Після різкого падіння в 2014 році українські зарплати щороку поступово ростуть. Чому?
Світові ціни на сировину зростають, а український експорт – це сировина. Збільшується продуктивність праці. Роботодавці відчувають конкуренцію за робітників. Постамайданна влада зменшила градус популізму і припинила штучно занижувати комунальні тарифи, плату за проїзд та інші регульовані державою ціни.
Збір даних: Дмитро Бобиренко, пояснення: Володимир Раппопорт
Зростання зарплат в умовах війни і втрати частини промислових підприємств та валютної виручки від них можна пояснити кількома чинниками.
Перший. Після обвалу української економіки у лютому 2015 року швидке падіння курсу гривні припинилося, бо світові сировинні ринки досягли мінімуму. Більшість людей пов’язує падіння з війною, хоча, на мою думку, основним чинником стало падіння світових цін на сировину. Як відомо, валюту в Україну приносить саме сировинний експорт.
З середини 2016 року ціни на продукти українського експорту на світовому ринку пішли вгору. Відтоді гривня падає повільніше, ніж зростають ціни та зарплати. Ми ще не досягли докризового рівня через те, що нинішні ціни на сировину ціни ще далекі від рівня 2013 - початку 2014 років.
Другий. Внутрішня економіка пристосовується до нових обставин – цін, курсу, попиту. Закриваються чи зменшуються бізнеси, які стали збитковими (і де були невисокі зарплати), натомість відкриваються нові, орієнтовані на нові ринки. Відповідно, зайнятість із низькою зарплатою зменшується, з більш високою – зростає. Це означає, що збільшується продуктивність праці, зарплати мають змогу зростати швидше, ніж ВВП, яке в 2016 - 17 роках збільшувалося на 2 - 3%.
Третій. Виникла конкуренція на ринку праці з боку західних сусідів – Польщі, країн Балтії, Чехії, Словаччини. Ці країни створюють сприятливі умови для роботи українських громадян, при великій різниці у зарплатах втримати працівника в Україні стає практично неможливо. Працедавці вимушені підтягувати зарплати для зменшення різниці з польською чи словацькою.
Є цілий ряд побічних чинників, пов'язаних з діями влади і реформами. Так, припинилося штучне заниження комунальних тарифів, плати за проїзд та інших регульованих державою цін. Відповідно, занижені зарплати працівників комунальних підприємств стали наздоганяти середні по країні. Швидке зростання мінімальної зарплати призвело до зростання зарплат бюджетників, які раніше відставали від середніх по країні.
Окремо уряд підняв зарплати вчителям, поліцейським та військовослужбовцям, а це – чимала частина зайнятого населення.