Угода про асоціацію з ЄС. Як зміниться життя малого та середнього бізнесу (ІНФОГРАФІКА)

Щоб подивитися інтерактивну графіку, клікніть на малюнок. На графіці шукайте позначки "І". При кліці на них відкриється вікно з додатковою інформацією.

Файл з інтерактивною інфографікою і файл з інфографікою для друку качайте тут. Поширення і посилання на ТЕКСТИ всіляко вітається.

1.Торгівці (імпортери й експортери).

Імплементація Україною Угоди про асоціацію призведе до зниження мит на імпортовані товари із 3 – 15%, залежно від групи товарів, до нуля, а також до нормалізації та спрощення процедур сплати й повернення ПДВ.

Запорукою успішної торгівлі між Україною та ЄС є спрощення митних правил та процедур. Підписавши Угоду, Україна зобов’язується перейти на європейські правила митного оформлення.

Протягом одного – трьох років з часу набуття Угодою чинності вітчизняне законодавство повністю відповідатиме Модернізованому митному кодексу ЄС (2008) та останній редакції Кіотської конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (1973), а також кільком інших міжнародним конвенціям, котрі регулюють окремі митні процедури.

Нині торгівці-імпортери найчастіше стикають з проблемами під час митної класифікації товарів і визначення їхньої митної вартості. Залежно від того, до якої групи належить товар та яка його митна вартість (фактична ціна, вказана в рахунку-фактурі чи аналогічному документі, а також вартість перевезення, страхування, розвантаження або інших дій до перетину товаром митного кордону України), і розраховуються мита й податки, які має сплатити імпортер.

Поки митні ставки для переважної більшості імпортованих товарів не знизяться (Угодою передбачено поступове їх зниження до нуля протягом одного – п’яти років з часу набрання нею чинності), ця класифікація є дуже важливою.

Прийняття Угоди про асоціацію дозволить уникнути ситуацій, коли товар, який при експорті з ЄС належав до категорії з нульовою ставкою, класифікується українською митницею як такий, що належить до іншої, подібної групи товарів, митна ставка на яку є вищою.

Що ж до митної вартості, то нині в Митному кодексі України передбачено кілька способів її визначення: 1) на основі ціни, вказаної в контракті; 2) на основі орієнтовних цін на ідентичні або аналогічні товари на українському ринку. Якщо Україна належним чином впровадить розділ Угоди про асоціацію щодо митниці та спрощення торгівлі, то фактично усі імпортовані товари будуть оцінюватися відповідно до суми, вказаної в контракті.

Разом із тим, передбачаючи, що такий підхід може призвести до шахрайства (наприклад, імпортер та експортер домовляться про заниження ціни в контрактах), у Протоколі 2 Угоди про асоціацію детально прописана процедура співпраці між митними службами України та країн-членів ЄС задля боротьби із шахрайством на митниці.

Угода про асоціацію також має значно спростити процедурні проблеми. Нині розмитнення товарів займає або дуже багато часу, або ж вимагає чималих коштів. В угоді передбачені послаблення для так званих доброчесних торгівців – авторизованих трейдерів, котрі багато років імпортують/експортують товари, не порушуючи законодавства. Для них в Україні мають розробити окремі процедури для спрощення і стандартизації даних та документів, що вимагає митниця.

Також має бути передбачена проста, дієва і недорога процедура подачі скарги для малих та середніх підприємців на дії та рішення вітчизняних митників, якщо останні завдають шкоди бізнесу. При цьому товари, котрі стали об’єктом оскаржуваного рішення митниці, мають бути випущені у вільний обіг (якщо немає загрози життю та безпеці людей), а сплата відповідних платежів – відкладена до прийняття рішення щодо скарги.

2. Виробники.

Нововведення для малих і середніх підприємств-виробників, що закладені в Угоді про асоціацію, спрямовані на стимулювання вітчизняного виробництва і зменшення державного контролю за ним.

Ключовим тут є реформування стандартизації, коли головним буде не дотримання певних єдино правильних стандартів виробництва, а гарантування безпеки виробничого процесу та продукції. Це означає, що українські товари можна буде виробляти за будь-якими стандартами – українськими, російськими або ж європейськими, головне – довести їхню безпечність.

Зараз контроль за безпечністю продукції здійснюють Департамент ринкового нагляду Держспоживінспекції та Укрметртестстандарт. Виробників харчів також контролюють санепідемстанція та Держветфітослужба.

При цьому різні служби, котрі часто мають різні вимоги до безпеки, перевіряють одні й ті ж ділянки виробництва, залишаючи без уваги інші. Такі методи контролю не дозволяють повною мірою гарантувати безпеку і, до того ж, породжують корупцію.

Після набрання чинності Угодою про асоціацію державний контроль за виробництвом послабиться: зменшиться кількість перевірок та узгоджувальних документів для контролюючих служб. Натомість українські виробники перейдуть на систему, яка успішно діє в ЄС.

По-перше, вони муситимуть самі розробляти правила безпеки для своїх виробництв, і, по-друге, самі ж нестимуть відповідальність за порушення цих правил. Скажімо, у харчовому виробництві, за нинішнім законодавством, відповідальність за порушення безпеки лежить на контролюючих органах – СЕС та Держветфітослужбі. Якщо фіксується отруєння – створюється комісія, яка з’ясовує, хто останній робив перевірку і видавав дозвіл на діяльність підприємства.

Відповідно, ветеринар або санітар отримує покарання за службову недбалість – крім випадків масового отруєння, коли відповідає також виробник. Після підписання Угоди про асоціацію цей процес виглядатиме інакше.

Якщо стається отруєння і виявляється, що виробник не дотримується розроблених ним же норм, то він і платить штраф або несе іншу адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність. Попри збільшення відповідальності, для чесного й прозорого бізнесу така схема має бути вигідною, адже зникає необхідність платити хабарі контролюючим службам.

Розробляти правила безпеки українські виробники харчових продуктів будуть за американською системою HACСP (Hazard Analysis and Critical Control Point, довідка 1), прийнятою ЄС ще 1995 року. Принцип її роботи такий: виробник призначає відповідальну особу, котра визначає всі критичні контрольні точки (ККТ) виробництва і розробляє правила дотримання безпеки на цих точках, а також дії, які необхідно вжити в разі, коли ККТ виходить з-під контролю.

Пакет документів із цими розробками схвалюють відповідні контролюючі органи, які перевіряють відповідність виробництва принципам НАССР і забезпечують відповідальність виробника.

Ці ж органи час від часу перевіряють, чи дотримується виробник своїх же норм. Жодних інших вимог, не передбачених цими нормами, органи контролю висувати не можуть. При цьому сфери їхнього контролю не дублюватимуться, а перевірки охоплюватимуть увесь виробничий процес.

Стандарти безпеки ЄС вважаються одними з найвищих у світі, отже, якщо продукція українського виробника відповідатиме європейським вимогам, то її можна буде продавати і в решті країн світу без додаткової сертифікації.

ХАССП

Систему розробили її у 1960-ті роки американські військові спільно з НАСА як систему для виробництва винятково безпечних харчових продуктів для астронавтів. У 80-х ХАССПзапровадили на виробництві усіх харчових продуктів у США. В Європейському Союзі принципи ХАССПзаписані у директиві «Гігієна харчових продуктів», яка обов’язкова до виконання на всіх підприємствах, що працюють з харчовими продуктами, з 14 грудня 1995 року.

Принципи ХАССП:

1) Проведення аналізу небезпечних факторів.

2) Визначення критичних контрольних точок (ККТ).

3) Встановлення граничних значень.

4) Введення системи контролю за ККТ.

5) Встановлення коригувальних дій, що їх необхідно вжити, коли спостереження свідчать, що певна ККТ виходить з-під контролю.

6) Встановлення процедури перевірки для підтвердження того, що система HACCP працює ефективно.

7) Розроблення методів документування всіх процедур і ведення записів, пов'язаних із застосуванням цих принципів.

Угода про асоціацію також передбачає відмову від української системи ДСТУ (державних стандартів) і ТУ (технічних умов) для переважної більшості промислової продукції.

Європейська комісія розробила єдині стандарти безпеки лише для певних категорій продукції – їх мають дотримуватися всі виробники (довідка 2). Нове законодавство про ринковий нагляд пропонує взагалі не сертифікувати продукцію, яка не становить потенційної небезпеки. Відповідно, зникне необхідність для малих та середніх підприємств витрачати час і гроші на проведення тестів на безпечність і розробку технічних умов.

Нині в Україні за ДСТУ або ТУ має вироблятися більшість товарів, щодо яких Держспоживінспекція проводить постійні перевірки. Знайдені нею дрібні невідповідності стають приводом для штрафів або ж хабарів. Отже, суворість вітчизняних законів нівелюється можливістю відкупитися від їхнього дотримання. В обох випадках це занадто дорого для невеликих підприємств. Тому їм часто простіше й дешевше замовити виробництво деінде за кордоном і тоді імпортувати готову продукцію, ніж виробляти її в Україні.

Сертифікація товарів, котрі не входять у визначений в Угоді перелік, буде необов’язковою. Якщо виробник все ж захоче отримати сертифікат на свій товар, то зможе зробити це в будь-якій акредитованій лабораторії. Саме вони, а не Укрметрдержстандарт, стануть головними центрами сертифікації після підписання Угоди. Лабораторії – приватні та державні – мають бути акредитовані у відповідному українському національному органі акредитації, який має бути визнаний Європейським Союзом. Таким чином, видані ними сертифікати на відповідність стандартам безпеки автоматично визнаватимуться в ЄС.

Сертифікація буде необхідна для:

Машинне обладнання. Прості ємності для зберігання газу під тиском. Обладнання під тиском. Обладнання під тиском, призначене для транспортування. Ліфти. Дитячі іграшки. Електричне обладнання, призначене для використання в певному діапазоні напруг. Нові бойлери для гарячої води, які працюють на рідкому або газоподібному паливі. Техніка для спалювання газоподібного палива. Обладнання для індивідуального захисту. Енергоефективність домашніх холодильників та морозильних камер. Неавтоматичні пристрої для зважування. Інструменти для вимірювання. Суднове устаткування. Медичні пристрої. Активні медичні пристрої для імплантації. Медичні пристрої для діагностики in vitro. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечному середовищі. Радіо- та телекомунікаційне обладнання. Споруди для канатних доріг, призначених для перевезення пасажирів. Прогулянкові судна. Будівельні матеріали та їхнє використання на будівництві. Упаковка та пакувальні відходи. Вибухівка для цивільного використання. Маркування продукції та стандартна інформація про споживання енергії та інших ресурсів. Швидкісні залізниці.

3. Послуги.

Яким чином представники малого та середнього бізнесу зможуть надавати послуги європейським споживачам? По-перше, транскордонно. Це можливо двома способами: коли надавач послуг в Україні, а споживач – в ЄС (йдеться передусім про сферу телекомунікацій і кур’єрської доставки), або коли споживач користується послугами на території України.

По-друге, створюючи дочірні підприємства чи філії на території ЄС. І, по-третє, відряджаючи своїх працівників для надання послуг в країнах ЄС.

В Угоді про асоціацію передбачене спрощення надання послуг за всіма способами. Загалом же, в цій сфері діє принцип вичерпності винятків. Тобто будь-яка діяльність, яка не згадується в угоді, може вільно вестися українськими підприємцями на території ЄС. Всі винятки – прописані в документі, і жодні інші обмеження, не передбачені угодою, застосовуватися не можуть. Отже, це гарантія, що в діяльність українських підприємств не втрутяться, і її не заборонять, незважаючи на те, як змінюватиметься національне законодавство кожної з країн-членів ЄС.

Щодо відкриття дочірніх підприємств і філій, то тут українські бізнесмени фактично прирівняні до своїх колег із країн-членів ЄС. В угоді йдеться про те, що українські юридичні особи, які відкривають представництва своїх підприємств на території ЄС, працюють в умовах національного режиму – тобто користуються всіма правами і привілеями, що й місцеві юридичні особи.

Більшість обмежень у веденні бізнесу для не громадян ЄС має традиційний характер, а деякі з них виглядають досить екзотично.

Фінляндія, Естонія, Словаччина і Австрія зберігають вимоги щодо наявності серед керівництва компаній, філій та представництв, які діють на їхній території, місцевих мешканців.

Послуги із розповсюдження. У Франції іноземні компанії не мають права на продаж тютюну, в Австрії існують обмеження на продаж іноземними компаніями фармацевтичних препаратів, у Фінляндії – фармацевтичних препаратів та алкоголю. Умови національного режиму на діють для українських продавці озброєння, боєприпасів та вибухівки на всій території Європейського Союзу.

Професійні послуги. Обмеження переважно стосуються адвокатської, юридичної та аудиторської практики в Австрії, Болгарії, Франції, Угорщині, Польщі, Фінляндії, Литві та Латвії.

Охоронні й детективні послуги. В Бельгії, Литві, Латвії, Данії, Польщі, Словаччини, Португалії такі послуги можуть надавати юридичні особи, керівництво яких повністю або частково складається з громадян країн-членів ЄС, Європейської економічної зони або НАТО.

Фінансові послуги. В Болгарії, Угорщині, Португалії, Італії, Фінляндії та Литві існують обмеження на діяльність страхових компаній та пенсійних фондів, які зареєстровані не в ЄС, або в керівництві яких є іноземці/не громадяни ЄС.

Освітні, соціальні послуги, охорона здоров’я. На території ЄС ці сфери не лібералізовані, і ніяких послаблень українським державним компаніям, які надають їх, не передбачено. У Фінляндії не застосовується національний режим також і до приватних компаній, які надають послуги з охорони здоров’я, в Греції – до компаній, які надають стоматологічні послуги та до вищих навчальних закладів. В Болгарії заборонено відкривати філії іноземних вишів, якщо вони не є частиною місцевих.

Сільське господарство. Для заснування сільськогосподарських компаній та придбання виноградників у Фінляндії іноземцям потрібен державний дозвіл.

Азартні ігри і тоталізатор. Доступ іноземних операторів цих сервісів на ринок ЄС заборонений.

Спортивні послуги. Особи, які не є громадянами країн, що входять до Європейської економічної зони, не можуть керувати австрійськими лижними школами та фірмами, які надають послуги провідників у горах.

Угодою визначені категорії фізичних осіб, яких можна відрядити для надання послуг на території ЄС. Зокрема йдеться про висококваліфікованих найманих працівників – фізичних осіб, які працюють на українському підприємстві та задіяні в таких сферах: юридичні послуги, аудит і бухгалтерія, податкове консультування, архітектура і міське планування, інженерні роботи, реклама, консультації з управління, технічні тестування й аналіз, наукове й технічне консультування, технічне обслуговування і ремонт продукції, переклад, розвідувальні роботи, послуги з охорони навколишнього середовища, туристичні послуги, розваги (музичні гурти, театр, цирк, дискотеки – крім аудіовізуальних).

При цьому в угоді передбачений детальний список професійних вимог до найманих працівників, як-то: стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, відповідна університетська освіта або кваліфікація, наявність угоди з роботодавцем. Ці працівники можуть перебувати на території ЄС загалом до 6 місяців протягом року.

Що ж стосується ключового персоналу українських підприємств, який відповідає за відкриття і управління бізнесом, то його можна відряджати для роботи у філії чи представництві на території ЄС на період до 3-х років.

Крім цього, українські підприємці можуть посилати на роботу в ЄС стажерів, які працюють за спеціальністю не менше року і мають вищу освіту. Перебувати на території ЄС вони мають право протягом 12 місяців.

Загальні правила для усіх категорій малого та середнього бізнесу.

Угодою передбачене спрощення процедури реєстрації фірм і спрощення бухгалтерського обліку для малого та середнього бізнесу.

Нині в Україні до малих та середніх підприємств застосовуються ті ж самі стандарти бухгалтерського обліку, за якими звітують і великі підприємства зі значно більшими фінансовими та людськими ресурсами. Угода про асоціацію пропонує взагалі викреслити певні блоки в бухгалтерських звітах для малого та середнього бізнесу. Як показує європейський досвід, це дозволить зменшити витрати на бухгалтерські послуги на 25%.

Прозорість регулювання і законотворчої діяльності щодо малих та середніх підприємств.

Відповідно до Угоди, всі проекти нормативно-правових актів мають публікуватися у відкритому доступі заздалегідь, а перед їхнім прийняттям повинні проводитися громадські обговорення і консультації з професійним середовищем. Малі та середні підприємці отримають можливість адміністративного та судового оскарження рішень, прийнятих державними органами, якщо такі рішення завдають шкоди їхній діяльності.

Ці норми вже існують у вітчизняному законодавстві, однак підписання Угоди про асоціацію стане додатковою гарантією їхнього дотримання в Україні.

єс єврографіка асоціація інфографіка ukrnet: Здоровье ukrnet:Экономика