Гарні дні для автомобілістів скінчилися: Барселона створює цілі квартали без автотрафіку
Барселона прагне стати найкращим у світі містом для проживання людей. Аби відвоювати назад суспільний простір та громадське життя, яке мешканці втратили протягом минулого століття від навали автомобілів, і відповідати духові оригінального містобудівного дизайну Ільдефонса Серда, вона змінює підходи до транспорту та доступу до публічних місць шляхом запровадження «суперкварталів».
Автор: Пабло Валеріо, для Cities of the Future
Коли каталонський фахівець з міського планування Ільдефонс Серда і Суньєр розробляв план району Ешямпле – розширення Барселони за межі старих міських стін, він уявляв місто, засноване на житті громади, де люди можуть взаємодіяти між собою на широких вулицях, з розкішними громадськими та приватними садами, і де перевезення людей і товарів не буде домінувати над громадським простором.
Оригінальний план Серда
Як пише Джоф Боїнг з відділу міського та регіонального планування університету Каліфорнії Берклі у своїх нещодавній статті «Міжнародні уроки Барселони в поєднанні міських форм, дизайну та транспорту», «Розроблений Ільдефонсом Серда у 19-му столітті утопічний план району Ешямпле створив уславлену, сповнену життя міську форму. Ешямпле, з її чудово інтегрованим залізничним транзитом, слугує зразком міського дизайну, використання землі, транспортного планування та пристосованих до пішоходів вулиць. Все це працює в синергії на створення доступності».
Ешямпле вважається одним із найкращих світових зразків дизайну міських територій, і є прикладом до наслідування для фахівців з міського планування. Про нього згадують провідні архітектори, такі як Ян Гель (Jan Gehl) – всесвітньо визнаний лідер у людиноцентричному дизайні міст – у тому ж ряді, що й про Копенгаген та Ліон, як про приклад чудового європейського міста.
Але Серда не міг передбачити у своєму плані, схваленому містом у 1859 році, появи автомобілів та пов’язаної з цим трансформації способів пересування, що відбулася в середині 20-го століття.
На щастя, до того часу, коли автомобілі стали важливою частиною міського життя, більшість оригінального плану Ешямпле вже була виконана, і зберегла «людський вимір» у міському ландшафті.
Втім, аби пристосуватися до росту кількості приватних автомобілів, більшість вулиць Барселони протягом другої половини 20-го століття переорієнтувалися на автотранспорт. Це зменшило простір, який можуть використовувати пішоходи, та унеможливило здійснення інших видів діяльності на вулиці.
Єдине «право», яке люди могли реалізувати на вулиці, - це право на пересування. Сучасна Барселона має 912 кілометрів автострад і вулиць, виділених для автотранспорту.
За останні кілька років ситуація погіршилася навіть більше, і рівень забруднення – в тому числі кількість частинок у повітрі, відсоток вуглекислого газу та шум – посилився до загрозливих величин. Фінансова криза також суттєво позначилася на автомобільному парку в місті, бо люди довше тримали у власності свої старі, менш екологічні машини.
І, що найважливіше, мешканці Барселони не можуть використовувати вулиці для суспільної активності – у спосіб, для якого вони були створені від початку – бо їх зараз віддали автотранспорту.
Влада Барселони, втім, має новий план, спрямований на повернення більшості вулиць громаді, - без зменшення транспортного потоку. Цей план розроблений на основі оригінальної ідеї Ешямпле і перетворює цю територію у “Superilles” – «суперквартали» каталонського мовою.
Аби краще зрозуміти ідею суперкварталів, її походження, втілення та майбутній вплив на місто, я поспілкувався з Сальвадором Руеда, директором агенції з міської екології Барселони, дизайнером та керівником впровадження цього плану.
Руеда каже, що ідея суперкварталів спала йому на думку в 2002 році, коли він розробляв нову автобусну мережу для міста. Барселона все ще використовує автобусні маршрути, які замінили оригінальну трамвайну мережу промислового періоду, створену для переміщення робітників із переважно пролетарських кварталів на текстильні фабрики і назад.
У 2000 році місто вирішило розглянути можливість більш ефективної автобусної мережі, зменшивши кількість маршрутів але зберігши кількість самих автобусів і підвищивши частоту руху – щоб зменшити час очікування та трафік.
Руеда та його команда розробили «прямокутну» мережу автобусних маршрутів, яка впроваджується зараз. Після завершення нова система скоротить кількість маршрутів з 94 до 28, час очікування автобуса – до менш ніж 5 хвилин, а час подорожі з однією пересадкою – до менш ніж 35 хвилин через усе місто.
Оригінальний план Сальвадора Руеда та сучасна мережа автобусних маршрутів
Завдяки цьому прямокутному дизайну, де головні вулиці Барселони слугували для руху автобусів у форматі «сітки», деякі міські квартали взагалі звільнилися від автобусного трафіку. Це дало Руеді ідею суперкварталів.
Що таке супеквартал?
За Руедою, суперквартал – це сітка з 9 кварталів, де головний рух транспорту відбувається на дорогах по зовнішньому контуру суперкварталу, а дороги всередині суперкварталу призначені тільки для місцевого транзиту.
Одностороння система руху в суперкварталі унеможливлює наскрізний рух від однієї його сторони до іншої. Це забезпечує доступ місцевих мешканців до їхніх гаражів та парковок, але звільняє суперквартали від транзитного руху через їхню територію.
Рух автотранспорту в суперкварталах. Нинішня ситуація - це наскрізний рух транспорту через квартали зі швидкістю 50 км\год, пріоритет має переміщення людей. Майбутня ситуація - в межах суперкварталу швидкість транспорту зменшується до 10 км\год, наскрізний рух заборонено. Головний пріоритет - права громадян на всі міські сервіси
На першому етапі цього плану, який зараз вже втілюється в кількох районах, максимальна швидкість на дорогах у межах суперкварталу обмежується до 20 км/год. Цей перший етап можна реалізувати легко, з мінімальними витратами, головним чином завдяки зміні дорожніх знаків. Руеда оцінює вартість запровадження першого етапу в усьому місті в 20 мільйонів євро.
Другий етап більш амбіційний. Він трансформує міське життя та спосіб використання людьми громадського простору.
Паркування на дорогах у межах суперкварталу зникне (завдяки спорудженню гаражів за межами вулиць), і максимальна швидкість на них зменшиться до 10 км/год, що дасть людям змогу використовувати вулиці для розваг, спортивної та культурної діяльності, такої, як вуличні кінотеатри.
Дві фази запровадження суперкварталів. На першій обмежується швидкість руху всередині "сітки" з 9 кварталів. Під час другої фази відбувається розвиток специфічно "вуличної" активності людей у суперкварталі
За оцінками Руеди, після завершення другої фази в Барселоні зникнуть 335 кілометрів автомобільних доріг (скорочення на 61%), і 94% внутрішніх вулиць у суперкварталах слугуватимуть задоволенню потреб пішоходів. Рівень забруднення різко зменшиться, завдяки чому 94% населення не загрожуватимуть небезпечні рівні забруднення від атмосферних часток, а 73.5% не відчуватимуть шум сильніший за 65 децибелів.
Руеда та його команда порахували, що об’єм автомобільного трафіку після запровадження другої фази скоротиться на 21%.
Суперквартали та новий план транспортного руху в місті були схвалені попередньою міською адміністрацією на чолі з Хавьєром Тріасом. Новий мер, Ада Колау, та її адміністрація, є палкими прихильниками ідеї суперкварталів, і Руеда очікує та сподівається на завершення першої фази протягом двох років.
Суперквартали запроваджує не лише Барселона. Руеда працює й з іншими містами, і ця ідея вже розробляється у Віторії (країна Басків), Фероллі та Коруньї (Галісія).
«Не секрет, що гарні дні для автомобілів вже скінчилися», - каже фахівець з міського планування Ян Гель. – «У 2009 був пік використання автотранспорту у світі, і зараз іде скорочення. Автомобілі були гарною штукою на «Дикому заході», в Детройті в 1905 році. Дні автомобіля як універсального транспорту для будь-кого в світі однозначно закінчилися… У містах із щільнішою забудовою пішоходи чи велосипедисти добираються будь-куди значно швидше».
Барселона хоче стати найкращим у світі містом для людей, каже Сальвадор Руеда, і суперквартали – це спосіб відвоювати громадський простір, втрачений мешканцями протягом минулого століття. Тепер справа політиків – проявити сміливість та втілити цей план без зволікань.
