Яценюк забив на реформи. Зміни залежать від міністрів. ТОП-3 найуспішніших реформаторів і ТОП-3 лузерів

- Довгоочікуваний звіт уряду у Верховній раді перетворився на скандал, за яким громадяни не помітили самого звіту. Чому це сталося? Це спроба відволікти увагу від відсутності результатів роботи уряду за рік?

- Насправді, навіть звіти міністерств містили замало конкретних цифр, уже не кажучи про прем’єра. Позитивним винятком можна вважати лише зразковий звіт міністерства економічного розвитку.

Пан Яценюк добре розуміє, що за рік роботи він може показати замало результату, який можна було б "помацати" кожному. Так, ми можемо говорити, що запустили реформу національної поліції, але це – здобуток Еки Згуладзе, можливо Хатії Деканоїдзе чи Авакова, але аж ніяк не Яценюка. Навіть закони, які необхідні для реформування міністерств, уряд підтримував абияк.

Міністерство юстиції передало на місця разом з коштами чимало функцій: видача довідок, реєстрація майна, певні контрольні функції. Віднині не треба буде писати скарги в Київ. Але це знову ж здобуток міністерства, а не уряду. Саме Яценюк мав забезпечити цю реформу грошима на 2016 рік. У першому варіанті бюджету ми такої статті витрат не бачимо. Отже, як координатор роботи міністерств Арсеній Борисович себе проявив досить погано.

Складна процедура погоджень усередині уряду та закритість засідань впливає на роботу ефективних міністерств. Потім ми бачимо, що Абромавичус чи Петренко домовляються з депутатами й вносять свої законопроекти через них, а не через уряд!

Причому, сам уряд не зацікавлений у спрощенні своєї роботи! Закон «Про Кабмін», який суттєво спрощує бюрократичні процедури, лежить в уряді вже півроку. Уявіть на секунду, що зараз міністр культури може заблокувати рішення міністерства економіки! Вибачте, але такі питання мають вирішувати фахівці й мати можливість відстоювати свої ідеї.

- Чи можете ви назвати кілька елементарних нововведень, якими вже зараз може скористатися пересічний українець?

- Перше - це безумовно національна поліція. Друге – це відкриті державні реєстри. Прямо зараз будь-який громадянин України може через інтернет перевірити майно свого сусіда-чиновника, якого він підозрює в хабарництві.

Чи їздить він на автомобілі, який зареєстрований в його декларації? Яке майно записано на його дружину-доньку-тещу? Один такий витяг коштує 17 гривень, які необхідні для обслуговування сайтів.

Третє – це створення мережі антикорупційних органів. Це не боротьба з корупцією, але фундамент для цього. Раніше боротьбою з корупцією займалися всі – УБОЗ, Генпрокуратура, відділ «К» СБУ – а в семи няньок, як відомо, дитя без ока. Навіть якщо вони затримували членів уряду чи «діамантових прокурорів», ми досі не побачили жодної «посадки», якщо немає «посадок» – немає й боротьби з корупцією.

Тому ми пішли шляхом Малайзії, Румунії та Італії – створили нові незалежні організації, членів яких обирали на відкритих конкурсах. Зокрема, сформували Національне антикорупційне бюро й Національну агенцію з питань запобігання корупції.

Наступного року з’являться Державне бюро розслідувань й Нацагентство з управління конфіскованим майном (Рада суттєво пом'якшила закон про це Нацагенство, фінальний закон критикував міністр Петренко, - ред.). Вже зараз ви можете перевірити дані про осіб, яких ви особисто підозрюєте у корупції, написавши заяву в один з цих органів й там мусять відреагувати.

Раніше боротьба з корупцією виглядала як вкидання свіжої картоплі в купу гнилої в сподіванні, що вона проросте, а гниль стане ґрунтом для цього. Наразі ж осторонь від цих гнилих куп поставили сито, яке просіюватиме непотріб.

- Найболючішим нововведенням для населення стало значне підвищення тарифів. Чи можна це також вважати здобутком уряду?

- Послухайте, якщо без популізму – тарифи мали підвищити давно. Чому ви не згадуєте, що разом із тарифами уряд створив ринок газу?

Якщо просто, з наступного року в умовних Дрогобичах газ постачатиме не лише монополіст облгаз, а ще дві-три комерційні компанії. Якщо це Дрогобич, можна спрогнозувати, що там з’явиться умовний «ПолГаз», який через ту ж саму мережу труб зможе постачати дешевший польський газ й знижувати ціну.

Може статися так, що газ у сусідньому Червонограді стане дешевшим за дрогобицький й споживачі купуватимуть газ там! З’являється ринок, де конкурують рівні гравці (на даний момент вільний ринок газу створено лише для промислових споживачів, ринок для населення у планах на майбутнє - ред).

Як ця система виглядала 24 роки незалежності? «Нафтогаз» сам визначав ціну на газ для населення та промисловості, сам його видобував, транспортував, продавав й збирав гроші. Що ми мали в результаті? Корупцію в мільярди доларів, на яких з’явилися Фірташ, Курченко, Януковичі.

Що вони робили на ці гроші, крім забезпечення власного солодкого життя? Купували медіа й голоси виборців, аби й надалі триматися при владі. З наступного року ця схема не існуватиме, оскільки «Нафтогаз» розділяє всі функції в різні компанії й втрачає позиції монополіста.

Друга важлива річ, яку поки що не багато людей оцінило. Держава почала видавати кредити на енергоефективність. Ви можете порахувати самі або знайти компанію, яка порахує скільки коштуватиме утеплення стін, встановлення нових вікон, установка лічильників та заміна газового котла на електричний. Із цими підрахунками ви йдете в Ощадбанк за кредитом. Вони наймуть аудиторів, які перевірять ваші підрахунки й скажуть, за який час ви повернете цей кредит виключно на економії.

Підкреслюю, повернення кредиту здійснюватиметься виключно за рахунок економії на сплаті комунальних послуг. Люди вже беруть ці кредити!

Так, це не може статися без вашої участі й не принесе швидкого результату. Але яблуню ви саджаєте не для того, щоб скуштувати яблука наступного року. Для отримання результату від моменту запуску реформи має пройти щонайменше півроку-рік.

З корупцією може боротися кожен

- Уряд любить також згадувати про децентралізацію: «Ось, ми передали на місця мільйони й мільярди гривень». Чи є в місцевих мешканців можливість відслідковувати використання цих грошей? Бо може вийти, що раніше крали «на горі», а тепер крастимуть «у селі».

- Можливостей для контролю – безліч. Насамперед будь-хто може прийти й ознайомитися з бюджетом громади. Якщо ви маєте базову економічну освіту, розібратися скільки додаткових грошей прийшло в бюджет й на що їх планують витратити – не так вже й важко. Усі ці бюджети мають бути відкритими.

Далі ви можете прийти на сесію чи засідання районної чи сільської ради. Вони теж мають бути відкритими за невеликою кількістю винятків. Не мають права вас вивести із зали ще з 2012 року! Женуть? Викликай нову поліцію, це не стара служба охорони, яка часом по “беспределу” викидала людей з сесій.

Ще один інструмент – це ради громадського контролю. Кожне державне відомство повинно мати представників громадськості у своїй структурі. Раніше туди включали умовні профспілки, об’єднання пенсіонерів чи афганців, які ніколи на ці засідання не приходили.

Віднині за законом такі ради мають обирати через відкриті конкурси. Шукайте ці комісії, з'ясовуйте, хто має обирати представників громадськості, впливайте через місцеву пресу й включайтеся в процеси.

Кожна, навіть сільська рада, повинна мати сайт, де будуть розміщені стенограми засідань, всі без виключення рішення та постанови, розклад засідань. Ці норми діють уже давно! Проблема в тому, що ми самі це не перевіряємо й не контролюємо! Ну не може жодна державна структура перевірити як виконують ці норми десятки тисяч сільських рад, а ще є міські, районі, обласні…

- З ваших слів виходить, що влада відтепер взагалі ні до чого, й все мають робити самі люди?

- Не зовсім так. З цього року ми маємо нових поліцейських й частково нових прокурорів. Вони не можуть знати всього того, що знаєте ви. Знаєте, що умовний Василь Петрович – хабарник? Наразі нам доступні відкриті реєстри, допоможіть принаймні зі збором доказів на початку!

Місяць тому київські активісти знайшли санаторій, де мали б лікуватися та проходити реабілітацію бійці АТО. Що вони побачили, коли туди приїхали? Дев’ять відсотків, лише дев’ять, пацієнтів були бійцями АТО!

Аналогічно активісти винайшли лікарню СБУ знову ж таки для лікування поранених в зоні АТО. Лише п’ять людей там були з фронту, решта – бажаючі з ними сфоткатися чиновники! Який орган здатний перевірити подібні лікарні по всій країні? Ремонт доріг, утеплення шкіл, відпочинок та оздоровлення дітей – віднині відповідальність місцевої влади.

Пригадую, як в одному маленькому містечку активісти оголосили збір грошей на роботу оздоровчо-спортивного комплексу для дітей. Його роками утримували меценати та спонсори. Врешті виявилося, що з міського бюджету на це весь час виділяли мільйони й мільйони.

Й таких випадків по країні тисячі! Жоден орган не зможе це все знайти, перевірити й зупинити!

До того ж, за результатами місцевих виборів в кожну без виключення місцеву раду пройшли нові депутати, активісти чи волонтери. Вони можуть зупиняти корупційні схема на місцях набагато швидше. Шукайте цих людей, налагоджуйте з ними роботу, змінюйте власну психологію життя!

Святий Джо Байден чи блаженний Ян Томбинський ніколи за нас реформи не зроблять. Їх має робити не тільки уряд, а й усі люди, які втомилися жити в хліві. Так, ми можемо найняти робочих й слідкувати, щоб вони чистили хлів добре. Але якщо наступає критична мить – треба брати лопату самому й долучатися! Зараз саме такий момент.

Ярослав Юрчишин відслідковує всі реформи. І прийняті парламентом закони та роботу міністерств

ТОП-3 реформаторів

- Які міністерства за підсумками першого року роботи ви назвали б лідерами з реформування, а хто відстає?

- На першому місці безумовно Міністерство економіки й торгівлі. Навіть без необхідних для цього законів, вони скоротили чисельність працівників на 40%, скасували десятки дозволів й бюрократичних процедур, запустили електронні торги для тендерів у системі Prozorro (через цю систему йдуть не всі тендери, найбільші проходять за старими процедурами - ред).

ProZorro створювали за гроші бізнесу в співпраці з кількома міжнародними організаціями, бюджет не витратив на це ані копійчини, але наступного року систему передадуть державі. Причому, та економія на закупівлях, яка наявна вже за півроку роботи платформи – перекриває загальні витрати на її створення. Усі державні компаній змусили створити незалежні наглядові ради, отже почати працювати як звичайна комерційна корпорація.

Міністерство регіонального розвитку весь рік займалося передачею повноважень на місця. Ледь не вперше в історії незалежної України, міністерство займалося тим, що позбавляло себе функцій. Вони створили офіс реформ в кожній області, де місцевих чиновників та активістів можуть навчити роботі в нових умовах.

Міністерство юстиції значно спростило процедури реєстрації, відкрило реєстри, про які я вже згадував, активно б’ється за люстрацію. Ви вже чули, що свідоцтво про народження дитини матерям почали приносити прямо в пологовий будинок? (Як свідчить досвід працівників ТЕКСТІВ у Києві свідоцтва про народження видаються так само, як і раніше. Потрібно їхати в районний РАГС і там стояти в черзі. Якщо не рахувати дорогу, то свідоцтво видають досить швидко. Єдина зміна - зараз перестали їх ламінувати, - ред)

Абсолютним аутсайдером року стало Міністерство охорони здоров’я. Попри прийнятий закон про закупівлю ліків через міжнародні організації ще навесні – досі вони не змогли закупити жодну партію ліків за новими правилами. Закон про часткову незалежність медичних закладів також не проголосували у Раді, представники міністерства на цьому не надто й наполягали.

В Міністерстві культури повністю бездарна команда, яка не знає, що робити й куди рухатися. Не відбулося переходу на європейську систему фінансування культури через відкриті тендери замість фінансування мертвих спілок письменників, художників чи оперних співаків.

Вся професійна спільнота каже Кириленку, що запропонована ними культурна стратегія – це «калька совка», а чиновники Мінкульту відповідають: «Ми покликали вас для доопрацювання цієї стратегії, а не її критики». Вибачте, але як доопрацьовувати мертвонароджений документ?

Міністерству соціальної політики не вдалося запровадити єдиний підхід у наданні державної допомоги. Попри те, що пан Розенко сформував потужну команду, яка робить корисні речі, їм поки не вдалося запустити системних змін. Чи потрібні всім чорнобильцям однакові пільги? Ні. Чи потрібні всім АТОшникам однакові пільги? Ні. В результаті замість того, щоб оплатити дороге лікування, йому надають землю десь за місцем прописки.

- Як би ви оцінили особисту роль Арсенія Яценюка в провалах та здобутках уряду за рік?

- Якщо подивиться на успішні зразки реформування країн Східної Європи – головним фактором була роль лідера. Бальцерович у Польщі, Лаар в Естонії, Гавел у Чехії виходили з планом реформ і починали з лікування економіки. Яценюк від цього процесу майже самоусунувся.

Як була українська економіка олігархічною, так і залишилася. Реформи Яценюк запускає лише ті, які в перспективі допоможуть тим же самим олігархам. Чому вдалося прийняти закони про ринок газу? Бо в перспективі – заробити більше зможуть олігархи.

Яценюк не зміг примусити олігархів прислуховуватися до нього. З ними борються президент, парламент, активісти, а прем’єр стоїть осторонь від цих сварок.

Яка має бути правильна роль прем’єра? Це координатор дій міністрів-технократів. Міністерство фінансів каже, що треба скорочувати видатки, а Яценюк про це – ні сном, ні духом. У результаті захищати проект бюджету до Верховної ради іде Яресько.

Тому здобутки в реформах варто зараховувати конкретним міністрам, а не прем’єру.

Рейтинг реформ від ТЕКСТІВ читайте у статті 16 реформ і 10 провалів. Україна змінюється, але треба швидше, більше, сміливіше

яценюк уряд реформи