Канцлер Німеччини Меркель створила коаліцію з антиросійським політиком
Ангела Меркель отримала правоцентристську коаліцію, як і хотіла. Тепер вона повинна вдало її використовувати. Омтанні німецькі вибори дали гарний результат, як для Німеччини, так і для об’єднаної Європи. Після виборів 27 вересня, канцлер Ангела Меркель змогла вирватися з обійм "широкої коаліції" між ХДС і соціал-демократами (СДПН, - яких свого часу очолював Герхард Шредер) шляхом формування нової правоцентристської коаліції з вільними демократами Гідо Вестервеле (ВДП). В межах громіздкої "великої коаліції" їй було б вкрай важко домовлятися про спільні дії, не кажучи вже про впровадження реформ у сферах соціального забезпечення, охорони здоров'я та ринку праці, що їх потребує Німеччина. Тепер пані Меркель вільна домогтися бажаних змін, - пише британський Економіст.
ПІДГОТУВАВ: Сергій Климко, «світова преса»
Велике занепокоєння викликає те, що вона може бути занадто обережною. ХДС погано стартувала чотири роки тому, і короткий період реформ призвів до різкого падіння рейтингів партії. На цей раз перемога також є не надто переконливою – ХДС отримала найнижчий відсоток голосів за 60 років. Проте виключно добрий результат отримала ринково орієнтована, ліберальна ВДП, що дозволить пану Вестервелле зміцнити свої позиції в новій коаліції. Він заявив, що буде наполягати на спрощення податкової системи, а в ідеалі - на зниженні податків.
Але пані Меркель вже натякнула, що вона не буде рада бачити більш ліберальний ринок праці і буде дотримуватися запланованого курсу щодо встановлюваної урядом мінімальної заробітної плати. У країні, яка щойно пережила економічний спад, і де безробіття, ймовірно, продовжуватиме зростати, лібералізація може призвести до несхвальної реакції виборців. Вроджена обережність Меркель і схильність до консенсусу, швидше за все застереже її від радикальних змін.
Все ж, вона може дозволити собі бути більш сміливою. Опозиційна СДПН знаходиться в стані кризи після того, як отримала найнижчий відсоток за 80 років, а Ліва партія, з якою СДПН відмовляється співпрацювати, наближається до 12%. Правоцентристи ж мають більшість не тільки Бундестазі, нижній палаті німецького парламенту, а й в Бундесрат.
Сьогоднішня Німеччина потребує невідкладних змін. Хоч економіка і відроджується, банки (особливо державні Landesbanks) залишаються проблемним питанням, і їх одужання виглядає занадто мляво. Крім того, Німеччина має впоратися зі скороченням чисельності та старінням населення, швидко зростаючим державним боргом та необхідністю переходу від експортної залежності до жвавого споживання. Цей порядок денний, безсумнівно, потребує рішучих реформ.
Проводити реформи є важким завданням для будь-якого уряду, але ідеї ВДП щодо зниження податків і подальшої лібералізації виглядають багатообіцяючими. Більш низькі податкові ставки стимулюватимуть економічне зростання.
Найкращою відповіддю на високий рівень безробіття буде дерегулювання ринку праці і відмова від мінімальної заробітної плати. Німецький досвід обмежених реформ шестирічної давнини, а також досвід інших країн, таких як Данія, продемонстрував, що кращий спосіб заохочення роботодавців наймати нових працівників - це полегшити їм процедуру звільнення.
Правоцентристська коаліції може також проводити більш розумну енергетичну політику, Обидві партії віддають перевагу продовженню строку служби ядерних електростанцій Німеччини, відповідно новий уряд має скасувати рішення, прийняте в 2000 році про відмову від атомної енергії до 2022 року.
З пані Меркель в якості канцлера, а також з паном Вестервелле, в ролі міністра закордонних справ замість Франка-Вальтера Штайнмайера, в уряду є більше шансів відповісти на зростаючу залежність Німеччини від російського газу, сприяючи лібералізації енергетичного ринку Європейського союзу.
Пан Вестервелле є проамериканським політиком, і ймовірно, менш активно, ніж його попередник закликатиме до якнайшвидшого виведення німецьких військ з Афганістану. Будучи жорстким стосовно Росії, він зможе поліпшити відносини з країнами Центральної та Східної Європи. Одною з зовнішньополітичних плям на новій коаліції може виявитись прихильність до вступу Туреччини в ЄС, але ні пан Вестервелле, ні Меркель, швидше за все, не педалюватимуть переговори з Туреччиною про вступ, які все одно просуваються темпами равлика.
Словом, більше старанності в плані реформ, і новий чорно-жовтий уряд стане саме тим, чого так потребує Німеччина.
