Криза в будівництві. Хто поклеїть золото на стіни?
ЗМІ кажуть, що сьогодні вітчизняний будівельний бізнес виявився однією з найбільш уразливих перед світовою фінансовою кризою галузей. Про те, як сприймається ця криза зсередини, ми розмовляємо з тими, хто стикається з нею кожен день.
З будівничими бесідував: Антон ЗІКОРА
Мої співрозмовники - Роман, директор фірми, яка займається будівництвом і ремонтом, і його підлеглий Сергій - майстер-альфрейник, високохудожній маляр, праця якого дуже дорого цінується. Вони кажуть, що нормальні будівельники переходять на ремонт.
- Романе, ми якось зустрічалися кілька місяців тому. Ти по ходу поскаржився на неплатежі. Це у твоєму бізнесі актуально і сьогодні?
- Загалом - так. Мені, наприклад, Київміськбуд вже рік і два місяці не віддає борг. У цілому ж на нашому ринку склалася така ситуація, коли припинили довіряти малознайомим людям. Раніше було трохи інакше.
- Що ще?
- Сьогодні замовники практично відмовилися від послуг дизайнерів. Вони самі купують журнали, вивчаючи науку дизайну по них. Люди економлять, обираючи найпростіші рішення.
Також замовники практично відмовилися від ідеї так званих «розумних будинків» (це коли в оселі автоматизовано опалення, звук, водопостачання, безпека, освітлення, опалення тощо - ZaUA.org).
Різко впали розцінки на виконання робіт. Якщо раніше встановити розетку коштувало десять доларів, то зараз - п'ять.
Установка супутникової тарілки коштувала двісті доларів, зараз - 130, а то й менше.
Минулого літа практично ніхто не купував і не встановлював кондиціонери. По-перше, не було спеки, по-друге, - грошей.
Все це має свої плюси. Сьогодні вигідно робити ремонти.
Щоправда, обсяги продажів будматеріалів практично не впали, але тепер люди переходять на все китайське або вітчизняне.
- Ти кажеш, робота подешевшала, але називаєш ціни в доларах, а не в гривнях. Але гривня впала теж. І якщо рахувати в національній валюті, то майже нічого не змінилося, кризи немає...
Сергій:
- У мене, наприклад, зараз мало роботи саме в моїй сфері. Якщо раніше було достатньо замовлень зробити щось під «венеціанський мармур», за що дуже добре платили, то зараз доводиться виконувати іншу, менш приємну, працю.
Хоча, схоже, у дуже багатих людей в житті нічого не змінилося.
У мене є знайомий, який займається клейкою золота.
Він наносить сусальне золото на стіни і багети в найбагатших будинках України - і має замовлення, розписані на два місяці вперед.
Тож якщо надумаєш йому сказати: «Прийди до мене, поклей золото», він не відразу прийде.
Роман:
- Нещодавно ми робили в Дніпропетровській області один будинок з позолоченими кранами і унітазами, так там один басейн коштує сорок мільйонів доларів.
- Таки сорок мільйонів?
- Сорок. А то й більше.
- Тобто у вас замовлень вистачає?
- Загалом - так. Вчора були переговори про утеплення багатоповерхового будинку. При цьому люди хотіли, щоб їм було зроблено на сто гривень, а платили п'ятдесят.
Я розумію, що те саме можна зробити за тридцять - і навіть заробити. Однак я відмовився, тому що в мене були інші замовлення, вигідніші. Там, де платять сто.
- А скільки отримують ваші наймані працівники? Їм платять поденно?
- У мене є тільки один робітник, якому плачу поденно - по 150 грн щодня. Він не кваліфікований фахівець, а різноробочий. Інші, звичайно, отримують більше, але не кожен день.
- Фактично так, як і до кризи?
- Криза зачепила випадкових людей на нашому ринку, багато з яких прийшли сюди рік-два тому. Уяви, сидів чоловік у селі, пас кіз, а потім вирішив стати плиточником і сказав: «Хочу заробляти сто баксів на день».
Сьогодні цей чоловік відправився назад до своїх кіз, тому що в нього таке покликання. Тому що він робити нічого іншого не вміє. Момент сінокосу для нього пройшов.
Адже як було до кризи? Людям платили просто за те, що вони виходили на будівельний майданчик. Вийшов - на тобі грошей.
Вони, звичайно, працювали, але працювали погано. Ось для них і настала криза, ринок їх сам злив, а для майстрів, для тих, хто дбав про підвищення свого рівня, робота знайдеться завжди.
Роботи в будівництві сьогодні непочатий край. Інше питання, не всі люди хочуть і вміють працювати.