Кооператив по-шведськи - банк, який надає кредити без відсотків

Найбільша перемога нинішньої фінансової системи, яка базується на кредитних ставках і державній монополії на випуск грошей ? те, що людство в певний момент стало впевненим у безальтернативності такого стану речей.

Держава не любить бартеру і приватних грошей

Звичайних громадян переконали, нібито банки із їхніми відсотками за кредит ? необхідна й ледь не найголовніша частина економічного механізму, без якої цивілізація не можлива. Те ж саме стосується міфу про те, що гроші мають мати обов'язково одержавлений статус.

Поки що JAK не ризикує запровадити власну валюту, користуючись шведськими кронами

І тільки в періоди великих криз, що їх генерує сучасна фінансова система, у людей з'являються сумніви.

Велика Депресія 30-х років породила хвилю альтернативних форм господарювання в фінансовій сфері, які донедавна вважались екзотичними і дивакуватими, а зараз дають сподівання на вихід зі світового фінансвого занепаду.

Один із найяскравіших прикладів ? данський JAK, заснований у розпал депресії, у 1931 році.

JAK ? абревіатура від Jord Arbete Kapital - «Земельно-трудовий капітал». Цей банк-кооператив, що належить його членам, навіть запровадив власну валюту. Тому у 1932 році його заборонила держава. Тоді фінустанова організувала власну систему безвідсоткової позики і щось на кшталт місцевої бартерної біржі.

Це теж не сподобалося державі, і з 1934 року JAK був змушений приєднатися до фінансової системи Данії. Але ідея живе і розвивається.

Як працює безвідсотковий банк

У Швеції JAK Medlemsbank існує з 1965 року. Як і його данський попередник і натхненник, банк зовсім не бере відсотків.

Як це можливо? Звісно, завдяки тому, що банк приймає депозити, за якими теж не платить відсотки.

Сенс - у тому, що людина, яка прагне отримати у майбутньому грошову позику, має принаймні частково розплатитися тим самим ? позичити свої гроші банку. Має місце своєрідний бартер ? спочатку позичаєш ти, а потім ? позичають тобі.

Слоган кооперативу JAK: "Разом у нас є банк"

Відсотки нараховуються ? але вони не вимірюються в грошах, а в так званих балах заощаджень.

Розміщуючи свої гроші на депозит, член кооперативу заробляє бали заощаджень, в залежності від суми та умов вкладу. Наприклад, за депозит, який можна забрати у будь-який момент, банк нараховує менший «відсоток», виражений у балах заощаджень, ніж за депозит, який можна забрати лише у кінці строку.

Якщо людина накопичила достатньо балів заощаджень, вона може використати їх для того, щоб взяти позику ? замість відсотків по ній буде заплачено бали заощаджень. Якщо балів не вистачає, то можна їх заробити пізніше - після того, як кредит буде повернуто. Такий собі натуральний обмін, лише ? у фінансовій царині.

Звичайно, тут виникає питання довіри, але JAK Medlemsbank працює не поспішаючи і тільки серед своїх. «Ми не хочемо заходити в Китай, щоб там заробляти, - каже один із членів кооперативу Мартін Германссон із Гельсінгборгу. - Нас цікавить те, що відбувається у місцевій спільноті».

Пікантна деталь ? фінансовий департамент Швеції, який спокійно дає дозвіл працювати у країні іноземним банкам, видав JAK ліцензію тільки в 1997-ому, через 32 роки після заснування кооперативу.

Є додаткові умови ? за розгляд заявки на кредит потрібно сплатити таксу в розмірі декількох десятків доларів. 6% взятих коштів треба тримати на рахунку в банку.

Ідеологія: геть лихварство!

Банк не ставить перед собою завдання створювати прибуток. В цьому його принципова відмінність від інших банків.

Всі клієнти банку є і його власниками, обирають органи управління та іншим чином здійснюють керівництво банком. У 2008 році їх було 35 тисяч. Вони зберігали грошей на 97 млн. євро, і взяли позичок на 86 млн. І кожен платив за членство в банку по $22 на рік.

По суті, JAK Medlemsbank є підвидом кредитної спілки, лише з ідеологією, що спрямована проти кредитного відсотку як такого. Його члени переконані, що відсоток ? зло, яке сприяє дестабілізації економіки і поглиблює майнову нерівність між людьми.

Шведи не закликають відлучати банкірів від причастя, як це було 300 років тому, але вважають: стягування процентів за позики призводить до того, що гроші отримують лише проекти зі швидкою віддачею вкладених коштів. Швидка ж віддача сприяє всілякій безвідповідальній поведінці ? зокрема, по відношенню до природи та інших людей.

Головний офіс JAK Medlemsbank у шведському місті Сковде

Стверджується, що рівень неповернень в цьому банку страшенно низький. Але потрібно тут розділити суб'єктивні та об'єктивні фактори.

Вчасному поверненню коштів сприяє сама система банку ? адже абсолютна більшість тих, хто беруть позики, перед цим вже накопичили значні суми.

Інвестуючи в проект, позичальник вже має істотну частину свої коштів у розпорядженні, і вже звик заощаджувати. Отже, в майбутньому йому буде легше упорядкувати свої фінансові потоки так, щоб віддати позику.

А є іще і суб'єктивний фактор. Переважна більшість членів банку ? ентузіасти, які власним прикладом намагаються пропагувати свою ідеологію. Це змушує їх бути фінансово відповідальними.

Логічно припустити: якщо поширити таку систему на широкий загал, де багато людей з низькою відповідальністю стосовно себе та інших, то очевидно, що результати будуть іншими.

Шведська фінансова сім'я

Як би та не було, банк працює і своїм прикладом надихає інших. Багато фінансових кооперативів в інших країнах користуються його досвідом ? зараз, приміром, бум інтересу до JAK спалахнув у Італії.

Скандинавським досвідом зацікавилися італійці

JAK Medlemsbank ? приклад реалізації так званого третього (лібертаріанського) шляху, між концепцією державного втручання й між капіталізмом, який хоче будь-якою ціною отримати прибуток.

Це наочне свідчення того, що громадяни самі можуть організовувати форми господарювання, які не орієнтовані на прибуток та є одночасно недержавними.

-------------------------------------------

"Банк щастя"

Естонський варіант - послуга за послугу

У відповідь на кризу естонці створили «Банк щастя» - свого роду бартерну біржу, де можна обмінюватися послугами. У «Банку щастя» це називається «добрі послуги», і були навіть думки випускати валюту ? сертифікати під назвою tanutaht ? це «дякую» естонською.

Подібні «торговельні системи місцевого обміну» (LETS - local exchange trading system) існують у багатьох країнах світу, якщо влада цих країн не проти. Бо, наприклад, у США така діяльність вважається протизаконною, оскільки може сприйматися, як намагання ухилитися від сплати податків.

світ банки економіка скандинавія альтернатива фінанси