«Вбивство, гвалтування, мертвонароджений, вішатися, кривавий, насильство, труна, поховав». Риторика Ляшка залякує провінціалів
Загалом кожне сьоме речення оратор починає або продовжує з себе. Майже кожне десяте слово має різко негативне забарвлення. Полюбляє простонародні фрази: «Я кістьми тут ляжу, але селян грабувати не дам!», «Не дуріть людей!»; «Погано закінчите. Я вас попереджаю». «Дати» - ось головний «економічний термін», яким апелює політик. Як і Олег Тягнибок, Ляшко нагнітає страх і паніку. Тягнибок малює безвихідь національну, Ляшко – соціальну. Це не та критика влади, що апелює до розуму, радше навпаки – прагне цілковито вимкнути раціональне мислення.
Промови досліджував: Олесь Кульчинський
Продовжуємо досліджувати риторику політиків. Першим ми проаналізували Олега Тягнибока
Аналізуючи мову політика, ми звернули увагу, що він мало з’являється на публіці. Він майже не виступає на мітингах. Не знайшлося й інших його промов перед людьми. Таким чином, довелося аналізувати виступи Олега Ляшка у Верховній Раді впродовж останніх місяців. Цитати з них облітають інтернет-видання. Однак сам політик у боротьбі за владу орієнтується на контакт із виборцем радше через телевізор та «брехунець», ніж віч-на-віч. Очевидно, що для цього він активно використовує трибуну ВР.
Ми відібрали велику кількість промов політика у парламенті на різну тематику (понад 3 800 слів) у стінах парламенту. І були доволі здивовані, що той, виступаючи з кожного приводу, оперує словником всього на 1160 слів. Як-то кажуть: «балакає простою мовою». Для прикладу, відомий репер Емінем вживає у своїх піснях понад 8 000 слів. Олег Тягнибок під час мітингів на одну тематику – приблизно 450. Обмежені словники – те, що зближує обох політиків.
Власне, обмежений словник у стінах ВР свідчить, що Олега Ляшка мало цікавлять законопроекти чи детальний розгляд соціально-економічних проблем. Він банально розраховує у своїх промовах на слухачів із глядачами. Аудиторія слухачів ВР усім знайома. Це, здебільшого, пенсіонери, з якими так полюбляє фотографуватися політик.
Популізм
Ось зразок лексики політика, що, на його думку, до вподоби «бабусям» та простим «дядькам». Лексика також засвідчує, що Ляшко звужує сегмент своїх слухачів здебільшого до мешканців провінції.
В дужках подаємо кількість уживаних слів: молоко (14), земля (10), пенсія (8), селяни (5), зарплата (4), сільські (3), копійки (3), платіжки (3), годувати (3), робота (3), сім’я (3), банди (3), батько (2), довели (2), люди (2), хлопець (2), паразити (2), ширка (2), подачки (2), корова (2), дурити (2); по одному разу: бєспрєдєл, багатодітна, байдикувати, барський, стіл, злидні, кістка, кості, липка, набивають, обдирають, прогодувати, трударі, трудовий стаж, свинина, сіно, рідна, сімейні, магазин. Перелік можна продовжувати: тарифи, майно, гроші, кишені…
Як зрозуміло зі словника, політик постійно апелює до соціальних проблем, утім, у популістській формі. Ми не знайшли у відібраних виступах жодного вузького економічного чи юридичного терміну, який засвідчував би не лише рівень фаховості політика, але і його фахову діяльність як парламентарія.
Натомість віднайшли чимало поширених висловів: «кістка з барського столу», «довели до ручки», «обдирають як липку», «упав нижче плінтуса», «набивають кишені», «зводити кінці з кінцями», «діти асфальту».
Власне, оперуючи яскравими просторіччями, політик тим самим виставляє себе єдиним захисником народних інтересів у парламенті. При цьому особисто критикуючи парламентарів, підсилює свій образ відчайдушного борця з несправедливістю. Адже для частини аудиторії це може сприйматися як: «Крім нього, там ніхто не говорить як ми, прості люди, він ріже їм «правду-матку», тільки Ляшко за нас».
У 183 відібраних реченнях політика він 90 разів послуговується займенниками: я (25), ми (51), мені, нам, нас. Тобто виступи Ляшка націлені на те, щоб підкреслити його власну та партійну ролі в житті країни.
Образ «борця» підсилюють і постійні «народні» звернення та застереження на кшталт: «Я кістьми тут ляжу, але селян грабувати не дам!»; «Ми вимагаємо від парламенту діяти, а не байдикувати!»; «Не дуріть людей!»; «Погано закінчите. Я вас попереджаю». Або ж політик гнівно запитує: «Ви до чого, паразити, довели сільгоспвиробників?!»
При цьому Ляшко вміло оперує не лише формою, але і змістом речень. Іноді він висловлюється достоту, як і аудиторія, на яку розраховує: «Нехай на ту зарплату і пенсію поживе той, хто її призначає, – на 1200 чи на 1300 гривень, коли треба за все платить і немає чим платить». Або в такий спосіб зближує себе зі слухачем: «Головні доходи людини на селі, хто з вас не знає, діти асфальту, - це продаж молока…». «Вони звикли не молоко пити, а віскі чи дорогий коньяк, чи вино!»
Зазначені ораторські прийоми очевидно, що діють на частину населення країни, яка ніби чує власні обурення у стінах парламенту. А те, що образ словесного «робін-гуда» набирає в політика комічних відтінків, вряди-годи лише сприяє йому, дає зайву змогу апелювати до виборця, мовляв, бачите, вони ще й сміються з «наших» слів. Аудиторія Ляшка не бачить у виступах свого кумира нічого смішного.
«… Ви смійтесь, да, це завтра стосуватиметься вас», – відповідає парламентарій на сміх у залі.
Частина українського суспільства не помічає, що Ляшко схожий на клоуна і сприймає його образ серйозно
Страх як засіб
Між тим, політик нагнітає ситуацію. Як і Олег Тягнибок, Ляшко насичує аудиторію негативом. Майже кожне десяте слово його виступів має різко негативне забарвлення, при чому нерідко в соціальній площині. Це знову-таки окреслює цільову аудиторію політика – соціально незадоволені верстви населення.
Ось деякі з найвиразніших елементів у виступах Ляшка: антиукраїнські (11), корупція, корупціонери (8), кривавий, кров (7), ганебний, найганебніше (7), кремль, кремлівські (6), трагедія, трагічний (6), олігархи, олігархічний (6), режим (5), знищення (5), агресія (4), борг (4), підкуп (4), податки (4), злодійський, злочин (4), зрада (4), загинули (3), банди (3), цинічний (3), диктат, диктовка (3), дискредитація, дискредитувати (3), катастрофічний (2), зброя, збройної (2); по одному разу: авторитаризм, арешт, безкарність, безробітні, бідність, виживати, граната, дефолт, інфляція, фіаско, крах, кримінальні, узурпація та чимало інших.
Проте у відібраній негативній лексиці дивує навіть не її надмірна кількість для виступів у парламенті. Дивує певний психічно неадекватний відтінок, який наскрізною ниткою пробігає у промовах Ляшка. Ось ті лячні для сприйняття багатьох слова, що їх постійно «вкраплює» політик: вбивство, гвалтування, мертвонароджений, вішатися, знущаєтеся, залякування, кривавий, кров, насильство, труна, поховав, страшний, найжахливіші, теракт, шантаж.
Очевидно, що політик прагне залякати аудиторію. До речі, як відомо, саме літні люди, до яких значною мірою він звертається, особливо піддаються страшним для уяви картинам. Політик же вміло їх малює:
«мертвонародженне дитя», «цвях у труну», «кривавий злочин», «кривава трагедія», «продавати українську матір», «ґвалтування Конституції», «люди вішатися повинні». Для чого це?
Лідер радикалів відчуває або ж усвідомлює – чим більше страху, тим дужче це дає змогу вимикати розум слухача, володіти емоціями, відтак – і завойовувати симпатії. Водночас, страх – основна зброя для нагнітання істерії, паніки в суспільстві, відчаю та незадоволення. Це не та критика влади, що апелює до розуму, радше навпаки – прагне цілковито вимкнути раціональне мислення. Між тим, аналізуючи «за Фрейдом» перелічений словесний арсенал, можна зробити висновок, що і в самого політика напевне не все гаразд із душевним спокоєм.
Істерика
Зрештою, які месиджі посилає Олег Ляшко своїй аудиторії? Вони абсолютно чіткі:
1. «Президент України Петро Порошенко пішов на змову із п'ятою кремлівською колоною, злодійським блоком». «Політичну корупцію до зали парламенту заніс Президент Порошенко».
Окреслюючи головного ворога в особі президента, політик у бурхливих тонах змальовує і реальність:
2. «… Маючи російську агресію, маючи катастрофічне падіння економіки, мільйони людей - безробітні, ідемо в зиму з платіжками, від яких люди вішаться повинні…».
3. «Це означає, що прокурорська мафія перемогла, що ніяких реальних реформ у прокуратурі не буде».
4. «Олігархи кишені собі набивають грошвою, а селян обдирають, як липку!»
Що, крім зневіри, паніки та розпачу, можуть сіяти такі істеричні й за формою, і за змістом послання лідера Радикальної партії? До речі, наголоси типу фіаско, крах, катастрофа, падіння, реванш, цвях у труну – також неодмінні акценти його спічів.
«Катастрофічне», мовою самого оратора, чорне забарвлення його промов, чий аналіз подано вгорі, засвідчує, що вони націлені не просто на критику влади. Як і у випадку з риторикою Олега Тягнибока, це нагнітання суспільної істерії, здатне провокувати якусь частину суспільства до агресивних форм протесту, можливо, й відчайдушних учинків.
Провокації VS Особисте
Утім, якщо Олег Тягнибок провокує частину суспільства з націоналістичними поглядами, то Олег Ляшко – насамперед осіб, незадоволених своїм соціально-економічним становищем. Якщо «галицизми» Тягнибока притягують західний прошарок населення, то «полтавізми» Ляшка – очевидно, що провінційну частину Східно-Центральної України. Обох політиків, утім, зближує галасування, протиставлення себе та своїх сил владі як єдиних рятівників країни, розпачливе змалювання життєвих реалій для аудиторії, власне – типова маніпуляція емоціями.
Цікаво, втім, що одне з наскрізних слів політика – це «Я», відтак – «ми». В середньому кожне сьоме речення оратор починає або продовжує з власної персони. Додаток «Олега Ляшка» неодмінно фігурує під час його згадок про «Фракцію радикальної партії». Натомість у своїх промовах він майже не вживає слів: «народ» (1), «нація» (1), держава (4); проте часто каже «люди» (27), затим – «громадяни» (19).
На цьому тлі й «економічна» лексика депутата зашкалює: мати (9), отримати (6), дати (17), продавати (6), продаж (7), підкуп, підкупити (8), гроші, грошва (5), гривні (7), копійки, копійчані (4), мільйон (5), мільярд (3), майно (2), кошти (2), земля (14), оренда, орендувати (5) тощо. Соціально-економічним питанням присвячено чимало його виступів. «Дати» - ось головний «економічний термін», яким апелює політик. Звідки ж «узяти» він не пояснює, та й аудиторії, очевидно, це не цікаво. Одначе поза сумнівом: не «держава», «народ» та «нація» посідають чинні місця в його промовах, відтак, напевне, і в голові.
Частотний словник для аналізу промов Олега Ляшка створено на основі вибірки з таких його виступів:
http:/
