Водій скаженого БМВ не мажор. Судді і прокурори його використовують для розправи з поліцією
«Та ніякий він не мажор! Пацан хотів бути ближчим до «золотої молоді», - розповідають знайомі про Ростислава Храпачевського, який тікав від поліцейських на чорному БМВ. Жителі Боярки відкрито говорять про те, що Храпачевського знають як продавця метамфетамінів та «травки», але ніхто не зізнається у тому, що є його клієнтом або був свідком незаконної торгівлі.
Текст: Любов Величко
Ось уже цілий місяць суспільство будоражить погоня поліції із стріляниною за компанією молодиків на БМВ. Тоді за кермом був 24-річний мешканець Боярки Ростислав Храпачевський.
- Головний винуватець і автор цієї жахливої трагедії - людина, яка сиділа за кермом цього автомобіля. Ця людина була в стані наркотичного сп'яніння. Ми всі повинні чітко усвідомлювати, що такого, вибачте за сленг, обдовбанного мажора, який був за кермом, держава, суспільство і закон повинні карати максимально і швидко, - заявив нещодавно заступник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.
Як бачимо, чиновник, який не так давно і сам був в епіцентрі транспортного скандалу, слів по відношенню до підозрюваного (так-так, підозрюваного, а не винного – презумцію невинності у нас ще ніхто не відміняв) довго не підбирає.
З часом мажором і наркоманом Ростислава почали називати не лише публічні особи та впливові держчиновники. Це клеймо причепили до хлопця і чимало впливових мас-медіа.
ТЕКСТИ не є адвокатами Храпачевського, але ми прагнемо бути об’єктивними у своїх твердженнях та висловлюваннях. Саме тому в пошуках істини ми поїхали у Боярку, щоб подивитися, в яких умовах живе скандально відомий водій БМВ. Поспілкувалися і з сусідами та знайомими Ростислава, аби зрозуміти, чи такий уже він знатний мажор та наркодилер, яким його називають на шпальтах газет.
Тачка на прокачку
Власного автотранспорту в родині Храпачевських немає - рік тому сім’я продала свою червону Мазду. На ній, за словами очевидців, по нічним клубам їздив невгамовний юнак. За інформацією боярської поліції, в той час молодика кілька разів затримували за адміністративні правопорушення. Які саме – не кажуть, посилаючись на закон про захист персональних даних.
За словами однокласників, Храпачевський завжди шукав вигідні знайомства.
- Він хоче бути ближчим до світу «золотої молоді», хоча сам не є її представником,- ділиться думками Юрій, який знає Ростіка ще зі школи.
Маючи чимало знайомих із грошима, хлопець частенько брав чужі автівки, щоб покататися «з вітерцем».
За словами сусідів, раніше вони не бачили скандальновідоме чорне БМВ біля двору Ростислава. Воно й не дивно - згідно з базою даних МВС, ця автівка належить 28-річному киянину Євгену Галицькому, який проживає на вулиці Симиренка – у районі Софіївської Борщагівки.
Ми знайшли сторінку Євгена Галицького в соцмережах – він є у списку «друзів» Ростислава. Власник авто має дружину та доньку. Судячи по фото, які розміщені на сторінках Ростіка та Жені, їх дружба міцна: дитина з радістю бавиться із татовим товаришем.
Знайомі Храпачевського кажуть, що він нерідко відпочивав з Галицьким у клубах – на цьому спільному захопленні і була побудована їхня дружба. Власник дорогої автівки у фінансовому плані, вочевидь, почуває себе набагато краще, ніж безробітний Ростислав: в соцмережах він розміщає фотографії із відпочинку за кордоном.
Псевдомажор
Він живе у невеличкому будинку в приватному секторі на околицях Боярки. Це не палац, а звичайнісінька цегляна хата, яких в Україні мільйони. Батьків хлопця теж важко назвати багатіями. Кілька років тому вони організували невеличкий сімейний бізнес – побудували у своєму дворі продуктовий магазин, і в ньому за прилавком працює мати Ростислава - Оксана.
Нам пощастило застати жінку за роботою. Звісно, вона не хоче спілкуватися із пресою:
- Те, що він торгував наркотиками, звичайно, неправда,- каже мама Оксана. - Є слідство, у нього є докази. А хто там що говорить і пліткує, то все неправда.
Мама є мама.
За її словами, син весь місяць після скандального інциденту знаходиться вдома. Відслідковуючи сторінку Храпачевського в соцмережах, ми переконалися, що він дійсно цілими днями висить «онлайн» і слухає музику про «продажних мусорів».
Після спілкування із сусідами, вимальовується така картина: молодь розповідає про Ростислава як гультіпаку і нахабу, а люди старшого віку (тим, кому за 40) відмовчуються та дуже співчувають його батькам, а особливо – бабусі Галі, яка працює вчителькою в місцевій школі.
- Це ж як їй, бідній, важко дітям в очі дивитися після цієї історії, - бідкається одна сусідка.
- А батьки – такі порядні люди. Вже не знають, куди тікати від журналістів, які розказують про їх сина як про представника «золотої молоді», - додає знайомий.
А от представники умовно іншого табору обзивають хлопця планокуром і не добирають слів при його характеристиці:
- Він долбо*б з дитинства! Ходив тут обкурений постійно з такими самими як сам. Гидко дивитися! Травка, всі дєла, - каже сусід Саша.
Чоловік ремонтує вантажівку, його коментарі слухають ще троє сусідів. Двоє хитають головою, мовляв, згодні. А третій намагається змусити Сашка замовчати:
- Ну нащо ти розказуєш? Проблеми ж будуть у малого…
- А чого це я буду мовчати?! Говорю, те, що є! Він же конч*ий!, - емоції б’ють через край.
- До хлопця чи не щодня приїжджали різні машини, не круті тачки, а так, седани середнього класу. За кермом були молодики, такі ж гультяї, як і Ростік. Поводили себе нахабно, схоже на те, що були вже під дією якихось речовин, - додає інший сусід.
«Зв’язався з поганою компанією - почав хуліганити - спробував легкі наркотики – втягнувся - почав підторговувати», - така гіпотеза звучить із уст знайомих та сусідів Ростислава.
Люди кажуть, що кілька років тому Ростік проходив лікування від наркотичної залежності, але це не допомогло йому назавжди розпрощатися зі шкідливою звичкою.
У розмовах сусіди та знайомі відкрито говорять про те, що Храпачевського знають як продавця метамфетамінів та «травки», але ніхто не зізнається у тому, що є його клієнтом або був свідком незаконної торгівлі:
- Я свічку не тримала, але те, що Ростік торгує легкими наркотиками, знають усі. Ну а що? Він же ніде не працював, звідки в нього гроші тоді візьмуться на клуби? Фестивальний хлопець. Часто їздив у машині, палячи в ній кальян з друзями, - каже дівчина, яка живе поблизу.
- Так, кажуть, що він торгував наркотиками. І що він сам наркоман. Та у нас тут кожен п’ятий торгує наркотою. Хіба ви не знаєте, яке в нас небезпечне місто? Боярка тоне в наркотиках, - додає однокласник Храпачевського.
Показні веселощі в дорогих закладах та відсутність легального заробітку наштовхують на думку, що кошти у хлопця з’являються не із законних джерел чи маминого магазину. Алкоголь та кальян у столичних нічних клубах – задоволення не із дешевих. Наприклад, покурити кальян коштує в межах 700 грн. Середньостатистичної зарплати представника середнього класу на такі регулярні веселощі не вистачить.
А заробити на гульки, продаючи «космічне задоволення» в таблетках, нескладно – один грам амфетаміну коштує 300-400 грн, метамфетаміну – 500-600 грн. Саме такий «товар» - найбільш ходовий на дискотеках серед столичних мажорів у тих же клубах. І, як показує практика, продавців дрібних партій «коліс» поліція ловити не поспішає – правоохоронці концентруються на пошуках місць збуту важких наркотиків.
Поліція: проблем з наркотиками у Боярці нема
Ввечері у вихідний день у багатоповерховій будівлі боярського осередку правоохоронних органів тихо, мов у бібліотеці. Мене зустрічає начальник сектору оперативного реагування патрульної поліції у Боярському районі Юрій Анатолійович: тут він працює кілька років, уже пройшов атестацію, і готується до співбесіди, щоб стати повноцінним представником реформованої поліції:
- А де тут у вас наркоманські притони? Ви знаєте точки продажу, адреси?, - цікавлюся я.
Поліцейський загадково посміхається. Мої запитання, звісно, звучать, наївно:
- А звідки ж нам знати? Якби ми знали, цієї проблеми в місті не було б, - каже він.
Мені миттєво згадуються фрази місцевих: «поліція затримує наркоманів, а бариг не чіпає», «мєнти самі кришують наркобізнес»…
- А мені тут люди розказують, що Боярка – наркоманське місто.
- Та люди багато чого говорять. У нас – порядок. Такої інформації, що в Боярці торгують наркотиками, у нас немає. Так, затримують осіб, які зберігають наркотики. Але якби ми знали точки, де розповсюджують наркотики, там би їх уже давно не було.
- Тобто, ви хочете сказати, що у вас тут все рожево та барвінково? Це звучить досить підозріло…
Поліцейський виправдовується, мовляв, у відділку всього 9 патрулів, завантаження величезне, всюди не встигають. Та ще й профільне управління – по боротьбі із наркотиками – ліквідували.
- Раніше УБНОН займався пошуком наркопритонів, велася оперативна робота. Ми не чекали, щоб нам подзвонили і попросили приїхати. А зараз лише за викликом «102» працюємо. Ефективність роботи від цього, самі розумієте, не підвищується, - пояснює правоохоронець.
У нашу мирну розмову втрутилася жінка, яка з криками забігла до райвідділку:
- Ви в мене заяву нарешті приймете? Чоловік уже хату пробував палити! Два роки не можу від вас допроситися, щоб заяву прийняли!, - репетує вона. За вікном чути п’яний чоловічий голос: «Рятуйте! Відпустіть, нелюди!».
Новоспечений поліцейський навіть в ус не дує. Робить довгу паузу і звертається до колеги:
- Пєтя, глянь, шо там.
Словом, реформа в лавах МВС йде повним ходом. А боротьба із наркобізнесом триває.
Місцеві таксисти чомусь виявилися більш проінформованими за правоохоронців. За їх словами, найбільш розповсюджений спосіб купівлі наркотиків у місті – "підклади" і продаж прекурсорів в аптеках.
- Вичислити продавця підкладу майже нереально. Спілкуємося через «асю» (ICQ), оплата через Webmoney. Кому ви шо докажете? Я травку вже два роки так купую, і ні разу не попався, - ділиться зі мною досвідом хлопець, якому на вигляд років 20.
Звісно, наркозалежні бояться називати імена своїх постачальників. Почувши мої запитання про те, чи продає метамфетаміни Храпачевський, вони посміхаються і потуплено дивляться вниз:
- Дєвушка, зачем вам ето?
Проблеми – родом із дитинства
- Я вас не чую! Я не знаю, що вам відповісти!, - нервово повторював Ростислав Храпачевський, тікаючи від поліцейських, які приїхали ввечері 24 лютого під ворота його будинку у Боярці, щоб зачитати повідомлення про підозру за ч.2 ст. 34 Кримінального Кодексу України.
Незважаючи на те, що хлопець накивав п'ятами, працівник правоохоронних органів терпляче дочитав роздрукований документ. Його слухали двоє свідків.
Дивна реакція хлопця на приїзд поліцейських. Мажори себе так не поводять. Так поводять себе неслухняні діти.
Сусіди подейкують, що за кілька днів до приїзду правоохоронців його побили.
- Кілька невідомих накинулися на нього і «потрусили». На щастя, не сильно, а просто, щоб злякати. Ростік після цього з хати не виходив майже.
Хто і чому «трусив», нам з’ясувати не вдалося.
У боярській поліції кажуть, що Храпачевський заяву про побиття їм не приносив:
- Він до нас офіційно не звертався, - запевнила прес-офіцер Тетяна Донець.
Люди, які знають Ростислава з дитинства, кажуть, він відбився від рук після розлучення батьків – тоді хлопець був підлітком, і, як це часто буває, глибоко переживав проблеми в сім’ї.
- Як батьки розійшлися, у хлопця дах поїхав. Ви тільки не думайте про нього погано. Він – хороша дитина. Ну ж нікому із сусідів нічого поганого не зробив. Просто став не на правильний шлях. Але наркотики – у минулому, - запевняє старенька сусідка Тетяна Іванівна.
Прокурорсько-суддівська мафія
"Щось не складається", - вертілося у мене в голові. Чому хлопець «з народу» і без впливових покровителів так легко розправляється з поліцією? Чому йому висувають легкі звинувачення і на час слідства беруть під домашній арешт, в той час, як поліцейського запроторюють до СІЗО?
Можливо справа в адвокаті екстра класу? Я йому зателефонувала і з'ясувала розцінки. Вони не надто дорогі: $1000 за «справу під ключ» у захисті людини, яка наїхала автомобілем на пішохода. Тобто, адвокат цілком «народний», якраз для представника середнього класу Храпачевського.
Неслухняний хлопчик швидко перетворився у медіа-символ і це зіграло йому на руку. Прокурори і судді старої закваски бачать у новій поліції зокрема і в усіх реформах загалом пряму загрозу своєму статусу, владі і грошам. Вони чекали на зручний момент. І ним стала історія з шаленим Ростиком.