Протиракетна стратегія Обами: хитріше, надійніше, дешевше
До п’ятого грудня США та Росія мають підписати нову угоду про Стратегічні наступальні озброєння (СНО). Зараз у розпалі консультації, час від часу лунають прогнози, що нової угоди взагалі не буде. Це означатиме, що кожна з двох наддержав залишить на свій розсуд кількість ядерних боєголовок та носіїв, якими володіє.
АВТОР: Аманда ЩУР
Особливо нервується Росія.Через нову систему протиракетної оборони, яку США збираються розгорнути. Ще місяць тому, коли президент США Барак Обама заявив, що елементи ПРО не встановлюватимуться у Польщі та Чехії, Росія святкувала перемогу, а світ називав Обаму слабким президентом. Допоки не з’явилися відомості про нову модель американської ПРО. Тепер Росія більше не вважає, що переграла Обаму, а все каже, що її обдурили. Що ж так налякало росіян у новому проекті?
Геополітичні шахи
У системи ПРО, над якою Штати працюють вже понад 20 років і у яку вкладено більше 50 млрд. доларів, багато критиків. Але Джордж Буш-молодший – не серед них. Під час свого президентства він наполягав на розгортанні потужної системи ПРО у всьому світі, а своїм особистим проектом вважав розташування її елементів у Польщі (військова база, яка перехоплюватиме міжконтинентальні ракети) та Чехії (радар). Ці плани дуже дратували Росію – через наближення американських військових до її кордонів.
Останніми роками Росія почала постачати у Білорусь ракетні комплекси С-300, а у Калінінграді планує розташувати більш сучасні – С-400. Це своєрідна відповідь росіян на дії американців. Нічого серйознішого Росія запропонувати не може. Найпотужніша система ПРО у Росії розташована навколо Москви. Радари, РЛС розташовані також на півдні країни. Але національної системи чи навіть передумов для її побудови у Росії немає.
Влітку, під час візиту Барака Обами до РФ між двома президентами було укладено документ, у якому йшлося про намір скоротити кількість ядерних боєголовок до 1500-1675, а носіїв – до 500-1100. Тоді російський президент Дмітрій Мєдвєдєв прив’язав питання скорочення ядерних озброєнь до системи протиракетної оборони, яку США збирається розташувати у Європі. Мовляв, це негарно: закликати Росію скорочувати ядерні боєголовки, а самим розташовувати ракети-перехоплювачі у Східній Європі.
Пізніше Обама заявив, що Штати відмовляються від цих планів, бо переоцінили загрозу з боку Ірану: вона не така вже й серйозна. Тоді ж він сказав, що американці подумають про нову систему, зважаючи на цю інформацію.
Нещодавно для цього керівником групи експертів, які консультують Обаму у питаннях національної безпеки, був призначений Філіп Койл. Раніше він працював у Пентагоні та виступав проти розгортання системи ПРО у всьому світі, вважаючи це неефективним. Його аргументи полягати в тому, що якщо Іран вирішить напасти на Штати, він знайде шляхи обійти таку систему ПРО. Що ж Койл запропонував Обамі?
Морські мандри
У жовтні в Ізраїлі відбулися спільні американсько-ізраїльські військові навчання Juniper cobra з протиракетної оборони. У них були задіяні протиракетні батареї Patriot, наземні системи знищення балістичних ракет середньої та малої дальності Arrow-2, а також системи ПРО для перехоплення ракет корабельного базування Aegis. У такій конфігурації протиракетна оборона відпрацьовується вперше. Є думка, що ці навчання – репетиція роботи нової системи ПРО, яка буде мобільнішою та продуманішою, ніж попередня.
гнучкістю використання та дешевизною
Головну ставку буде зроблено саме на корабельні ПРО. Хитрість Пентагону полягає в тому, що використовувати у системі ПРО планують ракети SM-3, які розраховані на перехоплення ракет малої та середньої дальності. Тобто це ніби не є елементом національної американської ПРО (яка, звісно, розрахована на міжконтинентальні ракети). Тому ніхто тепер не може звинуватити США у агресивній політиці та залученні інших країн у свої підступні військові плани.
Наприкінці жовтня японський есмінець „Міоко” успішно виявив та знищив за допомогою ракети-перехоплювача SM-3 ракету, яку було випущено з американського полігону. Це були навчання.
До кінця 2011 року у Середземному та Північному морях будуть постійно нести бойове чергування три військових корабля США з ракетами SM-3 на борту. Про це нещодавно розповів голова Пентагону Роберт Гейтс. Загалом такі ракети будуть розташовані на 22 крейсерах та 50 есмінцях ВМС США.
У 2015 році має бути розроблена ракета SM-3 наземного базування. А до 2020 – її модифікація, здатна перехоплювати міжконтинентальні ракети, а також знищувати їх на розгінному етапі прямо на території супротивника.
У оборонному бюджеті США на наступний рік є окрема стаття, яка передбачає $308 млн. розробку систем ПРО, які захищали б Європу та США від великої дальності. При чому наступного року купувати та встановлювати такі ракети у Європі заборонено.
Це найбільше дратує росіян: їм здалося, що вони відмовили Штати захищатися проти ракет, а з’ясувалося, що США просто поступово та більш продумано вибудовують систему своєї оборони. Спочатку це будуть пересувні елементи, тобто кораблі з ракетами-перехолювачами малої та середньої дальності. Далі ПРО потраплятиме на землю і ставатиме стратегічним, тобто зможе перехоплювати міжконтинентальні ракети.
Цікаво, що у всій своїй красі ПРО розгорнеться у 2020 році – коли Барак Обама, навіть якщо буде обраний на другий термін, вже точно залишить Білий дім. Схоже, він готує собі роль „сірого кардинала” ПРО. На відміну від свого попередника Буша, який на цій системі заробляв політичні дивіденди, однак так і не впровадив так званий тертій позиційний район у Європі.
Дійові особи
Хто ж тепер замість Польщі та Чехії? Насправді залучені будуть майже всі країни, які тим чи іншим чином переймаються колективною європейською безпекою.
Державами, які задіють на першому етапі (до 2011 року) будуть Ізраїль та Туреччина. В Ізраїлі, швидше за все, після навчань залишаться американські системи ПРО. А Туреччина, хоча поки офіційно не підтвердила своєї участі у проекті, має кордон з Іраном, тому безпечніше почуватиметься, маючи на бортах своїх військових кораблів ракети SM-3.
Далі планується, що до нової системи ПРО долучаться Балканські країни, Румунія та Болгарія. Всі вони мають інтереси у Середземному морі.
У 2015 році в нагоді стане військова база у Польщі, на якій вже зараз мали розташувати елементи ПРО. Її залучатимуть, коли буде розроблено наземний аналог ракети SM-3.
Долучитися до колективної безпеки матимуть шанс також Україна та Грузія. З обома країнами тривають перемовини щодо можливості отримувати інформацію з наших та грузинських РЛС. Звісно, взамін на певні гарантії безпеки.
