На київському вокзалі нелегально продають залізничні квитки поза касою. Поліція не в курсі (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Полювання на живця

— Квитки треба? — високий темноволосий засмаглий чоловік у синьому спортивному костюмі підійшов до мене менше, ніж за 5 хвилин після того, як я стала в чергу до залізничної каси.

— Так, треба.

— Куди? — дядько підійшов зовсім близько і говорив дуже тихо, повсякчас озираючись довкола.

— До Львова.

— Ага. Через сорок хвилин відправляється потяг. Скільки місць вам потрібно?

— Три. А в касі ці квитки купити можна?

— Ні. Ходімо за мною.

Загадковий посередник (умовно назву його Саша) пішов вперед швидким кроком, наче намагаючись відірватися, залишаючись на виду. Я ледь-ледь за ним встигаю. Час від часу він озирається, щоб переконатися, що я не передумала.

Продавець-посередник чекає мене біля вагону

На пероні №2 уже стоїть швидкісний потяг «Київ-Івано-Франківськ». У касі вартість квитка зі столиці до Львова становить 327 гривень. Я заздалегідь промоніторила інтернет — і онлайн-сервіс каже, що всі квитки справді продано.

Яким же чином я та ще двоє пасажирів (яких я вигадала) можуть комфортно доїхати до західної культурної столиці України? У тамбурі чи в купе провідника?

За двадцять метрів від вагону Саша попросив мене зачекати і пішов до провідника. Кілька хвилин вони про щось розмовляли, після чого посередник жестом мене покликав. Не кажучи ні слова, провідник дав сторонній особі — Саші — ключі, і той відчинив ними двері від купе, яке розміщене по сусідству з купе провідника.

Розклад на київському вокзалі

— Заходьте всередину, — сказав він і зачинив за мною двері. — У цьому купе будете їхати. Це два місця. Ще одне місце — в сусідньому купе. Давайте розраховуватися.

— Скільки коштує один квиток?

— 713 гривень.

— Щось дорогувато. Я передумала. До речі, забула представитися. Я — журналіст.

Саша розлютився не на жарт і спробував забрати у мене телефон, нарешті побачивши, що я роблю відеозйомку:

— Виходь звідти! Зараз же! Андрію, це журналіст! — зрозумівши, що довкола багато свідків, Саша втік.

Ризикований підробіток

Лише у 2018 році «Укрзалізниця» продала пасажирам 36,5 мільйонів квитків. Яким же чином можна продавати їх поза касою випадковим людям? Адже правила «Укрзалізниці» забороняють змінювати прізвище та ім’я пасажира у проїзному квитку. Так само не можна редагувати станцію відправлення та прибуття. А згідно з профільною постановою Кабміну, загублені та викрадені проїзні документи поновити і змінити при цьому персональні дані не можна.

Розібратися в цій незаконній схемі мені допоміг провідник Андрій, який став співучасником Саші. Чоловік працює на залізниці вже двадцять років. Розлучений, має дитину, тож щомісяця платить аліменти. На умовах анонімності, перевіряючи документи та квитки під час посадки пасажирів, він напівпошепки розповів про те, як працює схема продажу квитків поза касою.

— На початку літа цей тип підійшов до мене і сказав, мовляв, є варіант заробити. Ну, я порадився із начальницею потяга й погодився.

— Виглядає цей ділок як людина із кримінальним минулим. Вам не боязко було з ним зв’язуватися?

— Взагалі-то, так, страшнувато. Але… в минулому місяці я брав лікарняний на тиждень, тож зарплату отримав 5200 гривень. Дуже здивувався. Хоча навіть якщо перевиконувати встановлену норму поїздок і вмирати від утоми, можна заробити від сили дев’ять тисяч. Чи велика це сума за втрачене здоров’я? Ось у мене графік — п’ять днів поспіль працюю. Два провідники на три вагони. У ці дні у кращому випадку сплю по 3-4 години.

Тому я вже лежав у психлікарні — через постійне недосипання та виснаження був серйозний нервовий зрив. У відділі кадрів мені сказали: ще раз зірвешся — звільнимо. Підбадьорили, називається.

— Скільки ж вам вдалося заробити за допомогою Саші?

— Та… Якщо тисячу додав до зарплати, то добре. Але ж це начальниця потяга виписує квитки! Якби вона не дала «добро», схема б не працювала. А взагалі левову частку заробітку Саша собі забирає. А ми ділимо решту навпіл.

Якби я справді купила 3 квитки × 713 гривень, то витратила 2139 грн замість офіційних 327 грн × 3 = 981 грн. Начальниця потяга (умовно назву її Оксана) виписала б три квитанції по реальній вартості квитка, і решту суми (2139 – 981 = 1158 грн) Саша, Андрій і Оксана поділили б між собою.

Розподіл відбувся б приблизно так: 600 гривень забрав би Саша, 279 грн — Андрій, 279 грн — Оксана. При цьому і Андрій, і Оксана ризикують роботою: адміністрація з такими порушниками довго не церемониться і негайно звільняє.

Утім, якби у залізничників були вищі зарплати, навряд чи вони б спокусилися на триста «сірих» гривень, які пропонує Саша.

Кришталево чисті папери

Начальниця потяга Оксана веде мене до себе в купе — у штабний вагон — і пробує переконати, що, згідно із документами, вона продавати квитки поза касою не може ніяк:

— У мене є роздруківка, в якій написано, що в мене робиться у потязі. За документами в мене потяг повністю заповнений. Я можу продати місця лише у виняткових випадках: якщо у пасажира помер хтось із близьких, і йому треба їхати на похорони, або якщо хтось із керівництва «Укрзалізниці» має їхати у службових справах. Для АТОшників, інвалідів… Це крайні випадки. Я не керую касами, я можу розпоряджатися лише тими місцями, які є в мене у потязі.

— Наскільки я зрозуміла, мотивацією для продажів квитків поза касою є низька зарплата. Це так?

— У нас нормальна зарплата. Вісім тисяч.

— І вам її достатньо?

— А вам…? — жінка махає рукою, і показує двометрову роздруківку світло-сірим дрібним шрифтом по кожному вагону. — Мені чергова щоразу приносить цю роздруківку, в якій написано, скільки у мене пасажирів у кожному вагоні. Я бачу — хто куди їде, хто на якій станції заходить. Поіменно. Дивіться — у мене в потязі жодного вільного місця немає. Жодного! Наприклад, сьогодні з Києва до Івано-Франківська їде 196 людей, до Львова — 419. Всі місця зайняті. То як же я можу продати вам квитки?!

— Ви самі сказали, що у вас є місця на випадок, якщо хтось їде на похорони…

— Це тільки якщо у вагоні є вільні місця. Інакше я не можу виписати квитанцію.

Цього разу начальниця потяга збрехала. Бо насправді у штабному вагоні кожного потяга завжди (!) є вільні чотири місця на екстрені випадки. Ці місця у касі не продаються ніколи.

Утім місця, які мені продав провідник, розташовані не в штабному вагоні. За словами начальниці, ділки самостійно домовляються з касирами, щоб ті бронювали для них місця, і називають прізвище на касі.

Але Саша нікому не телефонував з моменту, як між нами зав’язався діалог. Він наперед знав, які саме місця є в потязі, і в якому вони вагоні, тому що домовлявся не з касиром, а з провідником.

Отже, Оксана вкотре говорить не правду. І схема працює саме так, як розповів нам Андрій.

Перевірки скасували, ділки активізувалися

— Може, квитки можна забронювати наперед, не купуючи їх? — запитала я, звернувшись до прес-центру «Укрзалізниці».

— У нас немає послуги бронювання. Лише для людей з інвалідністю є можливість резервувати місця, — відповіла нам Катерина, представник прес-центру ПАТ «Укрзалізниця».

Зараз пасажири, які стикнулися із порушеннями у потягах, можуть зателефонувати на «гарячу лінію» «Укрзалізниці» (044) 465-33-44, і розповісти про випадок, який стався із ними. Для того, щоб було проведено службове розслідування, потрібно знати номер потяга, номер вагону, ім’я провідника або іншої відповідальної особи, а також дату інциденту.

— Якщо ви змогли сфотографувати порушника, віддайте його начальнику відділу поліції на залізничній станції. Той зробить орієнтування, передасть його оперативникам, і вони зможуть його знайти, — порадили мені чергові поліцейські відділу поліції на залізничній станції «Київ-пасажирський».

— Офіційно до нас із інформацією про нелегальний продаж квитків ніхто не звертався. Але я здогадувався, що така схема існує, — додав начальник відділу поліції на залізничній станції «Київ-пасажирський» Дмитро Школьніков.

Зате про злочинну схему добре знають в адміністрації залізничного вокзалу. Відколи профільний відділ контролю за незаконними операціями на «Укрзалізниці» було ліквідовано, адміністрація може лише мовчки спостерігати за Сашею, який підходить до пасажирів та пропонує їм придбати квитки в обхід каси.

"Адміністрація вокзалу не має права займатися перевірками підозрілих операцій із квитками. Це тепер завдання інших служб, — розповів нам інженер Київського залізничного вокзалу Ігор. — Раніше я працював у відділі, який розкривав шахрайські схеми на нашому вокзалі. Проводили внутрішні службові розслідування. Бо трапляються різні порушення: і квитки поза касою провідники продають, і алкоголем торгують нелегально.

До речі, на потязі «Київ-Новоолексіївка» схема, про яку ви розповіли, також працює. За це звільняли нещадно. Але кілька місяців тому цей відділ скоротили. Вирішили, що він непотрібний, — чоловік розводить руками. — Бачте, поки відділ існував, ці ділки хоч якийсь страх мали. А тепер почувають себе повністю безкарними".

В.о. директора департаменту стратегічного розвитку та планування ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Малаков запевнив, що в структурі відомства є підрозділ, який бореться з корупцією на залізниці — департамент безпеки, який працює уже два з половиною роки.

Але керівник цього підрозділу - управління економічної безпеки департаменту безпеки ПАТ «Укрзалізниця» Дмитро Арсеменко каже, що від нас вперше почув про схему із продажем квитків за участі провідника та начальника потяга:

"Про такі випадки я вперше чую. Але зрозумійте, схем на залізниці дуже багато. Це лише одне з питань, якими ми займаємося… Навантаження на таку кількість об’єктів — всього 90 працівників департаменту. Ми просто не встигаємо за всім стежити".

Арсеменко запевняє, що «Укрзалізниця» постійно намагається ліквідувати незаконні схеми продажу квитків. Наприклад, раніше ділки купували квитки на цілий вагон, а потім просто змінювали прізвища у квитках через касу. Тепер же змінювати ім’я пасажира не можна, і подібні спекуляції припинилися.

"Раніше у нас були ревізори, які займалися перевірками потягів якраз стосовно безквиткових пасажирів, торгівлі алкоголем провідниками тощо. Після того, як вони перестали працювати, функції їхні мали передати КРУ, ще з якогось департаменту. Але, вочевидь, не зробили цього. Я передам вашу інформацію своїм колегам, будемо думати, що робити далі, — запевнив він".

залізниця УЗ квитки корупція транспорт