Як беркутівець Гончаренко «морозився» від повісток і доставки до суду (ВІДЕО)
У розпорядженні «Текстів» опинились відео спроб вручити повістки Гончаренку та не дуже успішні спроби конвою його затримати за ухвалою суду.
Автор — Ольга Худецька
У четвер, 6 квітня, Апеляційний суд міста Києва відпустив з-під варти беркутівця Гончаренка, який обвинувачується у низці злочинів, вчинених 18 лютого 2014 на Кріпосному провулку поблизу Майдану.
Зокрема, у:
• виконанні явно злочинного наказу на завершений замах на вбивство двох і більше осіб, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб за попередньою змовою з групою осіб;
• виконанні явно злочинного наказу на перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
• виконанні явно злочинного наказу на незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів.
Якщо суд визнає його винним, то за цими звинуваченнями може призначити строк позбавлення волі аж до пожиттєвого ув’язнення.
Окрім того, у статусі підозрюваного Гончаренко перебуває у справі нападу на журналістів Анастасію Станко і Костянтина Реуцького на пісочинському блок-пості у 2015 році. Саме під час цього нападу, кажуть журналісти, беркутівці озвучили відому фразу про те, що їм «нічого не було за Майдан, і тут також не буде нічого».
Слідство у справі Гончаренка вже завершено і передано до суду, а процесуальний статус беркутівця змінився з «підозрюваного» на «обвинувачений». Це означає, що доказів було зібрано достатньо, щоб офіційно оголосити йому обвинувачення, і, як кажуть, «довести справу до суду».
За кілька днів до завершення слідства суд вирішив взяти його під варту. Перед цим беркутівець перебував у Харкові під так званим нічним домашнім арештом із обов’язком з’являтись на судові засідання, а також до слідчого та прокурора за першим викликом.
Саме через порушення цих обов’язків Управління спецрозслідувань клопотало взяти його під варту у березні.
Зокрема, за словами слідчого й процесуального керівника, Гончаренко:
- уникав та фізично втікав від отримання повісток;
- не з’являвся за повістками без попереджень;
- не приїжджав на призначений час слідчих дій, з’являвся в інший час, коли проводились інші слідчі дії, і вимагав проведення «своєї» слідчої дії;
- не з’являвся на деякі судові засідання, наприклад на розгляд апеляції щодо його запобіжного заходу, через що засідання переносились; також не з’являвся на розгляд щодо продовження свого відсторонення, через що засідання також переносилось, і через відсутність продовження судом відсторонення він автоматично поновлювався на службі.
Коли за ухвалою суду слідчі з конвойною службою приїхали затримати Гончаренка для приводу до суду на розгляд зміни запобіжного заходу, на місце прибув колега Гончаренка — Ріяко, також підозрюваний у нападі на журналістів на пісочинському блок-пості. Він погрожував слідчому в особливо важливих справах Віталію Чернову.
— Вживав фрази на кшталт «Я особисто тобі **** [обличчя] розвалю», «Зараз приїдуть хлопці і вас усіх постріляють». Пізніше у приміщенні Харківського ГУНП Ріяко теж з’явився, поводив себе зухвало та провокативно, підбурював Гончаренка відмовлятись від доставки до суду у спецавтомобілі, — розповів «Текстам» слідчий Чернов.
У розпорядженні «Текстів» з’явились відео, які раніше демонстрували прокурори у суді, коли просили взяти Гончаренка під варту.
На одному з них видно, як беркутівець втікає від вручення повісток.
Слідчий з особливо важливих справ намагається вручити йому повістку на слідчі дії в присутності захисника, але Гончаренко втікає в будівлю суду, починає комусь телефонувати, намагається закрити обличчя від відеозйомки, намотує кола коридором, а після йде від слідчого, пояснюючи, що «хочеться в туалет».
На другому відео видно, як, незважаючи на ухвалу суду про затримання і примусовий привід, відмовляється йти до спецавтомобіля, загрозливо звертається до конвою, аби ті «навіть не намагались» надіти на нього наручники і відмовляється визнавати ухвалу суду про своє затримання, повторюючи, що він не затриманий.
На момент зйомки відео Гончаренко вже у статусі затриманого. Але беркутівець починає висувати слідчому вимоги, що хоче їхати до суду автобусом, або в кабіні разом з конвоєм, або автомобілем.
Спецпризначенець вмикає на телефоні, яким саме, ймовірно, додзвонився до свого адвоката, гучний зв’язок. Слухавка, підстрибуючи на столі, вигукує голосом беркутівського захисника Рибіна на адресу слідчого та конвою «ти што там, совсєм уже?! Ти щас сам у мєня пройдьош!».
У кадрі троє конвойних включно з командиром нерішуче мнуться. Слідчий раз по раз розпоряджається забезпечити доставку. Гончаренко займається своїми справами, зрідка огризаючись до конвою, що він «не затриманий», збирає якісь папери, робить нотатки і не злазить з телефона. Командир конвою без ентузіазму умовляє беркутівця — мовляв, у «стакан» саджати не будемо, у авто є пічка, все «як положено».
«У мене міжхребцева грижа!», — обурюється умовами транспортування силовик, у справі якого проходять потерпілими декілька десятків людей з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості.
Нерішучий конвой — з Харківського управління Нацполіції. Підрозділ Гончаренка належить до цієї ж територіальної структури.
Від свого поліцейського керівництва з Харкова він отримує для суду позитивні характеристики про сумлінну службу. Такі довідки підписують його командири навіть у період його перебування в СІЗО.
І в цілій харківській Нацполіції не знайшлось жодного електронного браслета, аби контролювати переміщення Гончаренка, хоча слідство на цьому наполягало.
Зрештою беркутівець таки був доставлений до Києва на те судове засідання. До нього не були застосовані кайданки, а дорогою він не відлипав від телефона, який відмовився здати. Суд обрав йому запобіжний захід, який 6 квітня був скасований під час апеляційного розгляду.
В апеляції 6 квітня адвокат Гончаренка послався на те, що утримання під вартою було призначено Печерським судом на 60 діб «у рамках досудового слідства», а слідство, мовляв, уже завершено, так що рішення нібито неактуальне. Судячи з подальших питань головуючого судді Присяжнюка, він прийняв цю позицію.
Проблема в тому, що слідство було завершено після того, як його взяли під варту.
«Апеляція повинна була переглянути законність рішення про утримання під вартою за обставин, які існували на момент рішення, а не на сьогодні», — каже захисник Олена Сторожук з Адвокатської дорадчої групи.
«Саме так. Зараз мали переглядати законність винесення попереднього рішення. Питання запобіжного заходу після завершення досудового розслідування розглядається в попередньому розгляді [судом, який розглядатиме справу по суті]», — погоджується адвокат родин загиблих на Майдані Євгенія Закревська.
Тим не менш, рішенням суду Гончаренко було звільнено з-під варти і не присуджено навіть домашнього арешту. «Беркут аплодував стоячи», — напише пізніше після у своєму фейсбуку волонтерка Ольга Олександрівська, присутня на засіданні.
Керівник Управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк рішенням здивований. Він каже, що колись саме апеляційний суд поклав на Гончаренка обов’язки, які той порушив. І саме за порушення покладених апеляційних судом обов’язків він опинився під вартою знов. А тепер утримання під вартою скасовує цей же Апеляційний суд.