Антирадянська нива. Незалежна Україна збирає такі врожаї, які й не снилися в часи УРСР
У свідомості більшості українців закріпилося враження, що наша економіка за показниками досі програє економіці Радянської України. На прикладі аграрної галузі виразно видно, наскільки помилковим є ці уявлення
Автор: Сергій Лук'янчук
Ідемо на рекорд
Як відомо, минулого року в Україні було зібрано небачений ще ніколи врожай зернових – 63 мільйони тонн. Це забезпечило й рекордний експорт – 32,3 мільйони тонн зерна.
Навряд чи пересічний українець, якого щохвилини бомбардують інформаційним негативом, знає, що в 2013-14 маркетинговому році наша країна за обсягами експорту зернових вийшла на ДРУГЕ місце в світі. Або на третє, якщо за одну країну вважати весь Євросоюз.
Загалом перелік лідерів виглядає так:
США – 72,3 млн т
ЄС – 38,5 млн т
Україна – 32,3 млн т
Канада – 28 млн т
Аргентина – 21,9 млн т
Бразилія – 20,1 млн т
Важливий момент – приріст експорту є не випадковою флуктуацією, спричиненою вдалим минулорічним урожаєм. Якщо подивитися на останні 10 останніх років, то за цей період експорт зернових з України зріс на 77%.
Втім, це вже справа минулого. Зараз же нам важливо знати, я якими будуть показники нинішнього, 2014/15 маркетингового року. Адже від цього безпосередньо залежатиме те, чи зможе Україна компенсувати втрати від торгових воєн, які розв’язала Росія саме на продовольчо-аграрних фронтах.
Наразі остаточних цифр по зернових (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза) ще немає – ранні зазвичай закінчують збирати у вересні, остаточні дані по кукурудзі будуть пізньої осені, а то й на початку грудня.
Однак оперативні показники по збору зернових, які відомі вже, дають підстави прогнозувати, що цьогорічний урожай поб’є рекорд 2013-го.
Графіка: Надя Кельм
Так, за найсвіжішою (станом на 07.08.2014 р.) статистикою Мінагропроду, в Україні вже намолочено 32,5 мільйони тонн зерна. Минулого року весь збір ранніх зернових склав 32,8 мільйони тонн. Однак ще близько 5% площ під пшеницею залишаються незібраними – а це майже напевне забезпечить додатковий 1 мільйон тонн. Ще кількасот тисяч тонн додадуть ячмінь та жито. Тобто, по ранніх зернових можна прогнозувати 34 мільйони тонн загалом.
Те, що по ранніх зернових показники будуть кращими, ніж торік, підтверджують і дані щодо врожайності. Скажімо, у провідних агрофірм, які застосовують сучасну техніку та агротехнології, вона є вищими за минулорічні на 10-20%. Наприклад, компанія «Кернел» доповіла про середню урожайність озимої пшениці у 56 центнерів з гектара (на 23% ніж торік). Показники компанії «Астарта» - 50 ц/га по пшениці та 48 ц/га по ячменю.
Тобто, навіть з урахуванням труднощів, спричинених бойовими діями у зоні АТО (Донецька й Луганська область), загальна картина по ранніх зернових виглядає чудово. Це, до речі, підтверджують і західні аналітичні компанії. Так, авторитетна агенція Informa Economics підвищила прогноз по українській пшениці на 1 млн т – до 22 млн (по факту Україна вже зібрала більше за цей прогноз, але західні аналітики зазвичай консервативні у своїх оцінках. Тут важлива не так цифра, як виявлений ними тренд до зростання).
Сподівання на "царицю полів"
Друга складова врожаю зернових – це кукурудза. Минулого року це була культура №1 в структурі як українського зернового виробництва, так і експорту. Чи вдасться повторити минулорічні феноменальні показники – 30,9 млн тонн?
Зараз важко дати остаточну відповідь на це питання. З одного боку, посівні площі під кукурудзою зросли, а погодні умови навесні та в перші два місяці літа сприяли її росту. З іншого – спекотний початок серпня вже створив загрозу для наливу зерна. Мінагропрод попереджає – якщо протягом найближчих 20 днів не пройдуть дощі, врожайність кукурудзи може суттєво погіршитися. Втім, метеопрогноз обнадіює: дощі на підході, отже, засуха не матиме критичних наслідків для цієї культури. Тобто, на 30 мільйонів тонн можна сподіватися. Informa Economics теж обнадіює - вона підвищила прогноз по кукурудзі на 1,5 млн т (до 28,5).
Отже, станом на сьогодні можна з великою імовірністю стверджувати: якщо не станеться кліматичних (чи політичних – ризик повномасштабної війни з Росіїю залишається високим) катаклізмів, Україна зможе перевершити минулорічний рекорд із збирання зернових. А навіть якщо й не зможе, то все одно матиме близько 60 мільйонів тонн збіжжя – а це показники, про які десять років тому можна було тільки мріяти.
Далі від «совка»
Отже, аграрна галузь країни, перебуваючи в далеко не блискучих для економіки обставинах, спромоглася протягом двох років забезпечити небачені для незалежної України врожаї. Однак тут виникає ще один цікавий ракурс: а як співвідносяться такі результати із показниками сільського господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки?
Ті, хто застав той час, не можуть не пам’ятати, скільки уваги приділялося аграрній галузі в радянські часи. Щорічні кампанії «битви за врожай», централізоване постачання в колгоспи техніки, добрив та агрохімії, масована пропагандистська підтримка, аж до нагородження найкращих агрономів і комбайнерів високими орденами – в сучасній Україні цього й близько нема. Тож як виглядають радянські урожаї зернових в порівнянні з «незалежними»?
Велика Радянська Енциклопедія в статті «Украинская советская социалистическая республика» наводить дані по врожаю зернових у 1970 та 1975 роках – 36,4 та 33,8 мільйони тонн. Тобто, майже вдвічі гірше, ніж цього- та минулорічні показники (60+ мільйонів тонн).
Втім, у статті енциклопедії є примітка: «Валовой сбор зерновых в среднем за 1971—75 составил 40 млн. т». Навіть якщо це так, то в Україні зараз збирають на третину (або на 20 мільйонів тонн) більше зернових, ніж в середньому за той період.
Якщо ж подивитися на показники незалежної України, то у першій декаді 2000-х збір зернових зраходився у «радянському» діапазоні – 40 мільйонів тонн. Найгіршим був 2002 рік, коли через украй несприятливі погодні умови вдалося зібрати лише 20 мільйонів тонн (показовий момент: тоді в Україні виник дефіцит зерна, який довелося покривати за рахунок імпорту, в тому числі й російського. І вже тоді Росія зробила з цілком рядової комерційної події пропагандистський привід: мовляв, ми годуємо Україну, яка без нашого зерна пропала б з голоду).
Натомість друга декада двохтисячних демонструє впевнений вихід на новий «рубіж» - вже не 40, а 50 мільйонів тонн у середньому. Якщо ж тенденція 2013-14 років збережеться, то можна буде говорити про рівень у 60 мільйонів тонн. Як наслідок, в України з’явиться реальний шанс перевершити Євросоюз за обсягами експорту зернових і закріпити статус другої (після США) житниці світу.
