Ощадбанк і Приват не повертають депозити біженцям з Криму

Оксана Новікова - кримчанка, а нині-мешканка Львова, уже понад 10 років є клієнткою “Приватбанку”: “У банку зручна мережа, а за такий тривалий час мене з фінустановою пов’язали також особистісні дружні стосунки” - пояснює жінка. - “Наприкінці лютого закінчився строк дії мого депозитного вкладу, а вже 1 березня до Криму було введено окупаційні війська.

У банку мене запевняли, що з депозитом все буде добре, адже у мене на руках-договір із банком. З 14 березня поступово банк встановлював денні лімінти на зняття готівки із поточного рахунку спочатку-до 1,5 тис грн, потім- 500 грн.

17 березня банк припинив роботу в Криму: усі операції було заблоковано, не працювали відділення, банкомати, термінали. Наприкінці березня та у квітні я займалася переселенням на материкову Україну, тож лише наприкінці квітня подала запит у Дніпропетровськ щодо депозиту та коштів на моєму поточному рахунку.

Відповіді довелося чекати більше місяця, і вона надійшла тільки на початку червня. Для розблокування карткового рахунку мені запропонували “отримати довідку в Державній міграційній службі про факт переселення і представити її в банк та “прописатися” в місті Львів, оновивши паспортні дані в єдиній клієнтській базі банку”.

Але ця відповідь стосувалась лише коштів поточного рахунку, щодо депозиту ситуація досі незрозуміла, як і незрозумілою є вимога “прописатися” у Львові. У банку стверджують, що вони “продовжують розбиратися”, але жодних строків, коли я зможу отримати свої гроші не називають” - скаржиться вкладниця банку.

Зняти кошти з поточного приватівського рахунку вдалося програмістові Сергію: “На картці була сума приблизно 2 тис. грн. Взяв довідку у міграційній службі і через три тижні рахунок розблокували.” - описує алгоритм дій щодо поточного рахунку переселенець.

А ось у його начальника Антона (прізвища не називає) у тому ж банку “завис” депозит на суму понад 100 тис. доларів, однак поки підприємець не займається його поверненням. Каже, - не на часі, бо зараз облаштовує свій бізнес у столиці.

Чому – ні

У контакт-центрі “Приватбанку” оператор відверта: “Я не думаю, що вам вдасться забрати свій депозит” і пропонує кореспонденту Текстів абсолютно фантастичний алгоритм дій:

“Вам потрібно замовити виписку з рахунку, очікувати її протягом 10 днів, із тією випискою їхати до Криму, аби подати заявку у Фонд захисту вкладників (некомерційна організація, створена згідно із окремим законом РФ, яка здійснює компенсаційні виплати вкладникам українських банків купуючи у них право вимоги за вкладами – ред.). А далі Вам там розкажуть на місці, що робити - цього я вже не знаю.”

У прес-службі банку ситуацію із вкладниками спочатку відмовлялися коментувати взагалі, але на запитання “чому решта банків повертають депозити і не бачать перепон” Олег Серга, прес-секретар “Приватбанку” відповів: “Можливо, у інших банків не було активів та пасивів у Криму, а в нас були.

Крім того, велика кількість вкладників так заробляють: подають заяви на відшкодування у Фонд захисту вкладників, а потім ще й у нас. Щоб уникнути таких зловживань зараз ми розробляємо алгоритм повернення коштів”.

Не усі біженці можуть у скрутні часи скористатися своїми заощадженнями. Два великих українських банки не повертає їм депозити

Подібна ситуація склалася і у вкладників державного (!!!) “Ощадбанку” - у його контакт-центрі запевняють, що “банк розробляє алгоритм, який буде оприлюднено найближчим часом”, конкретніших термінів не називають ні у контакт-центрі, ні у прес-службі:

“Я вам не можу точно сказати ні коли цей механізм буде, ні яким він буде (тобто чи можна буде приміром зняти гроші одразу, чи депозит просто запропонують пролонгувати)” - “зорієнтував” оператор кол-центру “Ощадбанку”.

Отже, і Приватбанку, і Ощадбанку не вистачило чотирьох місяців, які минули з моменту окупації, аби розробити механізм роботи із переселенцями.

У решті банків першої десятки (за розмірами активів по Україні станом на 1 квітня) обіцяють віддати депозит навіть достроково на першу вимогу (це стосується зокрема і двох російських банків - Сбербанку та Альфа-банку) для цього необхідно лише подати паспорт, договір вкладу та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду у будь-яке зручне відділення (в одному з банків - у філію). В деяких фінустановах щоправда діє денний ліміт на зняття готівки.

Буквою закону

“Тексти” проконсультувалися із провідними юридичними фірмами України, які одноголосно стверджують: подібні обмеження кримчан з боку банків є незаконними.

“На підставі норм цивільного законодавства і актів НБУ, вкладники - переселенці з Криму можуть звертатись з вимогою про видачу вкладу за місцезнаходженням головного офісу банку на материковій Україні: банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.

Посилання банку на відсутність розробленої процедури повернення таких коштів не має жодних правових підстав: наявність таких процедур як передумова повернення вкладу на вимогу вкладника законодавством не передбачена.” - вважає Анна Пушкарьова, старший юрист ЮФ “Лавринович і партнери”.

За словами пані Пушкарьової Фонд захисту вкладників був створений згідно з російським законодавством, а тому з точки зору українського законодавства, український банк залишається зобов’язаним видати вклад на першу вимогу вкладника.

“Отже відмова банку повернути вклад або його частину на вимогу вкладника (в тому числі вкладника – переселенця з АР Крим), є порушенням прав клієнта попри будь-які аргументи банку (за умови, що банк не було віднесено до категорії неплатоспроможних та у банку не була введена тимчасова адміністрація)” - каже юристка.

“Будь-які ухилення банку від виконання цього обов’язку під будь-яким приводом (в тому числі через нібито відсутність будь-якої спеціальної процедури повернення) слід вважати порушенням права вкладника, яке встановлене законом.” - солідарний із колегою Олександр Виговський, адвокат ЮФ “Ілляшев та партнери”.

Не бачить перепон для отримання коштів вкладу переселенцями і Нацбанк: "Кримчани, які виїхали на тимчасове перебування до інших регіонів України, мають у першу чергу звернутися до органів соціальної політики на місцях, для підтвердження свого статусу та отримання відповідних довідок.

З такою довідкою клієнти кримських підрозділів банків зможуть звертатися до інших відділень своїх банківських установ для проведення ідентифікації та активації депозитних та поточних рахунків” - йдеться у офіційній відповіді прес-служби НБУ на запит Текстів.

В НБУ також зазначили, що інформація щодо невиконання банками зобов’язань за договорами банківських вкладів буде перевірена Національним банком під час інспектування банків.

Отже юристи пропонують вкладникам звертатися до суду. Переселенка з Криму, а нині - львів’янка Оксана так і збирається зробити, але зізнається, що досі не консультувалася із юристами: “Зараз маю багато інших справ: облаштовую своє життя на новому місці. Чесно кажучи, якби не окупація і не війна, вкладники банку давно б поставили усіх на вуха, банк просто користується ситуацією у країні.” - вважає Оксана.

Алгоритм дій ошуканого вкладника

1. оформити довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, яка б підтверджувала факт переселення на материкову частину України;

2. звернутися до банку із вимогою про повернення вкладу (копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію договору з банком та документу, що підтверджує внесення вкладу) - направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також разом з цими документами можна направити вищезазначену довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи;

У випадку неотримання відповіді або отримання негативної звернутися:

3. з позовною заявою до суду за місцезнаходженням банку;

4. зі скаргою до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів;

5. із заявою до Національного банку України, що може стати підставою для перевірки банку.

ОНОВЛЕНО 22 липня 15:23

22 липня прес-служба "Ощадбанку" повідомила про початок обслуговування кримських вкладників-громадян України з 23 липня. Вкладники зможуть забрати кошти вкладу, які будуть зараховані на платіжну картку, або ж відкрити/переоформити один з депозитів банку. Перелік необхідних документів:

• паспорт громадянина України або документ, що його замінює;

• документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує його

реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (за наявності);

• оригінал договору банківського вкладу/договору банківського рахунку,укладеного в установі Ощадбанку в АР Крим.

документ, що підтверджує постійне місце проживання на материковій частині України, або довідку, видану органом місцевої влади, про прибуття на тимчасове проживання громадянина, зареєстрованого в АР Крим (якщо вкладник був зареєстрований в АР Крим).

крим банки економіка біженці