Що робити аби гривня і далі не дешевшала? 12 заходів НБУ та пояснення їх ефективності

«Гонтарєву у відставку», «Поверніть курс 5,05» і тому подібне - кашею із політичних лозунгів, експертних оцінок, популістських обіцянок і голослівних звинувачень чи не щодня годують «маленького українця» телеекрани та численні жовті й ділові видання. Спробуємо без емоцій розкласти поточну ситуацію по поличках і змоделювати подальший розвиток подій.

Хто винен?

Почнемо з передумов. На зависокий курс долара відносно гривні, а також на його відсутність в обмінниках впливає кілька ключових факторів.

• Перший – це зовнішня кон’юнктура. Щоб Україна отримала долари / євро / будь-яку іншу валюту, її треба заробити на зовнішніх ринках за рахунок експорту. Ми експортуємо 5 ключових позицій: зерно, олію, металопрокат, машинобудування, хімію.

Через занадто хороший врожай по всьому світові, ціни на зернові, зокрема на пшеницю і кукурудзу, пішли вниз. Отже виручити за них дуже великі гроші нашим аграріям не вдасться. Обережні оцінки «просадки» - до 25-30% «мінус» від показників минулого року при співставних обсягах експорту.

Металургія теж не радує. Щойно «світова майстерня» Китай перестала будувати мільйони квадратів житла й інфраструктурних об’єктів на рік, попит на метал пішов вниз. А разом з ним і ціни. Крім того, наш експорт машинобудування завжди був суттєво зав’язаний на Росію. Зі зрозумілих причин тут товарообіг теж не процвітає.

Отже, за великим рахунком, девальвації можна було б очікувати навіть за мирного сценарію розвитку подій на Сході.

• Війна ж тільки погіршила реальний фон. Втім стала важливим фактором, який впливає на знецінення гривні і нестачу доларів. Мало того, що металурги продають на зовнішніх ринках собі в збиток, так у багатьох випадках вони зовсім змушені закрити виробництва, що перебувають у зоні АТО. Чи через безпосередні бомбардування, чи через зруйновану інфраструктуру, чи через блоковані залізниці до порту. А це – додаткове зменшення валютних надходжень.

• Вплив фактора «втечі інвесторів» через війну на курсові коливання і дефіцит валюти, очевидно, є дещо перебільшеним. Перші відтоки почалися ще під час зимової революції. Причому це стосувалось як крупного, так і дрібного бізнесу. Щонайменше, за кордон виводили «фінансові подушки».

Іноземні інвестори рішуче почали тікати в першому кварталі. Але все це говорить про те, що попит на валюту із цього джерела розподілявся майже рівномірно. Більше того, немає однозначної відповіді на питання про причину втечі: війна чи все ж таки незмінність корупційних схем і відсутність судової реформи?

• Натомість погашення боргів українськими компаніями перед західними кредиторами уже потребує цілком конкретних валютних ресурсів, за якими вони виходять на міжбанк з готовністю купити будь-якою ціною, лише б не прострочити зобов’язання.

Хтось, звісно, іде на конфлікти із кредиторами і фактично скочується до технічних дефолтів, як наприклад агрохолдинг «Мрія». Але таке рішення з точки зору чистого бізнесу є недалекоглядним, тому готовність усіма правдами і неправдами знайти долар/євро будь-де – виправдана.

• Умовно до цієї ж категорії факторів можна віднести і потребу українських банків у поверненні людям валютних депозитів. Окрім прямого впливу на попит, неможливість купити долари навіть для власних вкладників породжує різноманітні ліміти, обмеження на видачу вкладів, незадоволення клієнтів, паніку, мітинги, штурми центральних офісів.

А іноді може призвести до ліквідації фінустанови. Звичайно, дефіцит валюти – не єдина причина, чому «валяться» банки. Але він – одна з передумов

• Спекулятивний попит. Комусь можуть здатися смішними заяви ключових банкірів про сотні агентів ФСБ та інших спецслужб Росії, які працюють на розгойдування українського ринку і підрив економіки. Нехай їх не сотні, і не всі вони із ФСБ, але агентів «темної сторони сили» на ринку вистачає.

Інакше, як їхнім впливом не можна пояснити заявки на $30-50 тис. доларів за неадекватно високим курсом, що лише розгойдували міжбанк. Кількість фінустанов, які щотижня Нацбанк відправляє «під ніж», і динаміка цього захоплюючого процесу свідчить, що боротьбу зі спекуляціями ще не завершено.

• І звичайно ж, на загальний ажіотаж впливає і та атмосфера, яку створюють самі громадяни. Черги біля віконець кас у тих банках, де долари є (як правило, банки-учасники аукціонів) провокують і собі запастися $200 на один паспорт кілька днів поспіль. І це не додає системі рівноваги. "Я їх тут кожень дань бачу! Одні й ті самі! Спекулянти! Вони потім по 14.50 ці долари продають!", - обурливо пояснювала мені причину черги за валютою касирша банку.

Що робити? І що роблять?

Отже, маючи такі передумови, до яких заходів вдається Національний банк?

Для банків

1. Захід

НБУ встановлює адміністративний курс 12,95 грн. за долар

Пояснення

Штучні обмеження провокують тінізацію реальних угод. Банкіри кажуть: навіть якщо у системі підтвердження міжбанківських валютних угод «VAL-CLI» під час укладення міжбанківської угоди відображається індикативний курс НБУ, це ще не значить, що домовилися саме за таким показником.

«Підкилимно» експортер просто може не погодитися продавати валюту за таким курсом. Відтак десь у темному провулку мішки грошей перевантажуються між кузовами пікапів на підтвердження реальної «ринкової» ціни.

2. Захід

Виводить з ринку фінустанови, які займаються відмиванням коштів, у тому числі – сприяють розвитку «чорного» ринку валюти.

Пояснення

Це давно пора було робити, оскільки кишенькові банки брали активну участь і у роботі тіньової економіки, і у розгойдуванні національної валюти.

Як правило, мова йде про невеликі банки, втрата яких ринку не зашкодить, а коштів у Фонді гарантування на них вистачить. З іншого боку, банкіри подейкують, що з ринку навмисне вивели кілька «сімейних» банків із кришталево чистими балансами, аби лише не лишати слідів Арбузова і компанії у системі.

Ще один ризик «широких жестів» НБУ – виведення з ринку невеликих регіональних банків. У деяких із них місцеві ради тримали до половини своїх депозитів. А оскільки ці кошти не підпадають під гарантії ФГВ, то цілі міста можуть опинятися без бюджетів розвитку.

3.Захід

Проводить аукціони із продажу долара для потреб населення («підкріплення кас», останній аукціон – продано $99 млн. 54 банкам, що задовольнило, за даними НБУ, 80% попиту») та інтервенції для підтримки контрактів юридичних осіб.

Пояснення

У банкірів виникають питання щодо прозорості відбору банків для участі в аукціонах та інтервенціях. Банки-учасники кажуть: потрібно лише дотримуватися усіх нормативів.

Незадоволені переконують – не обходиться без корупційної складової. Публічність в питанні відбору зняла б багато питань. Позитив аукціонів – у деяких банках все ж можна купити $200 по 13 гривень, якщо відстояти чергу (переважно крупні відділення)

4.Захід

Готується підтримувати системні банки, зокрема, заявлено про підтримку ліквідністю VAB банку, надає рефінансування іншим крупним установам.

Пояснення

Позитивний сигнал для ринку в цілому (держава готова підтримати системні банки), проте має ознаки політичної вибірковості. На відміну від VAB банку, Форум Вадима Новинського Нацбанк підтримати відмовився.

Крім того, незрозуміло, яка частка капіталу у VAB залишиться у власності Олега Бахматюка. Одна справа, якщо банк – за прикладом Укргазбанку – буде націоналізовано, інша – якщо отримає солідний ресурс від держави і при цьому залишиться в приватній власності. Оціночно, подібної підтримки потребують більшість недержавних банків з українським капіталом у першій 15-ці.

5. Захід

Разом з урядом надає додаткові ресурси Фонду гарантування вкладів (у вересні – кредит 6,5 млрд. грн. від НБУ і 10,1 млрд. грн. від уряду) для створення можливостей виплат вкладникам всіх проблемних банків, що йдуть на ліквідацію.

Пояснення

Позитивний сигнал з точки зору готовності закрити питання вкладів по великим банкам (раніше це ставилось під сумнів через низький рівень резервів Фонду). Під питанням джерела повернення цих кредитів. Уже неодноразово піднімалась проблема збільшення відрахувань до Фонду від банків, що мають значну частку вкладів. Банки до цього не готові.

Для людей

6. Захід

Обмежує придбання валюти та дорогоцінних металів сумою у 3 тис. грн. (близько $200 та 5 грамів золота відповідно) на день.

Пояснення

Метою було мінімізувати попит на валюту, проте на ділі у комбінації із обмеженим переліком банків, де ці $200 можна купити – вийшло лише посилення ажіотажу і активізація чорного ринку.

Із золотом і взагалі перестарались: напередодні та уже під час кризи сам Нацбанк випускав інвестиційні монети вартістю до 17 тис. грн. Деякі банки уже навіть закупились черговим тиражем і перерахували гроші регулятору. Якщо зливок іще хоча б теоретично можна порізати, то що тепер робити з монетами (не лише цими конкретними, а й рештою, що не підпадають під ліміт) – невідомо

7.Захід

Обмежує видачу валютних вкладів / валюти з поточних рахунків еквівалентом не більш як 15 тис. грн. на день незалежно від розміру самого вкладу. Це ж стосується карткових рахунків та грошових переказів з-за кордону. Останні можна зняти лише у валюті переказу.

Пояснення

Розтягує виведення валюти з рахунків і дозволяє банкам щонайменше планувати свої потреби в валюті. Раціональний тимчасовий захід. Більш дієвим було б обмеження на дострокове зняття строкових депозитів (позитивно вплинуло б і на ситуацію з відтоком вкладів в цілому), проте до виборів і до завершення кризи на це навряд чи хтось піде.

Повне ж зняття будь-яких лімітів, кажуть банкіри, через тиждень позбавило б систему взагалі будь-якої ліквідності. Тобто навіть сховищами центральних офісів гуляв би вітер.

8.Захід

Забороняє видачу валюти з банківських карт в українських банкоматах (ця опція була доступна у кількох десятках банків). Навіть якщо карта валютна, в Україні з неї можна зняти в банкоматі тільки гривню.

Пояснення

Як тимчасовий захід може мати місце, проте логічно було б повернути таку можливість після стабілізації ситуації, якщо тільки у НБУ немає наміру в цілому заборонити українцям заощаджувати в банках в валюті

Обмежує перекази за кордон сумою 15 тис. грн. на день і 150 тис. грн. на місяць в еквіваленті (крім оплати лікування, навчання, деяких інших цільових платежів).

За даними самих банкірів, канал переказів не відігравав значної ролі у виведенні коштів за кордон – переважно це робилось або через рахунки компаній, або через механізми виплати дивідендів, повернення кредитів тощо. Проте як тимчасовий захід, може бути ефективним.

Для юридичних осіб

9.Захід

Обмежує зняття коштів з рахунків еквівалентом 150 тис. грн.

Пояснення

Стимулювання безготівкових операцій, зменшення частки тіньового ринку

10. Захід

Встановлює обов’язковий продаж валютної виручки на рівні 75%.

Пояснення

Стимулювання повернення валюти в Україну. Ситуацію відіграно після запровадження 100%-го продажу виручки, коли експортери змушені були для операційних потреб знову купувати валюту на ринку, щойно її продавши.

Проте учасники ринку кажуть: контракти, що заключаються після запровадження обмежень, уже навіть не імітують роботу з Україною. Грошові потоки ходять між офшорами. А якщо виникає потреба заплатити в Україну, то включаються договірні умови, що передбачають відстрочку платежу у разі форс-мажору.

Всі задоволені: покупець, бо він може довше користуватися грошима, і продавець – бо може не продавати зароблену валюту довше, чекаючи на курсове «покращення».

11. Захід

Купівля валюти здійснюється за попереднім замовленням для виконання зовнішньоекономічних контрактів через 2 дні після розміщення коштів на спеціальному рахунку.

Пояснення

НБУ та департаменти зовнішньоекономічної діяльності банків мають змогу перевірити реальність контракту, під який купується валюта і попередити фіктивні договори. Можливі і маніпуляції з боку чиновника.

Розуміючи наперед, який обсяг валюти планує ринок, НБУ, якщо цей обсяг не збігається з його планами, може завертати контракти ледь не через неправильні коми.

Систему пріоритетів теж визначає регулятор. Приміром, банкіри скаржаться, що пріоритет можуть надавати нафтотрейдерам (понад половина пального на заправках – це імпорт), і при цьому відмовляти ІТ-шникам, які замовили собі запчастини і не можуть їх оплатити через відсутність долара на ринку.

12. Захід

Заборонив розраховуватися за імпорт без ввезення товару, а також якщо оформлення митної декларації займає більше 180 днів, виводити за кордон гроші від відчуження цінних паперів, корпоративних прав українських компаній за межами фондової біржі, отриманих від них дивідендів.

Пояснення

Ці норми викликали критику бізнесу, зокрема через блокування інвестиційного імпорту – закупівлі та встановлення обладнання для модернізації виробництва, яке зазвичай треба передплачувати.

Проте банкіри зізнаються, що левова частка безпоставочних контрактів дійсно мала відношення до виведення грошей з країни. Вирішення особливих ситуацій, швидше за все, відбуватиметься в індивідуальному порядку.

За чутками, НБУ готує ще більш жорсткі обмеження: хоче взагалі заборонити передплату імпорту доки він не перетне кордон. За умов, коли значна частина ввізного товару заходить сюди – у країну, де йде війна – лише за умови 100% передплати, Україна може опинитися в досить складній історії. На заправках просто не стане пального, а у аптеках – імпортних ліків.

Головна претензія не публічність ухвалення рішень

Перелічені заходи наразі є тимчасовими (до 2 грудня) і мають низку винятків, що дозволяють здійснювати операційну діяльність банків та компаній. Головною претензією до НБУ є непублічність ухвалення рішень та відсутність їх роз’яснень для широкого загалу.

Для балансу слід відзначити, що переважна частина регуляторних обмежень ухвалюються після засідання голови НБУ із главами правлінь ТОП-40 банків за активами, на яких, власне, тримається система. Відтак говорити, що ці рішення є зовсім несподіваними, не доводиться.

Про ефективність можна буде говорити уже за місяць-півтора, коли з’явиться статистика продажу валюти населенню та буде зрозуміло, наскільки задовольняються контракти бізнесу (на сьогодні різні банки говорять про 80-90% рівень покриття заявок їхніх клієнтів).

Декілька цікавих цифр

Що буде далі?

Для того, щоб ситуація стабілізувалась, необхідно кілька факторів.

По-перше, в країну має збільшитися потік валюти. Тобто приток має бути більшим за витрати. Найбільші сподівання зараз покладаються на аграріїв, які мають отримати гроші за продане збіжжя та інші продукти на зовнішніх ринках якраз у листопаді – грудні.

Однак тут прогнози не дуже втішні через падіння цін. Також наша надія – це гроші від міжнародних донорів – МВФ, ЄС, Світового банку. Нажаль, сьогодні ми вже не зможемо виконувати навіть поточні зобов’язання без цього ресурсу. Щоб його отримати, доведеться проводити реформи і слухатись рекомендацій. Прикро, але зараз це безальтернативний шлях заради виживання.

До кінця року не очікується великих виплат за зовнішніми боргами компаній, а це зекономить валюту. «Нафтогаз» купує долари напряму у НБУ, ніяк не позначаючи своєю активністю ринок. Повноводнішим потік валюти може зробити поліпшення інвестиційного клімату і завершення війни, як би банально це не звучало. Без відновлення економічного зростання стабілізації валюти не відбудеться і гривня й далі скочуватиметься в прірву.

По-друге, щоб човен не розгойдувався, слід заспокоїти тих, хто його гойдає. Що більше кишенькових банків піде з ринку, і що дисциплінованіше поводитимуть себе ті, хто залишиться, то менше буде приводів для валютних коливань.

По-третє, якщо держава продемонструє готовність підтримувати великі фінустанови, це має заспокоїти людей і створити передумови до повернення вкладів у систему. Утім досвід 2008 – 2009 років, після якого з трьох рекапіталізованих фінустанов вижив тільки «Укргазбанк», змушує сумніватися у ефективності таких заходів.

Принаймні, якщо вони здійснюватимуться за старими принципами. Деякі банкіри вже сьогодні відкривають в НБУ двері ногами, бо знають: їм не зможуть відмовити у фінасових вливаннях, бо тоді ляже вся система. Відтак тут потрібен баланс, аби захистити і інтереси вкладників, і при цьому не давати розпорошувати рефінансування – кошти, що фактично належать всім громадянам України.

Матеріал підготовлено за сприяння фонду National Endowment for Democracy (NED)

курс економіка нбу