Часто затримані новою поліцією мажори і злочинці відкуповуються у райвідділках. Але є й інші приклади
Публічні затримання поліцейськими мажорів, депутатів та просто нахабних водіїв на дорогих машинах викликають захват у суспільства. «Тепер усі – рівні перед законом!», - думає українець, переглядаючи видовищне відео. Після такого гучного розголосу логічно припустити, що покарання для порушників неминуче. Але допоки у райвідділках сидять пузаті дядьки із мізерною зарплатнею та непереборним бажанням узяти хабара, спроби поліцейських продемонструвати рівність нахабної знаті перед законом часто закінчується нічим.
Текст: Любов Величко
Робота нанівець
- За три місяці, що пройшли, поліцейські виконали головну задачу – українці почали їм вірити. Ми отримали прекрасний результат, коли за опитуваннями громадської думки 80% киян довіряють новій київській патрульній поліції. Я гордий цим і це велика відповідальність для поліцейських, для кожного поліцейського, - заявив у жовтні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Озвучені показники рівня довіри значно знизилися б, якби кияни дізналися, як розвиваються події після того, як порушник опиняється у райвідділку.
Ми вирішили проаналізувати найпоказовіші випадки – ті, що набули розголосу у пресі, та викликали широкий резонанс у суспільстві.
Логічно припустити, що керівництво МВС мало б бути зацікавлене у тому, щоб резонансні затримання закінчувалися законним покаранням на кшталт штрафу чи тимчасового обмеження волі. Адже якщо у порушника все ще є можливість уникнути негативних наслідків своїх незаконних дій завдяки корупції, розпіарена реформа МВС виглядає як фікція.
- Висвітлювати наслідки затримань ВІП-персон дуже важливо і потрібно. Ми повністю відкриті перед суспільством, і готові надавати всю необхідну інформацію. В кінці-кінців, це вигідно для нас, для нашого іміджу,- прокоментував ТЕКСТАМ в. о. начальника департаменту патрульної поліції МВС України Олександр Фацевич, пообіцявши всіляко допомагати журналістам.
Але у відповідь на наш письмовий запит, прес-служба Патрульної служби зазначила, що тут не розділяють справи на резонансні та нерезонансні. Нині жодний департамент МВС не займається моніторингом тих затримань, про які говорить уся країна.
Як виявилося, керівництво також не вивчає і статистику щодо долі рядових порушників, яких затримала нова поліція та не інформує і самих поліцейських про коефіцієнт їх корисної дії. Статистика розкриття злочинів є на сайтах підрозділів МВС. Але в ній не відображено, скільки саме порушників привезли до райвідділку поліцейські. Єдина статистика, яку представляють громадськості – це розкриття злочинів «по гарячим слідам».
Ми опитали близько двох десятків поліцейських, чи важливо для них знати – поніс чи не поніс відповідальність затриманий ними «мажор». Думки розділилися: одні поліцейські вважають, що це не їхнє діло («патрульна служба - не карний орган, а профілактично-фіксуючий»), а для інших це – принципове питання.
- Мені, звісно, було б цікаво, чи отримав порушник, якого я впіймав, покарання. Але я навіть приблизно не уявляю, який відсоток розкриття злочинів, що ми зафіксували,- каже поліцейський із Києва Мемет Арпатжиєв.
- Випадки з мажорами траплялися у мене. Але я не відслідковую, чим закінчуються резонансні затримання. Не бачу у цьому сенсу, - висовлює іншу думку Євген Сидоренко.
За словами поліцейських, відстеження результатів резонансних затримань відбувається неформально: у деяких ротах уранці під час шикування керівник публічно дякує поліцейським, які затримали відомих гультяїв, і розповідає про подальший розвиток подій. Але це радше виняток, аніж правило.
Справедливість буває, але рідко
Через відсутність належної уваги до «мажорних» справ, їхні фігуранти, як правило, не несуть за свої «подвиги» законного покарання. Виною всьому – все та ж корупція, але не в поліції, а в інших службах МВС.
Саме тому, чим вищий статус і більше нахабство затриманого (і більше зв’язків та грошей для «задобрення» потрібних людей) – то важче притягнути його до відповідальності.
Найкращою ілюстрацією цього принципу є історія із затриманням народного депутата Сергія Мельничука, який їздив за кермом без водійського посвідчення, і почувши вимогу поліцейського пред’явити документи, тицьнув йому депутатську ксиву, паралельно з цим по-хамськи розповідаючи про свою недоторканість.
Так наче Революції гідності і не було.
Відео: поліція і Мельничук
Про викличну поведінку народного обранця громадськості розповів радник міністра МВС Зорян Шкіряк.
«Бійці патрульної поліції Києва на вул. Бощагівська 2-а затримали депутата-запроданця ВР Сергія Мельничука! Порушення за ст.126 АК України. Мельничук звично бикував і кричав, що він «особливий»... Не пройде! З новою поліцією «корочки» не проканають!», - написав радник на своїй сторінці у Фейсбуці, даючи надію читачам на справедливу розправу над депутатом із зірковою хворобою.
Але нардеп не розгубився – замість того, щоб сплатити вже майже символічний адмінштраф у 425 гривень, він публічно назвав звинувачення у свій бік «театром абсурду», заручився підтримкою голови громадської організації «Дорожній контроль» Ростислава Шапошнікова (який зараз перебуває у США в еміграції), і поскаржився у прокуратуру на начебто незаконні дії правоохоронців. І судова справа все ще на розгляді…
Безкарно буянять і менш маститі можновладці. П’яний начальник райвідділу ДАІ Радехівського району (Львівська область) Роман Бобрик намагався втекти від поліції, але марно. Поліція склала протокол за керування автомобілем у нетверезому стані і забрала водійські права.
Після надання справі розголосу начальник головного управління міліції Львівщини Дмитро Загарія запевнив, що після проведення службового розслідування його звільнять з посади. Але дива не сталося: з часу інциденту минуло півтора місяці (інцидент стався 13 вересня), а порушник досі займає місце у м’якому кріслі керівника відомства.
Винятки трапляються, коли сам фігурнат справи вирішує, що йому вигідніше покаятися (і, відповідно, по закону відповісти за свої вчинки) або коли суспільна вага і зв’язки порушника не значні, або ж затриманий поліцією давно у розшуку.
Так, кілька тижнів тому у Святошинському районі поліцейські зупинили автівку, в якій виявилися двоє п’яних інспекторів місцевого райвідділку міліції.
Водій авто поводився із копами по-хамськи і наніс одному із них легкі тілесні ушкодження. Інший п’яний міліціянт вхопив сумку товариша і намагався втекти. За таку поведінку міліціонери не лише сплатили штраф, а й були звільнені з роботи. Про що гордо розповідають журналістам у пресс-службі Святошинського РУ ГУ МВС.
Інший приклад – скандальне затримання гравців футбольної команди «Шахтар» Олега Гладченка, Ярослава Фурсова і Володимира Грачова.
Після того, як відео затримання з’явилося у пресі, керівництво ФК «Шахтар» відсторонило гравців від участі у матчах та оштрафувало. Крім того, водій сплатив адмінштраф за статею 130 КУПаП. Юнаки публічно вибачилися за інцидент з київською поліцією. Адже любов і повага вболівальників для провідної футбольної команди дуже важливі.
Відео: п'яний гравець "Шахтаря".
Ця історія стала хорошим прикладом для колег-спортсменів. Коли поліцейські зупинили автівку півзахисника київського "Динамо" Андрія Ярмоленка, і виявили у нього прострочену "автоцивілку", той спокійно погодився оплатити штраф у розмірі 420 гривень.
Є також затримання, логічне закінчення яких політично надважливе. Всі пам’ятають про те, як наприкінці вересня патрульні затримали пасинка (сина колишньої дружини) скандального олігарха Дмитра Фірташа Сергія Калиновського.
Відео: затримання пасинка Фірташа
Мажор, який вісім років переховувався від Інтерполу, спокійнісінько їздив по Києву на автівці подруги Тетяни Лойко без документів. Наступного дня після затримання Печерский суд присудив йому два місяці ув’язнення у якості запобіжного заходу в ході продовження розслідування кримінальної справи 2007-го року, коли з його вини виникло ДТП, яке забрало життя двох людей.
Тоді Калиновський зумів сховатися й уникнути суду. Тепер же йому загрожує до десяти років ув'язнення. І весь процес «розборок» із членом сім’ї олігарха красиво транслювався на радіо, телебаченні та у пресі…
Райвідділки і патрульна служба: холодна війна
Поліцейські працюють лише декілька місяців, тому недивно, що вони нерідко плутаються у процесуальних діях, забуваючи їх послідовність. Якби досвідченіші кадри зі старої гвардії частіше підказували колегам, що і до чого, помилок поменшало б.
Зараз патрульні відчувають себе у райвідділках чужаками. Вони часто стикаються із хамством міліціянтів та небажанням їм допомагати.
- Неприємно, коли ти затримуєш хулігана, він на тебе матюкається, руки тобі викручує, ти його привозиш, а його через 10 хвилин відпускають. От і виходить «гра у одні ворота». Ми зі шкури ліземо, а наша робота - коту під хвіст. То який тут може бути стимул працювати? - каже поліцейська Ніна Павлюк.
У перші місяці після появи патрульної служби міліціонери завели моду присвоювати заслуги поліцейських для збільшення своїх зарплат – вони просто не вказували у документах імена патрульних, номер екіпажу, який здійснив те чи інше затримання, або розкрив злочин «по гарячим слідам».
- Злочини розслідує міліція. Ми у їх справи не втручаємося. Ми лише можемо розкрити злочин «по гарячим слідам», і після цього привезти затриманого у райвідділок, пишемо рапорт, - діляться досвідом патрульні.
Молоді та недосвідчені поліцейські цих юридичних нюансів не знали. І як наслідок – не отримували премії за взірцево виконану роботу. Всі бонуси діставалася міліціонерам.
Щоб подібні випадки не повторялися, поліцейським довелося застосовувати «важку артилерію»: вони взяли за звичку фіксувати розмови у райвідділках на відеореєстратори та заявляти про непрофесійну поведінку «нагору». Методи виявилися дієвими – зараз міліціонери вже знають про те, що кожне їхнє слово може бути записане, і проявляють більше поваги. Бо бояться втратити погони.
- Перші кілька місяців була проблема – ми привозили порушника у райвідділок, а його після цього відпускали. Тобто, робота наша зводилася нанівець. Але потім керівництво вирішило цю проблему. В автопатрулях у рапорті ми записуємо номер справи, щоб потім можна було відслідкувати, які конкретні дії були здійснені міліцією після того, як затриманого привезли у райвідділок, аж до винесення судового рішення. Це така собі страховка від хабарництва, - пояснює Мемет Арпаджиєв.
За спостереженнями поліцейських, лише половина особового складу у райвідділках адекватно реагує і налаштовані на плідну співпрацю з ними. На думку патрульних, слідчі та дільничні інспектори повинні більш тісно співпрацювати із ними, тоді і результат спільної роботи буде більш помітним.
Без якісної люстрації в усій системі правоохоронних органів мажори і далі будуть безстрашно порушувати закони, дякуючи банкнотами ласим до грошей міліціянтам.
Тому поліцейські дуже чекають на зміни із 7 листопада. Тоді районні відділення МВС переформатують, і там будуть працювати лише ті співробітники, які успішно пройшли переатестацію.