Як Росія впливала на вибори в США: доповідь американської розвідки

Ця доповідь – це розсекречена версія довідки з грифом «Особливо секретно». Висновки в цьому документі є ідентичними до особливо секретної довідки, але він не включає повну супровідну інформацію, в тому числі специфічні розвідувальні дані щодо ключових елементів кампанії з впливу. Виходячи з цих редакцій, ми зробили мінімальні зміни суто задля кращої читабельності та зв’язності.

Ми не робили оцінок впливу дій Росії на результати виборів 2016 року. Розвідувальні структури США відповідають за моніторинг та оцінювання намірів, здатностей та дій іноземних структур; вони не аналізують політичні процеси в США або стан американської громадської думки.

Джерела

Багато ключових суджень у цій доповіді покладаються на дані з різноманітних джерел, які співпадають з нашим розумінням поведінки Росії. Розуміння російських зусиль – включно із специфічними кіберопераціями – та російських поглядів на ключових американських дійових осіб походять з численних достовірних джерел.

Деякі з наших висновків щодо симпатій та намірів Кремля базуються на поведінці лояльних до Кремля політичних діячів, державних російських ЗМІ та представників прокремлівських соціальних медіа. Усі вони або прямо використовуються Кремлем для передачі повідомлень, або є підзвітними Кремлю.

Російське керівництво вкладає значні ресурси як в іноземну, так і в домашню пропаганду, і вважає винятково важливим передачу того, що вона розглядає як послідовні, самопідсилювальні тези стосовно її бажань та «червоних ліній» - чи то щодо України, чи Сирії, чи щодо стосунків із США.

Головні висновки

Зусилля Росії щодо впливу на вибори 2016 року в США - це найновіший прояв довготривалих намірів Москви підірвати очолюваний США ліберальний демократичний порядок. Але ці дії продемонстрували значну ескалацію в прямоті, рівні діяльності та масштабах зусиль – порівняно з попередніми операціями. Ми вважаємо, що президент Росії Володимир Путін наказав провести у 2016 році кампанію із впливу, спрямовану на американські президентські вибори.

Метою Росії було підірвати довіру суспільства в демократичний процес у США, очорнити держсекретаря Клінтон та завдати шкоди її шансам на обрання і можливості стати президентом. Ми вважаємо, що Путін та уряд Росії проявив явну прихильність до обраного президента Трампа. Ми маємо високу впевненість у цих висновках.

• Ми також вважаємо, що Путін та уряд Росії прагнув сприяти електоральним шансам новообраного президента Трампа шляхом дискредитації, наскільки це можливо, держсекретаря Клінтон, та публічно протиставляючи її недоліки перевагам Трампа. Всі три агенції погоджуються з цим висновком. ЦРУ та ФБР мають високу впевненість у ньому, АНБ має помірну впевненість.

• Підходи Москви змінювалися протягом виборчої кампанії, залежно від російського розуміння електоральних перспектив двох основних кандидатів. Коли Москві здалося, що секретар Клінтон, імовірно, переможе на виборах, російська кампанія із впливу почала більше зосереджуватися на підриві її майбутнього президентства.

• Після дня виборів була виявлена нова інформація, яка в поєднанні з поведінкою Росії від початку листопада 2016 року збільшує нашу впевненість у наших оцінках мотивів та мети Росії. Кампанія впливу, організована Москвою, відповідала російській стратегії месиджів, що поєднує приховані розвідувальні операції – такі як кібердіяльність – з відкритими зусиллями російських урядових установ, державних ЗМІ, посередників від «третіх сторін» та проплачених користувачів соціальних ЗМІ, або «тролів».

Росія, як і її попередник - СРСР, має досвід проведення прихованих кампаній впливу, спрямованих на президентські вибори у США, у яких співробітники розвідки, агенти та замовні матеріали в пресі мали дискредитувати кандидатів, яких Кремль вважав ворожими до себе.

• Російські розвідувальні структури здійснювали кібероперації проти об’єктів, асоційованих з виборами 2016 року в США, у тому числі проти з цілей, пов’язаних з обома найбільшими політичними партіями країни.

• Ми заявляємо з високою впевненістю що російська розвідка (Головне розвідувальне управління Генштабу РФ, або ГРУ) використовувала особу відому як Guccifer та сайт DCLeaks.com для оприлюднення даних про об’єкти кібероперацій, - як публічно, так і у вигляді ексклюзивів для ЗМІ, а також передало матеріали на сайт WikiLeaks.

• Російська розвідка здобула та утримувала доступ до елементів різноманітних виборчих структур США – на рівні держави або штатів. Міністерство внутрішньої безпеки вважає, що види систем, які атакували чи компрометували російські агенти, не брали участі в підрахунку голосів.

• Державна пропагандистська машина Росії долучилася до кампанії впливу, вона стала платформою для месиджів Кермля до російської та іноземних аудиторій. Ми вважаємо, що Москва застосує уроки, отримані від організованої Путіним кампанії проти президентських виборів у США, у наступних акціях із впливу по всьому світу, в тому числі й проти США та їхніх виборчих процесів.

Російська кампанія впливу, націлена на вибори 2016 року в США

Путін дав наказ провести кампанію впливу на вибори в США.

Ми з високою впевненістю вважаємо, що президент Росії Володимир Путін наказав організувати в 2016 році кампанію, спрямовану на вибори президента США. Її системною метою було підірвати громадську довіру до демократичних процесів у США, очорнити держсекретаря Клінтон та завдати шкоди її електоральним шансам та потенційному президентству.

Ми також вважаємо, що Путін та влада Росії проявили явну прихильність до новообраного президента Трампа. Коли Москві здалося, що секретар Клінтон, імовірно, переможе на виборах, російська кампанія впливу зосередилася на дискредитації її майбутнього президентства.

• Ми також вважаємо, що Путін та уряд Росії прагнув допомогти новообраному президенту Трампу посилити його електоральні шанси, дискредитуючи секретаря Клінтон та публічно протиставляючи її недоліки перевагам Трампа. Всі три агенції погоджуються з цим висновком. ЦРУ та ФБР мають високу впевненість у ньому, АНБ має помірну впевненість.

• За нашими оцінками, Кремль, намагаючись вплинути на вибори у США, ставив перед собою довгострокову мету на підрив очолюваного США ліберального демократичного ладу, просування якого Путін та інші високопосадові лідери Росії розглядають як загрозу для Москви та путінського режиму.

• Путін публічно назвав публікацію «панамських паперів» (документи про власників офшорних компаній, зареєстрованих у Панамі – прим. перекл.) та допінговий скандал на Олімпіаді зусиллями США, спрямованими н а дискредитацію Росії. З цього можна зробити висновки, що він намагався використати аналогічні публікації для дискредитації іміджу Сполучених Штатів, і тим самим показати їхнє лицемірство.

• Путін, найімовірніше, прагнув дискредитувати держсекретаря Клінтон, оскільки він з 2011 року публічно звинувачував її в розпалюванні масових протестів проти його режиму наприкінці 2011-початку 2012 років, і тому що він озлоблений її коментарями, які він майже напевне трактував як зневажливі щодо нього. Ми вважаємо, що Путін, його радники та уряд Росії проявили явну прихильність до новообраного президента Трампа на противагу держсекретарю Клінтон.

• Починаючи з червня, Путін у публічних коментарях щодо президентських перегонів у США уникав прямої похвали на адресу Трампа, імовірно тому, що високопосадовці Кремля вважали, що будь-яка похвала особисто від Путіна отримає в США зворотну реакцію. Втім, Путін публічно вказував на переваги від заявленої Трампом політики співпраці з Росією, а прокремлівські персони високо оцінювали дружні щодо Росії погляди Трампа на Сирію та Україну. Путін публічно протиставляв ставлення Трампа до Росії «агресивній риториці» Клінтон.

• Москва також вбачала в обранні Трампа шлях до формування міжнародної антитерористичної коаліції проти Ісламської держави.

• Путін має значний позитивний досвід співпраці з західними політичними лідерами, чиї бізнесові інтереси роблять їх більш схильними домовлятися з Росією, - такими як колишній прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі та екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер.

• Путін, російські високопосадовці та інші прокремлівські експерти припинили публічно називати виборчий процес у США несправедливим майже відразу після виборів, бо Москва, імовірно, прийшла до висновку, що це контрпродуктивно до розбудови позитивних стосунків.

Ми вважаємо, що кампанія впливу була спрямована на посилення шансів новообраного президента Трампа шляхом дискредитації секретаря Клінтон та публічного протиставлення, яке йшло їй не на користь. Коли Москва вирішила, що секретар Клінтон, імовірно, переможе на виборах, російська кампанія впливу зосередилася на підриві легітимності Клінтон та руйнуванні її президентства від самого початку, включно з оскарженням підсумків виборів.

• Перед виборами російські дипломати публічно засуджували процедуру виборів у США і готувалися публічно поставити під сумнів достовірність результатів. Прокремлівські блогери готували кампанію в Твіттері з хештегом #DemocracyRIP («Вічна пам’ять демократії – прим. перекл.) у ніч виборів, очікуючи на перемогу секретаря Клінтон – про що свідчить активність їхніх соціальних ЗМІ.

Російська кампанія була багатосторонньою

Використання Москвою компромату під час виборів у США не мало аналогів раніше, але їхня кампанія впливу в усьому іншому відповідає довготривалій російській стратегії поширення месиджів, яка поєднує таємні розвідувальні операції – такі як кібернетична діяльність – з відкритими діями російських урядових установ, державних ЗМІ, посередників від «третіх сторін» та проплачених користувачів соціальних ЗМІ – «тролів».

• Ми вважаємо, що ці кампанії впливу схвалені на найвищому рівні російської влади – особливо ті, які торкаються політично чутливих тем.

• Кампанія Москви, спрямована проти виборів у США, відобразила роки інвестицій в її можливості, та досвід, відпрацьований у колишніх радянських республіках.

• Російські кампанії впливу за своєю природою є багатосторонніми, вони створені в такий спосіб, щоб можна було заявляти, що їх не існує. Для цього вони використовують поєднання агентів впливу, посередників, організацій, що виступають прикриттям, та операцій під «чужим прапором».

Москва продемонструвала це під час кризи в Україні 2014 року, коли Росія відправила військові підрозділи та радників на Схід України, але публічно це спростовувала. Кампанія Кремля, спрямована на вибори у США, використовувала оприлюднення даних, отриманих внаслідок хакерських операцій; втручання в виборчі структури США на державному та місцевому рівнях; та відкриту пропаганду. Збір Росією розвідувальних даних водночас надавав їй інформацію і уможливлював кампанію з впливу.

Кібершпигунство проти політичних організацій у США

Російська розвідка здійснювала кібероперації проти цілей, пов’язаних із президентськими виборами 2016 року в США, включно з цілями, пов’язаними з обома найбільшими політичними партіями США. Ми вважаємо, що російські розвідслужби збирали дані стосовно первинних виборчих кампаній, аналітичних центрів та лобістських груп, яких вони вбачали здатними формувати майбутню політику США. У 2015 році російська розвідка отримала доступ до комп’ютерних мереж Демократичного національного комітету, і зберігала його принаймні до червня 2016-го.

• ГРУ, імовірно, почала кібероперації, спрямовані проти виборів у США, в березні 2016-го. Ми оцінюємо, що результатом операцій ГРУ стало проникнення у особисті поштові екаунти посадовців Демократичної партії та політичних діячів. До травня ГРУ отримала великий обсяг даних з Демократичного національного комітету (ДНК).

Оприлюднення зібраних Росією даних

Ми вважаємо з високим рівнем упевненості, що ГРУ використала особу під псевдонімом Guccifer 2.0, сайти DCLeaks.com та WikiLeaks для оприлюднення даних про жертв кібератак – як для широкого загалу, так і у формі ексклюзивів для ЗМІ.

• Guccifer 2.0, який заявив, що є незалежним хакером з Румунії, протягом виборчої кампанії робив численні суперечливі твердження та фальшиві заяви щодо своєї російської належності. Повідомлення ЗМІ стверджують, що з журналістами контактувала більш ніж одна людина, яка називала себе Guccifer 2.0.

• Дані, які, за нашими оцінками, були отримані з поштових екаунтів внаслідок атаки ГРУ у березні 2016 року, почали з’являтися на сайті DCLeaks, починаючи з червня. Ми вважаємо з високою впевненістю, що ГРУ передала матеріали про ДНК та вищих посадовців Демократичної партії у WikiLeaks.

Москва, найімовірніше, обрала WikiLeaks через її самопроголошену репутацію про гарантування достовірності даних. Поширення через WikiLeaks не містили ознак очевидних підробок.

• На початку вересня Путін публічно заявив, що оприлюднення даних Демократичного конгресу на WikiLeaks є важливим, і назвав пошук джерела витоку інформації «відволіканням уваги», заперечуючи участь Росії в цих витоках на державному рівні.

• Основний міжнародний пропагандистський орган Кремля RT (до того Russia Today) активно співпрацював з WikiLeaks. Головний редактор RT відвідала засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа в посольстві Еквадору в Лондоні в серпні 2013 року, де вони обговорювали поновлення його контракту на трансляцію на RT – про що повідомили російські та західні ЗМІ. Російські медіа після цього оголосили, що RT стала «єдиною російською медіа компанією», що є партнером WikiLeaks і отримала доступ до «нових витоків секретної інформації».

RT регулярно висвітлює діяльність Ассанжа у співчутливому ключі і надає йому платформу для звинувачення Сполучених Штатів. Ці пов’язані з виборами дискурси відображують принцип дії російської розвідки, яка використовувала здобуту хакерами інформацію в зусиллях зі спрямованого впливу на аудиторію. Зокрема, проти таких цілей, як спортсмени-олімпійці та інші іноземні уряди.

Такі зусилля включали оприлюднення або підробку особистих даних, злам веб-сайтів, або публікацію електронних листів.

• Пріоритетною мішенню після Олімпійських ігор 2016 року стала Всесвітня антидопінгова агенція (WADA) – а саме, витоки інформації про американських спортсменів, здобутої, за нашою оцінкою, через ГРУ. Росія зібрала певні дані про цілі, пов’язані з Республіканською партією, але не вела зіставної за масштабами кампанії з оприлюднення цих даних.

Втручання російських хакерів у державні та місцеві виборчі установи.

Російська розвідка отримала доступ до елементів численних державних та місцевих виборчих установ. З початку 2014 року російська розвідка досліджувала виборчі процедури в США, і пов’язані з ними технології та обладнання.

• За оцінкою міністерства національної безпеки, види систем, щодо яких спостерігалася активність або спроби втручання росіян, не використовувалися під час підрахунку голосів.

Російські пропагандистські дії

Керована державою російська пропагандистська машина – яка складається із власне російського медійного апарату, підрозділів, спрямованих на закордонну аудиторію (таких як RT та Sputnik) та мережі квазіурядових тролів – долучилася до кампанії впливу, ставши платформою для ретрансляції месиджів Кремля на російську та міжнародну аудиторію.

Державні російські ЗМІ робили вельми схвальні коментарі щодо новообраного президента Трампа під час початкової та загальної виборчих кампаній, у той самий час систематично висвітлюючи в негативному ключі діяльність секретаря Клінтон.

• Починаючи з березня 2016 року, діячі, пов’язані з російською владою, почали відкрито підтримувати в ЗМІ кандидатуру Трампа. Ці дії були спрямовані на англомовну аудиторію. RT та Sputnik – ще одні фінансовані урядом Росії медіа, що виробляють про кремлівський радіо та онлайновий контент на багатьох мовах для міжнародних аудиторій – постійно представляли Трампа жертвою несправедливого висвітлення в традиційних американських ЗМІ, які, як вони заявляли, підпорядковані корумпованому політичному істеблішменту США.

• Російські ЗМІ прославляли перемогу Трампа як доказ підтримки Путіним глобальних популістських рухів – тема щорічної путінської конференції за участю західних науковців (Валдайські зустрічі – прим. перекл) – та як найсвіжіший приклад колапсу західного лібералізму.

• Головний путінський пропагандист Дмітрій Кисельов використовував протягом осені свою популярну телевізійну програму для представлення Трампа як аутсайдера, який став жертвою корумпованого політичного середовища та дефектної виборчої системи – аби не допустити його обрання, бо він хоче співпрацювати з Москвою.

• Прокремлівський рупор Володимир Жириновський, лідер націоналістичної Ліберально-демократичної партії Росії, заявив напередодні виборів, що у випадку перемоги Трампа в Росії будуть «пити шампанське» в очікуванні просування позицій Кремля в Сирії та Україні.

Висвітлення на RT секретаря Клінтон протягом всієї президентської кампанії було послідовно негативним і зосереджувалося на витоку її електронних листів та звинуваченнях в корупції, неналежному психічному та фізичному здоров’ї, та зв’язках з ісламським екстремізмом. Деякі російські посадовці ретранслювали російські месиджі з кампанії впливу про те, що обрання Клінтон може призвести до війни між США та Росією.

• У серпні пов’язані з Кремлем політичні аналітики запропонували помститися за негативні публікації західних ЗМІ про Путіна, оприлюднивши в ефірі фрагменти, пов’язані з імовірними проблемами зі здоров’ям у Клінтон.

• 6 серпня RT поширила англомовне відео із заголовком: «Спецтема від Джуліана Асанжа: Чи є у вікілікс електронний лист, за який Клінтон сяде в тюрму?» та ексклюзивне інтерв’ю з Асанжем під заголовком «Клінтон та ІДІЛ фінансувалися одними й тими ж грішми».

Найпопулярніше англомовне відео RT про Клінтон має назву «Як 100% «благодійності» Клінтонів були витрачені на їх же самих», воно отримало понад 9 мільйонів переглядів на платформах соціальних медіа. Найпопулярніше англомовне відео про новообраного президента Трампа, під назвою «Трампу не дозволять виграти», за участю Ассанжа, здобуло 2,2 мільйони переглядів.

• Особа, яка фінансує так зване Агентство з дослідження інтернету – розташовану в Санкт-Петербурзі фабрику професійних тролів – це близький союзник Путіна, пов’язаний з російською розвідкою.

• Журналіст, який є провідним експертом по Агентству з дослідження інтернету, заявив, що деякі екаунти в соціальних мережах, пов’язані з професійними російськими тролями – які раніше були задіяні в підтримці російських дій в Україні – почали підтримувати Трампа ще в грудні 2015-го.

Спроба впливу була найбільш нахабною за всю історію США

Російські намагання вплинути на президентські вибори 2016 року - це суттєва ескалація щодо явності, рівня активності та діапазону зусиль – порівняно з минулими спецопераціями, спрямованими на вибори в США.

Ми вважаємо, що кампанія впливу 2016 року відображає розуміння Кремлем глобальних ефектів, спричинених масовим витоком урядових та приватних даних США – здійснених WikiLeaks та іншими. І свідчить про розуміння цінності зрежисованих витоків для максимізації впливу компрометуючої інформації.

• Під час холодної війни Радянський Союз використовував розвідників, агентів впливу, підроблені матеріали та замовлені публікації в ЗМІ для очорнення кандидатів, яких у Кремлі вважали ворожими до себе, про що свідчить колишній архівіст КДБ. По завершенню холодної війни зусилля російської розвідки початково зосереджувалися на зібранні іноземних розвідувальних даних.

Протягом десятиліть російська та радянська розвідувальні служби збирали інсайдерську інформацію від американських політичних партій, яка могла допомогти російським лідерам зрозуміти плани та пріоритети нових адміністрацій США.

• Нелегальні агенти російської служби зовнішньої розвідки, арештовані в США в 2010 році, інформували Москву про вибори 2008 року.

• У 1970-ті КДБ найняла активіста Демократичної партії, який повідомляв інформацію про кампанію кандидата Джиммі Картера та плани його іноземної політики, про що свідчив колишній архівіст КДБ.

Операція на виборах стане «новою нормою» для наступних російських кампаній із впливу

Ми вважаємо, що Москва застосує досвід, отриманий під час кампанії, націленої на президентські вибори в США, у наступних кампаніях впливу – як у США, так і за їх межами. В тому числі і проти союзників США та виборчих процесів у цих країнах. За нашими оцінками, російські розвідувальні служби вважають їхню кампанію із впливу на вибори принаймні обмежено успішною, завдяки відчутній здатності впливати на суспільну дискусію.

• Путінські публічні погляди на витоки інформації дають підстави очікувати, що Кремль та його розвід служби продовжать використовувати хакерські операції, бо вважають, що це дає змогу досягнути бажаних Росії цілей порівняно легко і без значної шкоди російським інтересам.

• Росія шукала способів впливати на вибори в Європі. Ми вважаємо, що російські розвідувальні служби продовжать розвивати здатність надати Путіну варіанти дій, які він зможе застосувати проти США, виходячи з минулих практик та поточних зусиль.

За нашою оцінкою, відразу ж після дня виборів російська розвідка почала хакерську кампанію, спрямовану на чиновників уряду США та окремих осіб, пов’язаних з аналітичними центрами та неурядовими організаціями, що працюють в сферах національної безпеки, оборони на зовнішньої політики. Ця кампанія може надати матеріали для наступних кампаній із впливу, так само як і зібрати розвідувальну інформацію про плани та цілі нової адміністрації США.

сша пропаганда росія політика вибори трамп