Чотири д'Артаньяни, або вічно старі ліві. Зікора дивився, як об'єднуються КПУ і СДПУ(о)
В анонсі про проведення міжпартійного з'їзду партій, що входять до виборчого Блоку лівих та лівоцентристських сил було написано: він буде проходити в Міжнародному центрі культури та мистецтва. «У Києві відбудували якийсь Міжнародний центр культури та мистецтва», - подумав я і почав шукати його в Інтернеті. Виявлялося, що так тепер називають Жовтневий палац. До місця зустрічі підтягувалися «ліві», і було символічно те, що йшли вони свій з'їзд до палацу, у якому колись було НКВС, а потім він називався на честь їх революції. Між іншим, зараз їх рейтинг не більше 5%.
АВТОР: Антон Зікора
Я йшов на з'їзд, щоб почути від «лівих» щось нове, адже раніше комуністи були просто комуністами. А тепер до них приєдналася Соціал-демократична партія України (об'єднана), «Союз Лівих Сил» і Партія «Справедливість». Була надія, що в КПУ з'явилися нові ідеї. Та власне, новим тільки й було саме це об'єднання.
Справжній намір КПУ
Першим виступав Симоненко. Промови головного комуніста країни завжди відрізняються тим, що одна від одної не відрізняється ніколи. Петро Миколайович затаврував олігархічний режим, «що веде народ України до зубожіння», і пообіцяв виправити становище. Симоненко, як і інші оратори, не висловив ні тіні сумніву, що він потрапить до другого туру президентських виборів.
Також лідер КПУ заявив, що Блок лівих і лівоцентристських сил розробляє програму виходу України з кризи, яка буде розрахована на 5-10 років. Прихований месидж ясний: ми тут вам не одноденки, ми - надовго. Симоненко також повідомив, що Блок буде брати участь у виборах до Верховної Ради і до місцевих рад, де збирається взяти якомога більше голосів. Тим самим Петро Миколайович озвучив справжній намір Компартії.
Наступним був колишній соціаліст, екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. Виявляється, він, на відміну від свого шефа Олександра Мороза, не залишився плакати над розбитим коритом СПУ, а швидко створив свою політичну силу з соціал-демократичним відтінком. Тому на з'їзді було багато молодих людей із «Справедливості». На відміну від Мороза, Ніколаєнко завбачливо і акуратно поклав створену структуру під КПУ. На своєму з'їзді «Справедливість» підтримала висунення Симоненка в президенти. Вірне рішення - за це Ніколаєнко зможе потрапити до прохідної частини списку на майбутніх парламентських виборах.
Сам лідер партії сказав, що ліві сили приходять до влади ледь не в усьому світі - від Латинської Америки до Європи (насправді на останніх виборах у Німеччинісоціал-демократи пролетіли з тріском). Ніколаєнко сказав, що головним напрямом роботи Блоку лівих сил має стати триєдність справедливості, народовладдя і соціалізму. Хто б сумнівався, особливо щодо першого пункту.
Мрії про місця в парламенті
А взагалі у своїх виступах «ліві» традиційно записували до своїх лав Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку. Так було при Кучмі, коли олігархічна СДПУ (о) виставляла напоказ свою «лівизну». Так відбувається зараз, коли її лідер Юрій Загородній обнімається з КПУ. Подейкують, що саме в особі есдеків Симоненко знайшов щедрих спонсорів. Правда, один із засновників СДПУ (о) Леонід Кравчук вийшов з партії, коли дізнався, що вона підтримує комуністів. Цікаво, що реального власника СДПУ(о) Віктора Медведчука на об’єднавчому з’їзді не було. Чи означає це що його не буде і в списках кандидатів до ВР?
Молодий лідер Союзу Лівих Сил Василь Волга назвав помаранчеву революцію провокацією, яка вдалася. І це сталося у тому числі по вині «лівих». Тепер же однодумцям Волги треба набрати 30-35% голосів на парламентських виборах, щоб сформувати лівий уряд. Характерно, що на цих словах ніхто не помітив, щоб у лідера Союзу Лівих Сил якось неприродно розкотилася губа. Спочатку я подумав, що просто не помітив цього, але колеги, які спостерігали за виступом Волги, підтвердили: так, губа не розкочувалася.
Сенсації на з'їзді не сталося. Лідера КПУ Петра Симоненка було висунуто єдиним кандидатом на посаду Президента України від виборчого Блоку лівих та лівоцентрістськіх сил. За це рішення проголосували 792 з 795 зареєстрованих делегатів.
Цікаво, що на прес-конференції, присвяченій з'їзду, хтось з журналістів порівняв об'єднання Симоненка, Ніколаєнко, Волги і Загороднього з Канівською четвіркою, яка з тріском розвалилася. Загородній сказав, що краще їх порівнювати з чотирма мушкетерами, а «герої Дюма ніколи не програвали». Над цим, звичайно, можна сміятися, але треба визнати: «ліві» показали, як треба об’єднуватися.
Так, Симоненко зібрав під свої пропори далеко не найсильніших політиків. Але у них є свої структури. Так, між ними багато доктринальних протиріч, однак «ліві» розуміють: поодинці вони політичні трупи. Тому краще стримувати свої амбіції і висунути єдиного кандидата. У національно-свідомих політиків набагато менш розходжень, але їх рухи тільки розколюються.
