Парковка у центрі Києва має коштувати дорого. Зараз можна не платити взагалі
Від сьогодні, 10 серпня, мерія запровадила безготівковий розрахунок за паркування. Парковки де-факто стають безкоштовними. Бо за чинним законодавством змусити водіїв платити безнал, ще важче, ніж готівку. Так, це знищить армію паркувальників. Але не поспішайте радіти: вони хоч і корумповані, однак відіграють корисну роль «санітарів лісу» — зменшують кількість машин у центрі.
Текст: Анатолій Дмитрів
Із директора в паркувальники
Я познайомився з ним на філологічному факультеті. Вчився він не дуже, але оскільки мав спарену українсько-англійську спеціальність, то й іноземною мовою сяк-так володів. Я анітрохи не здивувався, коли дізнався, що Іван після отримання диплому не став працювати за фахом, а влаштувався директором невеликого місцевого авторинку.Та коли кілька років тому зустрів його поблизу вокзалу в Києві в одязі паркувальника, я втратив дар мови.
Він зі своєю звичною комунікабельністю охоче розповів, що нова робота йому подобається, що працює паркувальником він уже четвертий рік і заробляє щонайменше тисячу доларів на місяць.
Я тоді нічого не питав про те, як він опинився в Києві і що стало з його авторинком. Коли життя змітає людину і кидає у самий низ, не варто згадувати минуле. Чесно кажучи, я тоді не повірив про заробітки у тисячу доларів.
Тепер, коли почав працювати над матеріалом про столичні парковки, я згадав про Івана і спробував відшукати його. Знайшов у Нью-Йорку.
«Зараз, озираючись назад, точно можу сказати: хороший це був час, коли я працював паркувальником у Києві, — розповів Іван через Facebook. — Не знаю, як ти хочеш подати цей матеріал, але ти маєш зрозуміти головне: паркувальник — не злодій; кожна гривня, яку він несе додому, належить йому».
Іван не приховував нічого: «Влаштуватися на цю роботу неважко, важко втриматися на ній. Працював я здебільшого в Шевченківському районі, і у мене відразу «пішло». Зашибав я з восьмої ранку до шостої вечора. Деколи й довше, щоб більше заробити. У кожного паркувального майданчика свій план. У мене він становив спочатку 250 грн на день ($31), а коли я звільнявся, було вже 350 грн на день ($44). Частину цієї суми треба було засунути до паркомату, а решту віддати бригадиру».
Корупційні механізми й неправедні заробітки не бентежили його, він вважав і вважає їх нормальною роботою: «Моя офіційна зарплата на той час становила 200 грн на місяць, потім її підняли до 400. Ще 7—10 тисяч гривень я заробляв сам. Щодня виходило в середньому по 300 гривень. У вдалий день — 500.
Максимум я клав до кишені 1100 гривень на день — майже $140 за тодішнім курсом. Але таке бувало рідко. Чеки та інше — то дурниця. Їх ніхто і ніколи не перевіряє, але якщо хтось просив, я давав».
Завершив свою розповідь Іван такими словами: «Це чесна професія: хочеш заробити більше — працюй. Багато людей з цього живуть. Це просто бізнес. Звичайний такий, як скрізь…»
Багато водіїв думає, що паркомати, які іноді стоять на київських вулицях, не працюють. Насправді вони в робочому стані, але потрібні лише одній людині — паркувальнику, який наприкінці робочого дня закидає до автомата певну мінімальну суму.
І варто знати, що чек рятує ваші гроші від потрапляння до чужої кишені. Усі гроші, за які видано чеки, потрапляють до міського бюджету.
Паркувальників чекають важкі часи. Та вони як «санітари лісу» — необхідні мешканці кам'яних джунглів.
На межі рентабельності
Розпоряджається усіма столичними парковками комунальне підприємство «Київтранспарксервіс». За словами в.о. директора Валентина Касапчука (поки ми готували матеріал, Кличко вчергове змінив в.о. директора КП, і станом на 10.08.2017 цю посаду обіймає вже Олександр Шестаков — до речі, вдруге за рік), на місяць його підприємство заробляє 2—2,4 млн грн. За 4 місяці цього року служба столичного паркування отримала 7,4 млн грн доходу, витративши на утримання мережі паркувальників 7,8 млн грн.
У чому ж річ? Представник урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупціїї» та експерт Коаліції громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ» Оксана Величко провела цікаві підрахунки.
«Навіть за наявних жалюгідних тарифів на парковки столиця має отримувати 11 млн грн на місяць — уп’ятеро більше, ніж є насправді, — розповіла Текстам Оксана Величко. — Це без урахування 8 тисяч необлікованих машиномісць, розташованих на 70 парковках, про які столична влада начебто «нічого не знає».
На рівні заступників Кличка справді ідуть дискусії на тему «скільки ж у нас насправді паркомісць?» Лунали навіть ідеї зробити всі парковки абсолютно безкоштовними, бо все одно ніхто не знає, скільки їх, а зібрані гроші до бюджету не доходять. Слава Богу, цю смертельну для міста ідею поховали, хоча й за нинішньої ціни паркування можна вважати практично безкоштовним.
Чесна парковка
Щоб дослідити, скільки ж місто втрачає, київська група Реанімаційного пакету реформ найняла «нових паркувальників» із зарплатою в 10 тисяч гривень на три місяці для п’ятьох майданчиків. Ніхто з нових ніколи не перетинався із «паркувальним бізнесом». І за їхньою роботою стежать контролери. І вже за декілька тижнів доходи зросли більше, ніж у 5 разів.
«На площі Івана Франка новий паркувальник щодня здає близько 1000 грн, — розповідає Величко. — Це при тому, що старий паркувальник здавав лише 200 грн. На інших парковках приблизно та ж сама картина».
Ініціативу «Чесна парковка» підтримав власник столичних парковок — Київтранспарксервіс.
«Нас дуже цікавить аналіз, що його роблять учасники проекту, — говорить в.о. директора «Київтранспарксервісу» Валентин Касапчук. — Ми теж проводимо щоденний аналіз, і хотіли б порівняти результати».
Експеримент виявив також, що більшість водіїв не просять чек, а найбільш нахабні взагалі не платять. І їм нічого не зробиш.
144 водії на трьох парковках протягом одного тижня не заплатили за те, що їхній автомобіль займає загальний простір. Хтось казав, що живе чи працює тут, а тому нікому не зобов’язаний платити; хтось козиряв службовими посвідченнями, а хтось відверто посилав людей у помаранчевих безрукавках.
Треба дорого
Як стверджує видання «The Economist», дешеві паркомісця — це смерть для міста, бо воно перетворюється на гігантську парковку, де немає місця людям.
Тому міста розвинених країн намагаються зробити якомога більше місця для пішоходів, усіляко обмежуючи кількість автомобілів у місті: від введення плати за в'їзд до центральної частини міста і дорогої парковки до звуження проїжджих частин, аби автомобілі не літали по місту.
Автор згаданої статті також доводить, що за паркомісце повинні ДОРОГО платити і ті, хто ставить свою автівку біля свого будинку. Парковка має бути настільки дорога, щоб стимулювати людину взагалі відмовитися від автомобіля і пересісти на громадський транспорт чи таксі.
Пропозиція ТЕКСТІВ: парковка в центрі має коштувати щонайменше стільки, скільки в середньому коштує дві поїздки на таксі — тобто близько 200—300 гривень на день.
А тут у Києва проблеми. Мережа громадського транспорту розвинена у місті вкрай слабо. На авто часто ви можете добратися до потрібного місця за 5—7 хвилин, а на автобусі або в метро, враховуючи дохід пішки до зупинки, очікування автобуса чи спускання/піднімання безкінечними ескалаторами метро, забере цілих 40.
Зрозуміло, що впроваджувати дорогі парко місця, не створюючи комфортний міський транспорт, нерозумно.
Але це проблеми майбутнього. Зараз актуально для міста хоча б розібратися, скільки реально існує паркомісць, скільки вони приносять грошей, і змусити платити водіїв хоча б нинішні копійки за паркування.
Київський максимальний тариф — 10 грн на день. Неофіційно в найпопулярніших місцях просять 20 грн.
«У великих містах Європи така послуга становить близько 10 євро, — говорить Величко. — Якщо люди хочуть зекономити, краще нехай користуються громадським транспортом».
Європейський досвід свідчить, що вартість паркування повинна бути регулятором довжини і кількості транспортних корків, громадського простору.
Потрібний закон нікому не потрібен
«Без закону, який би карав водіїв за несплату парковки, виникає чимало проблем, — переконана Величко. — Навіщо інвестору будувати підземний паркінг, якщо він знає, що водії можуть безкоштовно ставити машини вздовж вулиць? Тому підземні паркінги практично порожні».
Член Антикорупційної ради при Кличкові Михайло Серебряков пояснює деталі законотворчої кухні: «Зміни, які він пропонує, вкрай непопулярні серед багатьох, і депутати бояться накликати на себе їхній гнів. Дев’яти мільйонам водіїв вигідно платити копійки за паркування, або й взагалі не платити нічого. Армію паркувальників, які кладуть до кишені значну частину надходжень від парковок, також цілком влаштовує нинішній статус-кво».
І все ж, крок за кроком, реформатори домагаються перетворень. За словами Оксани Величко, сьогодні законопроект підтримують усі фракції парламенту, за винятком Народного фронту. Але і деякі лідери «фронтовиків», такі як Антон Геращенко, виступають за прийняття нових правил гри на паркувальному ринку. Черговий раз поставити законопроект на голосування планують восени.
Наше інтерактивне відео, на якому можна побачити, скільки машин реально паркується на офіційній парковці протягом дня, дивіться тут.
Чого хочуть реформатори
«Реанімаційний пакет реформ для Києва» вимагає від мера Віталія Кличка:
1) Вивести з тіні майже 8000 паркомісць.
3) Особисто підтримати у Верховній Раді України законопроект про реформу паркування.
4) Провести на конкурентних засадах пілотні проекти для тестування найкращих рішень з організації паркування на вулицях міста.
5) Після легалізації тіньових паркувальних майданчиків та ухвалення закону провести прозорий інвестиційний конкурс на створення та впровадження автоматизованої системи контролю паркувального простору.
6) В ініціативному порядку запросити потенційних інвесторів для попереднього обговорення технічних рішень, що можуть допомогти місту вирішити проблему паркування.
7) Провести широку публічну дискусію з експертами, інвесторами, ІТ-спеціалістами, в рамках якої обговори технічні рішення щодо наявних у них пропозицій. Такий формат дозволить зібрати пропозиції інвесторів та залучити експертну спільноту для аналізу та прийняття найбільш ефективних рішень.
