Життя на плавунах. Як Київ сповзає у Дніпро і хто його тримає
Успенський собор Києво-Печерської лаври впав, розвалившись на чотири частини. Ця апокаліптична подія датована 1230 роком. Вона пов'язана зі звичайним для Києва явищем — зсувом. Правий берег — практично вся історична частина міста — стоїть на пагорбах. Вони майже повністю складаються з лесової породи, яка, увібравши в себе велику кількість рідини, розбухає й перетворюється на податливу багнюку.
Автор: Кирило Степанець, краєзнавець; графіка: Олександр Оксимець
Повністю статтю про зсуви і те, як їм протидіють, читайте тут
Волога акумулюється в надрах, утворюються так звані пливуни. Коли суміш із глини, піску й води досягає критичної маси, гори, які зовні здаються непорушними, розпадаються на шматки. Потужні потоки дощової води можуть розмити ґрунт, і тоді дуже швидко відвалюються брили землі, а з ними й будівлі.
На рубежі XIX і XX століть Київ охопила так звана будівельна лихоманка. Їй сприяли стрімке промислове зростання й інвестиції, вкладені в місто. Один за одним на місці провінційних двоповерхових будиночків почали виростати розкішні прибуткові будинки. Тепер повідомлення про зсуви стали справою буденною.
До середини 1990-х років в Києві було зафіксовано вже близько ста зсувонебезпечних місць, сорок із яких були активними. У 1997 році стався потужний обвал ґрунту по вулиці Кудрявській, 31/33. Цей 13-поверховий будинок звели в 1976-му прямо на окрайці Кудрявської гори, над Глибочицькою балкою. У 2013-му зсув на цій ділянці повторився, тепер він зачепив більше десятка гаражів. Нині жителі багатоповерхівки бояться, що наступна катастрофа зруйнує й саму будівлю.
Стара підпірна стіна, збудована тоді ж, коли й будинок, вже не витримує навантаження. Місцеві навіть намагаються паркувати автомобілі подалі від схилу.
Але якщо ви живете на київських пагорбах - не переживайте. Міцний фундамент і СУППР тримали Київ досі - й втримають його надалі.
Київські гори від зсуву утримують 100 кілометрів підземних конструкцій. Як вони влаштовані? Читайте тут
