Бізнес-омбудсмен: найшвидше скарги підприємців вирішує Податкова і Мінюст, найгірше - Прокуратура і МВС

Рік тому в Україні запрацювала Ради бізнес-омбудсмена (РБО). Її створили для захисту прав бізнесу від корупції чиновників. Кожен бізнесмен може подати скаргу до бізнес-омбудсмена після безрезультатного звернення до державних органів.

Крім вирішення конфліктних ситуацій, Рада розробляє рекомендації Уряду щодо дерегуляції та покращення бізнес-клімату. Рада бізнес-омбудсмена працює як незалежний дорадчий орган при Кабінеті Міністрів, створений за ініціативи та фінансування Європейського банку реконструкції і розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) й ряду незалежних бізнес-асоціацій.

Як змінилася ситуація з дотриманням прав бізнесу за рік роботи?

Дуже важливо, що бізнес відразу повірив у те, що ми робимо. І вже у перші тижні ми отримали велику кількість скарг, зараз до розгляду вже надійшло 828 скарг.

Що можна сказати про зміни? На початку роботи ми стикались зі скаргами на грубі, грубійші, порушення закону у справах з податками, діями силових структур, місцевих рад. Тепер я бачу їх дещо інший характер: надходить все більше складних, комплексних скарг. Тобто, таких, де відразу і не визначити, на чиїй стороні правда.

Наприклад, з питань податкових інспекцій, де вже треба давати глибоку оцінку за результатами податкових перевірок, визначати, чи те, що говорить нам бізнес, відповідає дійсності. Або у сфері трансфертного ціноутворення (визначення ціни товарів, які рухаються між підрозділами однієї транснаціональної корпорації для оподаткування), це взагалі більше мистецтво, ніж точна наука і дуже складно визначити хто винен, а хто правий.

Те ж саме стосується скарг на дії Антимонопольного комітету щодо різного роду картельних відносин. Загалом тенденція така, що від простих грубих порушень закону ми переходимо до роботи зі складними комплексними питаннями, які потребують дуже глибокого аналізу і вивчення.

По-друге, змінились самі відносини з державними органами. На початку багато з них доволі скептично ставились до нас, напевно тому, що не знали що таке РБО. Тепер я можу сказати, що ці відносини сильно змінились в кращий бік. Думаю, вже немає такого державного органу, який би не знав про наше існування.

Ми підписали декілька меморандумів про співпрацю: з Державною фіскальною службою, з Міністерством юстиції, з Державною регуляторною службою, нещодавно – з Національним антикорупційним бюро. Вони дійсно сприяли більш конструктивній взаємодії між інститутом бізнес-омбудсмена і державними органами.

Відсоток виконаних рекомендацій дуже високий. Подекуди він перевищує 70, і досягає навіть 80%. Це вказує на ефективну співпрацю з державними органами. Ось такі основні зміни, якщо говорити глобально.

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета

Як складається робота з різними державними структурами, від чого це залежить?

Як би це парадоксально не звучало, але нам легше за все працювати з Державною фіскальною службою і з Мінюстом. Підписані меморандуми діють на практиці і є основою співпраці. Робота здійснюється через регулярні зустрічі експертних груп, які створили можливість знайти взаєморозуміння.Вони зрозуміли, що ми не являємось простими лобістами будь-яких інтересів бізнесу.

Ми займаємо нейтральну позицію по кожній конкретній скарзі: оцінюємо факти, які надає скаржник, і вирішуємо чи розпочинати справу. Така позиція сильно допомагає, особливо в роботі з Державною фіскальною службою, тому що у сфері податків або митниці дуже багато проблем і не завжди інтереси бізнесу відповідають законодавству й вимогам Податкового кодексу.

Тому коли Податкова зрозуміла, що ми дійсно об’єктивно оцінюємо ситуацію та аналізуємо суть питання, що ми звертаємось тільки тоді, коли дійсно бачимо проблеми, ця співпраця налагодилась. На Податкову надходить найбільша кількість скарг, але в 72% випадків ми вже прийшли до позитивного результату для платника податків. Я вважаю, що це гарний результат і він буде покращуватись з виконанням наших рекомендацій.

Те ж саме можна сказати і про Мінюст. Теж активно працюють експертні групи, на яких ми обговорюємо питання реєстрації підприємств та виконання рішень судів. Після проведення реформи всіх реєстраційних сервісів до нас майже перестали надходити скарги на них (цього року лише 2), тоді як у минулому році Мінюст був одним з наших основних «клієнтів». Це показує, як реформи можуть практично усунути проблему.

З ким нам найважче працювати? Із силовими структурами і, в першу чергу, з прокуратурою. На жаль, попереднє керівництво прокуратури відмовилось підписувати з нами меморандум про співпрацю, посилаючись на потребу забезпечити незалежність прокуратури, хоча це не накладає жодних зобов’язань.

Це просто документ, який передбачає організаційні питання: яким чином вибудувати співпрацю. Я сподіваюсь, що позиція нового Генерального прокурора буде протилежною, ми зможемо підписати меморандум і покращити відносини.

Все ще є проблема взаємодії між силовими структурами і бізнесом, вона залишається дуже серйозною. Ми підготували системний звіт, присвячений цій проблемі і тепер працюємо з OECD над впровадженням рекомендацій. Щоб дійсно покращити ситуацію у сфері стосунків силових органів і бізнесу, потрібне тісне співробітництво.

Зараз ми проводимо переговори щодо підписання меморандуму з Національною поліцією. На даний момент ще не прийшли до спільного знаменника. Ми хочемо, щоб це був дійсний документ, а на даний момент наші колеги з Національної поліції хочуть викреслити з проекту основну частину про створення регулярних експертних груп, а це серце всього меморандуму і ми вважаємо, що без цієї частини він може стати беззмістовним.

Експертні групи дозволяють зустрічатись і обговорювати реальні проблеми, намагаючись вирішити їх при безпосередньому спілкуванні. Я сподіваюсь, що врешті-решт нам вдасться знайти спільну мову з Національною поліцією, але на даний момент ми ще в процесі переговорів.

Як Ви оцінюєте успіх дерегуляції, яку провів минулий уряд?

Не можна сказати, що дерегуляція була повністю проведена. Так, звісно, зробили важливі кроки у сфері видачі ліцензій, скорочення переліку ліцензованих видів діяльності, різного роду дозволів, перевели в електронну площину державні закупівлі і це, звичайно ж, гарні речі. Але я вважаю, ще потрібно багато зробити для зменшення такого бюрократичного тиску на бізнес.

Це в першу чергу стосується реформи контролюючих органів. Міністерство економіки минулого уряду подало у ВР пакет законів по регулюванню роботи контролюючих органів, але їх поки не прийняли. З точки зору бізнесу, якщо реформувати Податкову, Митницю, контролюючі органи і силові структури, бізнес-клімат в Україні значно покращиться. Я не кажу про судову систему тільки тому, що ми не втручаємось у її діяльність, але реформа там дуже необхідна.

Які ще нормативні акти, закони, постанови потрібно змінити/прийняти/відмінити, для того, щоб продовжити дерегуляцію?

Зараз ми разом з Міністерством економіки готуємо пропозицію про відміну регуляторних актів уряду, які погіршують бізнес-клімат. У системних звітах ми пропонували відмінити постанову №724 про введення індикативних цін на митниці (коли митники самі оцінюють товар при перетині кордону).

Дуже багато скарг від бізнесу про випадки, коли митниця переоцінювала товари за індикативними цінами, не дивлячись на контрактні ціни. Ми наразі обговорюємо дане питання, відміна постанови - це компетенція уряду та Мінфіну.

Також ми запропонували повністю змінити регуляцію зовнішньої торгівлі. Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» прийнятий ще в 1991 році, в нього внесли понад 20 поправок, прийняли цілий ряд інших законів, які регулюють певні сфери зовнішньої торгівлі, ті закони інколи взагалі суперечать базовому закону… Тому регулювання зовнішньої торгівлі перетворюється на суцільний безлад.

Це, напевно, пострадянський спадок, коли закони дуже сильно регулюють експорт з країни, цього не роблять у жодній розвиненій країні світу. Адже будь-яка країна тільки рада, щоб її бізнес вивозив, експортував товари та послуги. Тому на експорт встановлюються мінімальні вимоги (окрім військових товарів і деяких інших). Немає жодної потреби якось особливо регулювати експорт.

У системних звітах ми рекомендували зміни у силових органах, у сфері адміністрування податків, природних монополій, зовнішньої торгівлі та щодо проблем бізнесу через проведення антитерористичної операції.

Також ми рекомендували зміни у сфері підключення до електрики (якщо відкриваєте новий бізнес, наприклад). Зараз у Парламенті знаходиться проект закону, в якому враховані і наші пропозиції. Ми моніторимо виконання рекомендацій, добиваємось їх впровадження. Скажімо, надані рекомендації з проблем бізнесу через АТО вже майже виконані.

Як змінювались представники бізнесу, які звертались до РБО?

Бізнес, який до нас звертається, більш-менш відображає загальну структуру бізнесу. Найбільше скарг ми отримуємо від промислових підприємств (19%), торгівлі (16%), сільського господарства й гірничо-видобувної промисловості (14%), галузі нерухомості та будівництва (8%), інші сфери складають незначний відсоток. 81% скарг надходить від українського бізнесу, 19% - від іноземного.

Портрет наших скаржників залишається загалом стабільним. Інколи бувають різкі зміни в певній сфері у випадку зміни правил її функціонування. Наприклад, коли зобов’язали встановлювати касові апарати, значно зросла кількість скарг від малого бізнесу. Але за період нашої діяльності в цілому вищезгадані співвідношення стабільні.

Чим Вас здивувала робота в Україні? Наскільки виправдались очікування, як позитивні, так і негативні?

Перше, що мене дуже дивувало, це відносини між державними структурами і бізнесом. Прийнято в міжнародній практиці: якщо це державна служба, то вона має служити суспільству і бізнесу. Тут, в Україні, все ж таки державні службовці досі відчувають себе більше начальниками бізнесу і суспільства, аніж службовцями.

Тому дуже важлива реформа державної служби. Закон «Про державну службу» вступив у дію з 1 травня і дуже важливо, щоб він був виконаний повністю. Це має змінити стосунки і культуру відносин між бізнесом і державною службою.

Друге, це дуже формальні стосунки між державними структурами і бізнесом. З різних питань: видача ліцензій або продовження договорів оренди, видачі дозволів на будівництво тощо.

Влада, відповідні служби дуже часто дивляться не на суть питання, а чіпляються за формальні моменти (крапка не в тому місці і т.д.). Ми дуже часто стикались з ситуаціями, що відхиляється якийсь документ, і пишуть пояснення, що відхилено через невідповідність вимогам. І тоді ти сам маєш придумати, яким же саме вимогам?

Нормальна практика, якщо вже є якісь невідповідності, ти маєш точно вказати, які саме, щоб їх не повторювали при повторній подачі документів. Тут же часто буває так, що бізнес просто не знає, що потрібно робити, що треба виправити, аби дійсно відповідати цим вимогам, нюансам.

У світовій практиці прийнято, що регуляторні органи допомагають бізнесу відповідати вимогам. Якщо у формі якийсь параметр введено неправильно, то візьми і вкажи, що тут неправильно. Питання може вирішитись за лічені дні. А з наших скарг видно, що часто через такі формальні причини рішення не виносять місяцями і навіть роками. І це теж негативний впливає на бізнес.

Також дивує факт існування трудових книжок, але це дрібниці. Якщо змінити попередні моменти, бізнес-клімат покращиться.

Що найскладніше у Вашій роботі, у захисті прав бізнесу?

Я тут, напевно, повторюсь. В першу чергу, це налагодження більш тісних та ефективних відносин з силовими структурами. Нам потрібно багато попрацювати щодо відкритості до співпраці. Проте я не кажу, що ми не вирішуємо проблеми в цій сфері.

В нас є багато дуже позитивних рішень: закритих кримінальних проваджень щодо бізнесу, відмін арештів рахунків, є дуже конкретні позитивні результати в цій сфері. Але з-поміж усіх структур, з якими ми спілкуємось, в цій царині комунікація найскладніша.

І по-друге, не можу сказати, що це найважче, але мені б хотілось серйознішого ставлення до рекомендацій. Ми працюємо на дуже практичній основі, ми готуємо пропозиції на основі скарг, ми збираємо представників бізнесу та відповідних державних органів задля того, щоб ці рекомендації були практичними.

І там немає нічого такого надприродного, що вимагало б значних ресурсів і витрат. Тому мені б хотілося більш практичного сприйняття цих рекомендацій зі сторони державних органів. Зараз часто здається, ніби ці рекомендації потрібні нам. Але ми працюємо, отримуємо більше скарг тому, що рекомендації не виконуються.

Я був би радий, щоб зрештою склалось так, щоб ми взагалі не отримували скарг і тоді можна було б ліквідувати інститут бізнес-омбудсмена. А для цього потрібні більш активні дії та більш активна робота з впровадження рекомендацій.

Важливо, що ці рекомендації мають загальний характер, ми не представляємо якусь групу інтересів. Вони здатні доволі простим чином покращити бізнес-клімат у країні. Чого ми всі й добиваємось. Але іноді здається, що це потрібно лише нам, а не всім іншим.

Інститут бізнес-омбудсмена є в багатьох країнах, але в Україні РБО фінансується за рахунок міжнародних донорів. Чи були у світі подібні прецеденти і чи це нормальна практика?

Дійсно ініціатива виросла під егідою міжнародних фінансових інституцій, її втілення стало можливим, бо міжнародні донори надали фінансування. На даний момент це фінансування на 2 роки, і ми проводимо переговори щодо його продовження.

Одне з питань - поступово включити українську державу й український бізнес у цей процес. Це українська організація, яка працює за українськими законами і захищає переважно український бізнес. І позиція міжнародних донорів така, що поступово фінансування має надаватись і українською стороною, а потім через кілька років повністю перейти Україні. Сподіваюсь, це питання буде вирішено до кінця року.

Я не знайомий з попередньою практикою підтримки інституту бізнес-омбудсмена міжнародними донорами. Зараз наша успішна діяльність в Україні викликає інтерес в інших країнах, і деякі з них хочуть створити аналогічний інститут: Молдова, Вірменія, Азербайджан, Албанія. Тобто, в регіоні з’явився великий інтерес до створення такої структури після успішних результатів, які ми показуємо.

Скоріше за все, оскільки від імені міжнародної спільноти ці переговори веде ЄБРР, початково якесь фінансування можливо також буде надходити від міжнародних донорів. Але, говорячи людською мовою, нормально, коли регулярну діяльність структури фінансує та країна, в якій вона діє.

економіка бізнес дерегуляція