МВС Польщі перестало фінансувати сайт польських українців. Раніше кошти виділялися, як виданню «нац. меншини»

Спочатку про те, чому МВС. Це може видатися нісенітницею, але саме «силове відомство» у Польщі займається питаннями нацменшин. Портал PROstir.pl, головним редактором якого я є, утворився наприкінці 2013 року, як портал української національної меншини в Польщі.

Його видавцем є Об’єднання українців у Польщі, воно й звернулося тоді по фінансування, що гарантоване йому польським законодавством (нацменшини можуть звертатися по фінансування зі своїми проектами, відбір яких відбувається конкурсним шляхом).

У той час питаннями національних меншин займалося Міністерство адміністрації і оцифрування — воно прийняло рішення виділити кошти на цей проект, зауважуючи, зокрема, зростання української еміграції до Польщі і зростання зацікавлення тематикою українців Польщі.

Але з приходом до влади правоконсервативної партії «Право і справедливість» наприкінці 2015 року відбувся переділ міністерств. І питання нацменшин повернулося до Міністерства внутрішніх справ, де воно й знаходилося більшість часу періоду нової демократичної Польщі.

Таким чином держава від 1990-го року, — за винятком короткого періоду, коли справи меншин знаходилися поза МВС, — ніби підкреслювала, що нацменшини є підозрілим елементом, отже ними повинні займатися «силовики».

Коли влітку 2016 року в Польщі почалися не найкращі часи в польсько-українських відносинах — напад на українську церковну процесію в Перемишлі, прийняття Сеймом Польщі постанови про «геноцид на Волині», заборона головою МВС концерту української групи OtVinta у Варшаві за підозрою в «сприянні бандерівської ідеології», — портал PROstir.pl про це писав, явно не прославляючи «Права і справедливості».

Більше того — портал став активним в Україні, адже його автори додатково писали по ці події для українських ЗМІ.

Цієї п'ятниці я дізнався, що на наступний рік портал не отримає ані одного злотого фінансування. Напередодні, 21 грудня, у Варшаві відбулося спільне засідання комісії уряду і національних меншин — зазвичай на цьому підсумковому засіданні року представники організацій нацменшин Польщі обговорюють з чиновниками поділ коштів на кожен проект.

Цьогорічні переговори комісії не мали сенсу — адже представники нацменшин не отримали від уряду плану поділу коштів. Однак уже тоді нацменшини скаржилися на уряд за «непрозорість і відсутність зрозумілих правил».

Скрін-шот із сторінки порталу

Ідеться про те, що під час осіннього конкурсу — коли подаються заявки на проекти наступного року — заступник міністра МВС Себастіян Хвалек заявив, що цього року меншини отримають на третину менше коштів, ніж попередньо.

Ця заява мала місце під час тривання конкурсу, коли заявки вже подавалися, що загалом є порушенням процедури.

Проте оголошені пізніше результати конкурсу здивували багатьох, а особливо представників українських організацій. Дві українські регіональні організації, Союз українців Підляшшя і Українське товариство в Люблині, дістали удвічі менше коштів, ніж зазвичай.

Наступного року припадає 70-та річниця акції «Вісла» — депортації, яка торкнулася кожної української родини в Польщі. Жодна з трьох організацій, яка звернулася з проектом вшанування її жертв, не отримала на це ані одного державного ґроша.

Тим часом «Вісла» зазвичай у польському дискурсі буда неподільно пов'язана з питанням Волинської трагедії, як сторінка в історії, яка вимагає польського покаяння перед українцями.

Тепер, як видно, ні.

Міністерство не подаватиме обґрунтування того, чому воно позбавило коштів ті чи інші проекти. Проте у випадку вшанування жертв акції «Вісла» і порталу PROstir.pl це виглядає як політична помста за участь у дискусії про Волинську трагедію з альтернативною урядові точкою зору.

Адже ідеться про те, що вже існуючі проекти міністерство досі не ліквідувало повністю — у ситуації браку фінансування кошти обрізалися, часом сильно (мовляв, ну хай собі якось там переживуть), але все ж не писався «нуль». Так є тепер, наприклад, з білоруськими проектами в Польщі — телеканалом «Белсат» і «Радыё Рацыя», вони отримали менше фінансування, але не нуль. А ще — не критикували, ба навіть підтримували чинну польську владу.

Проте українцям - громадянам Польщі польська держава вирішила помститися більше. Моє суб'єктивне враження після перегляду списку «поганих», на думку міністерства, українських проектів — влада вирішила загнати українців Польщі у позбавлене пам'яті шароварне ґетто.

МВС хитро «вдарило» саме в ті проекти, на які українська громада не знайде коштів в інших програмах, поза МВС. Адже не тільки не підтримали вшанування акції «Вісла» чи спробували підірвати PROstir.pl, що був спрямований до молоді і мав розлогі контакти з українськими ЗМІ, — вбили також Український молодіжний ярмарок у Ґданську, великому місті на півночі Польщі.

Це був найбільший захід української молоді (як правило громадян Польщі), куди запрошували непересічних місцевих та українських виконавців (на його сцені в різні роки виступали Скрябін, ВВ, «Гайдамаки», «Пікардійська Терція», «ТНМК», «Тартак» та багато інших).

Цього року ярмарок був сороковим, ювілейним. І, як виявилося, може стати останнім.

польща україна меншини політика