Усі пірати пливуть у Крим. Іноземні кораблі масово і безстрашно постачають товари на півострів

9 липня 2014 року уряд України офіційно закрив морські порти АР Крим, хоча судна третіх країн досі відвідують півострів. Членам екіпажу схоже байдуже, що вони порушують порядок в’їзду на окуповану територію.

Адже після прийняття закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до Кримінального кодексу внесли статтю 332-1. Вона передбачає, що члени екіпажу судна, що прибувають на його борту в Крим, можуть сісти за грати на 3-5 років, а транспортний засіб при цьому конфісковується.

Українські правоохоронці не надто пильно стежать за порушниками. Такий висновок напрошується після елементарного порівняння двох баз даних. Так, за два тижні спостережень на сайті www.marinetraffic.com ТЕКСТИ відслідкували більше 50-ти іноземних суден у кримських портах. При цьому, за весь час дії заборони в’їзду іноземних суден у Крим у реєстрі судових рішень знайшлося всього 32 справи, які порушені за ст. 332-1 ККУ.

Після грубого прикидання виходить така статистика: 50 випадків ділимо на 14 днів і множимо на кількість днів (547) дії заборони відвідин кримських портів = 1953 випадки. Із них лише 1953:32=кожен 61-й випадок потрапляє в поле зору українських правоохоронців.

Кораблі нізвідки

За жвавою торгівлею в кримських портах спостерігаю, в буквальному сенсі, не встаючи із м’якого дивану. На сайті marinetraffic.com в реальному часі дивлюся, як вантажні кораблі пливуть із міжнародних портів у кримські.

Щоб уникнути відповідальності за незаконний вхід у кримський порт, чимало кораблів, не допливши до півострова 5-30 кілометрів вимикають свої навігатори і зникають на кільканадцять годин із поля зору. А з’являються уже в іншій точці – найчастіше, повернувши курс на 180 градусів.

«турецький порт – узбережжя Криму – турецький порт»

Тобто, офіційно маршрут судна, яке здатне перевезти кілька тисяч тонн продукції виглядає так: «турецький порт – узбережжя Криму – турецький порт». Такий собі круїз без жодного наміру розвантажитися.

А й справді, може капітану просто захотілося помилуватися здалеку кримськими пейзажами?

Маршрут корабля «New Cap» доволі дивний. Він немов починається нізвідки

Проте уважно слідкуючи за пересуванням суден у Чорному морі, можна з легкістю знайти і такі, які зовсім не приховують, що швартуються у кримських портах.

Вантажний корабель «Находка» із вантажопідйомністю 2,5 тисяч тонн возив кукурудзу в українські порти, а зараз регулярно курсує за маршрутом «Стамбул-Крим».

"Находка" біля кримських берегів

Від Стамбулу до Криму. Маршрут "Находки"

До речі, міжнародна портова організація «Paris MoU» щороку складає «Білий, сірий і чорний список» за підсумками тридцяти видів інспекцій кораблів.

Якщо країна записана у «білому списку», значить кораблі, що плавають під її прапором, рідко порушують правила. А в «чорний список», навпаки, входять ті країни, чиї кораблі є злісними порушниками законів. У минулому році серед десяти країн «чорного списку» опинилася Молдова та Танзанія.

Якщо судно займається нелегальним перевезенням товарів (це може бути не лише зброя та наркотики, а й звичайнісінька червона ікра, куплена у браконьєрів), його вважають піратським.

За даними International maritime organization випадки піратства найчастіше стаються на кораблях, котрі курсують під прапором Панами (1028 випадків за 20 років), Ліберії (700 випадків), Сигапуру (663 випадки), Маршальських островів (390 випадків), Мальти (275 випадків) та Греції (132 випадки).

Для порівняння – українських кораблів, які були затримані за піратство за всю історію незалежності всього 11, російських - 17. І, як показали наші спостереження, саме кораблі із «чорного» та «сірого» списків навідуються до Криму найчастіше (російські ми не рахуємо).

З близько 50-ти кораблів, котрі за період нашого спостереження заходили в Крим, ми детально дослідили чотири.

Виходить, що випадки, коли правоохоронні органи здійснюють арешт суден-порушників – це радше виняток, аніж правило. Тому не дивно, що кораблі так безстрашно здійснюють рейси на окуповану територію.

«Сормовський 118». З українською командою

У пошуках роботи українські моряки не гребують працевлаштовуватися на судна із не дуже славною репутацією - в країні криза. Для цього існує такий сайт як «Crewdata.com». На сторінці одного із пошуковувачів роботи бачимо контакти одеського менеджера Людмили Бойко, яка працевлаштовувала моряків на судно «Сормовський 118». Телефонуємо, щоб спитати, чи є ще вільні вакансії.

- Доброго дня! Це Людмила Бойко?

- Так.

- Чула, у вас є вакансії на корабель «Сормовський 118»…

- Сормовський..?, - на задньому фоні чую чоловічий голос: «Кажи, що помилилися номером». - Ви помилилися номером! До побачення!

Ми також зв’язалися із компанією-власником корабля Isbir Shipping. Там про набір на корабель по телефону вирішили не розповідати. «Надішліть ваше резюме. Ми його розглянемо», - сухо сказала секретарка.

До речі, «Сормовський 118» числиться у Регістрі судноплавства України - організації, яка від імені Уряду України видає документи, які дозволяють використовувати контейнери в міжнародному обігу і перевозити їх морським, річковим, залізничним і автомобільним транспортом. Українське свідоцтво міжнародного зразка судно отримало відносно недавно – у березні 2015 року, і воно буде дійсне аж два роки.

Dorado Plus - Російські кораблі під прикриттям

Наш аналіз показав, що чимало кораблів, які плавають до Криму під прапорами африканських та європейських держав, насправді управляються російськими компаніями. Так, незважаючи на те, що корабель Dorado Plus плаває під мальтійським прапором, управляє ним московська фірма «Ультрамарин» з уставним капіталом 10 тисяч рублів (близько 3000 грн).

Флот компанії також включає ще два танкери: «Альшар» і «Альткор». Проте у фірми немає навіть веб-сторінки, а її телефони мовчать.

Корабель Dorado Plus 9 грудня у Керченському проливі, Чорне море. Райони плавання – Азовське море, Середземномор'я та Західна Європа. Члени екіпажу кажуть, що отримують зарплату у турецькому Стамбулі, звідки курсують на Крим

- Екіпаж у нас в основному із України та Росії, ротація відбувається доволі часто, бо зарплату затримують регулярно на два і більше місяці,- розповідає старший механік судна Клім Чугункін.

Тому на профільних сайтах з пошуку роботи для моряків можна знайти людей, які щойно звільнилися із Dorado Plus і шукають більш пристойні умови праці.

«Находка». Грай баян

А власником уже згаданого судна «Находка», яке частенько можна застати у Судаку, є ТОВ «Маршип» із мізерним уставним капіталом 100 рублів (30 гривень). Корабель возить продукти до Криму вже не перший місяць. Як показує практика, членів екіпажу підбирають майже без розбору.

- Кадри там такі працюють, що страшно спати лягати, а якщо і лягати, то в рятувальному жилеті. У нас на судні пили і танцювали майже всі. Вахта біля трапу була схожа на «грай баян»: пили, танцювали і грали на баяні. За 5 місяців капітан-алкоголік списав трьох старших помічників. Перший був дагестанець – протримався півтора місяці, другий теж спився, а третій взагалі із вантажами вперше працював, бо мав досвід роботи тільки на риболовецьких суднах, - зі сміхом розповідає Павло С. (повне ім’я він просив не називати, бо контракт ще не закінчився).

До речі, «Находка» уже багато років постачає в українські порти продукти. Зокрема, інформацію про поставки кукурудзи можна знайти на сайті Єдиного реєстру судових рішень.

Hesen Moon. Офшорні корабельні компанії

Вантажне судно Hesen Moon відвідує Крим регулярно всупереч забороні українського уряду на відвідування кримських портів і санкціям Євросоюзу.

Об'єднання «Майдан закордонних справ» неодноразово фіксувало порушення з його боку і в 2014-му році, і протягом 2015-го року. І майже щоразу корабель швартувався у Севастополі.

Зараз судном володіє компанія Hesen Moon Shipping з Маршаллових островів, а управляє нею грецька компанія IMS Hellenik. Ходить суховантаж під прапором Занзібару.

Про компанію IMS Hellenik неодноразово писали іноземні ЗМІ. І завжди – у контексті скандалу. Так, влітку 2015 року Грецька берегова охорона заарештувала суховантаж зі зброєю, який всупереч ембарго ООН прямував до Лівії. За вантаж затриманого корабля відповідала IMS Hellenik. Зброю вона ретельно сховала між гумовими гімнастичними матами.

- За виявлення та вилучення незаконної зброї з вантажного судна члени берегової охорони, які брали участь у цій операції, заслуговують на теплі поздоровлення,- заявив тоді міністр морського транспорту Греції Христос Зоіс.

Втім, Греція знана у світі мореплавства як країна, яка добре захищає своїх багатих судновласників. За місцевими законами, корабельні компанії не повинні бути зазначені у відкритому реєстрі юридичних осіб. А запитувачі інформації (ті ж журналісти) регулярно отримують відмови від профільного міністерства у доступі до закритого реєстру.

Компанія IMS Hellenic – ідеальний приклад того, як комфортно себе почувають офшорні компанії у таких країнах, як Греція. Зареєстрована вона на на Маршаллових островах, а менеджмент її знаходиться у Греції. У базах даних суден бачимо лише адресу street Filellinon 9 in Piraeus 185 36, без жодного імені власника. Але, як з’ясувалося, у будівлі немає офісу такої компанії.

- Компанія переїхала звідси близько року тому, - каже мені по телефону офіс-менеджер.

Ми порівняли телефонні номери, і з'ясували, що офісний номер IMS Hellenic такий самий, як у грецького бізнесмена Саміра Муса (Samir Moussa). Чоловік має офіс за цією ж адресою. Телефоную у Грецію, натрапляю на самого Саміра, він запевняє, що не має жодного відношення до корабельного бізнесу.

Чергове свідчення того, що перед нами – компанія-прокладка.

За інформацією Equasis data, грецька компанія працює ще з 14-ма суднами, які плавають під прапорами Молдови, Болівії, Танзанії, Коморських Островів і Того. За останні три роки ці кораблі були затримані європейськими правоохоронцями в цілому дев'ять разів.

А ось ще один факт, що говорить про сумнівну репутацію IMS Hellenic. У 2013 році вантажний корабель Hesen Moon був затриманий в Італії місцевими правоохоронцями за недотримання норм безпеки.

Контрабандисти реєструють свої транспортні компанії на території відомих податкових притулків - у Панамі, на Маршаллових островах, або в американському штаті Делавер. Багато судновласників використовують офшорні компанії, щоб приховати свої реальні імена. Судна переходять від одного власника до іншого швидше, аніж правоохоронці країни, в якій відбулося затримання, встигають отримати офіційну відповідь від країни, де корабель зареєстрований. Тому попит на такі офшорні компанії величезний.

Чиновникам варто хоча б зайти в Інтернет

Очевидно, що для ефективної боротьби із піратами 67 розглянутих судових справ протягом двох років – це мізер. Виглядає так, що українська держава не спроможна боротися із нелегальним постачанням товарів до анексованого Криму. Адже службовці відповідних відомств можуть виявляти незаконні переміщення так само, як і журналісти - використовуючи загальновідомі банальні інтернет-ресурси, які показують переміщення кораблів у реальному часі.

І вже ж ніхто не в змозі завадити використовувати весь арсенал своїх повноважень, арештовуючи порушників, коли ті заходять в українські порти.

І чи не найпростіший крок, який може зробити українська сторона – то це голосно заявляти про всі випадки порушення заборони на відвідування Криму піратами. Говорити про це не лише в Україні, а й у світі, в тому числі під час офіційних зустрічей. Проте для цього потрібно, для початку, сісти за комп'ютер і відслідковувати кожен випадок незаконного заходу на півострів.

судноплавство блокада кораблі контрабанда крим пірати море