і виконання угоди. Торгівля: Україна не зменшила мито на автомобілі – ЄС не збільшив квоти на імпорт курятини. Корупція: вона прямо не прописана в розділі про торгівлю, тобто торговельні санкції у відповідь на корупцію вживати не можна. Однак корупція «захована» в принципі верховенства права, яке є істотним елементом. Скажімо, європейські виробники не можуть отримати доступ на ринок держзакупівель, або ж не можуть отримати доступ до судів для захисту своїх прав – Єврокомісія робить висновок, що порушується принцип верховенства права і зупиняє виконання угоди, включно з частиною про торгівлю.

Санкції: політичні (тиск на владу; зупинка виконання угоди), торгівельно-економічні – кількісні (зменшення або скасування мит, збільшення квот) й якісні (допуск на ринок ЄС).

8 вигод від Асоціації

1.Зменшення корупції

Кожен розділ Угоди спрямований на боротьбу з корупцією в державній та приватній сфері. Зміни відбудуться в управлінні державними фінансами та планування державного бюджету. Зміняться функції КРУ і Рахункової палати.

2.Посилення захисту споживачів

Водяться європейські стандарти контролю якості продукції. Ліквідуються мита на імпорт. Українські товари стануть максимально безпечними та продаватимуться на європейських ринках. Українці отримають дешевші європейські товари

Споживачі зможуть легше відсудити у недобросовісних виробників компенсацію.

3.Експорт в ЄС: товари

До 383 млн. євро щороку зможе заробити Україна за рахунок скасування ввізних мит до ЄС. На 83% українських с/г товарів запроваджується нульова ставка з першого дня дії Угоди. Пришвидшується процедура сертифікації при виході на ринки ЄС.

4.Експорт в ЄС: послуги

Українські компанії зможуть надавати послуги громадянам ЄС, для цього матимуть право відправляти своїх фахівців у ЄС. Українці зможуть відкривати філії у країнах ЄС, українські інвестиції в ЄС отримають додатковий захист. Проте Угода встановлює і обмеження на експорт послуг.

5.Переваги для малого та середнього бізнесу

В Україні знову стане вигідно виробляти товари. Безпечна продукція не буде сертифікуватися взагалі. Скасовуються ГОСТИ і Технічні умови. Імпортери зможуть легше оформлювати товари на митниці, митна вартість визначатиметься по контракту.

6.Соціальна політика. Освіта.

Водиться додаткові 4 дні відпустки. Забороняється платити жінкам менше ніж чоловікам. Вдосконалюється система первинної медичної допомоги. Навчальні програми у вузах і ПТУ будуть співмірні з програмами у вузах ЄС. Українські дипломи і кваліфікації для допуску до роботи визнаватимуться у ЄС.

7. Довкілля стане чистішим і безпечнішим

Вводяться нові стандарти якості повітря та води, зміняться методи контролю стану довкілля, управління сміттєзвалищами та переробкою сміття. Українські підприємства за 4- 5 років мають зробити свої виробництва безпечними.

8.Космос, наука і технології. Інформаційне суспільство

Ми разом працюватимемо над створенням європейської навігаційної системи – конкурента GPS. ЄС користуватиметься нашими технологіями ракетобудування. Українські вчені будуть залучені до європейського дослідницького простору. Стане кращим і активно розвиватиметься 3G інтернет, збільшиться пропускна здатність мобільного інтернету.

Митний союз vs Угода про асоціацію

Митні ставки з країнами Митного союзу вже скасовані. Отже МС не може нічого запропонувати Україні, крім теоретично дешевшого газу. Угода про Асоціацію скасовує мита з ЄС, запроваджує соціальні, освітні та екологічні стандарти, зменшує корупцію та посилює конкуренцію.

єс інфографіка єврографіка асоціація