11 років у ЄС. Прикордонна Румунія не надто відрізняється від України (Фоторепортаж)
Отже, враження від перших відвідин Румунії. Якщо коротко - країна дуже подібна до України, принаймні Мараморщина, якою ми подорожували. Багато бідно вдягнених людей, жіночок у хустках, які продають щось просто з землі. Дуже брудно, сміття більше, ніж у нас, особливо на берегах річок. Цілком пристойні будинки констрастують із жахливими халупами і опалюваними дровами багатоповерхівками.
Подорожував: Тарас Шамайда
Українські залізничні станції - просто палаци порівняно з румунськими. Але приміські потяги тут - дуже зручні, дороги - з нормальним покриттям, розміткою і знаками.
Є дуже цікаві місця, які варто відвідати: неймовірна дерев'яна готика, веселий цвинтар у Сепієнці, надзвичайно потужний музей комуністичного режиму і опору в Сигеті. І звичайно - завжди гарні Карпати.
В цій місцевості - багато українців, є українські школи, церкви, окремі села всуціль українські.
Загалом же переконався в тому, що всі розмови про "неготовність" України бути в ЄС (не кажучи вже про отримання перспективи членства) - від лукавого. Не вірите? Дивіться фото і підписи до них із країни, яка вже 11-й рік є членом ЄС.
Автобусні зупинки на трасі - зовсім як у нас. За зупинкою - табличка про величезні штрафи за накидання сміття і під нею - гори цього самого сміття.
Веселий цвинтар у Сепієнці. Справді унікальний життєствердний підхід до смерті. Замість сухих фото і сумних написів - кольорові малюнки й іронічні вірші-епітафії.
Барвиста церква біля веселого цвинтаря в Сепієнці
Нижче - Дерев'яна готика Сепієнци
Річка в центрі міста Борша. Без коментарів.
Борша. Вертолітний майданчик біля лікарні.
Центр Борші весь розмічений велодоріжками, однак використовуються вони (як і в цілому тротуари) переважно для паркування автівок.
Сараї для дрів у дворі багатоповерхівки. Яку опалюють цими дровами.
Контрасти.
Привокзальний бар у Вішеу де Жос.
Памятник жертвам комунізму у музеї комуністичного режиму і антикомуністичного опору в Сигеті.
Більше фотографій тут