«Ганьба, бандюк, фальш, злощасний, падлюки, дурня, свинство, маячня, тицькати». Риторика Тягнибока породжує безнадію
Зневіра один раз гарно спрацювала на користь «Свободи». В погані часи, при Януковичі, несподівано багато українців проголосувало за радикалів. Тепер він намагається вже штучно нагнати депресії і показати себе як єдиного, хто здатен захистити державу. Лідер «Свободи» вміє виступати. Уміє розпалювати своїх прихильників, пробуджувати у них ненависть. Вони ж несуть цей заряд далі. Та догрався. Після останнього виступу сталася трагедія - молодий хлопець кинув гранату в шеренгу нацгвардійців. Ми дослідили, на чому побудовані промови Тягнибока.
Промови досліджував: Олесь Кульчинський, перекладач
Ми взяли п'ять публічних промов, виголошених незадовго до кидка гранати 31 серпня. До вибірки потрапила і частина виступу "чорного" дня. Всі п'ять текстів опубліковані на офіційному сайті «Свободи». Надруковані виступи суттєво відрізняється від оригінальних промов, які зафіксовані на відео. Це логічно, бо письмова мова відрізняється від розмовної. Окремо була проаналізована ціла промова Олега Тягнибока 31 серпня.
«Шо то таке?!» Забитий електорат?
Словник виступів лідера «Свободи» не позначений особливим різноманіттям. У психолінгвістичних експериментах існує спеціальний індекс словникового різноманіття, який розкриває багатство мови автора. Обчисливши його, ми зауважили, що у промовах Олега Тягнибока, цей індекс, тобто рівень багатства мови, коливається від 22 до 25% (він дещо вищий у промовах, записаних на відео).
У відібраних текстах вжито всього 449 різних слів, із яких велика частина закономірно припадає на сполучники, частки, прийменники та беззмістовні одиниці. Таким чином, Тягнибок, звертаючись до людей, користувався приблизно 400 змістовними словами. Тим часом кожен із нас щодня під час розмов оперує щонайменше тисячею слів, а читаючи книжки, газети – ще більшою кількістю.
Для прикладу, в акторів комедійного шоу Comedy Club показник різноманітності словника сягає 38, 53%, отже, навіть їхня мова багатша, ніж у лідера «Свободи». Це не означає, що Тягнибок примітивно мислить, примітивність мови говорить про його оцінку своєї аудиторії. Він, як гарний оратор, намагається говорити зрозумілою слухачам мовою.
Він любить вульгаризми: «свинство», «падлюки», «брешуть» тощо. А також нелітературне «шокання». Оратор вигукує: «Шо то таке?!».
Тягнибок уміє накручувати аудиторію
Разом із тим Олегу Тягнибоку непритаманні відверта вульгарність та надмірна емоційність, хоча це і здається суперечливим. Річ у тому, що політик радше малює перед слухачами вкрай чорну та песимістичну картину, здатну доводити до відчаю людей із нестабільною психікою, або ж травмованих на ґрунті війни, соціальними умовами, особистими образами тощо.
«Кругом одні враги», бандити і терористи
Оратор постійно щось заперечує, тобто вже вносить негатив у сприйняття слухача. Так, заперечна частка «НЕ» найвиразніша у його мові та вживається 22 рази. Натомість він не закликає до боротьби «ЗА» щось, на кшталт за волю, любов, Батьківщину, правду. Психологічно це вкрай важливо, адже для позитивного налаштування людині важливо боротися саме «ЗА» щось добре, інакше «ПРОТИ» набирає руйнівного для неї сенсу.
Звернімо увагу й на решту негативного словника. У дужках ми подаємо кількість слів із негативно-збудливим в українських реаліях забарвленням, які відібрали в офіційних текстах:
війна, російське військо (8), бойовики (7), терор, терористичний (6), бандити, бандитський (6), проти (5), вбити (5), гинути (4), ворог (4), жаль (4), зрада (3), окупація, окупованих (3), протест (3), міліція (3), брехня (2), неправда (2), прикрість (2), обман, обманювати (2), примус (2), прихвостні (2), путін (2), по одному разу: критичний, навала, агент, контроль, сепаратист, зубожіння, демонтаж, ганебні, наволоч, дволикість, красти, стріляти, плювати, корупція, посіпаки, відмова, знищити, позбавити, жертва, немічність, упокій, абсурд, витрата, прокурор, суддя, кремль, кулуарно, вигнати, нафарширувала, страшний, зброя, моторола, гіркіни.
Зрозуміло, що політик промовляє в час воєнних реалій і не може уникнути багатьох із перелічених слів. Проте їх ужиток був би виправданий, якби вони охоплювали, принаймні, двадцяту частину його промов. Натомість кожне слово, що подразнює уяву, лунає у виступах за кожним десятим разом.
У живій промові Тягнибока, розшифрування якої не подається на сайті «Свободи», негатив, зашкалює ще дужче. Впродовж всього 15 хвилин оратор вживає 115 разів збудливі для уяви слова та ще частіше щось заперечує – 27 разів.
Поданий угорі похмурий перелік можна доповнити: ганьба, бандюк, дволикість, зброя, шміркіни, спекулює, таємне, фальш, злощасний, реванш, диктатура, найманець, руйнують, падлюки, дурня, дурять, маніпулюють, кулі, танки, ракети, тиск, всупереч, свинство, сбу, мвд, конвой, маячня, поділ, найцинічніший, олігарх, тиснути, тицькати.
Отже, лідер «Свободи» щохвилини вкладає в голову слухача порцію негативу. Через кожні 5-10 секунд учасник мітингу 31 серпня отримує похмурий заряд у своєму сприйнятті довколишніх і без того важких реалій.
Це ніби стук молотка, тим паче, що промова політика має ритмічний характер. Вона переповнена промовистими паузами, яких ми нарахували на поданому далі відео щонайменше 18. Якщо взяти до уваги ці паузи, зрозуміло, що Тягнибок оперує і короткими реченнями – в середньому на вісім-дев'ять слів кожне. Це створює такт виступу.
Між тим, саме словесна монотонність, яка буває і крикливою, – один із головних прийомів уведеня людини в гіпнотичні стани. Це аж ніяк не означає, що лідер «Свободи» знайомий із техніками гіпнозу, однак очевидно, що за час політичної кар’єри достатньо опанував ті ораторські прийоми, які позбавляють слухача критичного сприйняття.
Тягнибок починає говорити на першій хвилині
Зневіра та розпач для мас
Словесне забарвлення промов лідера «Свободи» можна порівняти з барвами картини, яку він змальовує. Однак, що зображує сама картина? Який месидж доносить політик?
Аналізуючи під стінами Верховної Ради законопроекти, він одночасно через описані вгорі інструменти подає безнадійну, майже розпачливу ситуацію.
З його слів можна зрозуміти, що ворог відтепер стане «міліцейским» зі зброєю в руках, терористи співпрацюватимуть як бізнесмени з російськими областями, отже війну програно, наші військові даремно гинули, натомість влада в Україні – фактично сам Путін, оскільки виконує всі його умови. Тому всю державу, по суті, окуповано, те, чого добивався Путін, він фактично досягнув. Наприкінці виступу політик заявляє це майже відкритим текстом.
Іноді, щоб підкреслити ці посили, лідер маніпулює фрагментами законопроектів, які зачитує. Наприклад, стверджує, що українські військові разом із терористами патрулюватимуть окуповані території.
Аби роздути мессидж, він цитує положення законопроекту. Однак доповнює його вигадками про згадане патрулювання, адже законопроект не стверджує цього і близько. У другому місці промови оратор спотворює цитату: «... Запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів, який передбачає органів місцевого самоврядування…». З фрагменту анічогісінько не зрозуміло, проте в контексті звучить загрозливо.
Те, що ухвалений закон має ряд запобіжників для вступу у силу, зокрема відновлення Україною контролю над кордоном, передбачувано не згадується.
Лідер «Свободи» постійно вибудовує протиставлення між групою осіб, до якої звертається, та владою. Тим самим ще дужче провокує конфлікти. Пара «ми» та його протиставлення «влада» звучать у відібраних нами текстах рівно по 12 разів.
Оратор часто долучає до слова «ми» й українських солдатів, що воюють на передовій, таким чином спекулює фронтовими почуттями.
Очевидно, що під час складної для країни ситуації гіперболізовані чорні месиджі, які подає лідер «Свободи», деморалізують людей. Такий песимізм сіє паніку, особливо вразливих осіб доводить до відчайдушних кроків, які ми спостерігали 31 серпня. Коли все має геть чорний вигляд, збудженим натурам залишається тільки кидатися на амбразуру.
Звісно, мова йде про лідера опозиції, отож він зобов’язаний критикувати. Утім, його послання могли би мати інший вигляд у час війни. Скажімо, політик міг би перед тим, як критикувати, наголосити на успіхах українських військових. Під час виступу вселяти надію, що війна неодмінно завершиться перемогою. В націоналістичному дусі наголошувати, що українці вже багато чого добилися, але не можна зупинятися і йти на компроміси.
Ми виділили й позитивно наповнені елементи текстів лідера крайніх правих. Звернімо увагу на їхню незначну кількість: герої – 7, небесна сотня – 3, Легіон Свободи – 3, свобода – 3, здобути – 2, вибороти – 2, здолати – 2, Бог - 2, перемога - 2, по одному разу: правда, справедливість, любити, прагне, блага, правильний, проукраїнський, патріот.
Одначе і цей короткий перелік виявився позитивним лише зовні, оскільки слова часто перебувають у негативному оточенні. Як то: «не говорить правду», «влада прагне змінити Конституцію на користь терористів», «блага терористів і бандитів», «вбивають наших патріотів» тощо.
Чи усвідомлює політик, що своїми словами він зневірює людей у скрутний час?
Зневіра один раз гарно спрацювала на користь «Свободи». В часи безнадії, при Януковичі, несподівано багато українців проголосувало за партію Тягнибока. Цю ж ситуацію він намагається повторити знову, але тепер уже штучно наганяє депресію, і подає себе як єдиного, хто здатен захистити державу. Та одним прийомом різні битви не виграєш і стара тактика призвела до трагедії.
Але може ми не праві - Олег Тягнибок сам у чорних тонах сприймає дійсність і просто озвучує власне бачення?
Не розкриваючи власних думок
Деякі елементи текстів здатні відображати ставлення самих авторів до того, що вони говорять. Ми простежили рівень емоційності самого Олега Тягнибока під час його виступів. Такий рівень, передусім агресивність мовця, часто відображає кількість дієслів у тексті.
Адже надміру агресивний оратор промовляє приблизно так: «Вони не працюють, а базікають! Ми мусимо перемогти! Пора діяти, годі терпіти!» Тим часом кількість дісєлів у текстах Олега Тягнибока не перевищує 17, 7%. Зазвичай високим вважаєть показник агресивності 60%. У нашому випадку він мав би дорівнювати хоча би 30%, аби засвідчити бойовий дух промовця.
Окрім того, надміру збуджені мовці часто припускаються у текстах беззмістовних вигуків (Гей! Ну-бо! Ха!), повторень, зайвих слів, великої кількості тих-таки вульгаризмів. У мовознавстві кількість таких елементів називається коефіцієнтом емболії (тобто співвідношенням загальної кількості ембол - слів, які не несуть сематичного навантаження - до загальної кількості слів у реченні).
Отож, знову-таки в лідера «Свободи» цей показник напрочуд низький – не перевищує 2%. Причому іноді він навіть будує напрочуд довгі, гарно сконструйовані речення.
Що засвідчують отримані дані? Передусім, що політик, накручуючи людей, сам зберігає рівновагу та спокій. Тобто, його мовленнєвий потік йде не від серця, а від розуму.
Це, до речі, виразно підтверджують надривчаті штучні інтонації в голосі лідера «Свободи» на у фрагментах: 11.35, 12.09, 12.30, 12.36 поданого відео. Тягнибок прагне «щиро» іронізувати, «задушевно» запитати, проте голос видає штучність його намірів.
Отже, внутрішній спокій лідера «Свободи», його перекручування цитат і фактів, а також штучні елементи виступу засвідчують, що він банально маніпулює натовпом. Мовець накручує слухачів, однак не вступає з ним у спільні емоції, тим самим переслідуючи власні інтереси.
У відібраних текстах варте уваги й те, що він, критикуючи владу, майже не вказує конкретного відповідального чи конкретну установу, яка прийняла неправильне рішення. Політик майже не каже: президент, уряд, міністри, лише іноді – парламентарі та депутати, оскільки про них часто йдеться.
Натомість слово «влада» – одне з ключових промовах Олега Тягнибока. Воно ж розкриває ще одну сутність виступів. Позаяк «влада» вживається постійно і не конкретизується, очевидно, що слово «застрягло» в думках, відтак напевне – і бажаннях політика. Принаймні так це можна тлумачити з погляду загальновідомих психологічних дискурсів «підсвідомого».
Все це на тлі особистої врівноваженості Олега Тягнибока і надмірних емоцій його слухачів, в уяві яких похмурий словесний потік лідера малює жахливу картину, спонукаючи до відчайдушних дій.
Риторику Олега Тягнибока досліджено на основі офіційно опублікованих на сайті "Свободи" фрагментів виступів Тягнибока:
http:/
http:/
http:/
http:/
http:/
