Довідка з фронту. Статус учасника бойових дій надають, але повільно і не всім

Героям – слава! Але не тільки. Держава обіцяє ще й пільги. Однак для здобуття пільг бійцеві треба свої бойові звитяги «конвертувати» в папір – спершу в довідку учасника АТО, а пізніше –в посвідчення учасника бойових дій (УБД). В ідеалі, повний пакет пільг боєць зможе мати лише отримавши статус УБД.

Але ця бюрократична процедура тривала (боюся, для декого вона може розтягнутися і на пів року), тож подекуди місцеві власті заявили, що не марнуватимуть часу і надаватимуть бійцям окремі пільги вже зараз, за довідкою учасника АТО. Зокрема, видаватимуть дозвільні документи на земельні ділянки. Проте, видається мені, «на місцях» щодо цього лукавлять. І – парадокс! – правильно роблять.

Із землею не поспішають

Довідка учасника АТО – це звичайний папірець зі штампом в/ч зліва згори; в набраному на комп»ютері тексті вказано, що згідно з наказом, боєць Н. виконував завдання в зоні АТО там-то з такого-то числа; текст засвідчує печатка і підпис командира військової частини.

«Цим папірцем можна витертися», - так, не добираючи слів, «характеризує» довідку учасника АТО Євген Козлов, командир взводу зенітників, що дислокується на Донеччині.

Він воює з липня, а днями приїхав у коротку відпустку до рідного Чернігова і вирішив зайнятися паперовими справами, адже чув, що міська влада надаватиме землю учасникам АТО. Власне земельна ділянка це найбільша пільга для бійців, яка ні в яке порівняння не йде зі знижками на комунальні платежі чи безкоштовним проїздом у муніципальному транспорті.

Коли я потелефонувала, Євген саме їхав у штаб АТО отримати «козирну» печатку на своїй довідці – без неї в «земельну» комісію не потикайся. Лейтенанту Козлову вкрай прикро, що не може посприяти в цьому своїм бійцям: у штабі АТО «козирну» печатку на довідці ставлять персонально.

Тому, за його спостереженнями, більше шансів вибити «повноцінну» довідку – в офіцерів, а «простий солдат у штаб навряд чи пройде».

«Довідки учасника АТО бійці «вигризають зубами», - розповідає джерело в Київському військкоматі. – Свідомо це зроблено чи ні, але печатка зі штабу АТО слугує додатковим ступенем захисту. Сам же папір з військової частини нескладно підробити. Не виключаю, що це можна зробити, поставивши могорич діловоду у в/ч».

У Держслужбі у справах ветеранів війни та учасників АТО застерігають місцеві власті від роздачі пільг за одною лише довідкою. «Звідки ви знаєте, що ця довідка учасника АТО не підробна, що цей чоловік не дезертир, або щодо нього не порушено кримінальне провадження? Кожен конкретний випадок треба перевіряти, - наполягає голова Служби Артур Дерев»янко. - Надавати пільги просто за довідкою не можна, інакше у нас завтра вся держава стане пільговиками».

У меріях обласних центрів та великих міст так і роблять. Тобто не надають земельні ділянки, а лиш обіцяють. Але «зарита» в такій політиці місцевих властей зовсім інша причина, а саме – земельний фонд є великою цінністю й ніхто не хоче роздарювати його щедрою рукою та ще й поспіхом.

Справді, в тому ж Чернігові ділянки несільськогосподарського призначення (тобто під забудову) за довідкою АТО, навіть з «козирною» печаткою, не дають. «У мерії натякають, що треба зареєструватися як учасник АТО, а землю даватимуть вже після отримання посвідчення учасника бойових дій», - розповідає Євген Козлов.

Така ситуація практично у всіх містах. Земельні відділи мерій збирають довідки учасників АТО, напевно, для того, щоб скласти банк даних і орієнтуватися в приблизній кількості людей, які розраховують на свої сотки. Але землю ще не дають. Отже, довідка учасника АТО – це радше фетишизований папір, який реальних пільг не дає, проте всі стараються отримати його «на руки».

Навіщо, в такому разі, ви клопочетеся з цими документами? – питаю ще в однієї співрозмовниці, рівненчанки Марії Пащук. Пані Марія – мама бійця добровольчого батальйону, котрий з серпня невідлучно перебуває під Маріуполем, - щотижня мотається до міськвиконкому.

Жінка «доносить» чергові «довідки до довідки», хоча їй чесно кажуть: землю даватимуть пізніше, після отримання її сином статусу УБД. «Бозна що там далі буде, - відповідає мені пані Марія, - зараз формується начебто земельна черга. А раптом на тих, хто подасть документи пізніше, землі не вистачить?». Що ж, у нашій країні це, мабуть, залізний аргумент.

Лише в деяких регіонах і лише окремі пільги надаватимуть за довідкою АТО. Наприклад, Київ обіцяє знижки на комунальні послуги вже з січня, задля чого в бюджет міста на наступний рік буде закладено 50 млн. гривень. «Залежно від розміру житлоплощі, кількості членів сім»ї, боєць отримає комунальну компенсацію в межах від 340 до 1080 гривень», - розповідає Олександр Харченко, голова Тимчасової комісії Київради з питань забезпечення учасників АТО.

А от щодо земельних ділянок, то Київ теж приберіг їх «на потім». Киян воює чимало – близько п’яти тисяч. Тому, за словами Харченка, Київрада вирішила не нарізати сотки кожному бійцю окремо, а виділити велику ділянку під Биківнею, де спорудять пентхаузи для бійців АТО.

Статус учасника бойових дій

Міцною, можна сказати, залізобетонною підставою для того, щоб вояк отримав увесь набір пільг, є набуття ним статусу учасника бойових дій. Цим опікується створена у вересні Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Її голова Артур Дерев’янко запевняє: статус УБД отримає кожен, хто воював за Вітчизну і воює нині. Тільки треба почекати.

Багатьом «воїнам світла» доведеться чекати місяцями. Адже станом на 22 грудня статус УБД було надано 6100 особам (майже всі вони, за винятком 17 цивільних, - військовослужбовці різних «силових» структур). Це за три місяці роботи Держслужби. Загалом же на статус УБД претендують близько 60 тисяч бійців – ті, хто зараз на передовій, і ті, хто воював у перші місяці.

Розвіємо непоінформованість деяких бійців та їхніх близьких: довідку учасника АТО не треба власноруч нести в Держслужбу. Подання на бійців здійснюють їхні військові частини.

Дерев’янко пояснює механізм надання статусу УБД: Боєць повинен принести командиру свого підрозділу ідентифікаційний код і паспорт, дві фотокартки. Стройова частина (тобто та, яка займається документрацією) мусить оформити папери (де, коли і до яких бойових завдань був залучений боєць) і передати у відомчу комісію (відповідно, Міноборони, МВС чи Нацгвардії).

Звідти подання надходять до Держслужби, де їх опрацьовують і виносять на розгляд міжвідомчої комісії (її сформовано з представників усіх силових структур, Антитерористичного центру, а також громадських організацій). Ця комісія дає «добро» або відхиляє подання. Відтак матеріали повертаються знов у Держслужбу.

Тільки ця установа надає кожному персонально довідку для отримання посвідчення УБД. Саму «корочку» боєць отримує в органах соцзахисту за місцем проживання.

Дерев’янко запевняє, що процедура пригальмовує на найперших рівнях – у військових частинах: «Хтось із командирів трохи лінується, хтось не вельми компетентний у діловодстві, а тому чимало неправильно оформлених документів відправляємо на доопрацювання. За нашою службою затримки немає».

Перші поранені і перші добровольці

Та є ще дві категорії бійців, яким наразі складно або взагалі не можливо отримати посвідку УБД.

Складно – важко пораненим, які місяцями проходять лікування. На думку Лариси Мудрак, екс-заступниці голови Нацради з телебачення та радіомовлення, яка нині очолює групу волонтерів у Київському військовому госпіталі, навіть довідку учасника АТО мають лічені з її підопічних: «Відсотків 10, не більше. Природно, самі вони цим займатися не можуть, а головний біль родичів та волонтерів – як поставити їх на ноги, а не вештатися з суєтними паперами».

Подання на цих бійців їхня в-ч нехай і нескоро, але зробить. Натомість, і на це звертає увагу Лариса Мудрак, «за бортом» залишилися десятки хлопців, які у перші місяці війни прибували до столичного госпіталю з довідками, де не було вказано, що поранення боєць отримав саме в зоні АТО. «Улітку, в тому хаосі, таких випадків було дуже багато. І чи вдасться тим хлопцям добитися справедливості й оформити пільги – ще питання», - бідкається волонтерка.

Друга категорія - бійці добровольчих батальйонів. Вони «клали душу й тіло» на полі бою, але випали з юридичного поля. Адже на початках добровольчі батальйони не мали чіткого підпорядкування (Міноборони, чи то МВС, чи Нацгвардії).

А три батальйони і досі залишаються без юридичного «даху», бо не бажають нікому підпорядковуватися (йдеться про «ОУН» та два батальйони «Правого сектору»).

З цієї ж причини сім»ї загиблих добровольців не можуть отримати грошову допомогу від держави. Це чимала сума – 619 тисяч гривень.

Ясна річ, вона не полегшить біль від втрати батька чи сина, але для деяких родин, які втратили годувальника, стане єдиним засобом для виживання.

«Проблему з виплатами родинам загиблих та з отриманням статусу УБД бійцями добровольчих батальйонів можна вирішити тільки законодавчо – слід внести зміни до закону про статус ветеранів війни», - каже Артур Дерев'янко.

Очолювана ним Держслужба разом з групою юристів підготувала і ще місяць тому передала в Мінсоцполітики проект змін до закону. І тільки днями представники міністерства оголосили пресі, що проект «невдовзі буде надіслано до Верховної Ради».

Крім зазначених пільг, на органи місцевої влади мають дати бійцям земельні ділянки під забудову або забезпечити житлом. Це питання наразі остаточно законодавством не унормоване. Крім того, про своє право будувати житло для військовослужбовців (а значить, претензію на державні кошти) заявили Міністерство оборони і Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО. Забезпечити частину своїх вояків житлом обіцяє і Нацгвардія, «відвоювавши» у Києва право власності на майже повністю зведений скандальний довгобуд у Дарницькому районі столиці.

пільги фронт бюрократія