М

Міста не знають, куди дівати гроші. На банківських рахунках громад з’явилися мільярди

Реформа управління країною, відома як децентралізація, дала містам, селам і містечкам нові повноваження й нові доходи. Станом на 1 листопада минулого року на рахунках місцевих рад назбиралося 79,6 млрд грн невитрачених грошей, повідомляє міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. І місцеві керівники часто не знають, що з цими грошима робити.

Автор: Анатолій ДМИТРІВ

Бюджети проїдання

«Депутати та керівники громад зовсім не розуміють, що таке стратегія. Переважна більшість бюджетів є бюджетами проїдання. Адже ремонтувати дороги та міняти вікна можна до безкінечності, та навряд чи це призведе до глобальних змін», - говорить експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Коли у громад з’явилися кошти, то у частини керівників виникла мода на створення нових комунальних підприємств. Таким чином, виникають нові робочі місця, але фінансуються вони з того ж таки бюджету, на самоокупність виходять не завжди, стаючи тягарем для громади.

Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук на своїй сторінці у Facebook пише: «Рецепт заробляння висувають простий: створимо комунальне підприємство і будемо багатими та щасливими. Ідеї різноманітні: сироварня, кулінарія, електростанція, переробний завод, швейна майстерня…

Друзі, не придумуйте велосипед там, де він не їде. Заробіток для громади приносять різноманітні приватні бізнеси, які там є. Це податки та орендна плата. У країнах з ринковою економікою комунальні підприємства не можна створювати у галузях, що знаходяться поза сферою відповідальності місцевої влади, оскільки це буде недобросовісною конкуренцією».

Після Майдану в Україні було змінено принцип наповнення місцевих бюджетів. І багато громад почали отримувати незвично великі доходи, та не всі знають, що з ними робити. Фото заставочне

Ще частина кладе гроші на депозит. Голова Слобожанської ОТГ Дніпропетровської області Іван Камінський у коментарі Текстам пояснює, що за нинішніх умов тримати гроші на депозиті – найраціональніше рішення. «От ми почали втілювати проект з благоустрою селища Слобожанське на суму 12,5 млн грн, - каже він. - По ньому довелося пройти п’ять тендерів, кожен з яких тривав по місяцю-два. А потім були ще процедури отримання цілої купи дозволів та процедури укладення договорів з підрядними організаціями. Весь цей час капали відсотки. Загалом, за рахунок відсотків від подібних депозитів ми утримуємо весь апарат селищної ради та виконкому громади».

Пошук інвестора

Інший шлях для заробітку очільники громад бачать у залученні одного потужного інвестора. Достатньо відкрити у громаді завод на 200-300 робочих місць, щоб вона отримувала мільйони гривень ПДФО щомісяця. Але пошук такого інвестора є доволі непростою справою.

Теоретично, економічна ситуація сприяє приходу, принаймні, європейського бізнесу: робоча сила в Україні коштує набагато дешевше, ніж у Євросоюзі, а витрати на логістику у зв’язку з географічною близькістю нашої держави до ЄС мінімальні.

Так, наприклад, у Коломиї Івано-Франківської області наприкінці серпня цього року запрацював завод компанії Leoni, який виготовляє кабельні мережі для автомобільної промисловості. У селі Княгининок під Луцьком вже будують найбільший в Україні завод із шокової заморозки ягід та фруктів. Міжнародні гіганти Fujikura та Delphi нещодавно оголосили про плани відкрити на Вінничині заводи на кількасот робочих місць.

Однак самого лише бажання громади знайти інвестора - замало. Про це Текстам розповів голова Старосинявської ОТГ Хмельницької області Віталій Здебський. Наступного року у його громаді запрацює один з найбільших у Європі заводів із переробки сої. «Пошук інвестора був роботою не одного дня, – каже пан Віталій. – Про ділянку у селі Адампіль я інформував усіх зацікавлених не менше тридцяти разів. Той інвестор, який врешті-решт дав згоду на будівництво, обирав між трьома населеними пунктами. Тож ми мали витримати конкуренцію».

За словами Віталія Здебського, перемогти у цій боротьбі його громаді вдалося завдяки непоганій ділянці (до неї були підведені світло, газ та залізнична колія), а також добре розробленій схемі планування територій.

«Робота була витратна – і за грішми, і за часом, - розповідає він. - Одного року ми зробили топографічну зйомку місцевості, іншого – нанесли її результати на карту. Витратили чималі, як на той час, кошти, але завдяки приходу інвестора ця справа окупилася».

Сонячне щастя

Коли таких інвесторів кілька, це може докорінно змінити ситуацію у громаді. Наприклад, міський голова Тростянця Сумської області розповів, що за 8 років його роботи на цій посаді до міста вдалося залучити понад 200 млн доларів інвестицій.

Найактуальніший напрямок інвестицій – сонячна енергетика. Скажімо, у Веселівській громаді Запорізької області такий об'єкт побудували на колишньому незаконному сміттєзвалищі.

«Ми вирішили будувати сонячну електростанцію вартістю понад 400 млн грн саме у Веселому, тому що весь процес узгоджень був прозорим, – каже представник інвестора, генеральний директор компанії «Хімічні авіаційні технології» Віталій Яригін. – Ми отримали 28,5 гектарів абсолютно законно. Якби не ця прозорість, ми б не брали землю у Веселому, а шукали б інші, зручніші для нас локації».

За словами голови Веселівської громади Петра Кіяшка, місцевий бюджет отримуватиме від цієї електростанції близько 500 тис. грн на рік орендної плати. До того ж, завдяки їй у громади з’являться близько десяти робочих місць.

Відтак, голови громад тепер наввипередки звітують про початок будівництва сонячних електростанцій на своїх теренах. Український зелений тариф робить сонячну енергетику шалено вигідною, а допомога громад в оформленні документів та дозволів стає для інвесторів додатковим стимулом.

Читайте також:Зупиніться! В Україні слід негайно припинити будівництво сонячних електростанцій по чинному зеленому тарифу

бюджет децентралізація реформи гроші

Знак гривні
Знак гривні