З Угоди про асоціацію Росія вимагала вилучити реформи в Україні. І вилучила

Скандалом і зрадою принципів політики Східного партнерства є ситуація, в якій Європейський Союз, під диктовку Росії, cхиляє Україну відвідмовитись від, ключових для цієї країни, рішень.

Популярна теорія стверджує, що Якщо Кремль буде атакувати, то він зробить це у п’ятницю ввечері. В цей час складно буде реагувати, тоді усі готуються до відпочинку на вихідних, Минулої п’ятниці після обіду Twitter залила хвиля тривожних повідомлень: реалізацію ключової частини Угоди про асоціацію з Україною буде відкладено до кінця 2015 року.

Протягом цього часу, триватимуть переговори з Росією, для впровадження відповідних поправок необхідних для Кремля. Для розради, Україна отримала продовження права на експорт товару на привілейованих умовах на наступні 15 місяців - пільгу, яку я пілотував в ЄП, будучи заступником голови Комісії з міжнародної торгівлі.

Нещаслива п’ятниця

Між тим, у п’ятницю в українських новинах, інформація на цю тему надходила у дивовижній послідовності. Спочатку Президент Петро Порошенко запевнив, що з договору нічого не заберуть та що він буде представлений для підписання уже на початку наступного тижня. Згодом, міністр закордонних справ України, Павло Клімкін інформував про преференційне ставлення до українських товарів до 2015 року. І тільки пізно в вечері з’явилась інформація, яка базувалась на метеріалах для преси від Європейської Комісії, про згоду на вимоги Росії.

Більшість моїх знайомих українців не встигла докладно зрозуміти суть п’ятничних подій і позитивно реагувала на інформацію про продовження періоду преференційного ставлення до українських товарів.

Я розумію небажання показувати українському суспільству наслідкіи домовленостей, які відбулись у п’ятницю, - адже наближаються вибори. А президент Володимир Путін докладає чимало зусиль до того, щоб представити Президента Порошенка у вигляді потенційного зрадника народу, який домовляється з Росією. Однак, ми мусимо зрозуміти, що насправді трапилось у нещасливу п’ятницю.

Те, чого Росія не змогла зробити через Віктора Януковича вдалося їй зробити тепер, руками Європейських чиновників. Спочатку у травні цього року під тиском Франції та Німеччини, Порошенко погодився підписати угоду про Асоціацію, за умови, що українська Верховна Рада не ратифікує її, поки Росія не підготує значного набору поправок. З цією метою було розпочато розмови в складі: Україна, Росія і Європейська Комісія.

Вони привели до п’ятничних домовленостей: країни отримують час на введення до угоди понад 2000 російських зауважень. Це означає, що узгодження ядра угоди може тривати роки або узагалі не закінчитись. Суттю Угоди про асоціацію, яка саме стала спірною, було введення в Україні 60% Європейського законодавства. А її метою було створення прозорої системи, яка обмежує корупцію та демонтує існуючу систему хворих залежностей між політикою та бізнесом.

Корупційно-олігархічна система, яка існувала в Україні дотепер, з одного боку відповідала за низький рівень розвитку країни. З іншого боку, Путін та російські олігархи, ведучи бізнес з українськими олігархами, отримували корупційну плату, яка була значною частиною їх доходу, також, цим способом, вони утримували Україну в стані залежності від Кремля.

Основною метою нападу Росії на Україну було утримання нинішньої системи, яка дозволяє грабувати та контролювати Київ. І вона саме була реалізованою при схваленні та активній підтримці Броюселю. Відсутність реформ до 2015 року, а насправді й довше (зрештою, на це спрямоване урахування російських поправок), унеможливить модернізацію України і не дозволятиме вирватись їй із Кремлівських обіймів.

Зупинити процес

Для усіх є зрозумілим, що тепер Росія намагатиметься й надалі дестабілізувати регіон, щоб довести, що Україна, до Угоди про асоціацію, яку вона здобула в процесі переговорів, протягом кількох років, зовсім не є готовою. Вкотре, Брюсель поставився до Росії як до передбачуваного партнера, попри її теперішні маніпуляції та постійну брехню. Здається, європейські чиновники повірили, як колись повірив бідолашний прем’єр Невілл Чемберлен, що, йдучи на поступки Путіну, вони збережуть мир.

Єврокомісар у справах торгівлі, Карел де Гюхт, між іншим, визнав що досягнення консенсусу щодо DCFTA (угода про поглиблену і всесторонну зону вільної торгівлі) насправді є гнилим компромісом.

Немов виправдовуючи свою думку, він сказав, що метою має бути стабілізація ситуації в Україні та, що мир вимагає гнучкості щодо вимог Росії. На наслідки цього нам довелось чекати зовсім недовго, після зустрічі в Брюселі, розпочались наступні масові атаки на аеропорт в Донецьку. А прем’єр-міністр Дмітрій Медведєв, висуваючи наступні вимоги, входить в роль головного арбітра в домовленостях між ЄС та Україною.

Демократично обрана, українська влада має право приймати суверенні рішення. щодо здійснення або невиконання реформ, базуючись на оцінці ситуації в країні. Натомість, Європейський Союз не має права схиляти Україну до рішень, які суперечать інтересам країни.

Скандалом і зрадою принципів політики Східного Партнерства є схиляння України до відмови від, ключових для цієї країни, рішень, яке здійснюють її Європейські партнери під диктовку Росії (необхідно було б запитати чи це насправді партнери).

ЄС сам відступає від базових для себе цілей - я це раз підкреслю, що угода про асоціацію є по суті пакетом модернізації для України, а не лише забезпеченням сприятливих економічних умов для українського експорту та імпорту. Відтермінування у часі, насправді може стати зреченням від європейського шляху для України.

Це призведе до величезного розчарування українців, які боролися на Євромайданах і на фронті з Росією, за чесну, демократичну і суверенну державу. Я б не здивувався, якщо українська громадськість, після цього акту віддання Європейським союзом України в руки Росії, покине свою проєвропейську налаштованість.

Єдиним доречним рішенням для порятунку обличчя на східної політики ЄС є зупинка процесу фундаментом якого виявились п’ятничні домовленості. Польща ще може звернутись із запитом щодо блокування у Європейській Раді та Європарламенті вищевказаних домовленостей.

Кращим рішенням було б продовження на термін до трьох років пільгових умов для української економіки, але з умовою проведення реформ. Разом із дорожньою картою їх прогресу, розписаною на наступні роки. Кожні пів року моніторингові органи могли б приймати рішення, щодо доступу українських товарів до європейського ринку, але це відбувалося б тільки в міру реалізації прийнятого пакету реформ.

Хоч би я був поганим пророком

Угода про асоціацію передбачала інтенсивний процес реформ в більшості галузей Української держави. Безпрограшна ситуація, про яку сьогодні говорить сьогодні Брюсель, зводиться до призупинення необхідних Україні реформ, які виникають із засад Угоди про Асоціацію, в обмін на гроші від безмитного експорту на суму півмільярда євро на рік.

Між тим, реформи в українській державі являють собою процес, який справді налякав Путіна. Вони доведуть, що з плином часу, з країни, яка була так само корумпованою як Росія, можна створити нормально функціонуючу державу.

А це несе загрозу для сучасних олігархів з ближнього кола Путіна. Люди на Майдані ж боролися за реформи і передбачувану дорогу до "нормальності". У п'ятницю в Брюсселі, ці зусилля обміняли на нечітко визначені, туманні мрії про мир і стабільність.

Мені хотілося б бути поганим пророком і хотілося б, щоб Брюссель в останній теплий вечір п'ятниці не запам’ятали як сучасний Мюнхен.

єс асоціація політика інозмі зрада