У Гватемалі революція. За повстанцями стоять Twitter, Facebook та YouTube.
Завдяки соціальним мережам Інтернету у Гватемалі розкрито масштабну корупційну аферу та ряд убивств. Президент на грані відставки, з найбільшого банку масово забираються вклади, на вулицях столиці постійній мітинги.
Автор: Сергій Лук’янчук
«Доброго дня, мене звати Родріго Розенберг Марзано. Якщо ви бачите і чуєте цей відеозапис, це означає, що мене убив президент Гватемали Альваро Колом.» Посмертне відео звернення 47-річного гватемальського адвоката Родріго Розенберга, убитого 10 травня, спричинило в країні ефект вибуху бомби.
Гватемальський Че Гевара Сотні тисяч громадян вийшли на вулицю, протестуючи проти засилля корупції та насильства і вимагаючи від чинного президента Колома піти у відставку.
Відеоролик з того світу
Сучасний світ важко здивувати масовими мітингами, корумпованими президентами чи убитими опозиціонерами. Проте антипрезидентські виступи в Гватемалі створили вкрай важливий прецедент: чи не вперше в світовій історії їх рушійною силою є об’єднання невдоволених навколо соціальних інтернет-мереж. Щось подібне відбувалося під час погрому урядових будинків у Молдові весною цього року, але масштаби і тривалість акцій протесту у Гватемалі на порядок серйозніші.
Так, навряд чи відеозапис звинувачень Розенберга, розданий під час його похорону другом покійного Луісом Мендізабалом, став би відомим сотням тисяч гватемальців та мільйонам людей з інших країн світу, якби він не був негайно «залитий» на сайт Youtube, призначений для обміну аматорськими відео роликами. І будь-хто, ввівши в рядок пошуку сайту слова Rodrigo Rosenberg, може на власні очі побачити, як адвокат Розенберг називає на камеру імена своїх убивць.І серед них президента країни, його дружину та чільних високопосадовців з фінансово-банківських кіл.
«Причина розправи – бажання влади приховати корупцію в одному з провідних банків Гватемали, що перебуває під управлінням держави, - Banrural. Бізнесмен Халіл Муса, клієнт Родріго Розенберга, мав увійти до ради директорів банку. Однак йому стали відомі факти масштабних зловживань у Banrural – зокрема, відмивання прибутків від наркоторгівлі та «викачування» коштів з урядових соціальних фондів.
Отримані таким чином гроші йшли на підтримку режиму президента Колома – зокрема на політичну діяльність його дружини, яка збирається балотуватися на президентський пост у 2012 році.
У своєму відеозаписі Розенберг стверджує: коли президент дізнався, що інформація про корупцію в банку може вийти назовні, він наказав убити Халіла Мусу. У квітні цього року бізнесмен та його дочка були розстріляні у власній машині. Родріго Розенберг розумів, що може бути наступним, і на початку травня залишив своєму другові Мендізабалу запис, який попросив оприлюднити у випадку його смерті.
Ще через п’ять днів Родріго Розенберг поїхав на велосипедну прогулянку по респектабельному району столиці Гватемали, де він проживав. До нього під’їхав автомобіль, збив разом з велосипедом на газон, з авта вийшов убивця і пустив адвокату три кулі в голову.
Так загинув адвокат котрий забагато знав
Вся ця історія нагадує сюжет гостросюжетного бойовика, і, можливо, в її реалістичність мало хто б повірив. Та викладений на Youtube відеоролик, так само як і інформація про обставини події, оприлюднена на блог-сервісі Twitter та в соціальній мережі Facebook, не залишали сумнівів – все це відбувається насправді.
І саме цим «ефектом присутності» можна пояснити надзвичайно гостру та бурхливу реакцію громадськості на вбивство Розенберга. Більше того, кожна акція протесту негайно висвітлювалася в Інтернеті. Як заявив один з користувачів соціальних мереж, «ця революція буде в Твіттері».
До речі, прикметно, що силові структури країни отримали наказ не перешкоджати учасникам багатотисячних акцій протесту: влада, вочевидь, побоюється, що прояви насильства з її боку можуть обернутися вже не маніфестаціями, а народним бунтом.
10 років за 96 літер
14 травня 2009 року потужний загін поліції увірвався до помешкання Жана Фернандеса, тихого і сором’язливого гватемальського комп’ютерника. Його приміщення обшукали, а на самого вдягнули наручники і кинули до в’язниці. Через добу Фернандеса звільнили під заставу розміром у його річну зарплатню, і помістили під домашній арешт.
Кому в президенти, кому на нари: Обама завдяки Твітеру виграв вибори, а Феранндесу світить 10 років тюрми
Але проблеми для нього тільки починаються: голова нагляду за банками Гватемали Едгар Баркін вимагає засудити хлопця до 10 років ув’язнення за поширення «фінансової паніки». Більше того, високопосадовець хоче запровадити обмеження з користування Інтернетом в країні: наприклад, щоб відвідувачі інтернет-кафе могли виходити в Мережу, лише маючи надані державою реєстраційні дані. То ж яку загрозу для держави створив Жан Фернандес?
Вкрав мільйон через Інтернет, чи створив новий комп’ютерний вірус. Зовсім ні. Він всього-навсього… розмістив у своєму блозі на сайті Twitter під ніком jeanfer коротке, довжиною всього 96 симоволів, повідомлення. Воно стосувалося історії з все тим же банком Banrural, через корупцію в якому загинув Розенберг. У ньому йшлося: «Перша реальна дія – вилучити гроші з Banrural. Зробимо банкротом банк корупціонерів». Для користувачів Twitter не секрет, що повідомлення в цій мережі аж ніяк не можна вважати масовим закликом – на кшталт розсилки електронної пошти. Звернення Фернандеса прочитали лише його найближчі друзі: ті, хто відстежує його повідомлення в Twitter.
Однак вони продублювали його, надіславши своїм знайомим, далі заклик «зробити банкротом корупційний банк» розповсюджувався зі швидкістю гірської лавини. Його почали тиражувати в блогах, розсилати по електронній пошті і т.д. і т.п. Далі більше – слово стало ділом, і вкладники справді почали забирати гроші з банку. Влада почала шукати «зловмисника», від якого пішла ця хвиля – і знайшла.
Розенберг для Колома, як Гонгадзе для Кучми
Наразі Фернандес, який не вважає себе (і не хоче бути – що цілком зрозуміло, зважаючи на долю загиблого адвоката) прапором боротьби проти президента-корупціонера, намагається виправдатися – мовляв, у своєму зверненні він просто процитував вислів інших людей, і навіть взяв його в лапки. Втім, це не заважає користувачам соціальних мереж вважати цього хлопця героєм. А владі, відповідно, - ворогом. Міністерство банків Гватемали навіть створило окремий екаунт на «Твіттері», щоб відслідковувати наступні повідомлення Фернандеса на предмет нової крамоли.
Але все це частковості. А от що дійсно важливо – так це перетворення соціальних інтернет-мереж із забавки та засобу для «довільних балачок» у інструмент прямої громадянської дії. До появи Інтернету підпільники клеїли листівки на стовпах та організовували явочні квартири – зараз вони ведуть агітацію в блогах та спілкуються через Twitter. І якщо в минулому столітті зброєю проти свавілля влади був камінь, барикада чи пляшка з «коктейлем Молотова», то зараз до цього списку, схоже, долучається екаунт в популярній соціальній мережі.
