Два роки тюрми за ухиляння від служби в Армії отримав волонтер, який робив безпілотники для українського війська
Дмитро більше року збирав безпілотники для української армії. У червні 2015 року харківський суд відірвав його від «крил» і посадив на тюремну баланду – 2 роки ув’язнення отримав волонтер за те, що він, займаючись основною роботою, а у вільний час скручуючи безпілотними, занадто довго проходив військову медкомісію. Це було розцінено як умисне ухилення від служби.
Воропаєва Дар’я
Вперше харківський волонтер Дмитро Явдошенко прийшов до свого Дзержинського районного військкомату з повісткою у квітні 2015 року. Там отримав направлення до районної поліклініки – пройти додаткове медичне обстеження. За 2 тижні Дмитро зібрав 2 довідки з 6-7 необхідних. Військкомат розцінив це як умисне затягування обстеження з метою ухилення від мобілізації. Звинувачення передали до прокуратури, звідти – до суду, який і виніс Дмитру вирок: 2 роки позбавлення волі. За інформацією від волонтера Романа Доніка, посадив активіста суддя Дзержинського району Штих. Ім’я прокурора по його справі – Іван Дмитрієв.
Але Дмитро не знав, що робить щось протиправне: терміни на проходження медкомісії не були зазначені як у будь-якій письмовій, так і в усній формі. Тому він продовжував зі спокійною душею скручувати безпілотники, на які вже чекав фронт. Лікарню ж відвідував по 2-3 години на тиждень.
Дружина Дмитра Катерина підкреслює: «Я спеціально просила його ще раз уточнити, чи є якісь строки для проходження медкомісії. Але йому ніхто не назвав конкретних дат, до яких довідки мають бути зібрані. І в письмовому вигляді теж ніде не було цього вказано».
При цьому лікарі військкомату, до якого приписаний Дмитро, наголошують, що разом з направленням на лікарняне обстеження до районної поліклініки призовнику повинна видаватися друга повістка, у якій і мають бути вказані відведені для його проходження терміни. Вони можуть бути від 3 до 7 днів.
У невинності Дмитра повністю впевнений і його адвокат Анатолій Тарасенко: «Питання навіть не в тому, що він волонтер. Питання в тому, що він ні від чого не ухилявся. Знаєте, дезертир й уклоніст в уяві суспільства – це людина, яка біжить, переховується. А Діма ж навпаки – був людиною, яка прибігає. Він же всюди з’являвся. Йому сказали, необхідно з’явитися до військкомату – він прийшов. Сказали пройти медкомісію – він проходив, як тільки міг. І затримався, оскільки термінів встановлено не було».
У той же час, у справі Дмитра є обтяжуюча обставина, яку, до того ж, волонтер ненавмисне створив сам: у суді він повністю визнав свою провину. Саме тому засідання пройшло за скороченою програмою: 9 червня відбулось перше слухання, а вранці 10 червня був винесений вирок і волонтера у кайданках з залу суду доправили до в’язниці.
Адвокат приписує це людському фактору: «Вирок було винесено швидко, адже підсудний сам визнав провину. Все так, але є одне «але»: ще до суду, в прокуратурі Діму запевнили, що його виправдають. Він покладав надію на те, що авторитетні люди з прокуратури і слідства бажають йому добра. Дмитро простодушно сподівався на виправдання, попередньо не консультувався з юристами. А в залі суду – розгубився, просто не був готовий до такого повороту подій».
РЯТУЄ ЖИТТЯ, НЕ ВИХОДЯЧИ З ДОМУ
Він давно цікавився технікою: копирсався, скручував, загвинчував. Почалась війна, і виявилось, що його хобі може рятувати життя. Дмитро відгукнувся на заклик волонтерської групи Романа Доніка і почав збирати електронну техніку для потреб АТО. Також він став членом підрозділу аеророзвідки «Сокіл» Товариства сприяння оборони України.
Посвідчення Дмитра
Його «крила» досі служать у декількох бригадах, а 3 недороблених стоять удома. На них вже чекають на фронті. Але Дмитро поки що не має можливості доробити їх.
Окрім конструювання, волонтер займався і програмуванням безпілотників, а саме – пілотних контролерів. Вони дозволяють пілоту постійно підтримувати зв’язок зі своїм «крилом». Вартість уже готових контролерів дуже висока, тому Дмитро, програміст за освітою, взявся програмувати їх самостійно. Так було зекономлено значні пожертвування громадян, що надходили на рахунок волонтерів.
Роман Донік підкреслює, що «мінімум 5 підрозділів були б щасливі мати спеціаліста не просто літаючого, але й такого, що збирає крила. Збирає, програмує, ремонтує. Йому навіть Харків не довелось би залишати».
ВИЗНАЮТЬ, ЩО НЕ ПРАВІ
Наразі товариші по волонтерству й адвокат спільно ведуть переговори зі стороною обвинувачення – військкоматом і прокуратурою. Волонтер Юрій Лихота резюмує, чого вдалося досягти: «Вони всі розуміють, що накосячили. Всі готові сприяти, щоб виправити цю помилку. І громадськість постійно цікавиться, коли приходити до суду для підтримки. Зараз разом шукаємо шляхи, як завершити цю історію – витягнути Діму».
На даний момент справу Явдошенко передано до Апеляційного суду.
Адвокат бачить позитивний кінець у разі, якщо активну позицію займе прокуратура. Оскільки сторона захисту не може оскаржити вирок у цілому, а тільки пом’якшити покарання, саме прокуратура повинна подати клопотання до Апеляційного суду про виправдальний вирок стосовно Дмитра як людини, у діях якої відсутній склад злочину, що йому інкримінують. «Як я вже казав, Дмитро ні від чого не ухилявся. Це клопотання буде правильним з точки зору права завершенням цієї мерзотної історії», – пояснює Тарасенко, тут же вибачаючись за емоційність реплік, яка обумовлена обуренням ситуацією.
