Кооперативний вітряк для виробництва електроенергії: як я став його співвласником. Життя в Нідерландах

Не буду називати назву компанії, скажу лише, що вона не є лідером ринку, займає вузьку нішу і відома своїми ініціативами з популяризації відновлювальної енергії. Приємний жіночий голос уточнив мою особу, і повідомив, що оскільки я клієнт компанії вже тривалий час, то мені дається можливість купити шматок електровітряка. Чи, радше, орендувати. Терміном на п'ять років.

Приборкавши інстинктивний скепсис до телемаркетингу, я вслухався уважніше - і брови мої поповзли догори. Мені пропонували взяти участь у чомусь, схожому на краудфандінг або кооператив: збираються гроші на вітряк, який зменшуватиме витрати на електрику для кожного учасника. А якщо вироблятиме більше річної норми у 250 кВт⋅год - то ще й приноситиме прибуток, але це вже залежить від вітру.

Ціна питання — одноразовий платіж у 55 євро. Умови виглядали наскільки спокусливо, що мені, як людині, народженій в Радянському Союзі, важко вірилося, що це не шахраї. Я думав кілька хвилин - і зрештою дав згоду.

Один з цих вітряків працюватиме для мене. Автор фото Василь Горбачук

Поклавши слухавку, я знайшов на мапі місце, де буде стояти вітряк, і якийсь час дивився на ту крапочку. За нею ховалась вітряна електротурбіна, яка працюватиме особисто для мене.

Тобто, не тільки для мене, а ще для кількох тисяч чи навіть десятків тисяч людей, але тим не менш. Привіт, майбутнє, не роззувайся, так заходь.

Буденність

Та вітрякові кооперативи в Нідерландах - це не романтичне майбутнє, а звичайні будні. Перший такий кооператив з’явився ще у далеких 80-х роках. А першу вітряну турбіну, яка мала потужність усього лише 2.2 kW (кіловатт), голландець Генк Лагервей створив у 1973 році.

Розташування вітряка, що належить кооперативу

Вітряк, який запропонували мені, має потужність 3 MW (мегаватт), а це в тисячу разів більше, ніж перша експериментальна модель Лагервея, і в триста раз більше, ніж перша комерційна модель, випущена в 1979 році. Саме ця 10kW турбіна 1979 року випуску стала основою для перших голландських кооперативів початку 80-х.

Тоді громади скидались грошима, щоб купити собі бодай один вітряк, тепер же такі кооперативи володіють цілими парками вітряків, які, щоправда, не можуть рівнятись у розмірі з комерційними потужностями. Так і кортить запитати: а чим у цей час займались ми, «найбільш читаючі люди на планеті»?

В той час як у Нідерландах множились кооперативи з будівництва електровітряків, радянські кооператори будували дачі, смажили шашлики, відкривали публічні туалети і штампували “цілющі” мідні браслети.

Завдяки Чорнобилю

До середини дев'яностих ця галузь існувала в повній залежності від цін на нафту - як тільки вони знижувались, будівництво вітряків згорталось або заморожувалось. Нафтова криза початку 80-х посилила попит і сприяла розробці нових моделей вітряків, але це тривало не довго. В 1985 році цін на нафту знову впали, і перший голландський виробник вітряків збанкрутував.

Утім, головний конструктор Генк Лагервей не здався. У 1986 році він створив нову модель вітряка потужністю 75 kW, а Чорнобильська катастрофа, яка посилили інтерес до альтернативних джерел енергії, сприяла комерційному успіху вітряків Лагервея. Його турбіни, дуже застарілі за сьогоднішніми мірками, і досі можна побачити у різних Нідерландів.

Бажаємо штормової погоди!

Як же працюють голландські кооперативи вітряків? Правила постійно змінюються, зокрема, і через посилення ролі уряду у популяризації відновлювальної енергії. Нині на ринку є численні моделі розподілу згенерованої вітряками енергії. Розповім про ту, в якій мені запропонували взяти участь.

Загальний принцип дуже простий: впродовж року вітряк генерує енергію, яка зараховується пайовику, а в кінці року постачальник енергії підводить баланс, віднімаючи вартість згенерованої електроенергії від спожитої пайовиком. Ось і все, за великим рахунком. Далі йдуть подробиці.

Економія, яку можна отримати від участі в кооперативі, залежить від кількості згенерованої електроенергії, а остання, в свою чергу, залежить від сили вітру.

Вітер може бути слабшим, ніж очікувалось, але компанія гарантує кожному пайовику 250 кВт⋅год. Наприклад, місяць тому, підбиваючи підсумки за 2016 рік, компанія доповіла, що рік видався тихим, вітер дув з середньою швидкістю в 15.8 км/год і було згенеровано, в середньому, лише 199 кВт⋅год на один пай. Але, відповідно до умов кооперативу, усім учасникам зарахували мінімальні 250 кВт⋅год.

Чим сильніший вітер - тим більше можна заощадити на вартості електроенергії. Тож у щорічному звіті за 2016 компанія побажала усім клієнтам, щоб 2017 рік був по справжньому штормовим.

Така модель кооперації дозволяла пайовикам зловживати. Щоб обмежити шахрайство, ввели кілька додаткових правил - зокрема, обмежена кількість паїв, яку може купити домогосподарство. Енергія кооперативного вітряка не має покривати більше ніж 85% потреб в електроенергії. Є й інші обмеження і правила на різні випадки.

Ще одна тема, яка мене цікавила (з досвіду попередніх угод, які видавались надміру привабливими) - це додаткові платежі. Виявилось, їх немає. Усі витрати за обслуговування вітряка включені у вартість одноразового внеску. З кожного згенерованого кіловату, звісно, доведеться заплатити податок, втім, для членів кооперативу діє податкова знижка на доставку енергії.

Головна перевага кооперативу, якщо вірити заяві компанії-організатора, у тому, що володіючи вітровою турбіною, пайовик стає незалежним від підвищення цін на електроенергію, його ціна фактично зафіксована на п’ять років уперед.

Це означає, що такі речі як коливання ціни на нафту, або вибрики Росії з перекриванням постачання газу в Європу через Україну, вже не матимуть впливу на сімейний бюджет. Принаймні, в частині вартості комунальних послуг.

По-перше, це красиво

Як воно - бути співвласником вітряка? По-перше, це красиво. Коли гордість і естетичний екстаз дещо спадають, починаєш переживати: як він там? І тут в пригоді стає додаток для смартфонів, який у режимі реального часу показує, працює вітряк чи ні, і якими є темпи генерації електроенергії.

На скріншоті видно, що генерація розпочалась 13 січня 2017 року, з того часу, за два місяці, згенеровано 44,57 кВт⋅год. Зазначено поточну швидкість вітру (windkracht 2 означає 6-11 км/год), та кількість паїв (1 stuks)

На скріншоті видно, що генерація розпочалась 13 січня 2017 року, з того часу, за два місяці, згенеровано 44,57 кВт⋅год. Це означає, що такими темпами, не враховуючи сезонність, за 2017 рік можна сподіватись на 267,42 кВт⋅год, що становить приблизно 10% від річного обсягу споживання електроенергії нашою родиною. Також зазначено поточну швидкість вітру (windkracht 2 означає 6-11 км/год), та кількість паїв (1 stuks).

Проведемо нескладні розрахунки: аби повністю забезпечити себе вітровою електроенергією, нам треба до одного паю, який ми маємо, докупити ще вісім. Загалом усі паї коштуватимуть 495 евро.

Якщо розкидати їх на 5 років, виходить рівно 99 євро на рік – фактично, це собівартість нашої вітрової енергії. За умовами, її частка у нашому «енергобалансі» має складати не вище 85%. Ще 15% будуть традиційного походження, отже, річний чек за електроенергію складатиме 116 євро.

Для порівняння, у 2016 році за споживання такого ж обсягу енергії ми заплатили 126 євро (без податків та вартості транспортування).

Таким чином отримуємо економію в 10 євро на рік на генеруванні. Плюс варто порахувати знижку на витрати транспортування, які зазвичай вищі, ніж витрати генерування. Тут рахунок за електроенергію складається з двох частин: 1) власне ціни електроенергії, 2) вартості доставки її від виробника до вашої розетки.

Економія, можливо, не така вражаюча, але для прагматичних голландців такої суми - разом з усвідомленням, що вони споживають електроенергію з відновлювальних джерел - може бути цілком достатньо для прийняття рішення про участь у кооперативі.

кооператив електроенергія нідерланди досвід