Не гречкою єдиною. Перед виборами в Україні з’являються десятки брехливих соціологічних служб
Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останні 10–15 років утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Найближчим часом ми викладемо базу із переліком фальшивих соціологічних фірм та персонажів, котрі озвучують вигадані дослідження. Сьогодні ми публікуємо інфографіку, що показує парламентську кампанію 2014 року.
Редакційний матеріал
В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, спроможних провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах.
Є принцип, згідно з яким виборець не хоче голосувати за того, хто має мало шансів пройти, тому потрібно створювати ілюзію. І тут на підхваті фальшиві соціологи. Їхню брехню масово тиражують ЗМІ, частково через непрофесійність, частково за гроші.
Ми зібрали та узагальнили в єдину базу практично всі публічно оголошені результати соцопитувань на п’яти останніх парламентських виборах: 2002, 2006, 2007, 2012 та 2014 років. І тепер маємо дос'є на десятки відверто фіктивних або сумнівних соціологічних служб, яка хоча б одного разу оприлюднювала підозрілі результати опитування.
Для чого все це?
Зібрані дані допоможуть журналістам та звичайним громадянам відрізнити дані авторитетних соціологічних служб від тих, які оприлюднюють контори із сумнівним минулим.
Щоб збільшити малюнок, клікніть на нього
Соціологічні опитування на останніх парламентських виборах
Сьогодні ми публікуємо інфографіку, що показує парламентську кампанію 2014 року. Бачимо сплеск сумнівних опитувань саме в останній місяць перед виборами. Це закономірно, бо чимало виборців визначаються в останній момент.
Ми також нарахували щонайменше 14 віртуальних служб — тобто таких, які ніколи не проводили жодних презентацій, а свої релізи поширювали через інформаційні агенції. Такі фірми існують лише на папері та в уяві політтехнологів.
Ось приклад лише одного з сумнівних соціологів із нашої бази — Леонарда Левицького. На кожних наступних виборах він виступає експертом від іншої організації:
- у 2012 році як директор проектно-консалтингової групи «Sociodesign» презентує опитування Інституту соціологічних та маркетингових досліджень (ІСМІ), за яким у «Нашої України» нібито зростають шанси подолати 5% бар’єр (результат виборів — 1,1%);
- у тому ж 2012 році (!) уже як керівник соціологічних проектів фонду «Право народу» презентує результати опитування із завищеними рейтингами партій «Україна — вперед!» - 6,3% (результат виборів 1,6%) та «Зелена планета» - 3,3% (результат виборів 0,34%).
При цьому Левицький запевняв, що рейтинг опозиції знизився, зокрема від того, що люди не бачать реальних системних дій. І це нібито «дозволяє іншим партіям, таким, як наприклад, "Зелена планета", підвищувати популярність серед українців»;
- у вересні 2015 року він знову на "жнивах" представляє в Харкові результати опитування Київського центру політичного та економічного аналізу. За словами Левицького, партія «Народний контроль» нібито «володіє найнижчим серед перших дев'яти партій, у тому числі серед лідерів, антирейтингом, і при цьому середньою впізнаваністю. [...] Таким чином, при тій роботі, яка ведеться “Народним контролем” у Харкові, партія має всі шанси закріпитися в трійці і подолати 5% бар'єр».
