Жодних реформ в економіці. Бачимо по структурі експорту з областей (Інфографіка)
Розподіл експорту України між областями вкотре малює допотопний стан української економіки, на цьому полотні ми не бачимо реформ. Лише родову нашу хворобу: високу залежність від руди, металу та харчів, що мають невелику додану вартість. Є невеликий ріст на Франківщині, де міжнародні інвестори відкрили трохи нових заводів.
Текст: Володимир Рапопорт
Основний Український експорт йде зі старих індустріальних регіонів. Компанії-експортери традиційно реєструють свої підприємства у Києві.
Україна у 2016 році експортувала головним чином аграрну продукцію, продукти її переробки, а також чорні метали. Майже чверть товарів та більше чверті послуг експортували фірми з Київської області. Ясно, що їх виробничі фонди могли знаходитися по всій країні.
Майже третина експорту - продукція старих індустріальних областей, в яких сконцентрована чорна металургія та видобуток залізної, марганцевої руд. До війни Донецька область експортувала більше, але зараз Дніпропетровська вийшла вперед, адже у ній, крім металургії та руди, є ще чимала аграрна складова.
Графіка інтерактивна, при наведенні мишкою на елемент графіки з'являється додаткова інформація.
Найбільше послуг після Києва надають Одеська та Миколаївська області, де знаходяться порти та курорти. В цих областях також помітні цифри експорту сільськогосподарської продукції.
Треба зауважити, що велика частина експорту послуг – транспортні послуги - зазвичай не розподіляються між регіонами.
Оскільки експорт усіх інших товарів дає менший внесок у статистику, то області, в яких немає металургії та незначний внесок аграріїв, значно відстають.
Так, у західних областях зазвичай експортують та надають послуги невеликі компанії та окремі підприємці, їх обсяги можуть і не потрапити до статистики.
Відповідно і сальдо зовнішньої торгівлі позитивне у старих індустріальних регіонах. А найбільш від’ємне – у Києві, мабуть імпортери там реєструються частіше, ніж експортери.
Імпорт переважає експорт у західних прикордонних областях, а також там, де є великі ринки і немає металургії – у Хмельницькій, Харківській, Київській.
Найбільше виріс експорт у Луганській та Івано-Франківській області. В обох випадках - це ефект низького рівня для порівняння. У Луганській відновлювались виробництва, зупинені під час військових дій (у першу чергу Алчевський МК, що у лютому 2017 знову зупинився через блокаду).
В Івано-Франківській також експорт невеликий і запуск нових заводів з випуску автокабелю, пральних машин та цементу вже суттєво вплинув на статистику. Тобто, зростання – результат активного залучення іноземних інвестицій. Але ці області – не останні у зовнішній торгівлі.
У Хмельницькій, Рівненській, Тернопільській експорт ще менший і у 2016 році впав ще. Скоріше за все там немає аналогічних іноземних інвесторів, як на Франківщині.
А от у старих індустріальних областях зменшення експорту. Насправді - це ефект низьких світових цін на нашу продукцію, котрі були на початку року. У другій половині вже почався ріст.
Розподіл експорту України між областями вкотре малює допотопний стан української економіки, на цьому полотні ми не бачимо реформ. Лише родову нашу хворобу: високу залежність від руди, металу та харчів, що мають невелику додану вартість.
Ті області, у яких ці виробництва знаходяться або зареєстровані, є лідерами в експорті. Чимало областей не мають значного експортного потенціалу і без активного залучення інвестицій і не матимуть його у майбутньому. А отже люди там житимуть бідно.
Активне залучення таких інвестицій безумовно змінить картину розподілу експорту між областями. Ті області, до яких інвестицій прийде найбільше, вийдуть на перші позиції.
Але поки статистика незмінна, бо інвестицій занадто мало.