Війна Кличка з кіосками. МАФи потрібно не знищувати, а цивілізувати

У 2010 році я жив у Москві. Свіжопризначений мер Сергій Собянін оголосив про заборону кіосків і за кілька тижнів їх прибрали по-московському - рішучим кавалерійським наскоком. У веселих узбеків, які продавали свіжі овочі в нашому дворі, не стало роботи. А найближчим місцем, де продавалися хороші овочі, став ринок в двох кілометрах від будинку. Сказати, що жителі кварталу були незадоволені це велика натяжка. Але в Москві проблеми індіанців шерифа традиційно не хвилюють.

12 червня цього літа, рівно через тиждень після інавгурації, Володимир Кличко почав хрестовий похід проти МАФів, тобто звичайних кіосків, які стоять на вулицях, біля метро і в дворах.

На цей момент у Києві стояло, за різними оцінками, від 20 до 36 тисяч МАФів. Точну цифру не знав ніхто - їх кількість вибухово збільшувалася після того як кожен новий мер оголошував МАФам рішучу війну.

Усім цим бізнесом вже багато років володіло кілька великих структур, контрольованих у різних пропорціях прокуратурою, депутатами Верховної та Київської Ради, міліцією, чиновниками районних адміністрацій і бандитами.

Установка нового МАФу ще влітку виглядала, наприклад, так: прокуратура в рамках загального нагляду наїжджала на виробників профлиста і пропонувала в обмін на зняття звинувачень виготовити і встановити кілька МАФів на підконтрольній прокуратурі території. Після цього МАФи здавалися в оренду. Були й інші способи, але принцип не змінювався. Місту, зрозуміло, за оренду території ніхто нічого не платив.

Місячний оборот МАФу для його виходу на рентабельність - не менше ніж 4-5 тисяч доларів. У кіосках біля метро він доходив до 25 тисяч. Оренда кіоску 10-12 м2 коштувала підприємцям 5-7 тисяч гривень в місцях з середньою прохідністю. Тобто, прокурорсько-депутатсько-бандитський бізнес з нульовою вартістю входу отримував не менше 100-150 мільйонів гривень чорного налу на рік у вигляді «орендної плати».

А ще через МАФи йшов грошовий потік розміром від 10 до 15% бюджету Києва з широкими можливостями для відмивання грошей. Зрозуміло, орендарі, не прив'язані до місця, як могли приховували оборот МАФу від податкової. Зрідка платили за електрику.

І от тепер новини по темі «Кличко vs МАФи» нагадують хроніки АТО: мер переможно роз'їжджав по станціях метро і мало не особисто демонтував кіоски. Перед телекамерами, зрозуміло. У процесі МАФи розтягували по сусідніх підворіттях - один з них стояв у мене під балконом у дворику біля Золотих воріт. Через кілька днів або тижнів більша частина поверталася на старе місце.

Успіхи були фантастичними - до кінця вересня мерія демонтувала 400 МАФів, тобто від 1,5 до 2% їх загальної кількості. Це те, що ми дізнавалися з преси.

Неестетично, але потрібно

МАФи, звичайно, турбують киян і це демонструють всі опитування: незважаючи на відсутність великих аварій з людськими жертвами, жителі міста здогадуються, що вихід з метро прямо на ринок з вузькими проходами це не дуже безпечно. Зрештою, МАФи просто потворні і в масі своїй виглядають в місті недоречно: ми все-таки живемо не в передмісті Ашхабада, а в Києві - стародавньому і гордому європейському місті, де з XV століття діяло Магдебурзьке право.

Але наскільки сильно особисто вас цікавить естетика в ситуації, коли національна валюта обвалилася в два рази, а в країні війна і масштабний економічну кризу?

Особисто ви згодні, щоб кілька десятків тисяч працівників МАФів зараз втратили роботу? Цілком можливо, що вони не кияни і не виборці - і команду мера не особливо хвилюють. Однак вони отримують і витрачають тут зарплату: купують їжу та одяг, знімають квартири. Вони повноцінні економічні агенти в місті.

Ви готові виключити ці гроші з економіки міста прямо зараз? І ще: як ви думаєте, чи подобається їм самим працювати в залізних коробках без туалету? Навряд чи. Але у них немає іншої роботи. І в умовах кризи на не з'явиться.

МАФи - основа ринку торгівлі, його нижчий сегмент з найдешевшим входом; це гумус, без якого торгівлю монополізують великі гравці. А потворна форма цього ринку так фантастично живуча тільки тому, що за останні 20 років в Києві так і не з'явилося реального способу відкрити повністю легальний невеликий торговий бізнес.

Цивілізація

Цивілізувати цей ринок не так складно, і рецепти давно відомі.Спочатку треба його повністю і максимально швидко легалізувати як є - не можна керувати тим, що не існує юридично. Тобто місто має знати де стоїть кожен кіоск. Потім за кілька років треба витіснити торгівлю із залізних коробок на перші поверхи житлових будівель, максимально полегшивши передачу цих приміщень в нежитловий фонд.

«Довгі» іпотечні кредити під заставу магазинів з легальною історією, пільгове оподаткування на етапі ремонту - і ми отримаємо стабільний і цивілізований європейський ринок. Як відомо, найбільший «торговельний центр» Європи - це магазини на перших поверхах.

Це вигідно всім. Працівники МАФів, замість того щоб платити за оренду прокурорсько-депутатської мафії, будуть віддавати ці гроші банку за іпотеку - і через 10-15 років отримають у власність (!) Магазин зі стабільною клієнтурою з місцевих жителів.

Мешканці перших поверхів завдяки додатковому попиту на їх нерухомість отримають можливість істотно поліпшити свої умови життя: навіть при нинішньому київському рівні автомобілізації жити на першому поверсі - ще те задоволення.

А у міста залишиться природна роль виробника і регулятора правил гри.

Це очевидна схема. Складно повірити, але на практиці саме це і робиться.

Напевно, не настільки швидко і ефективно, як хотілося б, наприклад, мені - але ринок МАФів дійсно намагаються легалізувати, перенаправити грошові потоки з кримінально-олігархічних структур до міського бюджету.

Київархітектура наносить статус МАФів на інтерактивний «Містобудівний кадастр Києва» і створює відкриту публічну комплексну схему розміщення МАФів у Києві (хоча і у форматі pdf, що з точки зору користувача не зручно і не сучасно), яка фіксує ринок в його існуючому стані і запобігає появі нових кіосків. Така схема - єдино можливий інструмент легалізації подібного ринку.

Тому що не можна його регулювати, поки він знаходиться повністю в тіні. Це те, що відбувається в реальному світі.

Світ телекамер

Але Клично тотально провалює комунікацію з киянами. Він не розповідає про реальні проблеми і те, як їх вирішити.

Кличко гроза шаурми.

Не можна без організованого протидії забрати у мафії «рентний дохід» розміром з 1,5% бюджету Києва у вигляді чорного налу і контроль над грошовим потоком в 10-15% від бюджету міста. Буде війна і арсенал її засобів добре відомий: інформаційні атаки на підконтрольних медіа-ресурсах, провокації під камеру з підсовуванням хабарів попередньо напоєним співробітникам мерії, проплачені мітинги під КМДА.

Владі можна було б діяти по-іншому.

Ринок МАФів дійсно зачіпає всіх киян. 12 червня, коли була оголошена війна проти МАФів, могла б початися масштабна інформаційна кампанія.

Плакати з новими, простими і зрозумілими правилами гри на кожному МАФі. Десятки інтерв'ю з мером та його заступниками, де речі називаються своїми іменами, а бандитів називають бандитами. Відкритий публічний діалог - в тому числі і на вулиці - з працівниками МАФів, їх організація та розясненя, що мерія воює не з ними, а з їхніми мафіозними «орендодавцями».

І насамперед - створення смислової рамки: якщо місто воює з МАФ-овою мафією, то воно з нею воює. Якщо не називати війну війною, то виходить АТО - з усіма витікаючими обставинами.

Шоу з показним знесенням кіосків у виконанні чергового мера кияни бачили багато разів. Невже воно комусь цікавіше і зрозуміліше, ніж реальна боротьба з реальною корупцією на ринку МАФів?

Отже, який підсумок походу Кличко на МАФи?

Під КМДА - відверто проплачені МАФією мітинги. Заступник головного архітектора міста починає називати імена і звинувачує в організації мітингів колишнього члена Партії регіонів - мерія мовчить, заступника здають - усувають від посади на час конфлікту.

Кияни спостерігають боротьбу бульдогів під килимом, абсолютно не розуміючи її змісту.

Начебто ніякої війни за величезний грошовий потік між бюджетом містом і бандитами і не відбувається, в Багдаді все спокійно.

Два мільйони сімсот тисяч київських виборців навіть не розуміють, що у місті проблема і в чому вона полягає.

Ми вибирали мера, який нарешті почне називати речі своїми іменами і почне будувати чесні і відкриті відносини між владою та київською громадою. Але замість цього він, ініціюючи в принципі правильні речі, обирає набридлий телеобраз "рішучого політика що вирішує проблеми".

У результаті реальні проблеми з МАФами в Києві є у єдиної людини - Віталія Володимира Кличка. А у киян немає проблем з МАФами, у нас є проблеми з мером.

реформи економіка місто київ кличко